ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ольга Олеандра
2025.11.25 10:42
Вчергове
Вчергове. І наче вперше.
Звикнути неможливо.
А психіка вже нездатна жахатися, як же так.
І вже не існує місця, куди можна твердо спертись.
І серце в груді завмерло – у інших живе світах.

Вчергове. І не востаннє.
Надію давно убито.

Олександр Сушко
2025.11.25 07:19
Про природу
Пробачте мене добрі люди,
Не зліться зопалу, прошу.
Безплатного більше не буде,
Порожній з учора капшук.

За пісню давайте сто "баксів",
За вірш про кохання - мільйон.
Одині така лише такса,

Борис Костиря
2025.11.24 22:14
* * *
Останній осінній листок
лежить на лавочці,
мов корабель на мілині.
Він самотній,
як стрімкий метеорит
у космосі.
Осінній листок лежить,
як перебендя край села,

Федір Паламар
2025.11.24 12:28
Зелений змій
Мій любий щоденнику! Я лежав у стаціонарі тоді вже, мабуть, четвертий день, із депресією. Лікарі ставилися до мене добре, медсестри й санітари теж. Самогоспіталізувався і порядку не порушував. До мене навіть людську товариську зацікавленість виявляли. Ч

Тетяна Левицька
2025.11.24 10:47
Солоний дощ
Цей дощ солоний простір студить,
нестерпну тугу в душу ллє.
Болять землі налиті груди,
тло душить — золоте кольє.
Лякає ніч холодна злива,
у блискавиці переляк.
Та раптом вчухла, затужила,
затуманіла у полях.

Віктор Кучерук
2025.11.24 06:12
* * *
Ксенії Кучерук

Хай сумнів душу не шкребе,
Що смак поганий маєш досі, -
Тобі пасує голубе
До золотистого волосся.
Тобі, онуко, до лиця
Оцей блакитно-білий колір,

Володимир Бойко
2025.11.24 00:00
Контроверсійне
Поки два українці чубляться за гетьманську булаву, їхню долю вирішує хтось третій. Ті, що облаштовують місце собі в Україні, здебільшого мають мало України в собі. Жадоба влади нестерпніша за сверблячку. Ніщо так не дістає, як чужі достатки.

Борис Костиря
2025.11.23 22:14
Пустир
Я прийшов на пустир, де немає коханих зітхань.
Катехізис весни проспіває розчулена осінь.
І навіки тепло покидає дорогу благань,
Уплітаючи в озеро тихе стривожену просинь.

Я прийшов на пустир, де нікуди шляхи не ведуть,
Де втонули в тумані ост

Артур Курдіновський
2025.11.23 20:03
Біла труна (рондель). Пам'яті жертв ракетного обстрілу Тернополя 19.11.2025 року
Батько гойдає біленьку труну.
Реквієм сенсу життя - колискова.
Світом несуться порожні розмови,
Як не помітити підлу війну.

Милий малюк не побачить весну,
Білій зимі не всміхнеться казковій.
Батько гойдає біленьку труну.

Богдан Манюк
2025.11.23 17:27
З циклу "Французькі увертюри" (2019 р.)
Осінь, що тільки торкнулась перону,
потягом ночі примчала в Париж.
Сонну, сторонню і геть безборонну,
ледь оглянувшись, її ти уздриш.
Давнє кафе мандрівницю полонить.
В ньому судилося бути усім,
в кого на столику кава холоне
й очі зволожені вельми

С М
2025.11.23 14:44
У тебе срібло (The Rolling Stones)
о ці вилиски у твоїх очах
мов габаритки на літачках
по вінця сповнюєш не уві сні
прийду іще чому би ні
мої душа і серце ти
у тебе срібні & золоті
а ще алмази із темних шахт
купляй лиш час усе інше прах

Микола Дудар
2025.11.23 14:12
***
У разі скупчення проблем,
Відразу так і не відчуєш…
У курки з півнем свій тотем,
А їх чомусь не рекламуєш…
Бодай би проса їм сипнув
Із тих проблем, що втаємничив.
Хіба утихомирить… ну,
А курку з півнем спантеличив…

Євген Федчук
2025.11.23 13:17
До подій в Чехословаччині 1968 року
Дванадцять років з тих часів пройшло,
Як москалі, застосувавши силу,
Угорський дух свободи задушили,
Щоби в других бажання не було.
Та дух свободи, як не закривай,
Як не загвинчуй крани – все ж прорветься.
Знов у страху трястися доведеться,
Що пану

Тетяна Левицька
2025.11.23 12:39
Музика кохання
Хоча багряне листя впало
й далеко до весни,
Свята любов ярить опалом
у серця таїни.

Вливає музику журливу
жовтневий листопад,
А я закохана, щаслива

Борис Костиря
2025.11.22 22:10
На перехресті
На перехресті ста доріг
Стою, розіп'ятий вітрами.
І підпирає мій поріг
Пролог до неземної драми.

На перехресті ста розлук,
Ста болів, ста смертей, ста криків,
Стою на перехресті мук,

Сергій СергійКо
2025.11.22 20:29
Голодомор
На теренах родючих земель,
Де життя вирувало і квітло,
Перетворено світ на тунель,
І в кінці його вимкнено світло.

