ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сонце Місяць (1974) / Вірші

 інакше

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2018-02-15 03:02:14
Переглядів сторінки твору 8204
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.650
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.11.21 18:50
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2018-02-15 04:49:51 ]
Нехай присниться поряд...
Нехай у сни прийде.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-02-15 05:20:30 ]
о Тамаро

дякую за світлі чуття
тлумачення снів - такий надісторичний бізнес
а як на мене, поезії ті ж самі снива

от РМ і досі не визначилася, що ж воно таке
’неритмізована поезія’
але се ж метафізика чистої води
неупереджений потік свідомості
де не мають значення відповіді на питання
’як хто що де звідки чому чого... ’

а також - найголовніший головняк - навіщо


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2018-02-15 06:39:58 ]
Живучи в іншомовному світі і стикнувшись зі вправами перекладів - своїх і чиїхось,- я стала інакше дивитись на римовану поезію. То цікава гра в слова, але - лиш при вживанні лише для своєї мови. Перекладаєш же - суть, настрій, колорит, чуття ітд в основному, рима - заднє в тім, ба навіть зайве... Тому - римування, як на мене, - то на здоров“я-, якщо охота з тим гратися. Це так, - коротко кажучи, спрощено))
Нічого проти того не маю, і сама ще часом бавлюся, як охотка візьме і часу маю вдосталь (в основному-то його - катма.) Та і Муза, - вона ж коли яка, приходить...)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2018-02-15 06:45:56 ]
...ой, я трохи не туди відповіла, - про римовану. Але про ритмізовану - те ж саме. І ритм і рима - то є одна з складових поезії. Може бути, а може - і ні. Аби лиш поезія була, думка поетична... Або і оригінальна, переломна.. Ну то вже як пощастить...
А ПМ - добре що є. Де б оце я з вами, милими поетами, через роки стрічалася? Щира дяка ПМ!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-02-15 07:03:47 ]
вжеж
рима & метрика якби обов’язкові атрибути
класичної музикальності поетичної

але мені йшлося за аналогію зі сновидінням
бо уявити собі сновидіння метричне або й
’чітко ритмізоване’ ~ мабуть годі

першим це протиріччя намагався подолати, здається
Новаліс ( із відомих нам
безсумнівно класичних персон)

’Гімни до ночі’ прецікавий маніфест
Михайло Орест навіть перекладав українською
хоча і не повністю, але все ж


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2018-02-15 08:36:28 ]
Цікава думка, пані Тамаро. Ритмізована поезія дається не кожному. Тому аби замаскувати свою безпорадність люди хапаютьсч за верлібр. Так набагато простіше. Потік свідомості можна навіть не редагувати - і так "сойдьоть". Я б зрозумів би якщо до такого фокусу перейшов би зрілий, знаний автор. Це б сприйиалося б як пошуки нового. А коли це роблять люди, незграбні в силаботоніці, то це виглядає не інакше як утеча. Та ввд самого себе не втечеш. Прикладів геніальності при переходіз віршованої поезії до верлібру мій колега - дуже відомий поет- каже, що ге знає. А Ви як гадаєте?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2018-02-16 16:20:13 ]
Н-да, верлібр - це все-таки вищий пілотаж. За наявності вродженого відчуття ритму зляпати ритмізований текст - не проблема, а заримувати сяк-так і першокласник може, ну а якщо насобачитись як слід, то можна видавати на-гора навіть непогані рими, тільки от поезії в цьому всьому може не бути й близько.
А от коли проковтуєш текст не очима, а всією собою (і логіка при цьому сидить тихенько, роблячи вигляд, що її в твоїй голові зроду не було і вона свого носа скрізь не пхала), і лишаються тільки чисті емоції - отоді розумієш, що поезія - це не рими і навіть не ритм (хоча він, хай і ламаний, здебільшого присутній). Потоки свідомості - вони різні бувають, настільки різні, як і їхні автори.
Гарно і трохи лячно вийшло - ну, то для мене лячно, бо прохідних кімнат не люблю, вони - нежилі, як же в них можна жити, коли - прохідні? І коридори лякають, вони під наркозом ввижаються: чи то коридори, чи тунелі, і тебе туди вкручує, а ти навіть не знаєш, ЩО ти таке - не те що хто...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-02-16 17:39:56 ]
дяки))


у снах наче немає диктату еґо, яке керується масою
явних і не дуже обмежень, правил, поправок до них &
інших заморочок, набутих у реальному житті, якби
тому і було трохи таке порівняння щодо ілюзорної вільності
чи довільності верлібрів, хоча невідомо що насправді
є механізмом і верлібрів і сновидінь — може і підсвідоме
може й позасвідоме, може якесь вище свідоме, — або й ні...

