ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.08.25 06:42
* * *
Позникали сни тривожні,
В тиші мліє літня ніч, -
Височіє місяць можний
І сіяє увсебіч.
Час іде, але не спиться,
Через поблиски ясні, -
За зірницею зірниця,
Мов, підморгує мені.

хома дідим
2026.08.24 23:14
* 183 *
національна незалежність
народні танці рідний спів
ще поки на правобережжі
живеш одвертий всім усім
природна мов буденна річ
на місці вірнім і почеснім
у радощах або журбі
цей спіх автівок і причепів

Іван Потьомкін
2026.08.24 20:56
***
Випадають з обойми живих.
Наче кулі, свистять імена
І лягають на серце болем.
Нам з тим болем судилось ходить,
Доки безбіль не стане і нашою долею.
Якщо хтось там і грався в життя,
То не ми це були, друже,
І не тому, що відти нема вороття.

Артур Курдіновський
2026.08.24 18:10
Mamita (квартон)
Матуся" іспанською буде "mamita"...
З Тобою так хочеться поговорити!
Закреслити відчай, хворобу, розлуку
Та поцілувати Твою ніжну руку.

У тиші глухій я плачу долі мито.
"Матуся" іспанською буде "mamita".
Від згубного сну я повільно відходжу

Володимир Бойко
2026.08.24 14:59
Лімерики F 4
Все за звичаєм у Феодосії,
Навіть море там Чорне і досі є.
Та якби з тих країв
Дідько взяв москалів,
Як би гарно було в Феодосії.

Партизани в горах Дагестану
У капкан упіймали шайтана.

Вячеслав Руденко
2026.08.24 13:14
Pteromalus puparum
Ніщо не є важливішим за кокон! -
Щось раптом виникає і зоріє,
Та крок ніяк не зробиш у ефірі
Бо сили всі вже витратив на мрії...

Кінець всьому вночі можливий тільки,
А день до того, мов кімвал дзвенячий,
Де мудрість непомітного Сатурну

Володимир Каразуб
2026.08.24 12:45
Про часовиння
Про що розмови в нас? Про часовиння
Про сенси існувань, невідворотного,
Про роздуми, що проростають з тім’я,
Про світло, темноту, про необхідність
Любові.
Але здається, що в цій явності,
Ті ж самі вигуки і пошуки,
І розірветься мить заслоною

Ірина Вовк
2026.08.24 12:33
"Арсіноя. Забута тінь на сходах Артеміди" (продовження 7)
Фінал. Останній крок Лагіди «Історія запам'ятає її як коханку Риму. Мені ж вона залишить право бути його єдиним незавойованим ворогом». З уст царівни Єгипту Арсіної, наймолодшої з Лагідів Римський офіцер стоїть на відстані удару меча.

Ольга Садкова
2026.08.24 12:14
Собі замість медитації
Не заганяй себе у кут
чи розпачу, чи безнадії.
Доцільніш тупцювання тут —
ну хоч би крок, хоч спроба дії.

Нерідко помилка — урок.
Його засвоїш — рухайсь далі
на вищий досвіду виток

Борис Костиря
2026.08.24 11:28
Лютий
То дощ холодний, то нервовий сніг.
Спектакль природи чи її тортури.
Ти до мети крізь вічність швидко біг,
Крізь творчість пробирався до натури.
Біжить крізь сніг стрімкий єдиноріг.
Стоять застигло крижані скульптури.

Природа іспит приготує нам.

Віктор Кучерук
2026.08.24 07:32
* * *
Металися бурі, згори гримкотіло,
Ще голод додався до різних всіх бід,
Але не розпалася ти, не зотліла,
Не зникла, як спалах комети чи слід.
Ти глибоко дуже пустила коріння
І стала сильніше давно від трави, -
Найкраща країна, - моя Україно,
Заради с

С М
2026.08.23 22:31
Вода, яка танцює (King Crimson)
Трава волоссям, а ти левиця на осонні
Неспокій твій, уста зволожиш язиком
Вино ллючи, твій згляд зустрів мій, сяючи
Твого лиця торкаюсь пальцем, знаючи

Для мене ти – Вода, яка танцює


хома дідим
2026.08.23 21:17
* 182 *
на що мені сумнівних істин
проблем закреслено потреб
я радше обираю відстань
і незавершений портрет
кидаючи в простий горнець
відомі всім інгредієнти
додам іще насамкінець
дещицю прянощів секретних

Галина Кучеренко
2026.08.23 19:37
***
Чи ми трипільці, чи скіфи, сармати…
Йдемо вперед попри війни і втрати…
Ми - українці, від славних - нащадки
І за плечима про давніх є згадки -

Не клич в минуле, знання - настанови
Як жити далі і жити знову,
Як не творити для себе кумирів,

Артур Курдіновський
2026.08.23 18:45
Героїні мого роману
Героїне мого роману!
Незабаром - глуха зима.
Усвідомлюю: ти - омана,
Розумію: тебе нема.

А проте, відчуваю ніжний,
Теплий дотик твоїх долонь.
Вже у віці моїм "колишні"

Кока Черкаський
2026.08.23 15:06
Про плавлений сирок, який я купляю в АТБ
Я купляю в атебе
Плавлений сирок-
І тому я точно знаю:
З ним все буде ок!

