ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2024.06.17 01:38
Замріяна, чиста, гірка та журлива!
Нас двох повінчали самі небеса!
Усе в тобі справжнє, і ти незрадлива!
Обличчя відверте, прозора сльоза.

Я - вірний тобі, незрівнянна дружино!
І ти покохала мене назавжди.
Ми стільки пройшли! Ти у мене єдина.

Іван Потьомкін
2024.06.16 21:11
Із подорожі повернувся пудель
І побратимам каже з гіркотою:
«Братове, якже наш рід здрібнів!..»
«Ти що верзеш!»- бульдог на те.
«Я щойно з Індії. От там справжні собаки!..»
«Чим же вони од нас кращі?»- пита гончак.
«Одвагою своєю. На лева напада

Микола Соболь
2024.06.16 15:58
Пані Галино, хотілося б таки почути Вашу версію і побачити реакцію Редакції майстерень щодо вірша Петра Синиці "У ріднім батьковім саду" який чомусь пані Галина виставила, як власний. До речі не шановний Юріє Гундарєв оце і є приклад плагіатства, а не

Борис Костиря
2024.06.16 15:27
Я блукаю в лісі,
Загубився в пущі.
На печальній стрісі
Втрати неминущі

Так припали листям,
Ніби давній спогад.
Серед передмістя

Ігор Шоха
2024.06.16 15:10
Ще кує зозуля у гаю
і рахує дні напередодні
того, як поляжуть у бою
воїни за націю свою
на краю глибокої безодні.
Вибухає небо кожен день.
Гинуть і цивільні, і солдати,
гинуть люди... це така мішень

Євген Федчук
2024.06.16 14:45
Миколо Петровичу, от поясніть,
Бо я ніяк не зрозумію.
Чому Орбан з Путіним прагне дружить?
Чому він Європою сіє
До нас недовіру, вставляє дрючки
В колеса Європі і НАТО?
І він не один там, напевно ж такий,
В Угорщині. Бо ж обирати

Сергій Губерначук
2024.06.16 14:31
Переб’єшся.
Все одно переб’єшся.

Переб’єшся.
Все одно переб’єшся.

Серце моє, переб’єшся.
Любов моя, переб’єшся.

Самослав Желіба
2024.06.16 08:29
Оце похмілля.
Ніби півночі слухав
Пісні Джері Хейл.

Світлана Пирогова
2024.06.16 08:07
Не зашнуровано давні рани,
Без прив'язі помаранчева повня.
Вписалась у нічну панораму,
Як відблиск вогню на жерсті жаровні.
Віщунка Вельва шепоче долю,
Не сплять лікантропи у темних шкурах.
Хто ж розірве це замкнуте коло?
Забутих в'язнів утримуют

Віктор Кучерук
2024.06.16 07:39
Не дають відпочити, холера,
Хоч знедавна я менш дійовий, –
Зачинила одна щойно двері,
Як вже інша сигналить: Відкрий…
Мов зі сну метушлива примара
Перетнула мовчазно поріг,
А мені не потрібні і даром
Нині шепоти, дотики, сміх.

Микола Соболь
2024.06.16 05:47
У ставку, на окраїні парку,
тася няньчила діток своїх.
Чоловік докуривши цигарку,
подивився без жалю на них.
І у ражі хмільного банкету
перед друзями, просто на спір,
він поцілив у ціль з арбалета,
не людина, – спотворений звір…

Ярослав Чорногуз
2024.06.16 05:10
Мов досконало -- майстер-золотар
На склі чи дереві -- твоє обличчя --
Виплавлював -- ті очка, ніс, вуста...
Так я в рядках сяйну красу величив.

Високих рис чарівна чистота --
Мені ти нагадала Беатріче --
Поета мрію... Лиш різниця та,

Артур Курдіновський
2024.06.16 02:18
Love is...
Мого дитинства світлого реліз
Прийшов за мною у нове сторіччя,
Щоб назавжди мене у мене вкрасти.
Цим написом хизується і досі
Небесний місяць, мовчазний маркіз,
Закоханий у зіроньку, що поряд
Яскраво світить. І лише для нього...

Юлія Щербатюк
2024.06.16 00:00
Настало літо
Аромати навколо
Липи квітують
***
Великі хмари
Заполонили небо
Ітимуть дощі
***

Володимир Ляшкевич
2024.06.15 22:01
Патетично - чоловічий голос)
Досить, кохана, буденності віхоли,
хочеться сонця і моря –
Поїхали!
У невгамовність прибою і синяви
барвного свята над будніми тінями!

