ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.10.27 06:09
Прибоєм днів утомлені роки
В минулому осіли, наче в мулі
Піску дрібні крупини затонулі
Чи в голові старі якісь думки.
Завжди шліфує грані самоти
Ріка життя, яка не знає спину
І вимиває кожної хвилини
Усе, що зміг чомусь уберегти.

Артур Сіренко
2026.10.26 23:08
Ніщо не намарне.
Я здогадався про це,
Але мовчав,
Бо осінь надто відверта,
Бо бронзовий ніж жовтня
Розтинає хлібину парадоксів,
Шал теплих днів
Холоне скипілим чайником

Артур Сіренко
2026.10.26 22:33
Був день: я зрозумів, що він нічий
Неначе щось відібрано в епохи,
Так нам дано: позичили тепло,
А бог вогню — веселий Агні
Загаявся чи забарився трохи.
Крізь мене йдуть століття і роки,
Повзе базікало-тисячоліття,
І хворий день намарно промайне,

Іван Потьомкін
2026.10.26 19:16
Як плинуть сльози, хустинкою їх витирають,
Як кров тече, з губками поспішають,
Але як дух сочиться під тиском,
Не біжать одразу з рукою щирою,
Допоки Господь сам не витре
Блискавки блиском.
-Тоді лиш допіру.

хома дідим
2026.10.26 19:13
що ви читаєте
мій принце
слова слова слова
а зрештою чому би
не читати
звичайніші
чи зовсім непрості
пригоди слів

Борис Костиря
2026.10.26 18:21
Коли поїду я із цих країв,
Залишу три сльозини в чистім полі,
Залишу смуток луків і роїв,
Рубці і шрами довгої неволі.
Поїду в невідомість назавжди.
Від спогадів розірвані валізи.
Поїду від руйновища, біди,
Від жесту неповторної маркізи.

Артур Курдіновський
2026.10.26 16:51
Перетвори мій вірш на попіл чорний,
Розвій рядки над містом кам'яним.
Нехай і далі резонують горни
Зі скрипками тонкими. Псевдонім
Здається недоречним і потворним
У порівнянні з іменем моїм.

Плювати на часи важкі, буремні!

Борис Костиря
2026.10.26 13:45
Лягаючи о третій ночі,
Уже не виспишся ніяк,
Вдивляючись у сни пророчі,
Шукаючи чужий маяк.

Подивишся у лик безсоння,
В його пропечене чоло,
Шукаючи в гаю осоння

Вячеслав Руденко
2026.10.26 12:19
Хвилі справа, хвилі зліва,
Як цукерки льодяні.
Нам казали: правда — сила
У коханні навесні.

І запал витав у гривах
Між смарагдових тіней.
Як тут жити нещасливо,

Ігор Шоха
2026.10.26 08:57
Коли народ очолюють балбеси,
то владі і народу гріш ціна,
не буде ні зростання, ні прогресу
і не питай-те, – а чия вина...
а згадуй-те, що «раяв сатана
на лісапеті» і віщала преса,
яким баригам вигідна війна.
А в кого меркантильні інтерес

Віктор Кучерук
2026.10.26 06:35
Мете по вулиці безлюдній
Опале листя вітровій,
А те лише шурхоче нудно,
В сумній покірності своїй.
І так від рання до смеркання
Кружляє, шурхає, мигтить, -
Не рветься в сутінках туманних
Осіннього прощання мить.

Володимир Бойко
2026.10.25 23:51
У російському місті Коврові
Є фанати сергія лаврова.
Там виводять щодня
В сквер сумного коня
І корову у місті Коврові.

Монумент спорудили в Ростові,
Президенту московському вові.

Віктор Насипаний
2026.10.25 23:05
Хапає знов мене дорога, наче здобич.
Кудись штовхає час - думок сліпий погонич.
Хоч вороння пророчить нині зимну днину,
Ховаю острах, наче спійману рибину.
Ялин зелені дзвони сум хитають в серці,
А шлях, як сильна течія, мов нервів скерцо.
Гойдає не

С М
2026.10.25 21:34
Плач, бейбі, плач
Матінка пробачить
Вона старіша й певніша
Король у Меріґолді куховарить
До сніданку королеві
А королева в залі
Грає на фортепіано для дітей

Ігор Лубкевич
2026.10.25 18:20
Сьогодні пропоную подумати над тим, хто може вас замінити.
Ворожі обстріли почастішали, і може трапитися непередбачуване.
Щоб не переривати робочі процеси, колеги мають підхопити один одного.
Мають зробити вашу відсутність непомітною..

Я сам намагаю

Олена Кіс
2026.10.25 17:20
На краю акварельного синього тла,
де вечір згасав у сльозі кольоровій,
стояла душа, як загусток тепла –
у шепоті згадок, у згаслій розмові.

І прийшов Синій Птах із нічних берегів,
з очима, як вітер, без назви, без межі,
в оперенні яснім – танок та
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Інша поезія):

Оксана Стемковська
2026.10.19

Ольга Садкова
2026.07.18

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Охмуд Песецький
2026.03.19

Арсеній Літванин
2026.02.25

хома дідим
2026.02.11

Немодна Монада
2026.01.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Василина Іванина / Інша поезія

 Дорота Яворська Подерте кохання




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-08-03 14:43:03
Переглядів сторінки твору 14515
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.879 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.808 / 5.49)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.661
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Переклади
Автор востаннє на сайті 2025.02.21 15:55
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-03 15:12:19 ]
Значить і Дорота Яворська, мені невідома як і Василина Іванина, з якою я маю щастя спілкуватися на ПМ знають, знають про подерте кохання не з уяв.
-штопати, Василино, точно не з російської?
В нас кажуть зашивати, є -церувати, але то не з наших країв слово. Переклад добрий.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2012-08-03 20:11:48 ]
Дорогий Олександре, щиро дякую :)
Дорота Яворська - киянка.
Слово "штопати" мені не подобається, але не хотілося двічі повторювати "латати".

