Я думаю, прикинь а ти не знала
Про тебе думаю – чи ти таке чекала?
І з головою в мене все в порядку,
Хоч для мозку не роблю я зарядку.

Буває так, що їду я в маршрутці
Побачу дівчину у шубці.
Я уявляю, що то ти, -
В моїй фантазії з’являються думки…..

Закрию очі - і ми з тобою разом,
Йдемо під ручку лагідним морозом.
Сніжок політує і місяць світить,
Десь небо в тишині горить.

Але мороз дає про себе знати
Тому я вирішив тебе до бару взяти.
Не дам тобі я холод цей відчути,
Ти зіронька – не дам тобі згаснути!

І ось в кафе ми сидимо з тобою
Немов моряк з русалкою морською.
Який приплив у твоє водне царство
В якому ти - це все багатство.

Лиш варто глянути на твої губки,
Які торкались коміра твоєї шубки.
У них би жив, у них би вмер з тобою.
Їх посвятив би я свяченою водою.

Ти випила ковток напівсолодкого вина
Наблизилась до мене ти сповна
І насолоду цю мені подарувала
Мабуть думки мої ти прочитала.

Ти піднеслась зі мною понад зірки,
Туди, де вже не літають літаки.
Ми піднімаємось все вище й вище,
І ти не спинишся, а я тим більше.

Ми відчули ту магічну силу поцілунку,
Яка не дасть спочинку навіть на хвилинку.
Її ні з чим не мона порівняти,
Хіба що у поезії частково описати

Знову я торкнувся твоїх губ вустами
Іскра пройшла поміж нами.
Почув я твоє серце на своєму тілі
А ти його відчула моя Вілі?


Та все хороше має свій кінець.
І от настав вже наш останній танець.
Ще кілька раз і я зупинюсь
Ще кілька раз і я проснусь.

Моя зупинка, вже пора іти додому,
Ще є надія, що тебе в дорозі я зустріну
Та все це тільки сон, фантазія чи мрія
Цього всього нема – це все ілюзія!

4 лют. 07 р.se

Master © (ALL RIGHTS RISERVED)