ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ярослав Чорногуз
2025.12.15 21:19
Теплом огорнута зима
Прийшла, нарешті, забілила
Цей світ чорнющий крадькома,
Поклала осінь у могилу.

Та раптом знов прийшла теплінь,
Лягла на плечі сніготалу.
Аж він од радості зомлів...

Тетяна Левицька
2025.12.15 20:55
Мій Боже, не лишай мене
одну на паперті юдолі.
Не все, мов злива промайне
у ніжних пелюстках магнолій.

За що не знаю, і мабуть,
я більш того не хочу знати,
залляла очі каламуть

Сергій СергійКо
2025.12.15 20:27
Ніч наповнена жахом,
Ще страшнішим за сон, –
Кров'ю вкрита і прахом.
Замінованим шляхом
Нас штовхають в полон.

Обгорілі кімнати
І відсутні дахи.

Борис Костиря
2025.12.15 19:55
Я повертаюсь у минуле,
А в цьому часі бачу я
Себе у смороді й намулі,
Де йде отруйна течія.

У мерехтінні й шумовинні
Світів, епох, тисячоліть
Шукаю я часи невинні,

Іван Потьомкін
2025.12.15 19:00
Знову в Ізраїлі дощ...
Це ж бо Кінерету щось.
Це ж бо і нам без труда
Лине цілюща вода.
Хай ти промок, як хлющ,
Очі-но тільки заплющ,-
І, мов в кіно, ожива
Вбрана у квіт Арава.

Кока Черкаський
2025.12.15 14:41
цьогоріч ми всі гадали,
що до весни буде осінь,
але ось зима настала,
мерзнуть пейси на морозі.

не захистить від морозів
і від вітру лапсердак,
простужусь, помру,- хто ж Розі

Ольга Олеандра
2025.12.15 11:12
Кришталики снігу вкривають подвір’я.
Коштовні, численні – лежать і блищать.
Зима білобока розпушеним пір’ям
притрушує сльоту буденних понять.

Легкий морозець доторкається носа.
Рум’янить пестливо закруглини щік.
Вигулює себе зима білокоса,

Артур Курдіновський
2025.12.15 08:16
Ви можете писати папірці,
Тягнути у безсовісні угоди -
Та тільки знайте: гнів мого народу
Не спинять вже ніякі стрибунці.

Вам затишно? Не бачили ви тих
В Ізюмі вбитих, страчених у Бучі?
Запам'ятайте: помста неминуча

Микола Дудар
2025.12.15 07:40
Попри снігу і дощу,
Попри слюнь від всячини —
Я не згоден, не прощу,
Краще б розтлумачили…
Попередження своє,
Попри зауваженням,
Настрій кожен з них псує
В мінус зоощадженням…

Віктор Кучерук
2025.12.15 06:33
Дочекалися і ми
Явних проявів зими -
Прошуміла завірюха,
Вкривши землю білим пухом,
А опісля на мороз
Несподівано взялось,
Ще й канікули тривалі
На догоду нам настали...

Тетяна Левицька
2025.12.15 00:20
Чого хоче жінка, того хоче Бог,
а ти про що мрієш, панянко?
Усе в тебе є: на полиці — Ван Гог,
у серці палаючім — Данко.
В піалі фаянсовій щедрі дари:
червона смородина, сливи.
Корицею пахнуть твої вечори,
терпкими кислицями зливи.

Борис Костиря
2025.12.14 22:21
Зима невідчутна і геть невловима.
Непрошений сніг скиглить, проситься в рими.

Куди ж закотилась її булава?
Напевно, порожня зими голова.

Ми втратили зиму, як грізний двобій
Переднього краю ідей і вогнів.

Іван Потьомкін
2025.12.14 18:39
Той ряд бабусь,
Що квіти продають на Байковім, –
Здається вічний.
Їх або смерть обходить стороною,
Або ж вони…
Bже встигли побувати на тім світі.
Порозумілися з Хароном
І вдосвіта вертаються до нас.

Артур Сіренко
2025.12.14 17:36
Цвіркун очерету співає сонети зірок,
А море зелене озерне
підспівує шелестом:
Тихо падають краплі, пугач Улісс
Чекає рибалку, в якого кишені
Повні каштанів, які назбирав
У світлі жовтого ліхтаря Місяця
На вулиці нео

Ярослав Чорногуз
2025.12.14 15:10
По піску у Сахарі ідуть,
Угоряють від спеки пінгвіни,
Перевернута метеосуть -
Модернового хеллоуіну.

Все у світі тепер навпаки --
Вже снігами мандрують верблюди...
Сніг скупий, ніби зниклі рядки,

Євген Федчук
2025.12.14 11:48
Туман висів, як молоко густий.
В такому дуже легко заблукати.
І будеш вихід цілий день шукати,
І колами ходити в пастці тій.
Коли він свою гаву упіймав
І не помітив. Мов мара вхопила
В свої обійми. Коли відпустила,
Товаришів уже і слід пропав.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ольга Православна / Вірші

 Полюби мене, мамо




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2019-12-01 09:13:04
Переглядів сторінки твору 1455
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.009 / 5.38)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.692 / 5.5)
Оцінка твору автором 3
* Коефіцієнт прозорості: 0.783
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми Духовна поезія
Автор востаннє на сайті 2024.12.04 22:45
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Православна (Л.П./Л.П.) [ 2019-12-04 23:47:26 ]
Якщо можна, спробую сама розібрати свій давній вірш:

Отже:

1. Невчасно - невчасний — тавтологія
2. «Я невчасно прийшов у твоє повноцінне життя» — тут слово «повноцінне» варто взяти в лапки для надання іронічного відтінку такому епітету або взагалі написати інакше, бо воно не чіпляє увагу і практично не несе емоційного навантаження, а перша і остання строфа повинні бути максимально насиченими.
3. «Нежданне дитя» — варто знайти інший епітет, більш влучний, а це, як би висловився один мій знайомий критик, примітивізм)))
4. Всім світом — некоректне звучання «ВССВ»
5. Благовіст - свист — вкрай слабке римування.
6. «І наповнює розум примарний настирливий свист» — тут, по перше, не з першого разу зрозуміло, що примарливим є свист, а не розум, а по-друге, взагалі не ясно, до чого тут цей свист. Немає ніякої образної смислової зав‘язки — не зрозуміло ані походження свисту, ані його значення для змісту в цілому, а отже авторка (тобто я) явно не знала, як заримувати «зміст» і поставила перше, що прийшло на розум))) Зрозуміло, що була спроба описати відчуття сердечні і раціональні роздуми, але це не вдалося.
7. І основна помилка — «з кожним часом» — так не можна казати, це безграмотно. «З кожною хвилиною, годиною» — так, «з часом» — так, але тоді це означає «потім». Це калька з російської — «час за часом», «с каждым часом».

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2019-12-05 00:52:21 ]
"нежда́ний". Так правильно.

У стовпчику "Нових надходжень є гіперпосилання на словники. Наголоси, рими etc.

З вашими знайомими критиками та з власним неабияким досвідом важко сказати, чи цікавитиме Вас тут чиясь дружня ремарка (допомога тощо).
Щоправда, ще не все бездоганно.
Анафори певною мірою обтяжливі - причому, не лише в одному вірші.
Займенник "мій" у різних відмінках переходить з вірша до вірша.
Взагалі, ти, я, я, ти зустрічаються досить рясно.

Я не збирався розбирати Ваш вірш детально, бо не моє діло - ці розбори польотів у світ поезії.

Успіхів,
Ю. С.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Православна (Л.П./Л.П.) [ 2019-12-05 00:56:32 ]
Я була б надзвичайно рада Вашим розборам моїх творчих польотів))))
Щиро дякую за відгук!