ШТОПАТИ, аю, аєш, недок., перех. Зашивати діру в якій-небудь тканині, виробі і т. ін., переплітаючи нитки тим чи іншим способом; лагодити що-небудь. От закінчилося й учення, знову вернулася до дядька Пашка. Сидить, обшиває всіх, латає, пере, штопає — словом, вертає затрачений капітал (Гнат Хоткевич, І, 1966, 123); Цілий тиждень Терезка прала, прасувала білизну, штопала, перешивала одяг (Михайло Томчаній, Готель.., 1960, 165).
Том 11, стор. 541.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2012-08-03 20:26:20 ]
СУМ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./М.К.) [ 2012-08-03 15:37:53 ]
Латка, наскільки я розумію, це - шматочок тканини, який вставляється у діру після того, як обидві деталі матимуть однакові обриси, а потім акуратно приклеюється будь-яким з сучасних клеїв. Під нього можна підкласти шматочок скотчу. Потім ці штани можна віддать бомжам.
Існує краще дієслово - "залагодить". Воно так само відповідає на питання "що зробити".
Кількість складів однакова, а у рядку оригінала їх все одно на один менше.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2012-08-03 20:14:37 ]
Можливо, якщо певний ритм не спостерігається, то кількість складів не настільки суттєва, хоча хотілося б якнайоптимальніше, звісно...
Спасибі, пане Семене, за хорошу пораду.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./М.К.) [ 2012-08-03 20:41:20 ]
Радий служить Поезії :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ілона Савицька (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-03 18:03:29 ]
це - верлібр, тут немає рими, то чому ж не перекласти дослівно?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирохович Андрій (М.К./Л.П.) [ 2012-08-03 21:07:32 ]
найдотепніше питання щодо перекладацької практики, яке доводилось чути. Гугл транслейт рулить


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2012-08-04 13:48:43 ]
Пане Андрію, гадаю, пані Ілона мала на увазі,
що перекладач не має права вносити власні "відгалуження",
тільки якнайоптимальніше передати оригінал, намагаючись не відступити від нього ні формою, ні змістом, наскільки це можливо...
так що ми всі тут однодумці :)
дякую Вам за небайдужість


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ілона Савицька (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-04 13:51:28 ]
саме це, пані Василино, я і мала на увазі.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ілона Савицька (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-04 13:53:50 ]
Андрію Мироховичу: це питання стосується конкретного перекладу, а не всієї перекладацької практики. саме цей верлібр не є важко перекласти найближче до тексту оригіналу.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ілона Савицька (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-03 18:13:51 ]
якщо вже не вдається залатати старе кохання нитками добрих спогадів, прикрити аплікацією з давніх днів, зішити обидва береги самотності, міцно зчепити (сколоти) шпилькою з тамтих ночей, треба буде (буде потрібно) з рішучістю кравчині вирізати (витяти) те подерте кохання з мого серця.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2012-08-03 20:15:27 ]
Щиро дякую, пані Ілоно,
правду кажете


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2012-08-03 20:23:11 ]
тобто, звісно, маєте рацію


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ілона Савицька (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-03 20:55:24 ]
пані Василино, там з аґрафкою не зовсім зрозуміло з тексту. А немає часом у Вас оригіналу польськими літерами? бо від цього залежить і зміст - або аґрафка або спить, або спинає)).

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ілона Савицька (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-03 21:10:12 ]
знайшла оригінал:
***


Jeśli już się nie da

Załatać starą miłość

Resztką dobrych wspomnień

Przykryć aplikacją

Z dobrych dni

Zeszyć oba brzegi

Naszych samotności

Mocno spiąć agrafką

Z tych upojnych nocy

Trzeba będzie

Ze zdecydowaniem krawcowej

Wyciąć tę miłość

Z mego podartego serca


тут слово spiąć означає спинати, скріплювати.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ілона Савицька (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-03 21:11:44 ]
ой, а тут оригінал відрізняється від Вашого...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ілона Савицька (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-03 21:16:18 ]
ой, а тут оригінал відрізняється від Вашого...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-08-03 19:44:59 ]
заштопати... Є таке колоритне українське слово - зацерувати.

залатати, скріпити, витяти - як на мене, на своєму місці.

Тільки... якщо витяти - залишиться ще більша діра, і що тоді робити? словом... це не вихід )

Замість (подерте)"розірване" - пропоную "покремсане"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ілона Савицька (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-03 20:53:08 ]
На мою думку, переклад має бути максимально наближений до оригіналу( але ні в якому разі не механічним), тим більше у верлібрі, де кожне слово несе більше смислове навантаження, ніж у римованому вірші. церувати є і в нас і в них, але авторка оригіналу чомусь його тут не вжила. Тому недоцільно його вживати і в перекладі.

Для чого покремсане, коли є прямий відповідник украхнською. Це ж не переспів.