ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Вячеслав Руденко
2026.05.26 15:07
В клітках життя Судоку
Згарище

Сни вже ніколи не збудуться
Час не дійде до краю
Випробуваннями, мудрістю,
Довгим дитинством у зграї,
Труднощями і болями
Під клекотіння лелеки,

Борис Костиря
2026.05.26 13:11
Перший сніг
Перший сніг шелестить несміливо,
Посрібливши суворі гаї.
Перший сніг так тендітно й пестливо
Полонить невідомі краї.

Іще стільки снігів перебуде
У житті, як на довгім шляху!
Ці сніги, як великі прелюди

Ігор Терен
2026.05.26 12:46
Тотеми вічності
Ще вірують поети й поетеси
у віще слово Велеса і чесно
у чарівні надії юних літ,
що за літами виглядають весни
і що хоча минуле не воскресне,
чекає їх додому їхній світ.
Але омана ця не означає,
що долі барабан усіх єднає.

Вячеслав Руденко
2026.05.26 11:02
В дзеркальній правді випадковій
і знову дзеркало криве,
що наче лід ховає правду
і перетворює на радість
холодне, штучне, неживе

немов би зле сухозлиття*,
немов форзац на розвороті
шалу облудної турботи

Юрій Гундарів
2026.05.26 09:41
Моя чарівна Кльопа
Сум… Зупинилося серце чарівної жінки, знакової телеведучої, кінознавиці. Саме вона у вересні 1995 року першою оголосила: "Вітаємо вас! В ефірі — "Студія 1+1!". Ми разом вчилися на факультеті журналістики Київського університету імені Тараса Шевче

Віктор Кучерук
2026.05.26 07:09
* * *
Усміхаючись приємно,
Жінка каже дуже чемно,
Що складаю я даремно
Щодо неї схеми темні.
І тому вона не рада
Брати участь в маскараді,
Де я точно буду ладен
Швидко звабити принаду...

Олександр Сушко
2026.05.25 22:16
Антитеза на вірш Анатолія Матвійчука "Право"
Анатолій Матвійчук

ПРАВО

У ці часи,
Коли зоря кривава
Скрадається
В задимленій імлі,

хома дідим
2026.05.25 21:46
* 91 *
я розкусив тебе хома
мені промовив голос пітьми
ти прагнеш те чого нема
та губишся у цьому ритмі
я заперечити не зміг
мені подобається згубне
де жах мене поймає де
своє свінгують мідні труби

С М
2026.05.25 20:56
Стугін Локомотива (Jethro Tull)
Під захеканий безум
Атож, локомотиву грець
Неутомний лузер мчить
Стрімголов у смерть
Іще дійний поршень стертий
Б’є парою назад
Поцупив Чарлі важеля
Годі зупинити поїзд

Світлана Пирогова
2026.05.25 20:44
Іриси
Тонкі, стрункі, немов казкові птиці,
що прилетіли з дивних берегів,
в саду розквітли іриси-цариці,
ввібравши барви неба і богів.
Їх пелюстки - то шовк м'який і ніжний,
що трепетно колише вітерець.
Ось - фіолетовий, такий розкішний,
а поруч - білий

Кока Черкаський
2026.05.25 19:52
Клен-і-я
А в нашім дворі та й росте собі клен.
Він, як і я, є так само не член.
Отож, він не є член, і я теж не є,
Та кожен з нас проживає життя тут своє.

Клен з кожним роком все ближче до неба,
А я... А що я? Я ж піщинка, амеба.
З кожним днем я все ближч

Борис Костиря
2026.05.25 11:11
Незнані шляхи
Коли піду незнаними стежками
У світ непізнаний, у світ новий,
Я піднімусь над згубними віками,
Здійнявши неймовірний буревій.
У світ, захований за ста замками,
Я доберусь у епіцентр подій.

Коли пізнаю я нові закони

Вячеслав Руденко
2026.05.25 09:22
Під сонцем самоти
сонцю – миті, утіхам - шеляг,
самоті довгий шлях до дна,
благодатна чи нищівна
в сенсі духу твоя оселя?

де ховає себе душа,
щоб цуратись думок недбалих -
самота без ремісій стало

Юрій Гундарів
2026.05.25 09:15
Українська Аїда
Оперна прима Людмила МОНАСТИРСЬКА виступає на найпрестижніших сценах: «Ла Скала» в Мілані, Королівському театрі Ковент-гарден у Лондоні, «Метрополітен-опера» у Нью-Йорку.
«Дуже пишаюся тим, що я українка! - зізнається співачка.- Дякувати Богові, маю змог

Віктор Кучерук
2026.05.25 06:09
* * *
Свіжістю наповнюю легені
За селом на березі ріки,
Що неспинно плещеться повз мене,
Берегам лоскочучи боки.
Ген самотньо журиться на лузі
Щедрому травицею коза, -
Певно, зачекалась на бабусю
І тремтить в очікуванні вся.

