ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2024.09.28 06:39
Дні стають короткими, як миті
Нещодавніх зоряних дощів, –
Жалюгідні залишки блакиті
Одягнули з хмарності плащі.
Тьмяне мерехтіння листопаду
З дня у день нагадує про те,
Що уже лишилося позаду
Швидкоплинне літо золоте.

Микола Соболь
2024.09.28 05:24
На криниці збоку, на гвіздочку,
зачекалась кварта спраглих губ:
«Йди водиці зачерпни, синочку,
та присядь у затінок під дуб».
Кажуть: не живе не розмовляє
та душею зовсім не кривлю,
якщо йшов хоч раз до виднокраю,
стріти мав криниченьку свою.

Микола Дудар
2024.09.28 03:02
Зросли, чи ні, поміж тривог
Не відповім… відповіси
Якщо ти є той самий Бог,
Чому лютуєм від Краси,
Вона ж не ділиться на двох?
Отож…

Біжиш, чи ні, словами між

Леся Горова
2024.09.27 15:47
Дощ у шибку стукає косий
Вітром кинутий іздаля,
Сотня крапель дзвінкоголосих
Ніжно ім'я твоє промовля.

Він малює й змиває букви ,
Я вдивляюсь у мокре скло.
Скільки ще цій розлуці бути ,

Юрій Лазірко
2024.09.27 08:08
Геееей!...
Гея-гея-гея-Геееей.

А війна війною,
а поля кістками...
Запеклися кров'ю
імена у камінь,

Микола Соболь
2024.09.27 06:08
Посіє осінь мжичку. Хай росте.
Такі часи: нікому не догодиш.
Стає все більше листя золоте
і сонячної меншає погоди.

Примружу очі, обпекла краса,
всі літні барви в першім падолисті,
високі до нестями небеса,

Віктор Кучерук
2024.09.27 05:24
Твоє волосся вбране в квіти
Леліло барвами лугів
І сильно пахло розігрітим
Манливим духом літніх днів.
Воно текло привабно в жменю,
Долоні повнячи теплом, –
І серце билося шалено,
І мріям ліку не було…

Микола Дудар
2024.09.27 04:59
Збережи для себе пам’ять… Будь-яку
Зупинись, заляж та хоч би де
Бажано без сліз, до коньяку
І ніяких мов щоб про буфет…

Вигукни собі щось… вигукни будь-що
Запереч тим вигукам, станцюй…
І не передумаєш якщо,

Артур Сіренко
2024.09.27 01:07
Сталося це 7 липня 1977 року, в день коли совкові містики і повітові пророки вважали, що настане кінець світу сього. Всесвітньої катастрофи не сталося, але кінець світу настав в межах однієї комунальної квартири в місті, що було забуте Богом і літераторам

Сонце Місяць
2024.09.26 18:39
теми що давно & всім від них тошно
операції в маніпуляційній о так
скидання масок демаскує тотожні
злотогінний сезоноксамит ну-да

& де-небудь у жмеринці чи в криворівні
сходить місяць сріблиста його печать
на устах тліє млість і мовчатимуть півні

Євген Федчук
2024.09.26 14:51
Тихий вечір. Зорі небо всіяли, як маком.
Місяця іще немає, тож вони і сяють.
Вітер десь у очеретах сонний позіхає,
Шарудить та постіль стеле, аби було м’яко.
По балці тече потічок невеликий зовсім.
На вигині старі верби буйно розрослися,
Стоять тісн

Світлана Пирогова
2024.09.26 09:30
Любити й вірити - є справжнє.
Усмішку дарувати іншим.
Добра надати хоч би краплю,
У серці щезнуть муки тіні.

Метеликом - в політ на світло,
Любити й вірити - є справжнє.
Очиститься від лжі повітря.

