Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.06.12
22:23
Ти прийшов невипадково
у моє сумне життя,
розпалив ліричним словом
в серці справжні почуття.
Запросив на вальс чудесний
і романсом причастив.
Крижана льодина скресла
у моє сумне життя,
розпалив ліричним словом
в серці справжні почуття.
Запросив на вальс чудесний
і романсом причастив.
Крижана льодина скресла
2026.06.12
20:11
сьогодні графоманія
а завтра може й пафос
у цім сезоні навмання
не визначити якось
вже почитав усе в усіх
занотував моменти
в бежовенький блокнотик
свій
а завтра може й пафос
у цім сезоні навмання
не визначити якось
вже почитав усе в усіх
занотував моменти
в бежовенький блокнотик
свій
2026.06.12
18:47
Василь Лебедєв-Кумач (1898-1949)
Нам серце радує пісня весела,
від неї смуток нараз відліта!
І люблять пісню містечка і села,
і люблять пісню вируючі міста.
Нам пісня в праці й житті помагає,
Нам серце радує пісня весела,
від неї смуток нараз відліта!
І люблять пісню містечка і села,
і люблять пісню вируючі міста.
Нам пісня в праці й житті помагає,
2026.06.12
13:39
Розпливається перед очима
Світ, втрачаючи риси свої.
Підпирає майбутнє плечима
Невідомість з далеких країв.
Так у двері погрозливо грима
Правда гордих німих кураїв.
Розпливаються сталі поняття
Світ, втрачаючи риси свої.
Підпирає майбутнє плечима
Невідомість з далеких країв.
Так у двері погрозливо грима
Правда гордих німих кураїв.
Розпливаються сталі поняття
2026.06.12
12:40
В перлиннім, з бірюзи, бурштиновім намисті,
Що наче й дороге, й не коштує грошА –
У тисячі облич одягнуте це місто,
В яке до самоти закохана душа.
У безліч протиріч загорнута принцеса,
Коли у навпростець, а інколи навкруг,
У тисячах облич до мене
Що наче й дороге, й не коштує грошА –
У тисячі облич одягнуте це місто,
В яке до самоти закохана душа.
У безліч протиріч загорнута принцеса,
Коли у навпростець, а інколи навкруг,
У тисячах облич до мене
2026.06.12
09:23
Поки до суфіксів і флексій,
До міфів Греції і Риму
Я спомин цей із серця вийму,
Щоб пом’януть дядька Олексу.
...Колись в студентську кампанію осінню
Невмілі до селянської роботи руки
Він направляв не матом, а прислів’ями.
Чимало призабулося з тої н
До міфів Греції і Риму
Я спомин цей із серця вийму,
Щоб пом’януть дядька Олексу.
...Колись в студентську кампанію осінню
Невмілі до селянської роботи руки
Він направляв не матом, а прислів’ями.
Чимало призабулося з тої н
2026.06.12
07:05
В. Н...
Всілякі дні мелькають без зупинки
І кожен з нас торує власний шлях,
Де радість і печаль навперемінку
Щодня стрічаються не на словах.
Ти, друже, той, хто розуміє мовчки
Усе і переймається завжди, -
Всілякі дні мелькають без зупинки
І кожен з нас торує власний шлях,
Де радість і печаль навперемінку
Щодня стрічаються не на словах.
Ти, друже, той, хто розуміє мовчки
Усе і переймається завжди, -
2026.06.11
21:50
Не збагнула вона, як побачив я
Та усміхнено каже щось іще
Закриваючи книгу, щоби бути тут
У чуттях, і я грав би про це
Сторінки лишає із іменами
Хай чекають, вона прийде, хіба ні
Мріючи, що їм іще розповісти про
Та усміхнено каже щось іще
Закриваючи книгу, щоби бути тут
У чуттях, і я грав би про це
Сторінки лишає із іменами
Хай чекають, вона прийде, хіба ні
Мріючи, що їм іще розповісти про
2026.06.11
20:02
В позачассі згадаєш, як тиша вагітніла звуком,
як у смерку порожньому дзенькала перша зоря,
як люнарного сяйва стежина - мов сріблена смуга -
між огнями лилась і ти стезі отій довіряв.
