ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.07.16 06:28
Вклоняюся низько високому слову,
Глибокому змісту і формі чіткій, -
Дивуюсь пісенності рідної мови
І в радості світлій, і в тузі
гіркій.
Дивлюся на букви, вслухаюся в звуки
І мріям про щастя свободу даю, -
Отак опановую вічну науку -

Ірина Вовк
2026.07.16 05:29
казка для дітей і їх батьків) Щороку 4 червня поминають діточок, які загинули внаслідок збройної агресії росії проти України. Символом цього дня є дзвіночок, який означає чисті та обірвані війною дитячі життя, а також запалені свічки у вікнах. Стан

Катерина Савельєва
2026.07.16 00:05
Лiто пасма свої розпустило,
I босонiж по скелi пройшло.
Рiзнотрав'ям думки закрутило
I мене ненароком знайшло.

Вiкна й дверi вiдкритi навколо,
Пробiгають хвилини тепла.
Мiсяць дивиться ввечерi кволо

Семен Санніков
2026.07.15 23:19
Вони здравствують за цією веб-адресою, поки автором формується або редагується (хз) сама його сторінка. Він радив і мені натискать на підкреслене, і воно піддається цій нескладній дії ©

С М
2026.07.15 16:52
ліжко те ж, і оцей лазарет
кажи, сестро морфін, що я дочікуюся тебе
бо я не певний, чи дотягну знов
о, пробач, я слабий, давно

і крики сирени усе лунають межи скронь
кажи, сестро морфін, коли почався цей полон
як же я потрапив до цих місць

Вячеслав Руденко
2026.07.15 13:15
шерехи шашелю чує горище крізь сон
білого павутиння гойдалки в просвіт сонця
труситься потерттю висхлий тютюн над склом
листя його почорніле наче ложа масонська
дах що над головою як піраміда де
є ще можливість стати ступою чи косою
мотлох забут

Борис Костиря
2026.07.15 12:58
Хай ліпше я не висплюсь і змарнілий
Прокинуся у променях зорі.
Цей світ, такий такий побитий, зубожілий,
Всміхнеться у пробудженій порі.
Такий напівсліпий, заціпенілий
Відтоді, як злетіли журавлі.
Прокинусь я розбитий, занімілий
В пустелі серця н

В Горова Леся
2026.07.15 12:58
Сідає сонце і у полі тоне,
У житі молодому, що цвіте:
Стебла тонкого не зігнула втома,
Пилку стоїть сіяння золоте.

А стежку мітять де-не-де блавати -
Небесні бризки із високих хмар.
Як дав Ти, Боже, день цей відчувати,

хома дідим
2026.07.15 12:40
найбільш морочить саме те
чого немає поки
й чи буде невідомо теж
й наскільки все це пофіг
у дзеркалі чи просто склі
відбите щось минуле
за чим жалітимеш собі
а всі давно забули

Іван Потьомкін
2026.07.15 12:06
Як поєднали їх в один святковий день?
Не були ж друзями вони.
Ба! Найчастіше – сперечались.
Хоча б і тоді, як Павло загостював
В Петра на два тижні в Єрусалимі.
Тай лінію Ісусову врізнобіч повели.
Як і Вчитель, Петро хоч і спокушав
Всевишнього обра

Тетяна Левицька
2026.07.15 11:12
Це ще не все, мій милосердний?
У дзиґарі крихкому — час
На те, щоб вийняти з осердя
Душі: скалки, голки образ?
Здійснити мрії кольорові,
У вірші розчинити сум,
Допоки в пелюстках любові
Я не відчую серця струм.

Роксолана Вірлан
2026.07.15 07:17
Дивуюся, а може й не дивуюсь,
що є між гару бомбових жахів
сессерівські, потріскані статуї,
що з них ще кракелюр не облетів.

Що межи тих - війни - страшних розіскрень
іще їх видратовує просте -
калинове осердя українське,

Віктор Кучерук
2026.07.15 06:49
Хоч малорухомий
І втомлює в'ялість -
Ні думки про втому,
Ні скарги на старість.
Ні слова про хворість,
Ні зойку від болю,
Хоча про бадьорість
До Бога вже молиш...

Ірина Вовк
2026.07.15 05:49
СПАЛАХ П’ЯТИЙ. ПОВЕРНЕННЯ ЛАСТІВКИ За вікном-бійницею завірюха раптом почала вщухати. Дике завивання вітру змінилося на глибоку, заворожуючу тишу різдвяних зимових Альп. Останні зерна піску в годиннику її життя стрімко падали донизу. Боян підвівся з

Мирон Шагало
2026.07.14 21:46
Громаддя
гнівне
грозить
громами!
Горить грімниці блиск – палючий жар!
Здається, мить, і встояти ніщо не зможе!
Здається, мить, і все на світі переможе
сліпа озлоба піднебесних кар!

Роксолана Вірлан
2026.07.14 15:09
Осердна Суть моя - не вперше в тілі -
не вдруге одягаю плоті бран.
Струмую руслом Лади і Сивілли,
непоцуравшись тихого добра.

Земне моє й високе гостювання
між цих людей - межи стрімких дерев -
долиє сили небу, вчине ставні,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Любов Бенедишин (1964) / Вірші / Стежками Старого Завіту (цикл)

 Священик Езра. Покаянна молитва

І зібрались коло мене всі, що боялись слів Бога Ізраїля через злочин переселенців, я ж сидів сумний до вечірньої жертви.
А під час вечірньої жертви підвівсь я з мого смутку й, у розірваній одежі та плащі, впав на коліна й зняв руки свої до Господа, Бога мого.