Іван Потьомкін
2024.09.26 08:31
Навіки батько попрощавсь зо мною,
Коли я дозрівав у материнськім лоні.
Дозволили востаннє притулитись вухом
І, що роблю я там, він хвильку слухав.
Батько живий дістався од дружини –
Тільки таким його сприймаю і донині...
...Стелилась перед хлопч

Віктор Кучерук
2024.09.26 06:15
Давай поїдемо в Карпати
На довгождані вихідні,
Бо голосисті водоспади
Вже стали снитися мені.
Сріблясті бризки на камінні,
І на обличчях наших теж, –
Побачить зможем неодмінно
Й відчуєм шкірою, авжеж.

Микола Дудар
2024.09.26 06:15
Ворог він є ворог… ворох
Душа в тілі лає… морок
А у небі ворон… вибач братів, вдово…
Маєм те, що маєм… скоро

Серпень ось-ось зникне… будні
Сльози перев’язки… буде
Світ вже розуміє: не цілуйтесь з Дурнем

Іван Потьомкін
2024.09.25 20:57
Хоч зір з літами дещо підупав,
Саме тепер поволі прозріваю:
Щось неповторне з воза впало,
Як безоглядно завтра підганяв.
«Що? Де? Коли?»-
Не знати до пуття.
Без остраху вернувся б пішки,
Якби були не коні, а воли.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Фоміч Валерій Андрійович Пожежник
2024.09.25

Васка Почеркушка
2024.09.16

Антон Мог
2024.08.20

Ілля Шевченко
2024.08.17

Юлія Рябченко
2024.08.04

Мирослав ЕкманКременецький
2024.07.25

Олекса Квіт
2024.07.05






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Іван Гонта / Вірші

 Гонта - синам




Найвища оцінка Валентин Бендюг 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Вадим Гаращук 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-03-04 11:05:50
Переглядів сторінки твору 10088
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.530 / 5.67  (4.853 / 5.4)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.675 / 5.28)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.845
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Автор востаннє на сайті 2010.10.16 15:44
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-03-04 11:28:30 ]
Зреклись? Мої сини - Іуди? Звірі?
Вітаю, пане Іване! Чи не треба тут тире?
цей – займенник

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний цей ця це ці
родовий цього́ ціє́ї цього́ цих
давальний цьому́ цій цьому́ цим
знахідний цей, цього́ цю це ці, цих
орудний цим ціє́ю цим ци́ми
місцевий на/у цьо́му, цім на/у цій на/у цьому́, цім на/у цих
І ще з цим дати раду та й буде відмінно!




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гонта (Л.П./Л.П.) [ 2008-03-04 11:35:49 ]
Дякую, Валентине. А тепер як?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Вороненко (М.К./Л.П.) [ 2008-03-04 11:38:19 ]
З захопленням прочитала, але кінець насторожив. Чому ви готові все продати? Діти беруть приклад з батьків, а за наші гріхи діти також відповідають.
"Я все продам - Вітчизну, віру, душу," - поганий приклад.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гонта (Л.П./Л.П.) [ 2008-03-04 11:42:15 ]
Можливо, Любо. Я не оцінюю "ліричного героя". Але я батько. Я його можу зрозуміти. Я справді не знаю, як його треба оцінити. І не хочу оцінювати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2008-03-04 11:45:01 ]
Цікавий вірш, перечитала кілька разів, викликає суперечливі емоції, але однозначно подобається.
З теплом, Варця;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Гнєушев (М.К./М.К.) [ 2008-03-04 11:48:36 ]
Чудово, пане Іване, чудово. Настрій - "один в один" переданий, я навіть відчув, як би його прочитав, приміром, Богдан Ступка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Вороненко (М.К./Л.П.) [ 2008-03-04 12:02:54 ]
Не зважайте, Іване, я дійсно з захопленням прочитала Ваш вірш. Просто ті три поняття "Вітчизна, віра, душа" вважаю святими.
Можливо, такою дорогою ціною Ваш герой вимолює майбутнє своїм дітям? Мабуть в тому і полягає сила Вашого твору.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гонта (Л.П./Л.П.) [ 2008-03-04 12:04:11 ]
Варваро, дуже дякую тобі. :) За відгук і за тепло. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гонта (Л.П./Л.П.) [ 2008-03-04 12:07:17 ]
Дякую, Любо. Тут є ще один момент. Він полягає у відмінностях між католицизмом і православ'ям. Я не надто глибоко знаюсь на питаннях віри, але щось я таке чув, що для католиків вирішальною є турбота про власну душу, а для православних може бути більш важливою турбота про душу ближнього, а не власну. Але я можу й помилятись. Ще раз дякую Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гонта (Л.П./Л.П.) [ 2008-03-04 12:08:30 ]
Володимире, а чий настрій переданий? :) Я свій передавав. Навіть не знаю, чи вдалось. Дякую Вам за відгук.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вадим Гаращук (Л.П./Л.П.) [ 2008-03-04 14:56:35 ]
Бачу, що тут вже розвернулося листування. А я просто хотів залишити відгук. Чудовий, патріотичний вірш. Мені дуже подобаєтсья розмір рядка і те, що автор часто вдаєтсья до запитань(влучних і вмотивованих). Гарно

