Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.04.07
22:03
К-оли туман в ярах, як дим застиг,
В-она приходить босоніж по росах,
І-промені її вплелися в коси.
Т-римає Муза в пальцях вітру сміх.
Н-е кличе, а веде за небосхил.
Е-дем і тиша там такі незвичні,
В-она диктує рими фантастичні,
А кожен біль стає зе
В-она приходить босоніж по росах,
І-промені її вплелися в коси.
Т-римає Муза в пальцях вітру сміх.
Н-е кличе, а веде за небосхил.
Е-дем і тиша там такі незвичні,
В-она диктує рими фантастичні,
А кожен біль стає зе
2026.04.07
20:39
валандався усяко шлявся
та роззирався якомога
хто у вишиванці а хто у шапці
де благодать а де знемога
хто при колясці хто на лавці
а хто повзе через дорогу
щоб голубів іще зібрати
на крихти пиріжка з горохом
та роззирався якомога
хто у вишиванці а хто у шапці
де благодать а де знемога
хто при колясці хто на лавці
а хто повзе через дорогу
щоб голубів іще зібрати
на крихти пиріжка з горохом
2026.04.07
20:06
як апокаліпсис минеться
залізо стане золотим
однак ніде не цінуватись
на цій землі уже ніким
залізо стане золотим
однак ніде не цінуватись
на цій землі уже ніким
2026.04.07
19:48
Із дзеркала витікає смисл,
поступово, повільно, невблаганно.
Із дзеркала тече кров
воєн світу.
Свічадо показує язик
новітнім тенденціям і теоріям,
які порвав на шматки час.
Дзеркало стало відображувати
поступово, повільно, невблаганно.
Із дзеркала тече кров
воєн світу.
Свічадо показує язик
новітнім тенденціям і теоріям,
які порвав на шматки час.
Дзеркало стало відображувати
2026.04.07
18:59
І
Менестрелі є. Вони існують
в цьому світі як мандрівники,
може бути, що не одесную,
та ошую де-не-де кочують
обіруч Господньої руки.
Отже, поки є чим дорожити,
ідемо попутно до кінця
Менестрелі є. Вони існують
в цьому світі як мандрівники,
може бути, що не одесную,
та ошую де-не-де кочують
обіруч Господньої руки.
Отже, поки є чим дорожити,
ідемо попутно до кінця
2026.04.07
18:43
І тільки уява є швидша за світло,
і тільки уяві підкорений простір,
як кориться глина- в теплі розімліла-
рукам гончаря - на майстерскім помості.
Як діва паліє під поглядом любка,
під помахом пензля злітають заграви -
так никнуть парсеки - до нест
і тільки уяві підкорений простір,
як кориться глина- в теплі розімліла-
рукам гончаря - на майстерскім помості.
Як діва паліє під поглядом любка,
під помахом пензля злітають заграви -
так никнуть парсеки - до нест
2026.04.07
18:36
Я хочу знов відчути море за вікном,
Не десь…на вістрі узбережжя Криму,
І просто до води, де сонечко зійшло
Крізь сад черешні преспокійно линуть.
Всміхаючись, сховавши в окулярах блиск
Очей, та йти по теплій плитці вулиць.
За стільки років, що майн
Не десь…на вістрі узбережжя Криму,
І просто до води, де сонечко зійшло
Крізь сад черешні преспокійно линуть.
Всміхаючись, сховавши в окулярах блиск
Очей, та йти по теплій плитці вулиць.
За стільки років, що майн
2026.04.07
11:50
Маленька, немічная ліра,
Неначе блюдце, скалка, що з тобою,
І на ній зіграть печалі світу,
Голосом її кричать од болю.
Непримітний голос, неврочистий,
Ледве чутний, і чужий на попит,
Ну і що! Та був би тільки чистий.
Ну а решта – це не мій вже кло
Неначе блюдце, скалка, що з тобою,
І на ній зіграть печалі світу,
Голосом її кричать од болю.
Непримітний голос, неврочистий,
Ледве чутний, і чужий на попит,
Ну і що! Та був би тільки чистий.
Ну а решта – це не мій вже кло
2026.04.07
08:51
Коротка ніч і довгий день,
І угорі - блакить небесна, -
І море радісних пісень
Переповняє світ чудесний.
І я святкую навесні
Всього народження й зростання, -
І рвуться пута на мені,
Щоб розпочав пересування
І угорі - блакить небесна, -
І море радісних пісень
Переповняє світ чудесний.
І я святкую навесні
Всього народження й зростання, -
І рвуться пута на мені,
Щоб розпочав пересування
2026.04.06
19:03
не перевершити себе
до чого навіть намагатись
це усміхання де-не-де
не зовсім позначає радість
ту радість що усе підносить
і салютує бозна-чим
котрій ніколи не є досить
такий її бентежний чин
до чого навіть намагатись
це усміхання де-не-де
не зовсім позначає радість
ту радість що усе підносить
і салютує бозна-чим
котрій ніколи не є досить
такий її бентежний чин
2026.04.06
18:31
На улиці леви неспішні
Пси у жару, у сказі із піною
Звір, у серці міської кліті
Труп його матері
Гниє в літнім ґрунті
Із міста гайнув
На Південь курс, через кордон
Пси у жару, у сказі із піною
Звір, у серці міської кліті
Труп його матері
Гниє в літнім ґрунті
Із міста гайнув
На Південь курс, через кордон
2026.04.06
18:31
не торкаться долу
сонця не узріть
анічого тільки
біг біг біг
біжім
біжім
дім на пагорбі
сонця не узріть
анічого тільки
біг біг біг
біжім
біжім
дім на пагорбі
2026.04.06
17:06
Коли я повернусь, перший сніг долетить до землі,
А старенький таксист довезе із вокзалу додому.
Я згадаю, як мама казала слова непрості,
Як стрічала мене на порозі в халаті м’якому.
Коли я повернусь, місто буде холодним, чужим.
Наплюю, що ось так п
А старенький таксист довезе із вокзалу додому.
Я згадаю, як мама казала слова непрості,
Як стрічала мене на порозі в халаті м’якому.
Коли я повернусь, місто буде холодним, чужим.
Наплюю, що ось так п
2026.04.06
16:34
Столітній парк розорений, розбитий,
Осквернений вандалами, стоїть
У сотнях невловимих смолоскипах,
Де гасне час, перемагає мить.
Завзяті лиходії й тимчасовці
Спроможні потолочити красу.
Вони взялися погасити сонце
Осквернений вандалами, стоїть
У сотнях невловимих смолоскипах,
Де гасне час, перемагає мить.
Завзяті лиходії й тимчасовці
Спроможні потолочити красу.
Вони взялися погасити сонце
2026.04.06
15:53
Сергій Островой (1911-2005)
У лісі наодинці
жила Зима в хатинці;
вона солила сніжки,
поклавши їх до діжки;
замети нагортала,
У лісі наодинці
жила Зима в хатинці;
вона солила сніжки,
поклавши їх до діжки;
замети нагортала,
2026.04.06
11:35
лютого 2026 року в Україну повернули тисячу тіл (останків) загиблих захисників…
В безсонячний лютневий день
одна за одною машини:
колона траурна іде —
німі холодні домовини…
Нам повернули лиш тіла,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...В безсонячний лютневий день
одна за одною машини:
колона траурна іде —
німі холодні домовини…
Нам повернули лиш тіла,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.02.11
2025.11.29
2025.04.24
2025.01.25
2024.08.04
2023.12.07
2023.02.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Любов Бенедишин (1964) /
Поеми
З хроніки Євромайдану
Не ласкою - пелькою ласою.
В ярмо - з гіменеєвих уз.
Кремлем заарканену пасію
не висватав Євросоюз.
14.11.2013
***
Вірмо у долю, щасливу по вінця.
Бог благодаттю наш вибір окропить:
бути Європі в серцях українців,
а Україні - серцем Європи!
25.11.2013
***
Промови. Умови. І змови.
Брехні інтегрована грація.
Торгує біда безголова
Скарбами скорботної нації.
26.11.2013
***
Псевдогерой... Він дограє цей акт.
Спину зігне після бурі овацій.
...А революція - це ж не спектакль.
Тут нема декорацій.
02.12.2013
***
Зловісна тінь перебирає козирі.
А на Майдані - поруч: Гімн і мат.
Ату! Ату! - "бульдоги" на бульдозері.
І "беркути" докльовують пташат...
03.12.2013
***
Свободи й духу відчайдушний тан.
