
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.07.27
11:32
«Незамінимі є!»-
Прийміте, Якове, цю істину до себе в гості.
«Незамінимі є!»-
Не солодко Вам буде з гостею цією там, у високості.
Бо я її ще й дещо приперчу:
«Не всіх за образом і на подобу Бога створено!
А тільки тих, хто, як і сам Господь,
Без п
Прийміте, Якове, цю істину до себе в гості.
«Незамінимі є!»-
Не солодко Вам буде з гостею цією там, у високості.
Бо я її ще й дещо приперчу:
«Не всіх за образом і на подобу Бога створено!
А тільки тих, хто, як і сам Господь,
Без п
2025.07.27
05:51
Забуті чи порушені статути
Давно покрив багаторічний пил.
Щось невідоме може затягнути
Туди, де вже немає більше сил.
Триматися. Нав’язана спокута
Веде до недоглянутих могил.
Вони не згодні навіть натякнути
Давно покрив багаторічний пил.
Щось невідоме може затягнути
Туди, де вже немає більше сил.
Триматися. Нав’язана спокута
Веде до недоглянутих могил.
Вони не згодні навіть натякнути
2025.07.27
05:17
Успадкую від чутої пісні
Тихий смуток і бажаний сміх, –
І нерівність відому й безвісну
Протяжних українських доріг.
Успадкую і пристрасть, і щирість
До своєї дружини від слів,
Що для чистки сумління з’явились
І які серцем радо зустрів.
Тихий смуток і бажаний сміх, –
І нерівність відому й безвісну
Протяжних українських доріг.
Успадкую і пристрасть, і щирість
До своєї дружини від слів,
Що для чистки сумління з’явились
І які серцем радо зустрів.
2025.07.26
22:13
Коли всі слова вже сказані,
приходить туман мовчання.
У ньому живуть
невідомі істоти,
губляться рукописи,
зникають голоси,
розчиняються надії.
У ньому ворушить клешнями
приходить туман мовчання.
У ньому живуть
невідомі істоти,
губляться рукописи,
зникають голоси,
розчиняються надії.
У ньому ворушить клешнями
2025.07.26
14:22
Довго дядько у крамниці
Огляда вітрини.
Річ якусь бере з полиці,
То питає ціни.
Чеше лоба, мружить очі,
Раз по раз зітхає.
Сам не знає, що він хоче.
Огляда вітрини.
Річ якусь бере з полиці,
То питає ціни.
Чеше лоба, мружить очі,
Раз по раз зітхає.
Сам не знає, що він хоче.
2025.07.26
14:02
Почув Благовіст* хто Софії –
на часі молитва тому,
звернутись до Бога в надії
і стати прихильним Йому.
Геть сум віджени свій, козаче,
бо посмішка личить тобі –
довкола все краще, неначе,
на часі молитва тому,
звернутись до Бога в надії
і стати прихильним Йому.
Геть сум віджени свій, козаче,
бо посмішка личить тобі –
довкола все краще, неначе,
2025.07.26
05:49
Я бажаю вам позбутись
Безуспішності й невдач, –
Не вдаватися у смуток,
Не вдарятися у плач.
Я бажаю вам яскравих
Та успішних дій і справ, –
Дочекатися появи
В світі парості добра.
Безуспішності й невдач, –
Не вдаватися у смуток,
Не вдарятися у плач.
Я бажаю вам яскравих
Та успішних дій і справ, –
Дочекатися появи
В світі парості добра.
2025.07.26
02:07
Все дивиться на небо весняне
Моя душа, рятуючись від згуби.
Провадження до мене позовне
Навколишні світи складають грубо.
І тільки щось далеке, рятівне
Перемагає звук сумної туби.
Боїться сьогодення нищівне
Моя душа, рятуючись від згуби.
Провадження до мене позовне
Навколишні світи складають грубо.
І тільки щось далеке, рятівне
Перемагає звук сумної туби.
Боїться сьогодення нищівне
2025.07.25
21:47
Вишня, заросла бур'янами
і дикими деревами, -
це тендітність,
заросла грубістю.
Вона далеко від людей,
від цивілізації,
ніхто її не бачить,
ніби забуту сутність.
і дикими деревами, -
це тендітність,
заросла грубістю.
Вона далеко від людей,
від цивілізації,
ніхто її не бачить,
ніби забуту сутність.
2025.07.25
17:52
Згубив її з останнім вивихом струни.
За першим видихом ще не відчув утрати.
Любов летітиме у Місячній Сонаті,
як долетить до серця, Боже – схорони
і сотвори їй вічну... Де Твої палати
заходять, нiби у Йордан, в Чумацький Шлях,
дай місця – аж до ві
За першим видихом ще не відчув утрати.
