ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Бойко
2026.01.30 23:35
Словосплетіння
Недосить обрати вірний напрямок, важливо не збитися з курсу. Меншовартість занадто вартує. Якщо люди метають ікру, лососі відпочивають. Хто править бал, тому правила зайві. У кожного історика свої історичні паралелі і своя паралельна історія.

Іван Потьомкін
2026.01.30 21:35
***
Найбільше бійсь фанатиків і вбивць,
різниця поміж ними невелика:
і там, і там ідея перед очима мерехтить,
але немає й гадки про живого чоловіка.
О, скільки ж їх, богобоязних і безбожних…
Всевишньому це споконвік не в новину,
та Він карає їх тоді, як

Тетяна Левицька
2026.01.30 21:03
Лоскотливий
Сердечний, що далі, та як
ми будемо дійсність ділити?
Тобі в чорнім морі маяк,
мені незабудки у житі?

А їй, що дістанеться — даль
і смуткок у пелені днини?
Не ділиться, як не гадай,

Артур Курдіновський
2026.01.30 16:17
Його Величність Примітив (сонет/онєгінська строфа)
Доводити - немає часу,
Доносити - бракує сил.
Давно роздав усі прикраси
Надійний мій душевний тил.

Захмарна тупість ходить світом.
О, горе щирим та відкритим!
Тепла промінчик не знайти,

Юрій Лазірко
2026.01.30 15:28
Згораю Я -- український блюз
Згораю я у пломені жаги,
Палаю стосом, серце спопеляю.
Крилом вогню домотую круги
Між брамами пекельними і раєм.

Поріг блаженства – щастя береги.
Табун шаленства зупинити мушу
Над урвищем, де пристрасті боги

Артур Курдіновський
2026.01.30 13:38
Про малий вінок ронделів
Розплетемо рондельний магістрал
Й напишемо малий вінок ронделів.
Щоб не шукати воду у пустелі,
Влаштуємо в оазі справжній бал!

Спочатку хай співає генерал,
А потім рядові, мов менестрелі.
Розплетемо рондельний магістрал

Борис Костиря
2026.01.30 10:48
Стріла часу
О часе, не спіши, не мчи удаль стрілою,
Що пробива серця в невдалій метушні,
Що залишається марою і маною,
Тим світом, що розвіявся вві сні.

Що хочеш забирай, та серце не розколюй,
Минуле і майбутнє не діли
І спогади, мов яструб, не розорюй,

Світлана Пирогова
2026.01.29 21:59
Ожеледиця
Скляне повітря, тиша нежива.
Застиг у глянці вечір на порозі.
Необережно кинуті слова
Лишились, як льодинки на дорозі.

Весь світ накрила панцирна броня.
Прозорий шовк, підступний і блискучий.
Заснула з льодом зморена стерня.

Артур Курдіновський
2026.01.29 19:57
Ночі темно-сині (малий вінок ронделів)
МАГІСТРАЛ

Дитинством пахнуть ночі темно-сині,
А на снігу - ялинкою сліди.
Буває, зігрівають холоди
І спогади, такі живі картини!

Розпливчасті та ледь помітні тіні

С М
2026.01.29 18:05
Відьмача (The Jimi Hendrix Experience)
о так я відьмача
бігме-бо відьмача

я родився в ту ніч
як місяць божий зачервонів
родився в ту ніч
як місяць був у червонім огні
небіжка мати скричала ”циганка повіла правду!“

Іван Потьомкін
2026.01.29 18:01
***
Шукаю на Святій Землі пейзажі,
Чимсь схожі на вкраїнські:
Горби і пагорби не лисі, а залісені,
Карпати вгадую в Голанах,
Говерлу - в засніженім Хермоні ,
Йордан у верболозі, як і Дніпро,
Вливається у серце щемом...
...А за пейзажами на Сході

Юрко Бужанин
2026.01.29 17:20
Спогад.
Нас поєднало. Правда, не навіки.
Згадай, як тебе палко цілував.
У пристрасті стуляла ти повіки,
А я свої відкритими тримав.

Усе я бачив: - як ти десь літала,
Пелюсточки, мов айстри, розцвіли...
І люба, до солодкого фіна

Євген Федчук
2026.01.29 16:03
* * *
Цікаво, як же вміють москалі
Все дригом догори перевернути,
Вину свою на іншого спихнути.
І совість їх не мучить взагалі.
На нас напали, на весь світ кричать,
Що лише ми у тому всьому винні.
На їх умовах здатися повинні,
Інакше вони будуть нас вбив

Тетяна Левицька
2026.01.29 11:43
Мелодія минулого
То він мене ніколи не кохав.
Чи згадує мелодію минулу?
Бо я ще й досі вальсу не забула,
як лопотіли в полисках заграв.
Ніяк наговоритись не могли,
всотати ніжність в почуття незриме
і дієслів невисловлених рими
під небесами бурштинових слив.

Борис Костиря
2026.01.29 11:26
Стадіон
Порожній стадіон - як виклик порожнечі,
Як виклик непроявленому злу.
Гуляє дух свободи і предтечі,
Як виклик небуттю і злому королю.

На стадіоні грає Марадона.
Всі матчі вирішальні у цей час
Розіграні на полі стадіону,

Сергій Губерначук
2026.01.29 11:12
Поліфонія
Поліфонія – лебедине звучання
рук погладливих,
синя синь,
кіт манюній з тонюнім сюрчанням,
що з-під боку мого смокче тінь,
мов комарик, який у комору
у тепло, у неволю, з простору…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Немодна Монада
2026.01.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Світлана Луцкова (1971) / Вірші

 ***
Про свободу вичовганий міф.
Перепуття. Двоголовий ворон.
Ворог мій - покараний Сізіф.
Та Сізіф покараний - не ворог.

Дрож осик і Лети піт липкий.
За престол невиправдана битва.
... Згусток зір. Венозна кров ріки.
Ранок, неминучий, наче бритва.

2014



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2014-08-13 17:26:21
Переглядів сторінки твору 4795
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.673
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.09.04 16:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2014-08-13 21:49:40 ]
Цікаво...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2014-08-13 23:52:49 ]
О, Сірий друг подав голос із "Кораблика" :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2014-08-13 22:12:48 ]
Метафорично... Тішить ранок...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2014-08-14 00:01:50 ]
Аби не страшив. Дякую, Мирославе.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-08-13 22:32:47 ]
на ниві поетичного ремесла сізіфових трудів, можливо, не менше, ніж самих сізіфів.
і двох строф замало, щоб нічого і нікого не образити забуттям.
і битви їхні зазвичай марні.
а про що ваш вірш - не маю гадки. можливо, я побачив стороннє.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2014-08-13 23:57:49 ]
Якщо зуміли побачити стороннє - значить, у Вас широкий світогляд :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-08-14 01:05:28 ]
Ранок Сізіфа, що прозрів і усвідомив даремність своїх праці і битви. Залишилось тільки узятися до бритви і полоснути себе по венах. Щось моторошно-пророче я відчув у цих Ваших лаконічних деталях, коли читав. Подібне відчуття було при читанні "Гамлета"...
Сильно, переконливо, Світлано.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2014-08-14 09:12:34 ]
У Камю Сізіф - той, хто у відсутності сенсу буття нарешті знайшов сенс і піднявся над собою... А взагалі, цей образ у мене аж ніяк не асоціюється зі Смертю, бо саме Сізіф намагався перемогти Танатоса і дарувати людям безсмертя.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2014-08-14 12:17:53 ]
Скільки читачів - стільки й думок. Право на існування має кожна. Справді, постать Сізіфа така ж зачовгана у літературі, як і міф про свободу :)) Та вона перекраюватиметься і перешиватиметься на всі лади, допоки існуватимуть "царі", що вбивають людей і намагаються сховати їхні тіла під межевими каменями своєї держави. Як на мене, саме ці камені він викочуватиме на гору після неминучого покарання, і щоразу бачитиме перед собою обличчя ним убієнних і пограбованих. І чи не проситиме звільнення у смерті, колись ним перехитрованої? Ще одна несуттєва деталь: чомусь із синонімічного ряду до слова "перехрестя" обралося саме "перепуття"..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2014-08-14 13:48:34 ]
Справді, плутане "перепуття" сильніше, ніж подібне до покутного хреста "перехрестя". А люди - що ж, доки будуть дозволяти грабувати і вбивати себе, доти і ростимуть ці Сізіфові камені на попелищах і крові...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2014-08-14 10:36:09 ]
Замислює. "Ранок, неминучий, наче бритва" - тривожно, як перед грозою...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2014-08-14 12:19:28 ]
І Ви, Йванку, голитися вранці не любите? :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2014-08-15 07:05:24 ]
Попри всі негаразди, - життя не зупиняється ні на мить...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2014-08-15 20:25:44 ]
... а хай би на мить зупинилося, озирнулося і спитало :"Хіба це життя?.." :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Віталія Палій (М.К./М.К.) [ 2014-08-15 10:11:54 ]
Перше враження - цікаво. Але то вже написав Володимир Сірий... Досконала замальовка...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2014-08-15 20:29:22 ]
Дякую. Чекаю на друге враження :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2016-08-13 06:27:32 ]
а тут плохо пльохо тут тута дрож веназна пльоха пльоха тут