Терпіння розхвильована волинка.
На барикадах вищає Майдан.
Не треба "йолки". Хай живе ялинка!
04.12.2013
***
Чорний намір сховавши під каптури,
Провокатори бродять як раптори.
І бульдозери - як бронтозаври -
Під високими стінами Лаври.
05.12.2013
***
Ще промовисто й гучно словам.
В тогах стягів - пілати й піїти.
А душа вже летить на Майдан -
І не може туди долетіти...
05.12.2013
***
Гряде! І навіть людолов,
що мир кийком вимарює,
підніме келих - за любов! -
усупереч сценарію.
06.12.2013
***
Ті сльози... ті рани... Тирани.
Задушлива звістка не здалеку:
криваві сніги над Майданом -
як чорні дими над Майданеком...
22.01.2014
***
Повторносте, ваша потворносте:
століття між січнями лютими -
та ж кривда у рясі Соборності
і пекло, хоча й не під Крутами.
22.01.2014
***
Син-відчайдух, і у відчаю мати,
і що не обличчя - то лик...
Короткозорий примружиться: "Натовп..."
А горній: - Народ цей велик!
17.02.2014
***
Палає Майдану освячене коло...
І хто тут паломник? І де той палій?
Орда упирів - розколошкане кодло.
Спасенний Псалом... Сліпо_роджений Вій.
19.02.2014
***
Беззахисна мрія... і снайпер... і кров... і жахіття...
За пострілом постріл - зриваються душі увись.
...Це ще Україна. Це вже двадцять перше століття.
Шевченкові очі... Ти сильний, Кобзарю. Дивись!
20.02.2014
..............
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
З хроніки Євромайдану
Пам'яті Небесної сотні
***
Не ласкою - пелькою ласою.
В ярмо - з гіменеєвих уз.
Кремлем заарканену пасію
не висватав Євросоюз.
14.11.2013
***
Вірмо у долю, щасливу по вінця.
Бог благодаттю наш вибір окропить:
бути Європі в серцях українців,
а Україні - серцем Європи!
25.11.2013
***
Промови. Умови. І змови.
Брехні інтегрована грація.
Торгує біда безголова
Скарбами скорботної нації.
26.11.2013
***
Псевдогерой... Він дограє цей акт.
Спину зігне після бурі овацій.
...А революція - це ж не спектакль.
Тут нема декорацій.
02.12.2013
***
Зловісна тінь перебирає козирі.
А на Майдані - поруч: Гімн і мат.
Ату! Ату! - "бульдоги" на бульдозері.
І "беркути" докльовують пташат...
03.12.2013
***
Свободи й духу відчайдушний тан.
Терпіння розхвильована волинка.
На барикадах вищає Майдан.
Не треба "йолки". Хай живе ялинка!
04.12.2013
***
Чорний намір сховавши під каптури,
Провокатори бродять як раптори.
І бульдозери - як бронтозаври -
Під високими стінами Лаври.
05.12.2013
***
Ще промовисто й гучно словам.
В тогах стягів - пілати й піїти.
А душа вже летить на Майдан -
І не може туди долетіти...
05.12.2013
***
Гряде! І навіть людолов,
що мир кийком вимарює,
підніме келих - за любов! -
усупереч сценарію.
06.12.2013
***
Ті сльози... ті рани... Тирани.
Задушлива звістка не здалеку:
криваві сніги над Майданом -
як чорні дими над Майданеком...
22.01.2014
***
Повторносте, ваша потворносте:
століття між січнями лютими -
та ж кривда у рясі Соборності
і пекло, хоча й не під Крутами.
22.01.2014
***
Син-відчайдух, і у відчаю мати,
і що не обличчя - то лик...
Короткозорий примружиться: "Натовп..."
А горній: - Народ цей велик!
17.02.2014
***
Палає Майдану освячене коло...
І хто тут паломник? І де той палій?
Орда упирів - розколошкане кодло.
Спасенний Псалом... Сліпо_роджений Вій.
19.02.2014
***
Беззахисна мрія... і снайпер... і кров... і жахіття...
За пострілом постріл - зриваються душі увись.
...Це ще Україна. Це вже двадцять перше століття.
Шевченкові очі... Ти сильний, Кобзарю. Дивись!
20.02.2014
..............
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
