ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.10.27 23:18
про що було воно тоді
коли життя світліш одверте
із відчуттями холодів
ставало загадково стерпним
відбитком на віконній шибці
у місті наче іншим ледь
з його скарбами у крамницях
в очах доросліших дітей

Світлана Пирогова
2026.10.27 21:29
Шарудить ще...знеможене листя кленове,
Хоч ввібрало у собі іржавість буття.
Лиш почути б твоє сокровенності слово,
Що дозріє глибинно з саков почуття.

Певно, тихо з дощем над оголеним кленом,
Де розхристана правда бентежних років,
Віднайдеш для св

Вячеслав Руденко
2026.10.27 17:19
Сни стрімкі, недавні, полохливі,
Степові, між вогкого піску, —
Баби вапнякові пустотливі,
Коники руді на колоску.

Кураю вирують перші квіти,
Ночви начиняють для добра,
Погляди грайливі, ніби діти,

Ігор Шоха
2026.10.27 15:53
Кебеті можна дорікнути
не раз на нашому віку,
що важко ув’язати сутні
причини й наслідки майбутні,
«та ясно, навіть, їжаку» –
організатори кориди
це «їхні воші й наші гниди»
у божевільному краю,

Борис Костиря
2026.10.27 13:24
Самотня вишня край паркану
Цвіте, та цвіт її новий.
Мов наречену з-за туману,
Її украв неситий змій.

Краса беззахисна, могутня
І пробиває мур тюрми.
Самі криваві, люті гуни

Віктор Кучерук
2026.10.27 06:09
Прибоєм днів утомлені роки
В минулому осіли, наче в мулі
Піску дрібні крупини затонулі
Чи в голові старі якісь думки.
Завжди шліфує грані самоти
Ріка життя, яка не знає спину
І вимиває кожної хвилини
Усе, що зміг чомусь уберегти.

Артур Сіренко
2026.10.26 23:08
Ніщо не намарне.
Я здогадався про це,
Але мовчав,
Бо осінь надто відверта,
Бо бронзовий ніж жовтня
Розтинає хлібину парадоксів,
Шал теплих днів
Холоне скипілим чайником

Іван Потьомкін
2026.10.26 19:16
Як плинуть сльози, хустинкою їх витирають,
Як кров тече, з губками поспішають,
Але як дух сочиться під тиском,
Не біжать одразу з рукою щирою,
Допоки Господь сам не витре
Блискавки блиском.
-Тоді лиш допіру.

хома дідим
2026.10.26 19:13
що ви читаєте
мій принце
слова слова слова
а зрештою чому би
не читати
звичайніші
чи зовсім непрості
пригоди слів

Борис Костиря
2026.10.26 18:21
Коли поїду я із цих країв,
Залишу три сльозини в чистім полі,
Залишу смуток луків і роїв,
Рубці і шрами довгої неволі.
Поїду в невідомість назавжди.
Від спогадів розірвані валізи.
Поїду від руйновища, біди,
Від жесту неповторної маркізи.

Артур Курдіновський
2026.10.26 16:51
Перетвори мій вірш на попіл чорний,
Розвій рядки над містом кам'яним.
Нехай і далі резонують горни
Зі скрипками тонкими. Псевдонім
Здається недоречним і потворним
У порівнянні з іменем моїм.

Плювати на часи важкі, буремні!

Борис Костиря
2026.10.26 13:45
Лягаючи о третій ночі,
Уже не виспишся ніяк,
Вдивляючись у сни пророчі,
Шукаючи чужий маяк.

Подивишся у лик безсоння,
В його пропечене чоло,
Шукаючи в гаю осоння

Ігор Шоха
2026.10.26 08:57
Коли народ очолюють балбеси,
то владі і народу гріш ціна,
не буде ні зростання, ні прогресу
і не питай-те, – а чия вина...
а згадуй-те, що «раяв сатана
на лісапеті» і віщала преса,
яким баригам вигідна війна.
А в кого меркантильні інтерес

Віктор Кучерук
2026.10.26 06:35
Мете по вулиці безлюдній
Опале листя вітровій,
А те лише шурхоче нудно,
В сумній покірності своїй.
І так від рання до смеркання
Кружляє, шурхає, мигтить, -
Не рветься в сутінках туманних
Осіннього прощання мить.

Володимир Бойко
2026.10.25 23:51
У російському місті Коврові
Є фанати сергія лаврова.
Там виводять щодня
В сквер сумного коня
І корову у місті Коврові.

Монумент спорудили в Ростові,
Президенту московському вові.

Віктор Насипаний
2026.10.25 23:05
Хапає знов мене дорога, наче здобич.
Кудись штовхає час - думок сліпий погонич.
Хоч вороння пророчить нині зимну днину,
Ховаю острах, наче спійману рибину.
Ялин зелені дзвони сум хитають в серці,
А шлях, як сильна течія, мов нервів скерцо.
Гойдає не
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Микола Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08

Ольга Береза
2026.09.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Олехо (1954) / Вірші

 То що, Росіє з Путіним укупі

Цілком можливо, що Андре Россі - це людина, яка здатна змінити вектори цивілізаційного розвитку в питаннях енергозабезпечення.

То що, Росіє з Путіним укупі,
вподобала метаном торгувать?
Ще трохи зачекай – в глибокій дупі
опиниться уся Кремлівська рать.

Живем у часі, де усе відносно –
імперська велич, нафта і Газпром.
Одне та інше – буде суголосно
в єднанні із охлялим капшуком?

Андреа Россі – інженер від Бога
і автор копійчаного тепла.
Без газу жити є реальна змога.
Першопрохідцю – слава і хвала!

Холодний синтез? Розпад? – то деталі.
Спромігся фатум для життя людей
із чаші життєдайного Грааля
пролитися дощем благих ідей.

Ніхто ніколи не зламає ходу,
бо як не є, ресурси – то регрес.
Подяка долі, а найперше Богу,
опікуну нужденних із небес.

А що Росія з Путіним укупі?
Сибірська неозора АЗееС…
Сидітиме в морозяній шкарлупі,
гарчатиме у небо ретро-пес.

28.10.2014




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2014-10-29 08:30:25
Переглядів сторінки твору 3174
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.265 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.319 / 5.61)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.790
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Іронічний неореалізм
Автор востаннє на сайті 2026.01.16 14:45
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
всеслав всеслав (Л.П./Л.П.) [ 2014-10-29 10:25:51 ]
це суто суб"єктивне - але чому тут потрібна віршована форма? по суті це (ммм... не аналітична стаття) - (це газетний?) есей.
на противагу: я задоволено читаю дмитра бикова (вірші формовані прозозою на туж-таки вашу тему, ірванця в будь-якому вигляді...). може мені хочеться більше оригінального? може ще додатково щось? я не знаю, певно я хибую в чомусь, але ваш текст не зовсім мене вдовольнив...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-10-29 12:58:05 ]
Дякую, Всеславе за відвідування сторінки і коментарі. По-перше, віршована форма тому, що на мою думку віршувати можна усе, що викликає якісь емоції. А пан Путін укупі із громадським "одобрямсом"(сподіваюсь, незабаром крива полізе донизу) справляють на мене украй негативне враження. А тут ще Андре Россі зі своїм відкриттям, як міною уповільненої дії для імперських амбіцій Кремля. То чому не писати? По-друге. У мене статус ЛП, то годі очікувати, що мої опуси здатні задовольнити вибагливий смак. Як кажуть, Бикову - бикове, Ірванцю - ірванцеве, а мені - моє, хай не оригінальне, фейерково не вибухове образами, римами-родзинками, але моє, рідне. Від нього нікуди не дінешся, та я і не збираюся. А от ви, Всеславе - встигли народитися, прожити довге і мабуть плідне життя, покинути цей світ, а після зафіксувати своє явлення громаді ПМ та й ще мою скромну творчість покритикувати. Невже воскресли? Не ображайтеся, я люблю іронізувати, в першу чергу над собою, ну і над іншими, якщо повід є. А у вас він є - статус воскреслого довгожителя. А за усім, ще раз дякую за небайдужість до чужого віршування.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2014-10-29 14:34:06 ]
Ще не дійшовши до першого відгуку, я подумала: це ж треба так майстерно завіршувати таку непоетичну тему! Але я особисто не маю нічого проти. Гарна подача! Браво, Олександре!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-10-29 14:47:36 ]
Щиро дякую, Валентино. А то сумніви закралися...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2014-10-29 15:45:00 ]
Здивували !) Ні, все ніби зрозуміло, цікаво й дотепно, але той ретро- пес, це щось!)) Зроблю невеличку ремарку - опиниться уся Кремлівська рать - бо й так зрозуміло,що їі, рашчина рать! Успіхів!)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-10-29 17:06:49 ]
Дякую, Марино. Поправку вашу сприймаю як кращий варіант. А ретро-пес - це мабуть психологія усіх імперців. І вам щасти!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2014-10-29 16:29:35 ]
І ми ще трохи зачекаємо )
Пізнавально-злободенно. Не без іронії.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-10-29 17:08:47 ]
Дякую, Любо. Стільки чекали, ще трохи можна.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2014-10-30 11:17:56 ]
Актуально! Дочекати би до тих часів, що Раша продаватиме енергоносії "з доплатою" сама собі - Тюмень Тамбову наприклад! Россі - золоте погруддя по всій Україні - на місці Іллічів (поки ще фундаменти не розтягли...!
Файно - рука "на пульсі" подій!