Не купляю я сирки
Десь поза атебе,
Бо всюди хочуть наї.. обдурити
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Диво
Образ твору Вже день сонливий погаса,
Тріпоче тихо листя каре.
Постелю вистеляє з хмари
Печальна осені краса.

Ураз тамує вітер вдих –
Так ніжно хтось ячить чи кряче…
На цих озерах чарівних
Лебідку вперше я побачив.

Чому ж тут лебедя нема?
Ти прилетіла, птахо, звідки?
Чому ж ти плаваєш сама,
О безталанная лебідко?

А може в дні оці сумні
Ти, як надія вже остання,
Богами послана мені
Як образ чистого кохання?

Чому ж не лебедем пливу –
Іронія гірка в цім знаку –
Вже б пестив мрію наяву…
І я в самотності заплакав.

16.11.7522 р. (Від Трипілля) (2014)

Київщина, Конча Озерна, Півострів Печалі.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2014-11-17 23:13:39
Переглядів сторінки твору 4660
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.768
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2026.03.26 07:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-11-17 23:14:23 ]
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-16 19:15:21 ] - відповісти

Ярославе, останнім часом у Вашого ЛГ переважає ліричний сум у висловлюваннях, може б посміхнувся трошки?)) Щиро!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-11-17 23:15:52 ]
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-11-16 22:11:39 ] - відповісти

Обов"язково посміхнеться мій ЛГ, мила Марисю, у наступному вірші, спеціально для Вас - яркотно і любкаючи, як у Вас кажуть у Мукачеві!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-11-17 23:16:14 ]

Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2014-11-16 20:27:29 ] - відповісти

Богами посланий кожен наш день. І печаль оця світла, також...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-11-17 23:16:47 ]
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-11-16 22:14:43 ] - відповісти

Згоден на 200 відсотків, дорогий друже Василю! Хай буде наша печаль світлою, а радість тоді повинна бути темною, як оболонське чи львівське пиво, яке я так полюбляв у молоді роки!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-11-17 23:17:15 ]
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2014-11-16 21:02:23 ] - відповісти

Уявляю вірш Івана Гентоша до цієї ілюстрації. Але не виключаю, що під ностальгічний настрій і у нього виплеснулася б така ж непідробна туга, викликана асоціацією під враженням від білої полонянки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-11-17 23:17:54 ]

Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-11-16 23:46:54 ] - відповісти

А який же вірш Івана, Ігорю? Певно, "Ще не осінь"? У чомусь схожі настрої наші, справді. Дякую, особливо за "непідробну тугу".))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-11-17 23:18:26 ]

Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2014-11-17 10:52:40 ] - відповісти

Печально постелено... І такий світлий чистий образ... При таких почуттях самотність напевно таки щезне!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-11-17 23:19:00 ]
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-11-17 20:39:10 ] - відповісти

Так, Іване! Після такого суму самотність таки зникне, якщо перестати блукати у псевдомріях! Дякую!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-11-17 23:19:28 ]
Олександр Олехо (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-17 11:39:53 ] - відповісти

Із Півострова Печалі видно всі тужливі далі. Ви там довго не блукайте, в ясу вірша повертайте.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-11-17 23:19:56 ]
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-11-17 20:44:43 ] - відповісти

Олександре, іноді корисно і посумувати. Сум надихає на гарні вірші. А оця сучасна тенденція постійного псевдооптимізму - прзводить до того, що у США, наприклад, люли, наївшися псевдооптимізму, беруть у руки автомати і розстрілюють десятки своїх ближніх просто так. То чи не краще без автомата просто поблукати на озерах, і вихлюпнути на ближніх шляхетний сум поезії, аніж прозаїчні і безжально-тупі кулі, як Ви гадаєте?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-11-17 23:20:23 ]
Олександр Олехо (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-17 22:04:22 ] - відповісти

Я гадаю, що вічний оптиміст - це діагноз. Людині варто пройти через радощі і сум, втіху і біль і т. д., бо тільки тоді у повній мірі відчується цінність життя. Але спитайте будь-кого, що він вибере? Звичайно рожевий колір. Хто хоче накликати на себе якійсь проблеми... А для профілактики душі не завадить.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-11-17 23:20:49 ]
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-11-17 23:11:40 ] - відповісти

Це так, але ми не завжди владні у своєму виборі. І хочеш-не-хочеш, а посумуєш. Профілактика душі - ніколи нікому не шкодила. Тим більше, що після суму, як правило, приходить оптимізм!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-18 01:19:00 ]
Що це, дубль два?)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-11-18 08:26:04 ]
Мабуть так, Марисю!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Назарук (М.К./Л.П.) [ 2014-11-18 15:40:29 ]
Гарний вірш:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2014-11-18 18:40:03 ]
Ніжно і щемно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2014-11-18 20:37:05 ]
яка печальна осені краса...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-11-18 20:53:24 ]
Володимире, щиро дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-11-18 20:53:49 ]
Спасибі, дорога Інночко!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-11-18 20:54:59 ]
Та отака буває, Світлано! Радий твоїм відвідинам, дякую!))