ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Шоха
2023.04.01 17:40
Світанкове край
Є краї, які не забуваю,
і літаю думкою туди,
де течуть долиною із гаю
ручаї джерельної води,
напувають буйні верболози,
копанки, озера і ставки,
засклені на зиму, у морози,
дзеркалом широкої ріки,

Хельґі Йогансен
2023.04.01 13:54
Не приходь!
Не приходь! Не являйся щоночі!
Не тривож, не ятри мою душу
В снах прекрасних, жахливих, пророчих!
Відпустити тебе врешті мушу...

Не дивися благально на мене
Крізь минулого темряву й відчай,
Бо тебе вже ніхто не поверне

Наталія Кравченко
2023.04.01 11:17
Містична країна
Містична країна, яку не сплутаєш з жодним іншим… Місця, в які закохуєшся з першого погляду назавжди… Місця, до яких тягне постійно, незалежно від пори року і настрою… Містичні місця під надійним захистом небесної покровительки, біля ніг якої не в’януть

Тетяна Левицька
2023.04.01 10:11
Усе як є
Якщо тобі набридла — повідом
усе як є — не вб'ють слова правдиві.
Лише затерпне серце під ребром
шукаючи притулок у жаливі.

Не хочеш в пастку втрапити — тікай
сполохано в смеркання неозоре,
не втримати любов — стрімка ріка

Теді Ем
2023.04.01 09:12
Квітень завітав
Чомусь сьогодні тягне на повтори.
Може тому, що квітень завітав
і стало навкруги усе квітневе:
квітневе сонце і квітневе небо,
квітневий настрій і квітневі мрії
про те, щоби закінчилась війна
і Україна, може й не квітнева,
але ізнов розквітла, ожил

Віктор Кучерук
2023.04.01 05:44
* * *
Усівшись зручно на старому пні
Та сміючись очима винувато, –
Знайомий дід розказує мені
Про те, що може нині пригадати.
Обтяжений утомою років,
Знесилений зневірою важкою, –
Він починає радо переспів
Прочитаного й чутого вже мною.

Іван Потьомкін
2023.03.31 22:29
Урі Цві Грінберг (1896-1981)
Ламаний гріш вам, філософи
вічного життя після смерті...
Ламаний гріш вам за ваші зморшки.
А я обираю плоть, що страждає
в ім’я нігтя пальця мойого,
що такий звичний мені й симпатичний.
А я обираю насолоду просту й білу:
на омите водою, свіже тіл

Володимир Каразуб
2023.03.31 17:36
Незакінчена історія
Ти думаєш, словом, до неможливості
Надто багато і за кожною комою,
Серце зникає в рядках наївності.
Ти стала для мене ще більш невідомою;
Ще більше далекою і безнадійною,
Вигадка мови, - ну, що ж, за назвою –
Любов, та як випадок – нерозділеною,
Т

Софія Цимбалиста
2023.03.31 14:54
***
Поміж галасного люду
я знайду тиші сліди.
Відчую ніжний трепет її голосу.
Вслухаюсь в її теплі слова.
Вона обіймами своїми
заховає сум.
Своїм лагідним поглядом
огорне жаль.

Володимир Каразуб
2023.03.31 12:28
День розгорівсь черкнувши сірника
День розгорівсь черкнувши сірника
В лампадку бляклого світання Сходу,
І вітер дмухав, змішував тепло,
В просіяний досвітній холод.
День починався шелестом тополь.
Спадав туман, зникаючи безслідно,
В дрімучий ліс. А там сто тисяч доль,
Тягли в юдо

Ольга Олеандра
2023.03.31 10:52
А потвор по кутках...
А потвор по тінястих кутках побільшало.
Намарно їх гнати, з тіней просочяться нові.
Згадай, хоч би спробуй, була колись горниця іншою.
І квіти, що мешкали тут, колись були живі.

Посохлі пелюстки валяються долу, неприбрані.
Потвори їх чавлять в дріб

Нінель Новікова
2023.03.31 10:13
Продовження повісті Життя
СТАНОВЛЕННЯ. І ось, перед новим 1970 роком, ми перебралися до нашої першої власної квартири. Я вже раніше згадувала, що на весілля нам надарували усього, крім, звичайно, меблів. Ще раніше ми придбали собі симпатичний торшер із рожевим абажуром, який ст

Віктор Кучерук
2023.03.31 05:36
Відсвіт
Вечора відсвіт багровий
Жалем на згарище ліг, –
Розум втомили розмови
Про односельців моїх.
Порожньо й сумно за тином, –
Тче лиш павук сиву нить.
Запах гіркого полину
Голову швидко п’янить.

Юрій Гундарєв
2023.03.30 19:58
Розіна
Ганна Семиградська, прима оперного, вже у гримі й образі Розіни, ретельно вдивлялася у своє гротескно змінене віддзеркалення. Те чарівне лице юної ефірної діви, яким його бачили діти райка, зблизька нагадувало грубо покраяний жирними мазками портрет пензл

Юрій Гундарєв
2023.03.30 19:54
Фотозбільшення
Брехня - це крапля, що камінь точить.
Вона проявляється, як на плівці.
Це вочевидь саме той злочин,
що розкривається без поліції.

Брехні не буває - в ім‘я чи заради…
Тут виправдання жодні - зайві.
Брехня, як завжди, - прихована зрада.

Наталія Кравченко
2023.03.30 18:23
Чорне око
колись давно на ці землі напали вороги, які грабували й палили села, вбивали жителів, а красивих молодих дівчат брали в полон, щоб пізніше продати їх у рабство. Одного разу, переправляючись через Чорний ліс, вороги зупинилися біля Чорного ока, щоб відпочи
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Владислав Город
2023.04.01

Людмила Лайтер
2023.03.21

Яна Ковера
2023.03.20

Єлизавета Ярчевська
2023.03.06

Лідія Тарарак
2023.03.04

Марина Хрумало
2023.03.01

Павло Міт
2023.02.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Світлана Луцкова (1971) / Вірші

 Intermezzo
Сповіді відкритого вікна,
Певно, ще на музику не клали:
Сутінок віолова луна,
Літніх терцій нетривкі причали.

У твоєму кращому зі снів
Білу ніч присвячують любові
Камерні оркестри ліхтарів,
Диригенти вулиць випадкові.

Щастя, - ось, на відстані руки, -
Серпнем підсолоджена омана.
Сиплються і сиплються зірки
В капелюх замовклого фонтана...

Власний голос раптом занімів,
Бо впекла струна, як зморшка рання.
Інтермеццо, - милостиня слів, -
То не є мелодія кохання.

2014

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2014-08-11 21:26:29
Переглядів сторінки твору 5308
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.714
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.09.04 16:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2014-08-11 21:36:25 ]
щемно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2014-08-11 23:00:59 ]
Таке, тезко, таке: і щемить, і скрипить :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-08-11 21:56:16 ]
Вітаю з поверненням, Світлано! Усе чудово, дуже музично. Проситься на музику. От тільки кінцівка дуже оригінально-образна, але дуже сумна! Хочеться кращої долі твоїй ЛГ. І ще: "сиплЯться" потрібно писати через "я" від "Що роблЯть?"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2014-08-11 23:11:42 ]
Дякую. Ярославе, хай воно куди хоч собі проситься, а ви, будь ласка, не зважайте. Співчуваю вашій вчительці української, - поки ви мої помилки "виправляєте", з її очей, мабуть,сиплЮться рясні сльози.. Усіляких благ і натхнення!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-08-11 22:36:44 ]
не можу не погодитись з висновком. інтермеццо - несподівно музично для прози життя.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2014-08-11 23:19:25 ]
Це Ви надихнули мене: ознайомлювалася із Вашим творчим доробком, і собі закортіло робити висновки :)) А яку Ви, Опанасе, любите музику?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-08-11 23:34:57 ]
тиху, меланхолійну. у минулому - військові марші та гімни. та що про мене та про моє?
мені сподобалась фінальна думка вашого вірша. милостиня - це і добро, це водночас і якась мізерний аванс за подяку, яка може бути, за добрі слова. аби на користь і милостиня, і все наступне. здавалось би, милостиня. наділяй і не замислюйся.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2014-08-11 23:50:20 ]
Наділяй чи приймай - ось в чім питання. Бо якщо наділяй - і не замислюйся, то це наче хорошо ( було б чим наділяти). А от якщо приймати, не замислюючись, то Ви ж самі розумієте, що справа не завжди маршем закінчується :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-08-12 00:12:12 ]
Дякую, шановна Світлано, за милостиню пояснення. Моя думка суб"єктивна, автору завжди видніше. Щодо моєї шкільної вчительки, то її вже немає на світі. Але я на все життя запам"ятав її повчання: у дієслові має писатися та літера, яка стоїть у питанні. Що роблять? - сипляться! Так мене вчили у школі у 70-ті роки. То ж я її не підвів. Однак з часом усе змінюється і сучасний словник таки дає "сиплЮться". Ви маєте рацію. Оскільки словники русифікували дуже активно в радянські часи, і ця тенденція ще й досі чорним шлейфом тягнеться в сучасність, то я не дуже на них покладаюся - 50 на 50 - і через те іноді можу помилитися. Тим більше, що там усі приклади - із прози. Для поезії потрібен, як на мене, свій словник, із своїми - поетичними наголосами і навіть правописом. А від помилок ми всі не застраховані. Але ж це - блохи, дрібниці. В цілому ж вірш Ваш чудовий - з оригінальними Образами і глибоким філософським змістом.
Бажаю Вам високого лету поетичного, глибини, мудрості і творчого зростання. І даруйте мені минулі пародійні кпини. Розумію гостроту Ваших теерішніх висловлювань. Я майже перестав писати у цьому жанрі. Можливо саме через те, що несправедливо колись образив Вас і Вашу непересічну творчість.
Всього найкращого!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2014-08-12 00:55:10 ]
Я не маю наміру із мухи ( у нашому випадку - із блохи :)) робити слона. Сподіваюся, на цьому закінчиться.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-08-12 01:16:40 ]
Більше не буду, вчителько моя, зоре світова! (Кається і сам себе ставить у куток на рис!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2014-08-12 16:18:28 ]
Свіжо і соковито!
ПС. А мені прочиталося вкінці "То нА знак великого кохання"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2014-08-12 21:49:53 ]
То неправильний знак, Йванку ;). Шукаю, де ж це соковито.. Мабуть, там, де "підсолоджена омана" :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2014-08-12 23:18:01 ]
люблю Твої вірші!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2014-08-13 17:28:22 ]
Взаємно :)). І давно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2014-08-15 07:12:51 ]
Сиплються і сиплються зірки
В капелюх зимового фонтана...
Тобі, Світлано, не можна відмовити в спостережливості.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2014-08-15 20:44:59 ]
Ех, Вітюша!.. А тобі можна. "В капелюх замовклого фонтана". Розумієш, йому заціпило від несподіванки: співав разом із ліхтарями про любов, а тут у капелюх почали сипати зірки. Він так і завмер із несподіванки та й задумався: чи треба далі співать? чи треба з ліхтарями ділитися? чи обкладуть цей несподіваний зарібок податками ( бо наче милостиню не обкладають). І хтозна, скільки ще отак стоятиме із відкритим ротом :))