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2008-03-04 15:15:44 ]
Клас відчувається. Нічого не скажеш. Але продадуть і чужих також продадуть. Якщо сам продаси.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гонта (Л.П./Л.П.) [ 2008-03-04 15:36:45 ]
Вадиме, дякую Вам. А що, вірш справді патріотичний? :) Бо якось я не про те писав. :) От, чорт візьми, знов не вийшло...
Олександре, не переймайтесь. Раз хочуть продати, значить, це чогось варте!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-03-04 18:55:04 ]
Іване, вибачте, що не відразу відповів. Відмінна робота. Нагадує Шевченкове: Я так її, я так люблю Мою Україну убогу, Що проклену святого Бога, За неї душу погублю!



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гонта (Л.П./Л.П.) [ 2008-03-04 19:04:04 ]
Щиро дякую, Валентине. Насправді, я люблячий син України і люблячий батько своїх дітей. І часом доводиться чимось, хай у дрібницях, але зраджувати чи дітям, чи Україні, чи переконанням (вірі). Страшний вибір був у Гонти...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-03-04 20:02:28 ]
Гоголю
За думою дума роєм вилітає,
Одна давить серце, друга роздирає,
А третяя тихо, тихесенько плаче
У самому серці, може, й бог не побачить.

Кому ж її покажу я,
І хто тую мову
Привітає, угадає
Великеє слово?
Всі оглухли -- похилились
В кайданах... байдуже...
Ти смієшся, а я плачу,
Великий мій друже.
А що вродить з того плачу?
Богилова, брате...
Не заревуть в Україні
Вольнії гармати.
Не заріже батько сина,
Своєї дитини,
За честь, славу, за братерство,
За волю Вкраїни.
Не заріже -- викохає
Та й продасть і різницю
Москалеві. Це б то, бачиш,
Лепта удовиці
Престолові-отечеству
Та німоті плата.
Нехай, брате. А ми будем
Сміяться та плакать.

Це, Іване, замість коментаря до останньої відповіді.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2008-03-24 15:40:34 ]
Я тут подивилася-у вас трапляються "посвяти".А "любов" до верлібру" ЗВІДКИ?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гонта (Л.П./Л.П.) [ 2008-03-24 16:01:10 ]
Та... Якщо чесно, від неуцтва. От може Ви, Таню, мене навчите? От скажімо, покажіть мені поганий верлібр і гарний верлібр. Щоб я міг порівняти.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2008-03-24 16:39:46 ]
Я у віршах ціную не форму,якій автор віддає перевагу,це вже його справа.Мені подобаються оригінальні образи,за допомогою яких глибоко відтворена тема,ідея.А що це-верлібр чи римований вірш не важливо.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2008-03-24 17:55:44 ]
Добре,але я зроблю це на volms@ukr.net .Це ж ваш е-mail?Тож зачекайте вже ,будь ласка.