ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ісая Мирянин
2024.06.01 15:03
Коли життя земного половину
Спокійно перетнув я без турбот,
Зустрів раптово знижечку на ціну

Рашистського я джерела скорбот –
То пряник був із яблучним начинням,
Якого разом кинув я у рот.

Юрій Гундарєв
2024.06.01 09:22
Візьму абетку - літер країна.
Які - головні? Які - командири?
Звичайно, У - моя Україна.
Звичайно, М - буква Мами і Миру.

БЕТ

Знову лунає сирени набат -

Віктор Кучерук
2024.06.01 05:23
Душа закохана світліє
І молодіє від надій,
Що не пустими будуть мрії
В незмінній вірності своїй.
Вони, рожеві та блакитні,
Хмільні й цілющі, як бальзам, -
Тебе охоплюють помітно
Своїм гарячим почуттям.

Артур Курдіновський
2024.06.01 00:17
Прошу тебе! Не помирай!" -
Слова відверті та безцінні,
Коли здається, що каміння
Востаннє вкрило небокрай.

Красива рятівна надіє,
Прошу тебе! Не помирай!
І не потрібен вогнеграй -

Ілахім Поет
2024.06.01 00:04
Формула щастя в теперішнім світі проста.
Гроші-товар… І з коханням щось схоже, як звісно.
Так, особистого ніц, але це не біда.
Бізнес, дівчатка і хлопчики, все тільки бізнес.
В щире кохання повірять хіба в дитсадку.
То є казки, актуальні, можливо, в

Влад Лиманець
2024.05.31 18:18
губи всихають
рельєфом скелястих гір
на шкірі рожевій
подих сплітається
з рухами грудної клітини
сльози-кришталь
стікають у море
мандрівниця в тісноті

Світлана Пирогова
2024.05.31 10:49
Червня полуничний смак цілує сонце,
Ллються пахощі меліси, м*яти.
І малини аромати у долонях,
Трави поглядом небес прим*яті.

Подих літа із спекотної Трезени,
І думки у нас тепер синхронні,
Бо закоханість ураз біжить по венах,

Володимир Каразуб
2024.05.31 09:13
Обмовитись словом; не більше рукостискань.

Найкраще не знати, ні хто він, ні звідки, ні пристань

З якої відправилось слово у море зітхань
Піднявши вітрило з малюнком сліпучого сонця.

Найкраще не знати яким він насправді був.

Микола Соболь
2024.05.31 05:53
Коли я чую: великий русский язык,
то розумію, які ми неповноцінні,
хтось просто, до болю, вторинним бути звик
і тягне у ярмо прийдешні покоління,
нате, їжте Єсеніна, Блока натще,
або ковтайте Бодрова збочені фільми.
Цікаво, що треба суспільству дати

Віктор Кучерук
2024.05.31 05:24
Красу весни в обіймах літа
Уже не видно так, як слід,
Хоча продовжує жаріти
З останніх сил весняний цвіт.
Він ще повсюди погляд гріє
І трохи пахне на зорі,
Але менш зроджуються мрії
Біля цвітінь цих у дворі.

Артур Курдіновський
2024.05.31 00:10
Софійка. Шість років. Чернігів.
Сьогодні з'явилась нова
Сторінка злочинної книги,
Яку написала москва.

Софійка. Чернігів. Шість років.
Ракетний удар. Тільки мить.
Вивчати багато уроків

Ілахім Поет
2024.05.31 00:04
Він інший. Він - мачо. А я – звичайнісінький хлопець.
Він впорає бізнес; розкрутить занедбаний блог.
З ним точно не в'яжуться «дурість» або «вузьколобість».
А в мене життя – послідовність дурних помилок.

У нього душа - наче Оз, там суцільні смарагд

Євген Федчук
2024.05.30 20:32
Зимова ніч спустилася на ліс.
Сніг припинився, але що від того?
Усе біліло навкруги від нього,
Лежав на гіллі сосен і беріз.
У верховіттях вітер завивав,
Дарма старався між дерев сховатись.
Ліс не збирався вниз його пускати.
Тож він сердито голос п

Микола Соболь
2024.05.30 14:08
Струмки шукають виходу із ринв,
збігаються до склепу річки Либідь,
не чує небо молитовних злив,
якщо не чує, певно, і не треба.
Почайна обернулася на Стікс,
ріка Монашка всохла у скорботі,
скоро й Дніпро поверне не в той бік,
стає тісніше і душі у

Володимир Каразуб
2024.05.30 09:40
Вам тут сподобається. На вибір багато міст.

Безліч вулиць, кафе, філософських концепцій, танців.

До пари – поети, злочинці, верховні правителі,
Посадовці із міністерств,

Чи хтось із демократичної більшості.

Іван Потьомкін
2024.05.30 08:50
Відтоді, як Україна стала
Лиш чеканням стрічі,
Де б не довелося бути,
Шукаю гору, на яку зійти спроможен.
З літами нижча вона й нижча,
Але незмінно одна й та ж – Чернеча.
І коли сходжу на ту гору,
Дозбирую думки про Україну,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ісая Мирянин
2024.05.20

Ігор Прозорий
2024.05.17

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Сидорів (1960 - 2020) / Вірші

 Їзда

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2019-07-07 10:36:01
Переглядів сторінки твору 4797
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (7.789 / 5.54)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 1.000
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Іронічний неореалізм
ГЕОГРАФІЯ
Автор востаннє на сайті 2020.12.06 21:35
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-07-07 10:49:29 ]
Я спіткнувся об торбу чиюсь.

отут посміхаюся широко на всі зуби.......

Юрію, Ви мій поет.
Ніколи не стомили поезією, завжди свіжонаписане, відеокліп...
Іронія, ненав'язливі житечні мудрощі.
Майстерність - саме та.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-07-07 10:59:09 ]
Зміна тональності може подобатися, а може вводити у ступор.
Приходить якийсь умовний поет зі своєю високою поезією за чиєюсь або тільки зі своєю. А тут - якась торба.
Посміхнеться або ні.
Або здивується - що за дурниці?

Писав колись лімерики. Багато. Неопублікованих десятки лежать. Теж анапест. Але якісь короткі ці комікси. Ось довший.

Дякую,
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-07-07 11:07:58 ]
На таке я лише скажу: супер.
Мене такі зміни декорацій, інтонацій тішать.
Яж не до умовних належу, до креативних. І визнаних не панаами у панамах С і С...а функціонерами і не лише.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-07-07 11:16:31 ]
Головне - не передати куті меду.
Незнайомих читачам географічних назв намагаюся не використовувати. Карколомні піруети - теж не моє. Контрасти таки полюбляю.

Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2019-07-07 11:12:58 ]
Зримо, іронічно, з підтекстом)

Усміхнулась. Але усмішка - сумна, бо сумна реальність за вікном вагона. І не лише вагона...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-07-07 11:28:08 ]
І у вагонах теж свої реалії. Можна придбати і предмети білизни, і насіння, і засоби боротьби зі шкідниками, газети, календарі... Спробуй заснути.

Дякую,
Ю. С,


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2019-07-07 17:55:55 ]
Розкішно. І витончено до повної прозорості.
Можливо , суто як на мене, слово "життя" в першому рядку корелюється з останнім рядком-ключем.
Якщо точніше - місцеслово, де зараз "життя", здається, тісно пов"язане із рядком-ключем. Можливо тільки тут ще можна додати ще щось делікатніше, а може й так бути. Хоча запитання особисто для мене ще не знайшло варіанту можливої відповіді. Цікаво, яка ваша думка, пане Юрію?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2019-07-07 18:06:30 ]
Якщо цікаво, то особиста практика часто доводить, що найлегше знаходити можливі відповіді в творах зі схожим манеристичним піднесенням - у фонетиці. Тобто , невідоме ще слово може мати певні близькі фонетичні риси з оточуючими словами.
На кшталт "Промайне ..е.. не... невблаганно"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-07-07 18:12:17 ]
Звукопис неабияку роль відіграє...заколисує вірш, перебуваєш у вагоні... медитативно...і раптом.........проза буття з пиріжками, "вадічкой...півам"....шкарпетками...лосинами на руках трбешників...уявляю електричку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-07-07 18:12:43 ]
(торбешників)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-07-07 18:47:05 ]
Чисто технічно або формально у даному випадку частково роль коди вірша на себе взяв рядок з назвою залізничної станції між двома вузловими по дорозі до Хутора Михайлівського і далі.
Казати, що я настільки зрілий поет, що і ця обставина є важливою, я б не хотів.
Становище виникло саме, а мені треба було закінчити вірш, і не як якийсь блюз, після виконання якого джаз-бенд пішов на перепочинок пити пиво, а слухачі залишилися у роздумах - чи вони настільки тупі, що не впетрали, що ж воно вийшло, чи джазбенд собі забавляється. Грає та й грає. А ви, слухачі-ресторанна публіка, гадайте. "Сім сорок" джаз-бенд не виконує. Це серйозний колектив. Не для клубів.