(Іронічно – жіночий речитатив)

Іван Потьомкін
2024.06.15 19:13
Не гадав ще молодий Тарас, що слава набагато швидша, ніж тарантас, що віз його вперше на батьківщину: усім хотілось не просто бачить, а щонайкраще пригостить речника Вкраїни. От і в Лубнах не було кінця-краю запрошенням. «Відбийся якось,- попросив Тарас
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Благодатна Еродія
2024.06.11

Самослав Желіба
2024.05.20

Ігор Прозорий
2024.05.17

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сонце Місяць (1974) / Вірші

 un albo pıccolo

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2019-11-13 00:36:49
Переглядів сторінки твору 7264
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.705
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2022.02.28 23:08
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-11-14 09:38:43 ]
Така от невеличка книжка.
І великі вони чи ні, ті книжки, чийого вони авторства та літературного напрямку, але всі вони десь відлежуються. Одні набираються пилу на полицях крамниць перш ніж їх письменники заберуть назад як неліквідні, другі - в чернетках або на літературних порталах. Їх, можливо, будуть корегувати, читати, від них утікати та до них повертатися. Вони лежать розкритими на тій чи іншій сторінці або закритими з закладкою чи з загнутим куточком сторінки.
Десь так вийшло з Вашою un albo piccolo. Якщо закривав, то відкриваю, читаю та рухаюся далі.
І ось воно як було.
Читав, забігав уперед, повертався, вивчав і переглядав удруге, а то і втретє.
Знайшов і зустрів те, що не тримає читача у стану байдужості.
І про доломіти, і про клуб, і з іконою, і Джонні…
Оскільки мій перелік мало чого дає, крім мого зізнання, і навряд чи дасть більше автору, який, можна сказати, відбувся у цілому, а для себе як оце зараз, учорашньою piccolo, то я його призупиняю. До всього можна повернутися. Були би при розумі, живими та здоровими.
Дякую,
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2019-11-16 05:05:43 ]
щиро зворушений, Юрію
& подячний авжеж, хоч дяка не те слово, але яке слово - те -
це вже риторичний момент...

мислити трохи широкими форматами непросто
так вже вийшло, небезпідставно, вірте
т.б.м., еволюційно~онтологічно, при настійному пошуку
й допитуванні самого себе, якнайвідповідальнішому ~
основна текстова одиниця, що має сенс у цей час
компресії, мікротехнологій, надшвидкостей
це мініатюра, афоризм, а романтиками розроблений фрагмент
прапрадід цього культурального світо- & словобачення, мабуть
але іронія, в її трохи вищому прочитанні, саме тут є в тім,
що водночас, мислити варто саме ~ книжками
мініатюрними книжками, із яких складаються більші і т.д.
і це знову-таки, геть непросто, але час, витрачений
на вчування в оцей неявний на позір взаємозв’язок, він
недаремно втрачений, бо, звикши мислити відпочатку
саме у цей, щойно викладений спосіб, можна будувати
життєві конструкції будь-якого масштабу....

не завжди вдається впихнути в кінцеву композицію все,
що мало би мати місце, але оскільки Вам припав до
смаку (вочевидь) цей італійський альбомчик ~
можу додати в якості марґналії ще оригінальний перелік
назв кожного із фрагментів, може, це Вас потішить,
і я правдиво був би щасливий з того, без будь-яких інтенцій

ı. black-mamba, ıı. ripresa, ııı. suprematico,
ıv. players, v. andante, vı. s.amnesia

все записано протягом другого тижня червня місяця, літа господнього 2019,
пробігом через північну італію, часу на все було надто мало,
але така ось пам’ять




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Петро Скоропис (Л.П./Л.П.) [ 2019-11-14 12:01:39 ]
Вітаю, Сонце-Місяцю!


Був би фізиком, то може міг би казати що зчитується і форматується інформація з такого собі "Large Hadron Collider"...
Геж, і без того є рівні випромінення, де енергії, що черпаються і зі тих контекстів, котрі "всі як є безперспективні згідно з..." - теж не потребують ще якогось заземлення...

Тож за оті енергії - без-і поза контекстами:

Щиро,
Ваш вдячний читач,

Петро

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2019-11-16 04:30:30 ]
Петре, щиро радий & вдячний щоразу за емоцію

все так, безперечно
змагання енергії, занадто багато всього поза рамками
часом нема місця практично ані для чого більшого
хоча здавалося би місця є ~ нескінченність

але чи потрібна кому ось та нескінченність, забита вщерть
текстом, хай там який би він не був

читач спроможний всякчас на все вужчу концентрацію
один пустий тон чи несуголосний на долю секунди пульс ~

і нема читача...


це щодо читання й читачів загалом, як таких
але постійні читачі часом ще прискіпливіш, вірите-ні

атож, кожен раз якоїсь енергетичної змоги
це якби навіть шматок життя, не абстрактний ’факт життя’, але
конкретно втрата, без повернень
але навіщо ж про сумне, хоч би навіть по сезону

радіймо, що є і досі приводи стрітися ось так
у невимушений спосіб, і

небезрезультатно, навіть


*

із усіма належностями
вірний Вам
так само, всяк час




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2019-12-07 11:17:51 ]
о лабіринти химерної печери...

дотики готики...

вищири розуму...

і Платон десь тут... і Вітгенштайн...

і мужність бути...

довго тут засидівся...
о СоМі



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2019-12-13 05:02:05 ]

безперечно, бо все якби на межі
прогулюючись проз безмежності
До...

часто в тих краях нагадували собі Крим ~
доста подібно, хоч Крим мовби дитинніший загалом
десь-дикунськіший, як наче необроблений належно алмаз
бо ґардівська рів’єра така дуже зріла &
перезріла навіть

й зусібіч якби сузір’я арт-об’єктів
в’яззю емоційного~снореального
із належними нотками жамевю

з іншого боку, нема болісно сліпучого
як оце в замках баварських королів

належна така м’яка гармонія, мандельштамівські позолоти
& флер д’аннунціонізму...