Це страшніше за жахи війни –
Для когось бути просто мішенню!
Люди-привиди, наче з труни –
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Диво
Образ твору Вже день сонливий погаса,
Тріпоче тихо листя каре.
Постелю вистеляє з хмари
Печальна осені краса.

Ураз тамує вітер вдих –
Так ніжно хтось ячить чи кряче…
На цих озерах чарівних
Лебідку вперше я побачив.

Чому ж тут лебедя нема?
Ти прилетіла, птахо, звідки?
Чому ж ти плаваєш сама,
О безталанная лебідко?

А може в дні оці сумні
Ти, як надія вже остання,
Богами послана мені
Як образ чистого кохання?

Чому ж не лебедем пливу –
Іронія гірка в цім знаку –
Вже б пестив мрію наяву…
І я в самотності заплакав.

16.11.7522 р. (Від Трипілля) (2014)

Київщина, Конча Озерна, Півострів Печалі.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2014-11-17 23:13:39
Переглядів сторінки твору 4314
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.768
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2025.11.23 14:42
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-11-17 23:14:23 ]
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-16 19:15:21 ] - відповісти

Ярославе, останнім часом у Вашого ЛГ переважає ліричний сум у висловлюваннях, може б посміхнувся трошки?)) Щиро!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-11-17 23:15:52 ]
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-11-16 22:11:39 ] - відповісти

Обов"язково посміхнеться мій ЛГ, мила Марисю, у наступному вірші, спеціально для Вас - яркотно і любкаючи, як у Вас кажуть у Мукачеві!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-11-17 23:16:14 ]

Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2014-11-16 20:27:29 ] - відповісти

Богами посланий кожен наш день. І печаль оця світла, також...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-11-17 23:16:47 ]
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-11-16 22:14:43 ] - відповісти

Згоден на 200 відсотків, дорогий друже Василю! Хай буде наша печаль світлою, а радість тоді повинна бути темною, як оболонське чи львівське пиво, яке я так полюбляв у молоді роки!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-11-17 23:17:15 ]
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2014-11-16 21:02:23 ] - відповісти

Уявляю вірш Івана Гентоша до цієї ілюстрації. Але не виключаю, що під ностальгічний настрій і у нього виплеснулася б така ж непідробна туга, викликана асоціацією під враженням від білої полонянки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-11-17 23:17:54 ]

Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-11-16 23:46:54 ] - відповісти

А який же вірш Івана, Ігорю? Певно, "Ще не осінь"? У чомусь схожі настрої наші, справді. Дякую, особливо за "непідробну тугу".))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-11-17 23:18:26 ]

Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2014-11-17 10:52:40 ] - відповісти

Печально постелено... І такий світлий чистий образ... При таких почуттях самотність напевно таки щезне!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-11-17 23:19:00 ]
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-11-17 20:39:10 ] - відповісти

Так, Іване! Після такого суму самотність таки зникне, якщо перестати блукати у псевдомріях! Дякую!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-11-17 23:19:28 ]
Олександр Олехо (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-17 11:39:53 ] - відповісти

Із Півострова Печалі видно всі тужливі далі. Ви там довго не блукайте, в ясу вірша повертайте.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-11-17 23:19:56 ]
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-11-17 20:44:43 ] - відповісти

Олександре, іноді корисно і посумувати. Сум надихає на гарні вірші. А оця сучасна тенденція постійного псевдооптимізму - прзводить до того, що у США, наприклад, люли, наївшися псевдооптимізму, беруть у руки автомати і розстрілюють десятки своїх ближніх просто так. То чи не краще без автомата просто поблукати на озерах, і вихлюпнути на ближніх шляхетний сум поезії, аніж прозаїчні і безжально-тупі кулі, як Ви гадаєте?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-11-17 23:20:23 ]
Олександр Олехо (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-17 22:04:22 ] - відповісти

Я гадаю, що вічний оптиміст - це діагноз. Людині варто пройти через радощі і сум, втіху і біль і т. д., бо тільки тоді у повній мірі відчується цінність життя. Але спитайте будь-кого, що він вибере? Звичайно рожевий колір. Хто хоче накликати на себе якійсь проблеми... А для профілактики душі не завадить.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-11-17 23:20:49 ]
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-11-17 23:11:40 ] - відповісти

Це так, але ми не завжди владні у своєму виборі. І хочеш-не-хочеш, а посумуєш. Профілактика душі - ніколи нікому не шкодила. Тим більше, що після суму, як правило, приходить оптимізм!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-18 01:19:00 ]
Що це, дубль два?)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-11-18 08:26:04 ]
Мабуть так, Марисю!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Назарук (М.К./Л.П.) [ 2014-11-18 15:40:29 ]
Гарний вірш:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2014-11-18 18:40:03 ]
Ніжно і щемно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2014-11-18 20:37:05 ]
яка печальна осені краса...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-11-18 20:53:24 ]
Володимире, щиро дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-11-18 20:53:49 ]
Спасибі, дорога Інночко!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-11-18 20:54:59 ]
Та отака буває, Світлано! Радий твоїм відвідинам, дякую!))