Любов летітиме у Місячній Сонаті,
як долетить до серця, Боже – схорони
і сотвори їй вічну... Де Твої палати
заходять, нiби у Йордан, в Чумацький Шлях,
дай місця – аж до ві
2025.07.25
15:25
На авансцені – четверта стіна.
Не зрить героїня оглядної зали.
У морок шовковий безтямна вона
по білій мотузці з реалій сповзала.
У звукоцеху кували ліси –
бо, власне, ліси це і є звукоцехи;
як фон – голоси, голоси, голоси,
Не зрить героїня оглядної зали.
У морок шовковий безтямна вона
по білій мотузці з реалій сповзала.
У звукоцеху кували ліси –
бо, власне, ліси це і є звукоцехи;
як фон – голоси, голоси, голоси,
2025.07.25
12:19
Папуаси в лісах Полінезії
Влаштували читання поезії.
Хто найкраще читав -
На закуску попав
І поетів катма в Полінезії.
У славетному місті Козятині
Продавали на ринку козлятину.
Влаштували читання поезії.
Хто найкраще читав -
На закуску попав
І поетів катма в Полінезії.
У славетному місті Козятині
Продавали на ринку козлятину.
2025.07.25
11:22
Весна джерела породила
В лісах між заячих стежок.
Із вод, що бігли вниз по схилах,
Сплітався кволий потічок.
На стежці кладка у минуле
Ще досі там, над потічком,
Між трав, де літо промайнуло,
Між верб розлогих за селом.
В лісах між заячих стежок.
Із вод, що бігли вниз по схилах,
Сплітався кволий потічок.
На стежці кладка у минуле
Ще досі там, над потічком,
Між трав, де літо промайнуло,
Між верб розлогих за селом.
2025.07.25
10:57
ДляИншого*
Іще чекали день &
На небі хмари темні
Поговір сумний «Він
Іде з життя
Нема йому життя»
Іще чекали день &
На небі хмари темні
Поговір сумний «Він
Іде з життя
Нема йому життя»
2025.07.25
10:46
На світанні догоряють зорі
І стає сріблистою роса, -
І про щось притишено говорить
Вітер прояснілим небесам.
На світанні налилася синню
І покрилась брижами ріка, -
І хмарки пронизує проміння,
Рясно сіючись навскосяка.
І стає сріблистою роса, -
І про щось притишено говорить
Вітер прояснілим небесам.
На світанні налилася синню
І покрилась брижами ріка, -
І хмарки пронизує проміння,
Рясно сіючись навскосяка.
2025.07.25
07:11
Надія, непомітна сіра миша,
Ховається від злої сарани,
Бо світ навколо сильно погрубішав,
Все менше віри. Більше сивини.
Оглухнути. Принаймні, так зручніше,
Коли лише плювки та стусани
Зробили справу. Діамант мутнішав,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Ховається від злої сарани,
Бо світ навколо сильно погрубішав,
Все менше віри. Більше сивини.
Оглухнути. Принаймні, так зручніше,
Коли лише плювки та стусани
Зробили справу. Діамант мутнішав,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.07.17
2025.06.27
2025.06.07
2025.05.27
2025.05.16
2025.05.15
2025.05.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Любовь Весна (1963) /
Вірші
Свет Души
Поднимая руки к неземному раю...
На колени встала - тяжело вздыхаю,
Небо потемнело, тени наползли...
Слёзы ручейками - всё идут дожди.
А молнии сверкают, гром гремел,
Падший Ангел мне на ушко пел,
О Любви красивой и земной...
Искушая говорил - будет он с тобоЙ.
Белый Ангел Святостью сверкая,
Опустил ресницы, к Господу взывая
О спасении Души трепетной моей...
Отмолил грехи- стала я твоей.
И теперь в ответе оба мы с тобой
Суждено сберечь нам Вечную Любовь!
От Истока чистого Родничок живой ..
Выглянуло Солнышко на Душе Покой.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Свет Души
Поднимая руки к неземному раю...
На колени встала - тяжело вздыхаю,
Небо потемнело, тени наползли...
Слёзы ручейками - всё идут дожди.
А молнии сверкают, гром гремел,
Падший Ангел мне на ушко пел,
О Любви красивой и земной...
Искушая говорил - будет он с тобоЙ.
Белый Ангел Святостью сверкая,
Опустил ресницы, к Господу взывая
О спасении Души трепетной моей...
Отмолил грехи- стала я твоей.
И теперь в ответе оба мы с тобой
Суждено сберечь нам Вечную Любовь!
От Истока чистого Родничок живой ..
Выглянуло Солнышко на Душе Покой.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію