ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2025.12.13 12:09
***
Відтепер і дотетер
Ти у пошуках — стажер…
Тільки з ким й куди іти?
Безліч склепів до мети…
Омбіркуй, не гарячкуй,
Краще знов пофантазуй…
Боже мій… Куди попер?
Краще б ти в собі завмер…

Пиріжкарня Асорті
2025.12.13 08:57
Чого могло не бути знову
Вірш розглядався на онлайн-колегії робочих змін і керівників профільних департаментів "Асорті Пиріжкарень" з долученням сторонніх експертів. І от що ми маємо в підсумку. Технічно текст повністю тримається купи на граматичних і словотвірно спорідне

Тетяна Левицька
2025.12.13 08:13
Природа почуття
Ти ще мене не розлюбив,
і я тебе не розлюбила,
та згодом знайдемо мотив,
всадити в душу ніж щосили.
Така природа почуття;
любов і зрада синьоока
шукають істину глибоку
у манускриптах забуття.

Юрій Лазірко
2025.12.13 00:28
Пісня Про Св. Миколая --- музика родинного свята
Йшла по селах ніч сріблиста,
Добрела начас до міста.
І втомившись, ради сну,
Розповзлася по вікну.

Навздогін їй, в кожну хату,
Де вже чемно сплять малята,
Зі санок тай на трамвай

Борис Костиря
2025.12.12 22:21
* * *
Безсніжна зима, ніби чудо природи,
Живий парадокс чи апорія слів.
Чекаєш забутий апокриф погоди,
Загублених в полі величних снігів.

Коли загубились сніги в дикім полі,
То висохне голос самої пітьми.
Чекаєш, як долі, розкутої волі.

Іван Потьомкін
2025.12.12 19:50
***
По грудках їхав грудень,
А в дорогу взяв сани:
«Поможіть, добрі люди,
бо вже коні пристали.
От коли б дістать воза
Або сніг раптом випав,
Говорить тоді б можна,
Що є лад якийсь в світі.

С М
2025.12.12 14:44
Недільно-дівчачий блюз (Jefferson Airplane)
Є чуття у моєму серці
Не знаю я що і робити
О ти чудовий світе о світе
Як мені бути і що робити?
Чи знаєш ти що виснував я?
Ти міг би і сам осягнути
Сьогодні всякчас завтра але й учора
Недільно-дівчачий блюз із її горем

Сергій Губерначук
2025.12.12 14:03
У мене на грудях ти стогнеш, і довго…
У мене на грудях ти стогнеш, і довго,
звитяжуєш голосно щем.
А рима – проста й заримована Богом,
й окреслена віщим дощем.

Про що ця розмова? Коли ані слова?
Про що нереально тужу?
Ти плачеш білугою, дещо з совою.

Богдан Манюк
2025.12.12 12:51
Образи новаторського роману
Марія Лавренюк. Улиянка. Роман. —Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2024. —216 с. Чи не кожен автор рецензії замислюється над тим, чому не оминув увагою твір того чи іншого письменника, що підштовхнуло його до роздумів про прочитане і, власне, якими б

Тетяна Бондар
2025.12.12 07:59
***
ця присутність незримо гріє
ізсередини
як свіча
проростає в думки
надією
вперто спалюючи печаль
її дихання тихше тиші
її голос як неба глиб

Тетяна Левицька
2025.12.12 07:34
Через сніги і океани
Дзвінок бентежний тишу зранив —
не мріяла узріть тебе
через сніги і океани,
захмарні молитви небес
такого дивного, чужого
без квітів і ковтка води.
Навіщо ж не лишив за рогом
свої непрохані сліди?

Віктор Кучерук
2025.12.12 06:55
* * *
Заспаний ранок туманиться
Стишено далі в півсні, -
Росами вкрита вівсяниця
Губить краплини ясні.
Чується каркання галичі,
В озері - слески плотви, -
Запах цвітіння вчувається
І шелестіння трави.

Віктор Насипаний
2025.12.12 01:13
Пояснив
Чому спізнивсь у школу ти? –
Питає вчителька Сашка Гудзя.
- На рибу з татом нині мали йти,
Та він мене з собою не узяв.

- Тобі ж, напевно, батько пояснив,
Чому до школи йти. Не на ставок.
- Еге ж. Сказав, чому не піду з ним.

Наталя Мазур
2025.12.11 21:42
І попросиш
Відколоситься, відголоситься,
Відцвіте, відшумить, відіграє.
Сива осінь - журлива пророчиця
Позбирає лелеки у зграї.

І відплаче дощем, і відмолиться,
Відгорить, порозносить димами.
Побілішає місто та вулиця,

Борис Костиря
2025.12.11 21:24
Шлях
Ітимеш у лютий мороз
Босоніж крізь поле стооке,
Крізь спогади, сосни тривог,
Крізь мороку дивні мороки.

Ітимеш стернею кудись,
До крові поранивши стопи.
Ітимеш у даль чи у вись

Євген Федчук
2025.12.11 21:00
Емір Куремса
Розлючений Куремса у шатрі
Своєму собі місця не знаходив.
Кляв і Данила, й дощову погоду,
Й набіги шаленіючих вітрів.
Вже стільки літ він прагне одного:
Розширити монгольські володіння,
В Данила землі відібрати з півдня,
Улуса щоб розширити свого.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Світлана Луцкова (1971) / Вірші

 Intermezzo
Сповіді відкритого вікна,
Певно, ще на музику не клали:
Сутінок віолова луна,
Літніх терцій нетривкі причали.

У твоєму кращому зі снів
Білу ніч присвячують любові
Камерні оркестри ліхтарів,
Диригенти вулиць випадкові.

Щастя, - ось, на відстані руки, -
Серпнем підсолоджена омана.
Сиплються і сиплються зірки
В капелюх замовклого фонтана...

Власний голос раптом занімів,
Бо впекла струна, як зморшка рання.
Інтермеццо, - милостиня слів, -
То не є мелодія кохання.

2014

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2014-08-11 21:26:29
Переглядів сторінки твору 6146
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.714
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.09.04 16:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2014-08-11 21:36:25 ]
щемно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2014-08-11 23:00:59 ]
Таке, тезко, таке: і щемить, і скрипить :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-08-11 21:56:16 ]
Вітаю з поверненням, Світлано! Усе чудово, дуже музично. Проситься на музику. От тільки кінцівка дуже оригінально-образна, але дуже сумна! Хочеться кращої долі твоїй ЛГ. І ще: "сиплЯться" потрібно писати через "я" від "Що роблЯть?"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2014-08-11 23:11:42 ]
Дякую. Ярославе, хай воно куди хоч собі проситься, а ви, будь ласка, не зважайте. Співчуваю вашій вчительці української, - поки ви мої помилки "виправляєте", з її очей, мабуть,сиплЮться рясні сльози.. Усіляких благ і натхнення!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-08-11 22:36:44 ]
не можу не погодитись з висновком. інтермеццо - несподівно музично для прози життя.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2014-08-11 23:19:25 ]
Це Ви надихнули мене: ознайомлювалася із Вашим творчим доробком, і собі закортіло робити висновки :)) А яку Ви, Опанасе, любите музику?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-08-11 23:34:57 ]
тиху, меланхолійну. у минулому - військові марші та гімни. та що про мене та про моє?
мені сподобалась фінальна думка вашого вірша. милостиня - це і добро, це водночас і якась мізерний аванс за подяку, яка може бути, за добрі слова. аби на користь і милостиня, і все наступне. здавалось би, милостиня. наділяй і не замислюйся.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2014-08-11 23:50:20 ]
Наділяй чи приймай - ось в чім питання. Бо якщо наділяй - і не замислюйся, то це наче хорошо ( було б чим наділяти). А от якщо приймати, не замислюючись, то Ви ж самі розумієте, що справа не завжди маршем закінчується :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-08-12 00:12:12 ]
Дякую, шановна Світлано, за милостиню пояснення. Моя думка суб"єктивна, автору завжди видніше. Щодо моєї шкільної вчительки, то її вже немає на світі. Але я на все життя запам"ятав її повчання: у дієслові має писатися та літера, яка стоїть у питанні. Що роблять? - сипляться! Так мене вчили у школі у 70-ті роки. То ж я її не підвів. Однак з часом усе змінюється і сучасний словник таки дає "сиплЮться". Ви маєте рацію. Оскільки словники русифікували дуже активно в радянські часи, і ця тенденція ще й досі чорним шлейфом тягнеться в сучасність, то я не дуже на них покладаюся - 50 на 50 - і через те іноді можу помилитися. Тим більше, що там усі приклади - із прози. Для поезії потрібен, як на мене, свій словник, із своїми - поетичними наголосами і навіть правописом. А від помилок ми всі не застраховані. Але ж це - блохи, дрібниці. В цілому ж вірш Ваш чудовий - з оригінальними Образами і глибоким філософським змістом.
Бажаю Вам високого лету поетичного, глибини, мудрості і творчого зростання. І даруйте мені минулі пародійні кпини. Розумію гостроту Ваших теерішніх висловлювань. Я майже перестав писати у цьому жанрі. Можливо саме через те, що несправедливо колись образив Вас і Вашу непересічну творчість.
Всього найкращого!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2014-08-12 00:55:10 ]
Я не маю наміру із мухи ( у нашому випадку - із блохи :)) робити слона. Сподіваюся, на цьому закінчиться.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-08-12 01:16:40 ]
Більше не буду, вчителько моя, зоре світова! (Кається і сам себе ставить у куток на рис!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2014-08-12 16:18:28 ]
Свіжо і соковито!
ПС. А мені прочиталося вкінці "То нА знак великого кохання"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2014-08-12 21:49:53 ]
То неправильний знак, Йванку ;). Шукаю, де ж це соковито.. Мабуть, там, де "підсолоджена омана" :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2014-08-12 23:18:01 ]
люблю Твої вірші!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2014-08-13 17:28:22 ]
Взаємно :)). І давно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2014-08-15 07:12:51 ]
Сиплються і сиплються зірки
В капелюх зимового фонтана...
Тобі, Світлано, не можна відмовити в спостережливості.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2014-08-15 20:44:59 ]
Ех, Вітюша!.. А тобі можна. "В капелюх замовклого фонтана". Розумієш, йому заціпило від несподіванки: співав разом із ліхтарями про любов, а тут у капелюх почали сипати зірки. Він так і завмер із несподіванки та й задумався: чи треба далі співать? чи треба з ліхтарями ділитися? чи обкладуть цей несподіваний зарібок податками ( бо наче милостиню не обкладають). І хтозна, скільки ще отак стоятиме із відкритим ротом :))