ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2024.11.15 22:56
***
Поміж негоди, поміж невзгод
Поміж свого і чужого
Кожне життя — це лиш епізод
В Книзі Буття Неземного

Поміж замовин, поміж бажань
Поміж данини за спрощу
Кожне життя — аванс без питань

Микола Соболь
2024.11.15 17:30
Не вбий
«Па хахлам! Агонь!» – 
А далі що? Тут пів години лету.
Ця ніч комусь остання на землі.
Переплелись бездушна лють ракети
та вбивча бездуховність москалів.
А з ким Господь? Наразі невідомо.
Щоб не було, тримати, друже, стрій.
Ті нелюди порушили свідо

Ігор Шоха
2024.11.15 14:51
Пігмеї, ви куди?
Росіє малохольна,– ух ти! Де ти?
Куди ти лізеш – у... чи на..? Межа
між нами є, але на жаль
ти хочеш на... бо ми, таки, планета
в якій і на якій ти нам чужа..

Ой, ненажера! Як її розперло
і як іще витримує земля

Володимир Каразуб
2024.11.15 14:46
Твій васал
Покинь обладунки свої в кімнаті з товстої романіки,
Свою недолугу, видовжену тінь спускаючись долу
У внутрішній дворик з колодязем,
замок порослий травою між кам'яною бруківкою, покинь
Куртуазний апостроф розкішних жіночих грудей
І готичне небо,

Іван Потьомкін
2024.11.15 11:40
Хані Сенеш
Юдейська непорочна Діво,
Даруй, що руки опускаю в розпачі безсило,
Бо неспроможен відтворить належно
Твоє замилування світом...
...То був печальний і прощальний погляд
Бо ж до пуття ти ще не знала,
Чи Ерец- Їсраель побачиш знову.
“Елі, Елі

Віктор Кучерук
2024.11.15 07:33
* * *
Жбурляю камінь, як гранату,
В той бік, де взявся жаром схід, –
Чиню сусідові відплату
За покалічений мій рід.
Прокльони шлю і тичу дулі
У бік того, хто дотепер
Живе безрадісно минулим
І в кім інстинкт тварин не вмер.

Микола Соболь
2024.11.15 07:03
Зимові сни
Зимові сни рум’янцем на щоці.
Їх не лякає втомлена завія.
Метелиця під вікнами засіє
і ти заснеш із книгою в руці.
Борвій завиє під твоїм вікном,
гілки зашкряботять посеред ночі,
але безсилі духи поторочі
перед зимовим, найсолодшим сном.

Микола Дудар
2024.11.15 06:51
***
Умовно кажучи — капець
Теплу жовтневому… теплу
Он навіть вибіг вітерець
В похилу змочену хулу…
Ще тільки бавився теплом
Учора з дітьми залюбки,
Тепер не вітер, вітролом
Не вистачає коцюби…

Світлана Пирогова
2024.11.14 20:30
Просили допомоги
Небеса дриготіли - прорив залізяччям,
Яке несамовито мчалось до когось.
Враз вдалині вибухало зовсім незряче,
У полі голім, чи десь за сивим рогом.
А часто летіло оскаженіло-бридко
І падало, - розриваючи будинки.
Лилися сльози дощами по мідних ринва

Євген Федчук
2024.11.14 16:17
Хрисохір – останній каган з роду родіїв
У теремі і тихо, й прохолодно.
Промінчик сонця біга по стіні,
Крізь дірку пробиваючись в вікні,
Що наглухо завішене сьогодні.
Аби ніщо завадить не змогло
Йому прийняти рішення важливе.
Душа його то закипа від гніву,
У пустоту вихлюпуючи зло,

Юрко Бужанин
2024.11.14 15:18
***
О Небожителько, зійди в мої обійми!
Богине, на мої молитви відгукнися!
Ти б знала, люба, як набридло бути сильним,
Як серце рветься твоїй волі підкоритись.

Блаженством є відчуть твої, кохана, руки
У себе на долонях і кожен пальчик твій
Зацілувати

Микола Дудар
2024.11.14 08:57
Знов не та дорога...
До моря я не встиг. Ріки оминав.
І пристало горе. Себе пізнавав…
Тиха заводь поруч — тема для казок…
У відлунні «небож» чути слово «Бог».
Скільки треба «того», щоб «проснувся» світ?
Знов не та дорога… знову абеліт…

Абеліт - вибухова суміш

Віктор Кучерук
2024.11.14 05:09
* * *
Уже сказати, певно, треба,
Що, свій прискорюючи плин,
Я так наблизився до неба,
Що чую шурхоти хмарин.
Зневіра, туга і розпука
Мене терзають без пуття, –
Не можу вирватися з муки
Свого стражденного життя.