Книга Езри 9:4-5

Мій Господи, перед Твоїм лицем
У соромі стою… ховаю очі…
Знов грішимо: напоказ і тихцем.
Той самий блуд у серці червоточить.
Віддячили за милість Небесам…
Ти знаєш, Боже, беззаконня наші:
Відступництво, злодійство, глум, бедлам…
Переведи нас крізь криваві хащі!
…А вже ж було: прозріли, ожили,
Народом возродились із толоки.
І дім Твій із упадку підняли,
І пригадали заповідь пророків…
Тягнусь руками кволими увись –
Прошу, молю за плем’я це незряче:
Прости нам, Боже Праведний! Дивись,
Як грішний люд і кається, і плаче…

20.11.2014



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2014-11-26 07:36:03
Переглядів сторінки твору 4758
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.724
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.06.04 16:44
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Віталія Палій (М.К./М.К.) [ 2014-11-26 09:27:51 ]
Так і є! )
Але якщо є ті, які з покаянням моляться, то є і добре майбутнє...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2014-11-26 19:48:58 ]
Може, відмолять...
Дякую за відгук.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2014-11-26 10:36:16 ]
Моцно, Люб! У вірі резонує минувшина і сучасність...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2014-11-26 19:49:35 ]
Ти теж це помітив?..
Дякую, Іванку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-26 18:39:51 ]
і що робити з таким народом? природно, що не з усім, але Господь Бог карає всіх гуртом. та я не про кару. її все одно мало хто боїться.
і от що робити з таким народом? вже де тільки не писалося, яких лише статутів йому не понавигадували - а він (звісно, що не весь) наче не до нього. не чує. може, хоч через поезію догукаємось. хай дає Господь Бог сили Вам догукатись, а йому почути. і сприйняти серцями, а не вуха. їх 2. в одне влітає, а з другого полетіло.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2014-11-26 19:51:50 ]
І не кажіть, Опанасе...
Спробуємо, через поезію. А раптом?
Дякую, що переймаєтесь.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Мазур (М.К./М.К.) [ 2014-11-27 00:56:18 ]
Так і нам треба - каятися і плакати...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2014-11-27 14:16:15 ]
Дякую за відгук, Наталю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2014-11-27 10:41:58 ]
Ой, не всі каються... Більше б таких віршів...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2014-11-27 12:26:53 ]
Та куди вже там більше, всі одну й ту ж дурницю пишуть услід за недоброзичливцями роду людського... )

Ну який може бути в серці блуд? Блуд у помислах і невірі, блуд в розумі, блуд у темноті розсуду, в серці ж бо або любов, або пустка. Погляньте в свої серця... Відчуваєте свої серця? Оце і відповідь на такі вірші...

Це все рівень особистого розвитку, який нагло спиняють в западині начебто якоїсь "гріховності"... Що не заважає потім холодним "поетичним" серцям голосувати, прикладом, за олігарха порошенка...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2014-11-27 14:22:14 ]
Як багато доброзичливих слів... Дякую, шановна РМ.
Не буду про рівень свого особистого розвитку... розвиваюсь як можу, стараюсь...
Щодо Вашої зауваги про серце, дозвольте з Вами не погодитись і нагадати біблійний вислів: Від надлишку серця говорять уста. Чим серце наповнене, те й у думках, на вустах...

І... вибачте, за такі вірші...




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2014-11-27 15:26:03 ]
Любове, з прикрістю сказано мною що на "гріховності" і припиняється подальший розвиток більшості, бо скеровуються потуги особи на пусто-порожню боротьбу з фантомами, замість подальшого зростання...
Щодо Біблії, то на певному рівні розвитку особистість мала би розділяти те, що є повчанням лише для юдеїв від іншого...
А щодо серця все правильно, тільки забувається, що там або пусто, або густо. Але густо лише любов'ю - таким Творець сотворив серце. А коли ж пусто, то серце і болить. А звідси і сердечні хвороби, котрі таки на першому місці серед хворіб... (
Щодо серця все дуже легко перевіряється кожним бажаючим, але потрібно відділяти емоції, котрі стискають серце, котрі оточують серце, від сердечного чуття, від відчуття крізь серце - це і є відчуття присутності Творця. Варто з найвищою шаною ставитися і до місця присутності Творця в нас...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2014-11-27 18:29:28 ]
Розумію Ваші почуття... Та, мою скромну думку, на гріховності, слава Богу, ще нічого не припиняється, бо є ще шанс розкаяння. Що маємо на прикладі хоча б того ж юдеського народу: упродовж віків Він приймав його розкаяння, витягав його з усіляких бід, хоча той знову і знову не втримувався від гріховності.
Не думаю, що Бог інакше ставиться й до інших народів. Вірю, що й українським народом Бог опікується.
Та я не маю наміру щось комусь доводити. В цьому циклі суто біблійні історії і персонажі. Якщо хтось бачить ширші межі, відображення сучасності, то це, мабуть, особисте бачення кожного, а можливо, й підтвердження вічності і неосяжності Божого Слова.
Про сердечні хвороби - цілком з Вами погоджуюсь. Цікаві Ваші роздуми.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2014-11-27 14:16:50 ]
Дякую за розуміння, Інно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2014-11-28 23:18:17 ]
о Лю...

каяття - то зміна свідомості...

свідома зміна...

Бог відкрив путі...

як завжди - напився з чистого джерела...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2014-11-29 08:01:41 ]
Істинно...
Дякую, Лу.