Що за Хутором Михайлівським, ми всі знаємо. Мордор, ворожий уламок імперії.

От я і закінчив на цій ноті або обставині.
Коди як такої на всі 100% немає, але з огляду на те, що є один окремий рядок (про торбу чиюсь), то я міг би вважати, з двох напівкод (це вже щось нове у віршотворенні) вийшла одна.
Торба і Кобижчі.
Який може бути Париж і де?
Хіба що у снах.

Хотілося би більшого, звичайно. Глибшого.
Та справжньої коди ще не підібрав.
І піком майстерності була би несподівана, прийнятна і дотепна.
А з цим усім у мене поки що проблема.

Дякую за серйозний розгляд і довіру мені як автору-поету, а не як графоману-реміснику.
Ю. С.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2019-07-08 05:57:02 ]
Хороший дитячий віршик із розряду "Пишеться - і добре". Трохи сну, трохи буденщини. І родзинка любові на місті.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-07-08 07:57:19 ]
Мені вже зрозумілі Ваші вимоги до віршів.
Повинно бути як у підручнику - наприклад, зі зварювальних робіт. Точно, з деталізацією, з технічно бездоганною побудовою речень.
Будь-яке відхилення або стрибок на місці (така норма існує у певних закладах і, напевно, в системі в цілому) відповідним чином розцінюється і з подальшими діями конвоїрів.
Як пишете своє, яка там мішанина граматичних форм etc, то це інше питання. Навіть не до Вас.
Нами, як я чув, керує воля Верховного владики.
До кожного - свій підхід, свої вимоги з уявними "планками" творчих, душевних і фізичних висот і здібностей.
Ваші вірші, якщо вони досить далекі від "сатири", викликають непідробний інтерес. Лірика буває високою, а дитячість - природною.
Сатира буває "сатирою". За це вже йшлося.
На одному з Ваших виступів з маленьким кулуарним концертом я не шкодував оплесків.

(пишу - наче прощаюся. вибачте мінор).

Дякую,
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2019-07-08 09:52:59 ]
Колись ми ще зустрінемося і перетремо цю тему більш детально. Ви не проти?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-07-08 10:28:40 ]
Поки не розсварилися, це є можливим.
Та й Земля кругла.
Дякую,
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-07-08 10:37:06 ]
Ті "високі регістри" у порівняннями з поезіями Маланюка, Стуса... Павлюка......особисто мені - дитячий лемент дорослого дядька, що ганяється за напівбайдужими сучасниками, підтанцьовує... від нудоти житейської пише-гурготить про все, не дослідиш, у кого тему підсмоктав, які метафори скомпонував з читаного-чутого...
Немає у мене відчуття високого польоту, неповторності, доторку до сутозлотого-вічного...
Не вважайте мій коментар "бімбою", бо чекала від Сушка неабиякого росту, а маю непошану за доскіпування, що насправді розчарування.
Може, я надто вимоглива, та вже такою лишуся.
І прийшов критикувати чи хвалити вірша Юрія, та повчився б писати у нього...Дитинність-мудрість сама та риса, яка робить поета цікавим.
Нема, як писав один молодий авторитетний поет, тяглості у текстах...є січка словесна...

Колись я у радіопередачі сказала, що не заздрісна і щиро радію, коли читаю гарну поезію.
Та планка моя (вимог) надвисока. Тому на ПМ намагатимуся відійти у тінь, не коментуватиму майже нічийого.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-07-08 10:53:36 ]
Мені аж ніяково.
Дякую.
Колись довелося прошаржувати (якщо так можна висловитися), один з віршів І. П. Було за що і було як це зробити необразливо, по-людськи.
І нічого. Ми колись з одним поетом досліджували образний ряд (шеренгу, лаву, фалангу) його віршів. З одного вірша до другого, з другого до наступного. Йдуть, як траки, дорогами та бездоріжжям.
І тому я суворо не ставлюся до подібного явища у творчості наших з Вами знайомих поетів.
Це, що вони роблять, є звичайним явищем, технологією, наслідуванням, пошуком і відшуканням найлегших шляхів у письмовій творчості. Тактика.
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2019-07-08 06:10:49 ]
З приємністю прочитав і перечитав цей небуденний вірш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-07-08 07:38:57 ]
Небуденно про буденне.
Для мене залізниця - як раніше море.

Дякую,
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2019-07-08 08:22:59 ]
А біля Львова є Кожичі, - гарне сільце з дачним масивом біля соснового лісу... ) Мені вони засоціювалися )