Сонце Місяць
2024.11.13 21:10
asperitas
моя ненависть тиха & беззбройна
сезон осінній час реприз
еринії збирають вогкий хмиз
іржавіє усе зелене щойно

жнива на заході на сході форс мажор
неконвенційні офензиви
підносить свій ліхтар осяйний діва

Борис Костиря
2024.11.13 19:29
* * *
Дерева облисіли, і крізь них
Ми бачим сутність світу первозданну.
І крізь туман у муках неземних
Народжується істина, як панна.

Удалині палахкотять вогні
Домівок в тиші чистім узбережжі.
Так прагнення щоденні та земні

Іван Потьомкін
2024.11.13 16:30
***
Лиця українські в юдеїв...
Юдейські лиця в українців...
Неважко тут і заблудиться.
Часом питаєш: «З ким і де я?»
Не заблуджусь.
Дороговказом узяв собі
Одне-єдине:
Шукать не мову і не расу,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Інша поезія):

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17

Мирослав ЕкманКременецький
2024.07.25

Кав'яр Сергій
2024.06.21

Самослав Желіба
2024.05.20

Людмила Кибалка
2024.05.17

Степанчук Юлія
2024.04.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Сонце Місяць (1974) / Інша поезія

 Казочка
Образ твору ...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2008-07-14 22:40:53
Переглядів сторінки твору 47897
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.710
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.11.15 18:23
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2008-08-01 23:14:35 ]
антресольні мавпи гавкають на лампочки, аврора бабахає, штукатурка сиплеться з дамм на цербера єдиного вкляклого серед канканного вертепу благодійних скречів, хом.яки характерно зникають у напрямку сонця, їх досліджує луна від фальцету сопрано з прищіпкою в носі пробирається до нафані: кульки гупають просто в небо, лібідо командора фліртує з ребром нострадамуса, чикочікаві шнурки ляскають в ритмі yellow brick road


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2008-08-01 23:17:30 ]
хом.яки співають з-за краю неба фальшивими голосами:

Up above
Way down, deep inside

Wow, wow yehe
Wow, wow yehe


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Афродіта Небесна (Л.П./М.К.) [ 2008-08-01 23:24:25 ]
Зачувши про лібідо командора хтозна-звідки приповзає підозріло пом"ята Афродіта, пошепки лається брудною лайкою, бере Газету і лупить нею мавпочок по дупках, підбирає шматочки Венери і складає до серванту, допомагє вініл-сету робити скретчі зубами і шарпає під ліжком, тривожачи знахабнілих докторів, бо десь там.. кажуть.. причаївся Нафаня, який винен у її пом"ятості..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2008-08-01 23:32:29 ]
Нафані шампуню більше не наливати!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-08-01 23:43:33 ]
лампочки не витримують і гавкають на мавпочек, а потім висмикують з себе вольфрамові спіральки і вішаються на них; у моторошному червоному аварійному освітленні блимають здичаілі очі останнього хом"ячка. який не встиг до сонця і тепер намагається залізти на плечі Венери, щоб здаватися Командором; лібідо залишає ребро нострдамуса і наближається до хом"ячка, який від цього починає роздуватися до розмірів кенгуру (Венера при цьому скиглить, бо хом"ячок роздувається всюди); кинуте ребро недобре хмикаючи, повзе до розстроєного фортеп"яна і залазить поміж клавіш першої октави... фортеп"яно у відповідь грає "Марсельєзу"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Афродіта Небесна (Л.П./М.К.) [ 2008-08-01 23:53:01 ]
Марсельєза матеріалізується і виявляється дебелою жіночкою навколобальзаківського віку, бачить кальян і впізнає у ньому свою 10-літрову сулію, яку були вкрали наші нахабні дохторотрупи.. Вимагає повернення майна і відшкодування моральної шкоди прєсловутим лібідо-м командора, Хом"ячок, який необачно заполонив увесь підпаркетний простір, натикається на підпаркетний гвіздок...
БА_БАХ....!!!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-08-02 00:17:06 ]
БА_БАХ....!!!!! і всі провалюються у Підпаркеття, яке відрізняється від Пацтулья тільки жилеткою, сандалями і сатиновою сорочкою. Марсельєза застряє в стегнах, але кілька стрибків по ній хом"ячка-кенгуру дозволяють протиснутись їй далі. Тепер вона застряє в талії... Хом"ячок. який так і не встиг вскочити в Підпаркеття, рве від горя хутро на собі і волосся на Марсельєзі... Дохторотрупи радісно хіхікають і знов оволодівають кальяном. Лібідо в паніці...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Афродіта Небесна (Л.П./М.К.) [ 2008-08-02 00:33:45 ]
Пилосмок у нападі ревнощів почергово оволодіває дохторами. Дохтор Фройд після такого стресу сідає на триногий стілець, під яким колись, у доБАБАХові часи, цвіло і буяло Пацтульє, витягує з-за вуха механічний олівець і складає психоаналітичні карікатури на кожного з атлічівшихся у сьогоднішньому хеппенінґу.. Хутро Хом"ячка і волосся Марсельєзи характерно літає по екс-Пацтулью, первісні постармаґедонні пацтульники збирають пух-перо у мішки із слонячих шлунків і роблять собі ідолів..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2008-08-02 00:43:10 ]
DE|PHAZZ співає:

when life is high and life is low
break the seal and let it flow
keep it simple STUPID

(c)-до речі


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-08-02 00:57:49 ]
ідоли оживають і починають міксувати разом з De PHAZZ:

Mix it right, shake it up
Be sure to serve it in a cup
Mix it right it's in your hands
To try to find the smoothest blend

Перепочивший Пилосмок залишає дохторів у спокої і пересувається до ідолів. Первісні постармагедонівські пацтульники туляться до тр. д-ра Фр. Хом"ячок чихає...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2008-08-02 01:14:31 ]
Нафаня пішов на розборки до прищепки а-ля сопрано-пенсне.. птахи в обіймах з веселими зірками понеслися за світлим майбутнім пивом у вирій...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2008-08-01 23:55:25 ]
залишкові занедбані ребра блюзово трусять попільничку з газетним трешом в пам.ять ламочкового суїциду - музика гавкотить і блямкає і звивається всіма кольорами - дохтори пірнають в напудрений дим - Венера крадеться за Афродітою - Марсельєза доходить до соло на двох гітарах з евкаліптовим присмаком - Богарт не з.являється на допомогу Командорові, портрет донни Анни зловісно мовчить - передостанній реп виконується півтверезим Нафаньою і електроскрипкою на 2 струни яку шанобливо виносять на балкон для кращої ностальгії - хто лишиться сьогодні без люка? суперквест натягає рожеві бутси


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2008-08-01 23:56:56 ]
БА-БАХ ніяк не відпустить Марсельєзу з трьома гітарами -
Марсельєза у відчаї!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-08-02 00:26:13 ]
Лібідо в паніці і Марсельєза у відчаї нарешті поєднуються... Хом"ячок з приреченим писком заповзає поміж грудей Марси і тихо плаче...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2008-08-02 00:30:05 ]
налийте Нафані трохи шампуню.. хай підбадьориться, якщо Афродіта за?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Афродіта Небесна (Л.П./М.К.) [ 2008-08-02 00:40:43 ]
Вічноцнотлива Афродіта й гадки не має, на що натякає СМ, питаючись у неї дозволу, тому па глупасті сваєй, виступає "за" і сама наливає шампуню Нафані у складені човником замурзані долонькиюю


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2008-08-02 00:44:50 ]
Бравий Нафаня вистрибує з штанців і удає ніби кидає гранатою в залишки цербера! (ніхто не проти)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-08-02 00:47:27 ]
Нафаня в лихоманці милиться шампунем і тихо, але внятно шепоче: "Більше нікада-нікада!!!" і тулиться до вічноцнотливої Афродити...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2008-08-02 00:25:21 ]
артилерія на підході. окопи в процесі. протигази наперевіс - вінілсет з відірваним боком ридає на 2х півонах - Командор віддає розпорядження перевішати лампочки заново. електроскрипка зачаюється на балконі із пляшкою нітрогліцерину. wreck'нуті гітари вищать і аплодують. генерал-бас підкручує вуса, кальян свистить замість чайника, жовті аскорбинові пилюлі займають місце хом.яків - всі натягнуті і страшно непопсові..

тік- тік- тік- так?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-08-02 00:42:20 ]
хом"ячок вистрибує з грудей Марсельєзи і хутко береться за окопи; лампочки обіцяють подати скаргу в Грінпіс; нітрогліцерин виявився звичайним силікатним клеєм, черз що електроскрипка зробила собі сепуку; кальян досвистівся і почав вивчати Windows; Командор почав репити ре-мікс портрету донни Анни...

Цербер промуркотів: ну-ну...


1   2   3   4   5   6   7   Переглянути все