Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.10.28
15:15
БЕЗ ТