ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2025.12.15 00:20
Чого хоче жінка...
Чого хоче жінка, того хоче Бог,
а ти про що мрієш, панянко?
Усе в тебе є: на полиці — Ван Гог,
у серці палаючім — Данко.
В піалі фаянсовій щедрі дари:
червона смородина, сливи.
Корицею пахнуть твої вечори,
терпкими кислицями зливи.

Борис Костиря
2025.12.14 22:21
Невідчутна зима
Зима невідчутна і геть невловима.
Непрошений сніг скиглить, проситься в рими.

Куди ж закотилась її булава?
Напевно, порожня зими голова.

Ми втратили зиму, як грізний двобій
Переднього краю ідей і вогнів.

Іван Потьомкін
2025.12.14 18:39
"Роблять живі помилку..."
Той ряд бабусь,
Що квіти продають на Байковім, –
Здається вічний.
Їх або смерть обходить стороною,
Або ж вони…
Bже встигли побувати на тім світі.
Порозумілися з Хароном
І вдосвіта вертаються до нас.

Артур Сіренко
2025.12.14 17:36
Ноктюрн кам'яного човна
Цвіркун очерету співає сонети зірок,
А море зелене озерне
підспівує шелестом:
Тихо падають краплі, пугач Улісс
Чекає рибалку, в якого кишені
Повні каштанів, які назбирав
У світлі жовтого ліхтаря Місяця
На вулиці нео

Ярослав Чорногуз
2025.12.14 15:10
Нікудишній віршар (літературна пародія)
По піску у Сахарі ідуть,
Угоряють від спеки пінгвіни,
Перевернута метеосуть -
Модернового хеллоуіну.

Все у світі тепер навпаки --
Вже снігами мандрують верблюди...
Сніг скупий, ніби зниклі рядки,

Євген Федчук
2025.12.14 11:48
Друг
Туман висів, як молоко густий.
В такому дуже легко заблукати.
І будеш вихід цілий день шукати,
І колами ходити в пастці тій.
Коли він свою гаву упіймав
І не помітив. Мов мара вхопила
В свої обійми. Коли відпустила,
Товаришів уже і слід пропав.

Світлана Пирогова
2025.12.14 10:33
Ненависть і любов
Якби усі людей любили,
То, звісно, в думці не було б війни.
Але в сучасників гора вини,
Яка і породила бійню.

Зупинить хто це божевілля,
Що вміщує в собі ненависть,зло.
Горить у полум'ї людина й тло,

Тетяна Левицька
2025.12.14 10:29
Омана реінкарнації
Красою приваблював завше,
літав за туманами в брід.
Тонув комашнею у чаші —
п'янким і бентежним був світ.
Із кокона гусені вийшов
метелик у ясну блакить.
Віночком заврунилась вишня —
сніжисто на сонці ярить.

Віктор Кучерук
2025.12.14 09:23
* * *
Перед мною уранці
Натюрморти малі -
Чай видніється в склянці
Та папір на столі.
А ще фрукти і квіти
Кличуть часто в політ
Мрії з настрою звиті,
Думам різним услід.

С М
2025.12.14 06:11
Епітафія (King Crimson)
Стіна що із пророцтвами
По швах потріскує
На інструменті смерті ще
Яскраві сонця вилиски
Ще навпіл роздираєшся
І снами і кошмарами
О хто вінка поклав би там
Де тиша крик затьмарить?

Мар'ян Кіхно
2025.12.14 04:43
Збіг обставин
Мені приємно у твоєму товаристві.
Я навіть не навиджу тебе.
Можливо, зазнайомимося близько й
колись-то збіг обставин приведе

нам кілька років пережити разом.
Тобі подібну я подеколи шукав
і ти не проти. Звісно, не відразу.

Мар'ян Кіхно
2025.12.14 02:46
Страшний Суд
Повстань!
Страшний бо Суд іде,
почеплений, як материнська плата,
немов дощу тяжка мені заплата,
та батьківський нечуваний
хардрайв.

Прівіт, мала.

Микола Дудар
2025.12.14 00:08
Було колись...
Було колись під шістдесят,
А ви ще вештали думками…
Поміж віршованих цитат
Цідили ніжними струмками…
І що ж такого в тих думках?
Думки з думок втечуть у вірші,
А вас пошлють за шістдесят
Й струмки на вигляд стануть інші…

Кока Черкаський
2025.12.13 23:44
******
Послання віків скупі, як сніг,
Що грайливо мерехтить в місячному сяйві,
але це не біда*.
Сни ллються, як симфонії з радіо «Люксембург»,
з просторів небес, що хмарами оповиті,
але там ніколи не було симфоній…


Борис Костиря
2025.12.13 21:01
* * *
Сніг скупий, як послання віків,
Мерехтить у грайливій сюїті.
І симфонія ллється зі снів
У просторах, що небом сповиті.

Сніг скупий, ніби зниклі рядки
У віршах, що прийшли із нікуди.
Сніг скупий, ніби помах руки.

В Горова Леся
2025.12.13 16:56
Ближче до ранку
Дощ крижаний у шибу - музика крапель мерзлих.
Колеться сон у друзки, сиплеться за вікно.
Ближче до ранку дійсність, ніч неохоче кресне.
І на окрайці неба синій цвіте вінок.