взагалі тема хороша щодо висловлення будь-якого автора
хоча ми, здається, говорили скоріше про поезії пані Тамари
а стосовно того, що ця тема не сильно цікавить ПМ, то
тут одна із відповідей, які лежать на поверхні, це —
відсутність серйознішого критичного підходу, та бо
реальна критика у світлі контекстів & підтекстів, все ж,
потребує чимало часу, певного хисту, та й бажання,
не кажучи вже про досвід.

а максимум ’критики’, який тут, на Майстернях, завжди
був звичним, це дрібніші технічні якісь недоліки, які
в принципі можна одразу побачити і на них вказати, а отже
не втягуватися в складнішу якусь аналітичну роботу, щоби
отримати ’дякую’, у ліпшому випадку. тому тема ’критики’ і
викликає глузування з боку тих, що десятки років пишуть
і видаються собі, без особливих заморочувань стосовно того,
наскільки смертельні збіги приголосних чи голосних у їхніх
віршах, чи то які наголоси невідповідні. бо чого не пофіксить
редактор, те пройде собі спокійно в дужках переднього
зауваження на першій-другій сторінці про ’авторський текст’
навіщо ж мучитися, перестворювати те, що не хоче й не може
перестворюватися з урахуванням якихсь ’критиків’

можуть бути ще всякі інші моменти, але не хочу лізти в матерії —
а резон щодо побіжності чи зверхності задля зручності, він
таки є, бо зручно винести все в окрему теку ’іншої поезії’ і там
вже можна не звертати уваги, бо ну що про це можна загалом
сказати? та й ’інша поезія’ вже хоч якесь досягнення, або ж на
початках і того не було, а була засторога ’не публікуйте непоезію!’
вона і зараз має місце, але ж те не означає не публікуйте ’іншої
поезії’, що має означати якийсь прогрес, але на цім і все, мабуть

наразі




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2018-02-16 19:43:52 ]
От навіть додати нічого - стосовно критики. Втішає одне: всі ми, власне, самоучки, і той, хто хоче вчитися і вдосконалюватися, завжди знайде шлях до того.
А щодо снів і сновидінь - вчені (не британські, кажись :)) ) наче ж кажуть, що об'єктивно потреби у сні в земних організмів немає. А проте всі ми спимо і бачимо сни. У "небывалые комбинации бывалых впечатлений" чогось не віриться )) Може, це те ж життя, тільки в інших вимірах, без участі тілесної оболонки - така собі репетиція посмертя, щоб коли прийде час, не сильно шугалися ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-02-17 06:14:05 ]


якщо земне життя є сон
то сон у земному сні
міг чи мав би бути чимсь тоншим
аніж репетиція пробудження

а може, все притаманно
залежить від ракурсів


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ночі Вітер (Л.П./М.К.) [ 2018-02-16 19:19:00 ]
І проміж поміж
не знайшов тебе
така покута
не для нас з тобою
високовольтні теплять
міражі
десь там є ти
як вітер наді мною
сповзає тінь
у сніжну заметіль
і ти


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-02-17 05:20:06 ]
як заметіль по
всій землі &
вигасає одиноке
тіло на
фоні~тлі

не говори мені
про міражі
напівзотлілі
ліпше

про щось
інакше
помовчи
зі мною

сниво


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Дем'янюк (Л.П./Л.П.) [ 2018-03-02 11:37:39 ]
"наступний спогад
не пригадавши з"
Оця незакінечена динамічна незавершеність...це неймовірно тонко й вишукано...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-03-02 18:18:38 ]
все тримається на і/з/і саме так ~

зі зворушеною подякою

Маріє