Довіряв більше їй, ніж матерії взятій у руку,
ніж землі під но
як у смерку порожньому дзенькала перша зоря,
як люнарного сяйва стежина - мов сріблена смуга -
між огнями лилась і ти стезі отій довіряв.
Довіряв більше їй, ніж матерії взятій у руку,
ніж землі під но
2026.06.11
17:34
Як чубляться князі поміж собою,
Бо кожен прагне в Києві сидіть,
Тоді якогось супостата ждіть,
Що візьме Київ з боєм чи без бою.
Орда монгольська Київ облягла,
Хоча і хочу дуже помилитись,
Не думаю, що вдасться нам відбитись…
Година крайня Києва при
Бо кожен прагне в Києві сидіть,
Тоді якогось супостата ждіть,
Що візьме Київ з боєм чи без бою.
Орда монгольська Київ облягла,
Хоча і хочу дуже помилитись,
Не думаю, що вдасться нам відбитись…
Година крайня Києва при
2026.06.11
15:56
Коли пора іти до дна
і ти приклав до цього руку,
то це, таки, твоя війна,
що дурням служить за науку.
***
Як не мудруй, усім каюк,
якщо хитрують ренегати...
і ти приклав до цього руку,
то це, таки, твоя війна,
що дурням служить за науку.
***
Як не мудруй, усім каюк,
якщо хитрують ренегати...
2026.06.11
15:44
Я у царстві ялинок бреду.
Заблукав у самотньому борі
І на радість чи то на біду
Відчуваю величність собору.
Я бреду між похилих дерев,
Ніби книг, непрочитаних досі.
Я почую притлумлений рев,
Заблукав у самотньому борі
І на радість чи то на біду
Відчуваю величність собору.
Я бреду між похилих дерев,
Ніби книг, непрочитаних досі.
Я почую притлумлений рев,
2026.06.11
13:22
Щоденність – тиха, непримітно-звична плином.
Але у ній, немов у сутінній кімнаті,
присутні бігом часу виявлені вікна.
Ті, що обличчям до минулого – прозорі.
А щільно вкриті не прожитим - з майбуття.
Злітають звідтіля провіщення всілякі -
Але у ній, немов у сутінній кімнаті,
присутні бігом часу виявлені вікна.
Ті, що обличчям до минулого – прозорі.
А щільно вкриті не прожитим - з майбуття.
Злітають звідтіля провіщення всілякі -
2026.06.11
08:10
Везувій винищив Помпеї
і виноградні вина.
Під порохом жаркого глею
похована причина.
Содом й Гоморру покарали
за блуд і сластолюбство.
Від грізного меча моралі
на пласі гине людство.
і виноградні вина.
Під порохом жаркого глею
похована причина.
Содом й Гоморру покарали
за блуд і сластолюбство.
Від грізного меча моралі
на пласі гине людство.
2026.06.11
07:41
Як інакше назвати довге чекання чогось для тебе важливого? Певно, хворобою, яку треба перенести, знаючи, що вона не марна і колись відпустить.
Ти ковтаєш казенні ліки у палаті своєї байдужості до всього, що є довкола, і слухаєш лікаря часу. Він лікує мов
2026.06.11
06:54
верлібри дуже навіть
експортний артикул
якщо у тебе є
чого продати
їм
читачам трактатів
молодняку на слемі
панночкам серпанковим
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...експортний артикул
якщо у тебе є
чого продати
їм
читачам трактатів
молодняку на слемі
панночкам серпанковим
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.06.11
2026.06.08
2026.06.05
2026.06.01
2026.05.31
2026.05.14
2026.05.13
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Николай Мурашов док (1963) /
Вірші
Птибурдуков, тебя я презираю...
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Птибурдуков, тебя я презираю...
«Птибурдуков, тебя я презираю…» (с) /правильное отображение названия/
ни светских львиц, ни драных всяких кошек
я не дарил вниманием своим –
в те дни я Вас любил не понарошку,
как дай Вам Бог любимой быть другим.
был верен Вам и помыслом, и словом,
что в наше время явный моветон…
Вы от меня ушли к Птибурдукову…
волчица Вы… и мерзкая притом…
«это было у моря...» – Криптор
Васисуалий Лоханкин, начитавшийся О'Генри и И.Северянина:
Поэза-миньонэт
Я светских львиц
и прочих дев, поплоше –
нещщадно драл, трепал, лелеял, холил,
по шёрстке гладил, как сиамских кошек...
Но никогда – насильно... Не неволил...
И вдруг – Птибурдуков и ты, Варвара...
Каков пассаж! Афронт, фурор, фураж...
Волчица, ты... Подобно Боливару,
не выдержишь двоих?
А этот паж,
мальчишка, что сподобился у моря
воспользоваться музыкой Шопена.
Уходишь от меня... Ка-кое горе!
Долейте пива, отстоялась пена.
12.05.2011
_________________
ЭТО БЫЛО У МОРЯ – Игорь Северянин
http://www.litera.ru/stixiya/authors/severyanin/eto-bylo-u.html
«– Волчица ты, – продолжал Лоханкин в том же тягучем тоне. – Тебя я презираю.
К любовнику уходишь от меня. К Птибурдукову от меня уходишь. К ничтожному
Птибурдукову нынче ты, мерзкая, уходишь от меня. Так вот к кому ты от меня
уходишь! Ты похоти предаться хочешь с ним. Волчица старая и мерзкая притом!
Упиваясь своим горем, Лоханкин даже не замечал, что говорит пятистопным ямбом,
хотя никогда стихов не писал и не любил их читать.» (с)
из романа И.Ильфа и Е. Петрова «Золотой теленок»
http://eprudius.narod.ru/sat5.htm
ни светских львиц, ни драных всяких кошек
я не дарил вниманием своим –
в те дни я Вас любил не понарошку,
как дай Вам Бог любимой быть другим.
был верен Вам и помыслом, и словом,
что в наше время явный моветон…
Вы от меня ушли к Птибурдукову…
волчица Вы… и мерзкая притом…
«это было у моря...» – Криптор
Васисуалий Лоханкин, начитавшийся О'Генри и И.Северянина:
Поэза-миньонэт
Я светских львиц
и прочих дев, поплоше –
нещщадно драл, трепал, лелеял, холил,
по шёрстке гладил, как сиамских кошек...
Но никогда – насильно... Не неволил...
И вдруг – Птибурдуков и ты, Варвара...
Каков пассаж! Афронт, фурор, фураж...
Волчица, ты... Подобно Боливару,
не выдержишь двоих?
А этот паж,
мальчишка, что сподобился у моря
воспользоваться музыкой Шопена.
Уходишь от меня... Ка-кое горе!
Долейте пива, отстоялась пена.
12.05.2011
_________________
ЭТО БЫЛО У МОРЯ – Игорь Северянин
http://www.litera.ru/stixiya/authors/severyanin/eto-bylo-u.html
«– Волчица ты, – продолжал Лоханкин в том же тягучем тоне. – Тебя я презираю.
К любовнику уходишь от меня. К Птибурдукову от меня уходишь. К ничтожному
Птибурдукову нынче ты, мерзкая, уходишь от меня. Так вот к кому ты от меня
уходишь! Ты похоти предаться хочешь с ним. Волчица старая и мерзкая притом!
Упиваясь своим горем, Лоханкин даже не замечал, что говорит пятистопным ямбом,
хотя никогда стихов не писал и не любил их читать.» (с)
из романа И.Ильфа и Е. Петрова «Золотой теленок»
http://eprudius.narod.ru/sat5.htm
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