хома дідим
2026.05.24 21:08
* 90 *
у травневій грозі
на тім березі
де живуть невідоме
життя
я все біг кудись
я сидів один
не вірив я
власним очам
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Диво
Образ твору Вже день сонливий погаса,
Тріпоче тихо листя каре.
Постелю вистеляє з хмари
Печальна осені краса.

Ураз тамує вітер вдих –
Так ніжно хтось ячить чи кряче…
На цих озерах чарівних
Лебідку вперше я побачив.

Чому ж тут лебедя нема?
Ти прилетіла, птахо, звідки?
Чому ж ти плаваєш сама,
О безталанная лебідко?

А може в дні оці сумні
Ти, як надія вже остання,
Богами послана мені
Як образ чистого кохання?

Чому ж не лебедем пливу –
Іронія гірка в цім знаку –
Вже б пестив мрію наяву…
І я в самотності заплакав.

16.11.7522 р. (Від Трипілля) (2014)

Київщина, Конча Озерна, Півострів Печалі.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2014-11-17 23:13:39
Переглядів сторінки твору 4557
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.768
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2026.03.26 07:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-11-17 23:14:23 ]
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-16 19:15:21 ] - відповісти

Ярославе, останнім часом у Вашого ЛГ переважає ліричний сум у висловлюваннях, може б посміхнувся трошки?)) Щиро!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-11-17 23:15:52 ]
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-11-16 22:11:39 ] - відповісти

Обов"язково посміхнеться мій ЛГ, мила Марисю, у наступному вірші, спеціально для Вас - яркотно і любкаючи, як у Вас кажуть у Мукачеві!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-11-17 23:16:14 ]

Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2014-11-16 20:27:29 ] - відповісти

Богами посланий кожен наш день. І печаль оця світла, також...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-11-17 23:16:47 ]
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-11-16 22:14:43 ] - відповісти

Згоден на 200 відсотків, дорогий друже Василю! Хай буде наша печаль світлою, а радість тоді повинна бути темною, як оболонське чи львівське пиво, яке я так полюбляв у молоді роки!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-11-17 23:17:15 ]
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2014-11-16 21:02:23 ] - відповісти

Уявляю вірш Івана Гентоша до цієї ілюстрації. Але не виключаю, що під ностальгічний настрій і у нього виплеснулася б така ж непідробна туга, викликана асоціацією під враженням від білої полонянки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-11-17 23:17:54 ]

Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-11-16 23:46:54 ] - відповісти

А який же вірш Івана, Ігорю? Певно, "Ще не осінь"? У чомусь схожі настрої наші, справді. Дякую, особливо за "непідробну тугу".))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-11-17 23:18:26 ]

Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2014-11-17 10:52:40 ] - відповісти

Печально постелено... І такий світлий чистий образ... При таких почуттях самотність напевно таки щезне!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-11-17 23:19:00 ]
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-11-17 20:39:10 ] - відповісти

Так, Іване! Після такого суму самотність таки зникне, якщо перестати блукати у псевдомріях! Дякую!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-11-17 23:19:28 ]
Олександр Олехо (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-17 11:39:53 ] - відповісти

Із Півострова Печалі видно всі тужливі далі. Ви там довго не блукайте, в ясу вірша повертайте.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-11-17 23:19:56 ]
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-11-17 20:44:43 ] - відповісти

Олександре, іноді корисно і посумувати. Сум надихає на гарні вірші. А оця сучасна тенденція постійного псевдооптимізму - прзводить до того, що у США, наприклад, люли, наївшися псевдооптимізму, беруть у руки автомати і розстрілюють десятки своїх ближніх просто так. То чи не краще без автомата просто поблукати на озерах, і вихлюпнути на ближніх шляхетний сум поезії, аніж прозаїчні і безжально-тупі кулі, як Ви гадаєте?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-11-17 23:20:23 ]
Олександр Олехо (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-17 22:04:22 ] - відповісти

Я гадаю, що вічний оптиміст - це діагноз. Людині варто пройти через радощі і сум, втіху і біль і т. д., бо тільки тоді у повній мірі відчується цінність життя. Але спитайте будь-кого, що він вибере? Звичайно рожевий колір. Хто хоче накликати на себе якійсь проблеми... А для профілактики душі не завадить.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-11-17 23:20:49 ]
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-11-17 23:11:40 ] - відповісти

Це так, але ми не завжди владні у своєму виборі. І хочеш-не-хочеш, а посумуєш. Профілактика душі - ніколи нікому не шкодила. Тим більше, що після суму, як правило, приходить оптимізм!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-18 01:19:00 ]
Що це, дубль два?)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-11-18 08:26:04 ]
Мабуть так, Марисю!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Назарук (М.К./Л.П.) [ 2014-11-18 15:40:29 ]
Гарний вірш:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2014-11-18 18:40:03 ]
Ніжно і щемно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2014-11-18 20:37:05 ]
яка печальна осені краса...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-11-18 20:53:24 ]
Володимире, щиро дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-11-18 20:53:49 ]
Спасибі, дорога Інночко!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-11-18 20:54:59 ]
Та отака буває, Світлано! Радий твоїм відвідинам, дякую!))