ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Сонце Місяць
2024.09.21 14:44
коли потвориться сміх
вороння зривається з древа
відлюдного острова мрій

залишає з веселощів
прокурену порож між
глюком & фаренгейтом

Микола Дудар
2024.09.21 12:59
Поміж...
Нібито впійманий, нібито схований…
Де ж тебе, друже, носили чорти?
Нібито вогняний, нібито вовняний,
Хто ж підтиратиме славні хвости
Різного племен, в правді упевнені
Скільки всього, чи вистачить сил?
В чаші заплетені, небом накреслені

Леся Горова
2024.09.21 12:48
Вечір плескається ажурно,
І спадає по краплі гулко.
То гріхи й грішки мене журять
В сповідань моїх перегуках.

Тиша ллється, та не вспокоїть,
Не обійме, така колюча.
А мені її, надважкої,

Артур Сіренко
2024.09.21 12:28
Я блукаю між хмарочосами,
Як останній король модерну,
А мені кричать галантні гарсони
У чорних краватках-метеликах:
«Агов, містере!»
Мені посміхаються смугасті коти –
Вухасті свідки буття плямистого Місяця,
Знавці італійського сиру і сірих метелик

Володимир Каразуб
2024.09.21 12:00
Нехай тебе в моїй не буде вічності,
Ні губ твоїх, ні рук, ні сонця білого,
Воно вгорі для осені позичене,
З твоїх очей на жовтень перевтілилось.
І я у нім, і вірю, що не скотиться,
Що назавжди горить, мов на картині, де,
У жовтих хвилях осені не вт

Іван Потьомкін
2024.09.21 11:37
Щоденників не вів.
Життя поміж рядками залягло.
Був певен, щось таки мене вело
І днями, і впродовж років.
І якщо хтось захоче прочитати,
Хай поспішає, доки ще живий,
Щоб здогади в інші світи не слати
І не сказать: «Якийсь він не такий...»

Микола Соболь
2024.09.21 08:30
Їжачки каштанів падають з дерев
на бруківку скверу, у пожухлі трави,
кожен рік скидає дерево старе
їжачки у листя золотаве.
Для дітей забава, їх тут повен парк,
гомінка малеча грається плодами.
Я примружив очі, через листя шарк
сам біжу дитиною до

Віктор Кучерук
2024.09.21 05:38
Ти мене замучила безладдям
І надлишком придбаних речей, –
Поламала шафу, а в шухлядах
Не лишила й ніші для мишей.
У кімнаті душно та імлисто,
У повітрі висне всякий пил, –
А було без тебе свіжо й чисто,
І не мав мороки старожил.

Ярослав Чорногуз
2024.09.20 23:29
В обіймах матінки Природи
Люблю душею я цвісти.
Якби хоч тінь твоєї вроди,
Якби була зі мною ти!

І це високе безгоміння
Сміялося б із висоти,
Розвіялась печаль осіння,

Козак Дума
2024.09.20 21:57
Ми наймиліше в серці носим,
у думах наших бережем,
і лише подумки голосим,
як лихо десь підстереже…

Безмовно наше серце плаче,
щемить беззахисно душа,
і повноводо лине «Кача»,

Ігор Деркач
2024.09.20 21:32
А бути чи не бути є ще шанси.
Захоплюємо села і міста!
Це ще аванси,
та нема балансу
у популяризації шута.

***
А той, що не утік, у теплій ванні

Микола Дудар
2024.09.20 21:00
Оскільки /
Оскільки сьогодні ти бунтівник,
Перелаштуй себе заново.
Ти мене чуєш, ну що то за крик?
І не забудь, підкинеш за авторство…

Оскільки сьогодні ти водолаз,
Переіначим і призвіще.

Сергій Губерначук
2024.09.20 15:02
Ярий Славе мій дивний!
Наспіваймо пісень
у пралипень чарівний
і в один той же день*!

28-ої ночі,
28-го дня
разом здіймемо очі

Світлана Пирогова
2024.09.20 12:52
Без тебе плачу я струною,
І пісня, наче темна хмара
Далеко лине із журбою.
Тебе чекати - мені кара.

Без тебе засихає квітка,
Хоч дощ періщить, як з відра.
Квартира, мов залізна клітка.

