ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2025.08.25 05:50
* * *
Почуттів усіх навала,
В серці радості прилив, –
До грудей грудьми припала,
Як обійми їй розкрив.
Уст торкалася вустами,
Вибачаючись щомить
За кохання до нестями,
Що у ній вогнем пашить.

Борис Костиря
2025.08.24 22:12
Черства жінка
В її житті майже не було
чоловіків. Останній залицяльник
зник у пучинах часу.
Його голос розчинився
у сипучих пісках,
доторки рук розтанули,
поцілунки вицвіли.
Самотність огортає жінку,

Євген Федчук
2025.08.24 15:28
Святополк «Окаянний»
Як же доля зовсім різно у людей складається.
Хтось накоїть людям лиха, ворогам продасться.
А в потомках за святого він уже вважається.
Хоча б Невського згадати у тій клятій Рашці.
А другий нічого ж, наче не зробить такого.
Інші, бува набагато більше

Іван Потьомкін
2025.08.24 11:51
Халіна Посвятовска
був ти для мене тільки чотирикутником паперу
але моє серце має ту ж форму

був ти зрештою моїм серцем
і той самий поспішний ритм оживляв папір
вивищував до розміру дерева
слова твої були листям
а смуток мій вітром

Галина Кучеренко
2025.08.24 10:55
***
Відвойована ніч, вир із обстрілів - день…
Ми у плетиві рішень і мареві мрій.
кат закручує Світ у брехню теревень…
Світ продовжує рух за життя і надії….

Олена Побийголод
2025.08.24 09:29
1962. Сорока (із Яна Бжехви)
Із Бориса Заходера

Злетіла сорока високо,
і зверху стрекоче сорока,
що цукор страшенно солений,
що яйця беруть зі смаженей,
що раки зимують на дубі,
що риби гуляють у шубі,

Юрій Гундарєв
2025.08.24 09:23
МОЛИТВА ЗА УКРАЇНУ
Я на колінах попрошу Святих,
щоб рідні всі були здорові,
а поруч ти була завжди
у буднях сірих й кольорових.

Не дайте дітям гинути, Святі,
хай біль такий не точить струмом душу,
коли на цвинтарі на крихітній плиті

Віктор Кучерук
2025.08.24 06:35
* * *
Освітлені місяцем хвилі
Пшениці, як шовк, шурхотіли, –
І в сяєві срібнім іскрились
Очам хлібороба на милість.
У руки його працьовиті,
Неначе просилось щомиті,
Колосся тужаве, налите
І потом старанно обмите…

Борис Костиря
2025.08.23 21:39
* * *
Кістки дерев. Нестерпний, дикий холод
Так пробирає до самих глибин.
Реальність відчувається, як голод,
Як море без коралів і рибин.

Ідеш у парк віддалений, забутий
У цю зимову пору, мов чернець,
Встромивши ніж у нестерпимий будень,

Володимир Ляшкевич
2025.08.23 20:58
Виживеш ти!
Друже і брате,
тут все, як завжди -
бруд і вогонь,
сплати без решти,
тижні без дати,
видзвони скронь!

Боже боронь

Світлана Майя Залізняк
2025.08.23 16:25
Муза сміється
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 8 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.

Муза смієтьс

Володимир Бойко
2025.08.23 13:02
Думки про нездале – 3
Серед тваринних звичок москалів найхарактерніша – мітити чужі території. Носії істини в останній інстанції частенько надривають пупа під своєю ношею. Манія величі для недомірків – майже професійне захворювання. Найбільше світ намагаються змінити

Юрій Гундарєв
2025.08.23 12:36
Читацький щоденник. Сергій Жадан
Із поезією Сергія Жадана я познайомився у Львові. На дошці меню студентського кафе, яку виставили просто на вулицю, білою крейдою були написані такі не дуже рівні літери: Вирощено і нищівно над каменями і кущами повітря заповнене щільно душами і дощ

Віктор Кучерук
2025.08.23 06:03
* * *
Хоч сохне листя й менше цвіту,
І далі більш німіє світ, –
Я ще живу в своєму літі
І звідтіля вам шлю привіт.
Я вам повідаю про свято
Без усілякої журби,
Адже продовжую зростати
І визрівати щодоби.

Борис Костиря
2025.08.22 21:59
Посмішка скелета
У кожній посмішці є посмішка скелета.
У кожному початку є кінець.
Усе потопить невблаганна Лета,
Наблизивши нежданий реченець.

Ця посмішка скелета нам розкриє
На дні надії голі черепки,
Шпилі високі, хижі чорториї,

Юрій Лазірко
2025.08.22 20:35
Іде Війна --- українська рок-балада
іде війна, о Господи, іде війна
налито чашу смерті аж по самі вінця
і накопичує себе чужа вина
іде війна до найостаннішого українця

приспів:
мій Друже, нам цей хрест тепер нести
не піддавайся шалу і знемозі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Диво
Образ твору Вже день сонливий погаса,
Тріпоче тихо листя каре.
Постелю вистеляє з хмари
Печальна осені краса.

