Коли пощез любові силует,
Коли від горепаду плечі вниз,
Витягуй із валізи пістолет,
Неси його в ломбард, і не барись.
Придбай на ті банкноти патефон,
Десь вибери місцинку - і танцюй
(Нехай у тім"ї - дзвін, та є резон),
І ручку патефона поцілуй.
Вбирайте ці поради Скрипаля,
Навчу стріляти в себе - не здаля:
Не в голову, а ближче до руки.
Живіть, кричіть, ридайте всі роки!
На блюдці щире серце понесу,
Забуду, ще пульсуюче, в дворі,
Вдивляйтеся в лиця мого ясу
І не шукайте серця у дірі -
Зіяючій на грудях серед плям,
І тільки патефони десь отам...
І тільки струни, музика, дроти.
А в горлі - шал багряної води.
2015
.................................................................
Иосиф Бродский
Романс скрипача
Из поэмы "Шествие"
Тогда, когда любовей с нами нет,
тогда, когда от холода горбат,
достань из чемодана пистолет,
достань и заложи его в ломбард.
Купи на эти деньги патефон
И где-нибудь на свете потанцуй,
(в затылке нарастает перезвон),
ах, ручку патефона поцелуй.
Да, слушайте советы Скрипача,
как следует стреляться сгоряча:
не в голову, а около плеча!
Живите только, плача и крича!
На блюдечке я сердце понесу
и где-нибудь оставлю во дворе,
Друзья, ах, догадайтесь по лицу,
что сердце не отыщется в дыре,
проделанной на розовой груди,
И только патефоны впереди,
И только струны-струны, провода,
И только в горле красная вода.
Сентябрь-ноябрь 1961. Ленинград