Іван Потьомкін
2024.09.20 10:55
З такої хмари в Україні
Такий би дощ зненацька ринув,
Що спраглі од чекання ринви
Діжки і відра перекинули б...
...Натомість із Єрусалиму
Хмара в Єгипет чомсь полинула.
Дощу благають синагоги,
Здіймають голоси до Бога,

Юрій Гундарєв
2024.09.20 09:31
вересня російська авіабомба влучила у пансіонат для літніх людей у Сумах.
Одна людина померла, ще дванадцять поранено…

Будинок для літніх людей.
Багатостраждальні Суми.
Совість, пропитана кров’ю, де?
Сумно…
Мабуть, для кривавих бомб і ракет
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Васка Почеркушка
2024.09.16

Антон Мог
2024.08.20

Ілля Шевченко
2024.08.17

Юлія Рябченко
2024.08.04

Мирослав ЕкманКременецький
2024.07.25

Олекса Квіт
2024.07.05

Любов Інішева
2024.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Володимир Бойко (1953) / Вірші

 Синій туман. Снігове роздолля. (переклад з Сергія Єсеніна)

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2018-11-08 01:59:29
Переглядів сторінки твору 2371
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.102 / 5.53)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.224 / 5.68)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.721
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ПЕРЕКЛАДИ
Автор востаннє на сайті 2024.09.20 22:26
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2018-11-08 07:47:52 ]
Цікавий таір. Ви молодець.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Бойко (Л.П./М.К.) [ 2018-11-08 09:40:51 ]
Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2018-11-08 13:22:25 ]
Сумний текст вірша, але радісно, що відтворено його майстерно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Бойко (Л.П./М.К.) [ 2018-11-08 14:43:22 ]
Так, це один з найпечальніших віршів Єсеніна. Але печаль світла.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Торон (Л.П./М.К.) [ 2018-11-11 00:33:43 ]
"На обійсті своїм я чужий" -- щось тут не грає.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Бойко (Л.П./М.К.) [ 2018-11-15 22:39:19 ]
Є ще варіант: "Бо у дворі своїм я чужий".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Торон (Л.П./М.К.) [ 2018-11-16 02:53:54 ]
Так краще. Можливо, ще так:

Ось я і знову у ріднім краї.
Наче вигнанець, стою сумний.
Хто мене з друзів отут згадає?
Нині в дворі своїм я чужий.

Мовчки я мну соболеву шапку.
Холод незвичний – в хутрі її,
Діда згадав я, згадав я бабцю
І кладовищенський рихлий сніг. ?

Це щоб позбутися "те не до" у 4-й строфі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Бойко (Л.П./М.К.) [ 2018-11-16 08:47:11 ]
Дякую. Третю строфу у пропонованій редакції можна прийняти, а над четвертою ще слід подумати - насамперед над другим рядком.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Бойко (Л.П./М.К.) [ 2018-11-18 01:14:04 ]
Зупинився на такій редакції четвертої строфи:
Мну я нову соболеву шапку,
Хутро не гріє душі мені.
Діда згадав і згадав я бабцю
І кладовищенський рихлий сніг.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-11-18 09:33:48 ]
Мені завжди дослівність вадить у перекладах. Варто робити художніше.
втрачено лимонный свет
місячний повтор
місячним
в місячний
перекладено натужно...




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-11-18 09:38:25 ]
Хочеться плинності, легкості.......Єсенінської.....
серцю приємно
серцю відрадно
є ж синоніми
повторюю: дослівність доцільна при перекладі технічних текстів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-11-18 09:48:31 ]
Вбравши благеньку із кішки шапку,
Шапку из кошки на лоб нахлобучив,

вбравши не пасує...нмд... взявши легше
якщо нахлобучив не вдається перекласти

рими є приблизні



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Бойко (Л.П./М.К.) [ 2018-11-18 20:49:32 ]
Дякую. Деякі виправлення зробив. Перші строфи набрали такого вигляду:
Синій туман. Снігове роздолля.
Місячним сяйвом сповитий світ.
Радісно серцю із тихим болем
Щось пригадати із юних літ.

Сніг, мов сипучий пісок, на ганку.
Місяць так само тоді світив,
Коли, натягши із кішки шапку,
З отчого дому пішов без слів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-11-18 20:53:30 ]
Переклади це труд неабиякий. Успіхів!