Ураз тамує вітер вдих –
Так ніжно хтось ячить чи кряче…
На цих озерах чарівних
Лебідку вперше я побачив.

Чому ж тут лебедя нема?
Ти прилетіла, птахо, звідки?
Чому ж ти плаваєш сама,
О безталанная лебідко?

А може в дні оці сумні
Ти, як надія вже остання,
Богами послана мені
Як образ чистого кохання?

Чому ж не лебедем пливу –
Іронія гірка в цім знаку –
Вже б пестив мрію наяву…
І я в самотності заплакав.

16.11.7522 р. (Від Трипілля) (2014)

Київщина, Конча Озерна, Півострів Печалі.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2014-11-17 23:13:39
Переглядів сторінки твору 4186
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.768
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2025.08.21 23:56
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-11-17 23:14:23 ]
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-16 19:15:21 ] - відповісти

Ярославе, останнім часом у Вашого ЛГ переважає ліричний сум у висловлюваннях, може б посміхнувся трошки?)) Щиро!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-11-17 23:15:52 ]
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-11-16 22:11:39 ] - відповісти

Обов"язково посміхнеться мій ЛГ, мила Марисю, у наступному вірші, спеціально для Вас - яркотно і любкаючи, як у Вас кажуть у Мукачеві!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-11-17 23:16:14 ]

Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2014-11-16 20:27:29 ] - відповісти

Богами посланий кожен наш день. І печаль оця світла, також...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-11-17 23:16:47 ]
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-11-16 22:14:43 ] - відповісти

Згоден на 200 відсотків, дорогий друже Василю! Хай буде наша печаль світлою, а радість тоді повинна бути темною, як оболонське чи львівське пиво, яке я так полюбляв у молоді роки!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-11-17 23:17:15 ]
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2014-11-16 21:02:23 ] - відповісти

Уявляю вірш Івана Гентоша до цієї ілюстрації. Але не виключаю, що під ностальгічний настрій і у нього виплеснулася б така ж непідробна туга, викликана асоціацією під враженням від білої полонянки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-11-17 23:17:54 ]

Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-11-16 23:46:54 ] - відповісти

А який же вірш Івана, Ігорю? Певно, "Ще не осінь"? У чомусь схожі настрої наші, справді. Дякую, особливо за "непідробну тугу".))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-11-17 23:18:26 ]

Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2014-11-17 10:52:40 ] - відповісти

Печально постелено... І такий світлий чистий образ... При таких почуттях самотність напевно таки щезне!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-11-17 23:19:00 ]
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-11-17 20:39:10 ] - відповісти

Так, Іване! Після такого суму самотність таки зникне, якщо перестати блукати у псевдомріях! Дякую!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-11-17 23:19:28 ]
Олександр Олехо (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-17 11:39:53 ] - відповісти

Із Півострова Печалі видно всі тужливі далі. Ви там довго не блукайте, в ясу вірша повертайте.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-11-17 23:19:56 ]
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-11-17 20:44:43 ] - відповісти

Олександре, іноді корисно і посумувати. Сум надихає на гарні вірші. А оця сучасна тенденція постійного псевдооптимізму - прзводить до того, що у США, наприклад, люли, наївшися псевдооптимізму, беруть у руки автомати і розстрілюють десятки своїх ближніх просто так. То чи не краще без автомата просто поблукати на озерах, і вихлюпнути на ближніх шляхетний сум поезії, аніж прозаїчні і безжально-тупі кулі, як Ви гадаєте?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-11-17 23:20:23 ]
Олександр Олехо (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-17 22:04:22 ] - відповісти

Я гадаю, що вічний оптиміст - це діагноз. Людині варто пройти через радощі і сум, втіху і біль і т. д., бо тільки тоді у повній мірі відчується цінність життя. Але спитайте будь-кого, що він вибере? Звичайно рожевий колір. Хто хоче накликати на себе якійсь проблеми... А для профілактики душі не завадить.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-11-17 23:20:49 ]
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-11-17 23:11:40 ] - відповісти

Це так, але ми не завжди владні у своєму виборі. І хочеш-не-хочеш, а посумуєш. Профілактика душі - ніколи нікому не шкодила. Тим більше, що після суму, як правило, приходить оптимізм!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-18 01:19:00 ]
Що це, дубль два?)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-11-18 08:26:04 ]
Мабуть так, Марисю!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Назарук (М.К./Л.П.) [ 2014-11-18 15:40:29 ]
Гарний вірш:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2014-11-18 18:40:03 ]
Ніжно і щемно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2014-11-18 20:37:05 ]
яка печальна осені краса...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-11-18 20:53:24 ]
Володимире, щиро дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-11-18 20:53:49 ]
Спасибі, дорога Інночко!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-11-18 20:54:59 ]
Та отака буває, Світлано! Радий твоїм відвідинам, дякую!))