Юрію, мені важко судити - хто справжній росіянин, хто ні. Мені просто очевидно, що надто велика територія зовсім без, як казав Лєнін, "живої творчості мас". На маленьку країну достатньо малої кількості хороших митців, а Росії потрібно дуже велику кількість. Цього ніколи не було, і боюсь, що найближчим часом не буде. Тобто Росія все далі і далі відставатиме від "цивілізованого світу". Можна всмоктувати митців зі всього світу, як це до цього часу відбувалося. Але цього мало, "только этого мало"...

Я думаю, що це пов`язано з натурою її правителів.
Росія ніколи не існувала, як демократична країна - це країна вічного царства.
Її могуть - у завоюванні інших територій та витискання соків з цих теренів.
На більше вона не спроможня. А люди - всюди люди - одинакові.
Це мабуть дебільні традиції ніяк не мо` їх вивести на Божий Шлях.
Ось цікаво, коли в них закінчиться паливо - як скоро ця країна розпадеться?
Мені байдуже до них, але переживаю за нас. Занадто ласий кусень - аби не подавились. :)

Ех, Володимире, розібрали Ви мене до самого п"ятака у черевичку! ;)))) Доведеться й справді картинку шукати... Прикритися хоч %-/

=)))))

І куди ж мені, люба Афродіто, очі тепер дівати? :(

Так. Стоп. З очима пообережніше! Для Робота-аналізатора то буде нєваспалнімая потєря.. =D
Ну можете мені на зберігання віддати ;))))

:)(:
Я ще трішечки не готовий.
Але пропозиція приємна.
Не потрібно носитися із оголошеннями, на кшталт, "віддам у хороші руки".
Отже, ще трохи коситиму (лівим чи правим?) на зовнішні атрибути речей божественних.

Володимире,
Кобіт беруть на око - поки вони конфюз і теплі.
Шо тут готуватись - трясти треба.
Так-так-так, Фросю - прошу ракурс поміняти - махаємо ручками, іншими
образотворчими деталями, підмругуємо по-очно, розкриваємось, закриваємось,
розводимо, усміхаємось... Шарм :)))
Андроїди будуть правд офф ю.

а мені дуже симпатичні оті андроїди - одразу починається закручуватися така пригодницька інтрига... куди там дохтурам нашим...

діло було так!
прийшов він здалека, перед собою копав
порожню ваксову бляшанку і мугикав
(щось таке ніби знайоме але всіх порядних
слухачів Радіо Свобода- ну не перло)
і тоді сказали вони /між собою/
а заклеїмо йому писок, себто ґуґл
і зробимо барек.ю з його підсвідомості
ну а випити- з тим ніколи не буде халепи..

оттак почалася історія писемного людства

а воно пиячило безпробудно
ґанджі і Хендрікс - брекфест тайм
файв о"клок віскі&тііі
(передньоязикове, з високим піднесенням)
ну шо ото робити? - думали вони
розтягнули на сувеніри
перевіряли, чи сіпається, с*ка,
а воно сіпалось і лаялось
і всім до того було діло
міст Мірабо і Бен Невіс
на фіґ

і з тих пір завжди знаходиться той,
хто пише закорючки і залишає гачечки,
і завжди є ті, хто вирішують (між собою)
he must die...

Добре, що Джо не було тоді поруч...
where you goin' with that gun in your hand?

довго-недовго-нудно-невесело
двері з жуууутким риииипом
зачинилися за нами і ми (я)
поринули в антихудожню пітьму
де носилися стрьомні безособові
займенники закарючки дрючки
а також опудала різнокалібрового
папіросповідання папірожмакання
і виносу тєл на повітря

а там було нестерильно

дуже-дуже нестерильно...
опудала ганялися за шматками афіш
з позаторішніх вистав цирку-шапіто
цирконієві ріки виходили з берегів
свідомості погрожуючи затопити
тіла на повітрі
що без діла засмічували антипітьму
і тільки мавпочки раділи...

як пізне прозріння і емальований тазик -
приходила тьотя гі-Гієна
розсипалася на конотативні значення
підлогою Альгамбри
золотий трунок
час відкривати марьяжі

так-ні?

отак він (ми) стирчав на мосту Мірабо
і замріяно пілював на паперові кораблики
які неслися підскакували гралися і
вигравали всіма надзвичайними веселками
від нафтопереробки а може гальюнів
шось сухо
подумав лермонтовський герой (вона?)
да ти гониш!
подумали равлики і пошнуркували
собі за зірочками під меланж
бетговена і баррі уайта і ще когось

а насправді.. не було ніякого насправді

сумно- егеж?

егеж був гарно вихований
тому він тільки примружив очі
і згадав Paris опівночі
(без усякої там Єлени)
і того чувака із саксом
дивного Сонні
а равлики все бавилися із зірочками
і думали один одному вголос
чим равлики відрізняються від рапанів?
да нічим, особливо живі...- подумав вголос Джо

він (вона) підкачавши джинси-
золотий спокій унісексу-
пішов у брід так нахабно,
що мушлі на дні перекинулися,
шукав де не сухо
- я вас тоді і побачила - скаже вона (він)
метеликами вій - тонкий зруб
- це в мене із народження така валіза,
шоб її
які там хрести?
Валізи!
до 2018 року кожному - по окремій двокімнатній валізі!
- Будь готов!
- Всегда готов!
44-го тут буде мало...

стрьомно,Ю правда?