ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
iPhone 15 (сонет)
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкусуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,

Сергій Губерначук
2024.04.24 20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь…
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.

Ілахім Поет
2024.04.24 12:21
Кажуть
Кажуть, він жив непомітно десь в закутку.
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.

Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов

Віктор Кучерук
2024.04.24 05:21
* * *
Стали іншими забави,
Як утратив снам число, –
Домальовую в уяві
Те, чого в них не було.
Тішусь образом посталим
Вперше в пам’яті моїй, –
Мрійним розквітом фіалок
Між краями довгих вій.

Артур Курдіновський
2024.04.23 23:40
Каштановий салют (сонет)
Фарбує квітень зеленню паркани
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.

Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана

Іван Потьомкін
2024.04.23 22:56
***
Не вирубать і не спалить моє коріння.
Ніде не буть просто пришельцем
Дає мені з дитинства мова України.
Але нема для мене й мов чужих,
Бо кожна начебто вікно у світ,
І тому світ такий безмежний.
Кажуть, епоха книг минула,
А я начебто про це й не чу

Олена Побийголод
2024.04.23 20:00
Російські річки Убля¹ та Вобля²
Із І.В.Царьова (1955-2013)

Самі зміркуйте, в якім дерзанні
з’явилась назва у річки – Вобля!..
А ще – добряча й земля в Рязані:
ввіткнеш голоблю – цвіте голобля.

А потрясіння беріз пісенних!

Світлана Пирогова
2024.04.23 09:40
Плекає сонце (тріолет)
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б

Володимир Каразуб
2024.04.23 09:17
Хвилі
І слова, наче, хвилі, хвилі,
Гойдаються, хвилі, мов коми,
І скільки, любові, за ними,
І скільки, іще, невідомих.
І скільки, безмовних, схлипів,
У цьому, голодному, морі,
І лякає, не те, що квилить,
А те, що, не може, промовити.

Ілахім Поет
2024.04.23 07:19
Блюзове
Хтось скаже, що банально вию вовком.
Для мене це є блюзом самоти.
На перехресті не простоїш довго.
А на узбіччя тяжко відійти.
Я підкотив би Принцем, наче в казці.
Та побут твій спаплюжити боюсь.
Хтось скаже – меланхолія якась це.
А як на мене, рад

Віктор Кучерук
2024.04.23 04:48
* * *
Віддаляється вчорашнє
І послаблюється шум
Од учинків безшабашних,
І від плину мрійних дум.
Тільки згадки пам'ять мучать
Повсякчасно й без пуття
Про, на жаль, скороминуче
Богом дане раз життя.

Хельґі Йогансен
2024.04.22 21:05
Воскресіння весни
Закривавлена, знищена, спалена
Вже не вперше й не вдруге весна.
Вона — звістка, якої чекаємо,
Але досі до нас не дійшла.

У молитвах, прокльонах "оспівана",
Хоч нема її в тому вини.
Почуттями брудними, незрілими

Іван Потьомкін
2024.04.22 10:25
***
Не блудним сином їхав в Україну
Із того краю, що не чужий тепер мені.
До друзів поспішав, щоб встигнути обняти,
До кладовищ, щоб до могил припасти...
...Вдивлявсь- не пізнавав знайомі видноколи,
Хоч начебто й не полишав я їх ніколи,
Та ось зненацьк

Олександр Сушко
2024.04.22 08:52
Житіє моє
Ви чули як чмихають їжаки? Ні? Дивно. Спробуйте увечері натерти пусту собачу тарілку під порогом шматочком тушкованого м’яса. Як сяде сонце – вдягніть щось балахонисте з каптуром та сядьте в кущах на ослінчику. Гарантую: на густий запах тушонки їжак

Леся Горова
2024.04.22 08:32
Верба
Верба розплела свої коси за вітром
Під ними у брижах виблискує став,
Скотилися з берега запахи літа ...
Втікаючи геть очерет захитав

Сполоханий крижень. У сірої чаплі
Сьогодні в болоті скрипучий вокал,
А сонце розсипалось плесом по краплі,

Ілахім Поет
2024.04.22 07:03
Ісая
З гори, з Сіону видно все і скрізь! Дивись, запам’ятовуй, Єшаягу! Як паросток башанський нині зріс, яку він приписав собі звитягу.

- Я бачу – в наступ знову йде Арам; і смертю Манасія та Єфрем нам загрожують. Їм кістка в горлі – Храм! Хизуються – баг
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Світлана Луцкова (1971) / Вірші

 Intermezzo
Сповіді відкритого вікна,
Певно, ще на музику не клали:
Сутінок віолова луна,
Літніх терцій нетривкі причали.

У твоєму кращому зі снів
Білу ніч присвячують любові
Камерні оркестри ліхтарів,
Диригенти вулиць випадкові.

Щастя, - ось, на відстані руки, -
Серпнем підсолоджена омана.
Сиплються і сиплються зірки
В капелюх замовклого фонтана...

Власний голос раптом занімів,
Бо впекла струна, як зморшка рання.
Інтермеццо, - милостиня слів, -
То не є мелодія кохання.

2014

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2014-08-11 21:26:29
Переглядів сторінки твору 5549
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.714
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.09.04 16:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2014-08-11 21:36:25 ]
щемно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2014-08-11 23:00:59 ]
Таке, тезко, таке: і щемить, і скрипить :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-08-11 21:56:16 ]
Вітаю з поверненням, Світлано! Усе чудово, дуже музично. Проситься на музику. От тільки кінцівка дуже оригінально-образна, але дуже сумна! Хочеться кращої долі твоїй ЛГ. І ще: "сиплЯться" потрібно писати через "я" від "Що роблЯть?"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2014-08-11 23:11:42 ]
Дякую. Ярославе, хай воно куди хоч собі проситься, а ви, будь ласка, не зважайте. Співчуваю вашій вчительці української, - поки ви мої помилки "виправляєте", з її очей, мабуть,сиплЮться рясні сльози.. Усіляких благ і натхнення!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-08-11 22:36:44 ]
не можу не погодитись з висновком. інтермеццо - несподівно музично для прози життя.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2014-08-11 23:19:25 ]
Це Ви надихнули мене: ознайомлювалася із Вашим творчим доробком, і собі закортіло робити висновки :)) А яку Ви, Опанасе, любите музику?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-08-11 23:34:57 ]
тиху, меланхолійну. у минулому - військові марші та гімни. та що про мене та про моє?
мені сподобалась фінальна думка вашого вірша. милостиня - це і добро, це водночас і якась мізерний аванс за подяку, яка може бути, за добрі слова. аби на користь і милостиня, і все наступне. здавалось би, милостиня. наділяй і не замислюйся.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2014-08-11 23:50:20 ]
Наділяй чи приймай - ось в чім питання. Бо якщо наділяй - і не замислюйся, то це наче хорошо ( було б чим наділяти). А от якщо приймати, не замислюючись, то Ви ж самі розумієте, що справа не завжди маршем закінчується :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-08-12 00:12:12 ]
Дякую, шановна Світлано, за милостиню пояснення. Моя думка суб"єктивна, автору завжди видніше. Щодо моєї шкільної вчительки, то її вже немає на світі. Але я на все життя запам"ятав її повчання: у дієслові має писатися та літера, яка стоїть у питанні. Що роблять? - сипляться! Так мене вчили у школі у 70-ті роки. То ж я її не підвів. Однак з часом усе змінюється і сучасний словник таки дає "сиплЮться". Ви маєте рацію. Оскільки словники русифікували дуже активно в радянські часи, і ця тенденція ще й досі чорним шлейфом тягнеться в сучасність, то я не дуже на них покладаюся - 50 на 50 - і через те іноді можу помилитися. Тим більше, що там усі приклади - із прози. Для поезії потрібен, як на мене, свій словник, із своїми - поетичними наголосами і навіть правописом. А від помилок ми всі не застраховані. Але ж це - блохи, дрібниці. В цілому ж вірш Ваш чудовий - з оригінальними Образами і глибоким філософським змістом.
Бажаю Вам високого лету поетичного, глибини, мудрості і творчого зростання. І даруйте мені минулі пародійні кпини. Розумію гостроту Ваших теерішніх висловлювань. Я майже перестав писати у цьому жанрі. Можливо саме через те, що несправедливо колись образив Вас і Вашу непересічну творчість.
Всього найкращого!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2014-08-12 00:55:10 ]
Я не маю наміру із мухи ( у нашому випадку - із блохи :)) робити слона. Сподіваюся, на цьому закінчиться.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-08-12 01:16:40 ]
Більше не буду, вчителько моя, зоре світова! (Кається і сам себе ставить у куток на рис!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2014-08-12 16:18:28 ]
Свіжо і соковито!
ПС. А мені прочиталося вкінці "То нА знак великого кохання"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2014-08-12 21:49:53 ]
То неправильний знак, Йванку ;). Шукаю, де ж це соковито.. Мабуть, там, де "підсолоджена омана" :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2014-08-12 23:18:01 ]
люблю Твої вірші!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2014-08-13 17:28:22 ]
Взаємно :)). І давно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2014-08-15 07:12:51 ]
Сиплються і сиплються зірки
В капелюх зимового фонтана...
Тобі, Світлано, не можна відмовити в спостережливості.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2014-08-15 20:44:59 ]
Ех, Вітюша!.. А тобі можна. "В капелюх замовклого фонтана". Розумієш, йому заціпило від несподіванки: співав разом із ліхтарями про любов, а тут у капелюх почали сипати зірки. Він так і завмер із несподіванки та й задумався: чи треба далі співать? чи треба з ліхтарями ділитися? чи обкладуть цей несподіваний зарібок податками ( бо наче милостиню не обкладають). І хтозна, скільки ще отак стоятиме із відкритим ротом :))