Зорі тум утерла сірим своїм подолом -
Виглянули, обмиті, жаль, що всього н
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Світлана Луцкова (1971) / Вірші

 Intermezzo
Сповіді відкритого вікна,
Певно, ще на музику не клали:
Сутінок віолова луна,
Літніх терцій нетривкі причали.

У твоєму кращому зі снів
Білу ніч присвячують любові
Камерні оркестри ліхтарів,
Диригенти вулиць випадкові.

Щастя, - ось, на відстані руки, -
Серпнем підсолоджена омана.
Сиплються і сиплються зірки
В капелюх замовклого фонтана...

Власний голос раптом занімів,
Бо впекла струна, як зморшка рання.
Інтермеццо, - милостиня слів, -
То не є мелодія кохання.

2014

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2014-08-11 21:26:29
Переглядів сторінки твору 6147
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.714
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.09.04 16:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2014-08-11 21:36:25 ]
щемно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2014-08-11 23:00:59 ]
Таке, тезко, таке: і щемить, і скрипить :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-08-11 21:56:16 ]
Вітаю з поверненням, Світлано! Усе чудово, дуже музично. Проситься на музику. От тільки кінцівка дуже оригінально-образна, але дуже сумна! Хочеться кращої долі твоїй ЛГ. І ще: "сиплЯться" потрібно писати через "я" від "Що роблЯть?"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2014-08-11 23:11:42 ]
Дякую. Ярославе, хай воно куди хоч собі проситься, а ви, будь ласка, не зважайте. Співчуваю вашій вчительці української, - поки ви мої помилки "виправляєте", з її очей, мабуть,сиплЮться рясні сльози.. Усіляких благ і натхнення!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-08-11 22:36:44 ]
не можу не погодитись з висновком. інтермеццо - несподівно музично для прози життя.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2014-08-11 23:19:25 ]
Це Ви надихнули мене: ознайомлювалася із Вашим творчим доробком, і собі закортіло робити висновки :)) А яку Ви, Опанасе, любите музику?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-08-11 23:34:57 ]
тиху, меланхолійну. у минулому - військові марші та гімни. та що про мене та про моє?
мені сподобалась фінальна думка вашого вірша. милостиня - це і добро, це водночас і якась мізерний аванс за подяку, яка може бути, за добрі слова. аби на користь і милостиня, і все наступне. здавалось би, милостиня. наділяй і не замислюйся.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2014-08-11 23:50:20 ]
Наділяй чи приймай - ось в чім питання. Бо якщо наділяй - і не замислюйся, то це наче хорошо ( було б чим наділяти). А от якщо приймати, не замислюючись, то Ви ж самі розумієте, що справа не завжди маршем закінчується :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-08-12 00:12:12 ]
Дякую, шановна Світлано, за милостиню пояснення. Моя думка суб"єктивна, автору завжди видніше. Щодо моєї шкільної вчительки, то її вже немає на світі. Але я на все життя запам"ятав її повчання: у дієслові має писатися та літера, яка стоїть у питанні. Що роблять? - сипляться! Так мене вчили у школі у 70-ті роки. То ж я її не підвів. Однак з часом усе змінюється і сучасний словник таки дає "сиплЮться". Ви маєте рацію. Оскільки словники русифікували дуже активно в радянські часи, і ця тенденція ще й досі чорним шлейфом тягнеться в сучасність, то я не дуже на них покладаюся - 50 на 50 - і через те іноді можу помилитися. Тим більше, що там усі приклади - із прози. Для поезії потрібен, як на мене, свій словник, із своїми - поетичними наголосами і навіть правописом. А від помилок ми всі не застраховані. Але ж це - блохи, дрібниці. В цілому ж вірш Ваш чудовий - з оригінальними Образами і глибоким філософським змістом.
Бажаю Вам високого лету поетичного, глибини, мудрості і творчого зростання. І даруйте мені минулі пародійні кпини. Розумію гостроту Ваших теерішніх висловлювань. Я майже перестав писати у цьому жанрі. Можливо саме через те, що несправедливо колись образив Вас і Вашу непересічну творчість.
Всього найкращого!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2014-08-12 00:55:10 ]
Я не маю наміру із мухи ( у нашому випадку - із блохи :)) робити слона. Сподіваюся, на цьому закінчиться.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-08-12 01:16:40 ]
Більше не буду, вчителько моя, зоре світова! (Кається і сам себе ставить у куток на рис!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2014-08-12 16:18:28 ]
Свіжо і соковито!
ПС. А мені прочиталося вкінці "То нА знак великого кохання"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2014-08-12 21:49:53 ]
То неправильний знак, Йванку ;). Шукаю, де ж це соковито.. Мабуть, там, де "підсолоджена омана" :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2014-08-12 23:18:01 ]
люблю Твої вірші!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2014-08-13 17:28:22 ]
Взаємно :)). І давно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2014-08-15 07:12:51 ]
Сиплються і сиплються зірки
В капелюх зимового фонтана...
Тобі, Світлано, не можна відмовити в спостережливості.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2014-08-15 20:44:59 ]
Ех, Вітюша!.. А тобі можна. "В капелюх замовклого фонтана". Розумієш, йому заціпило від несподіванки: співав разом із ліхтарями про любов, а тут у капелюх почали сипати зірки. Він так і завмер із несподіванки та й задумався: чи треба далі співать? чи треба з ліхтарями ділитися? чи обкладуть цей несподіваний зарібок податками ( бо наче милостиню не обкладають). І хтозна, скільки ще отак стоятиме із відкритим ротом :))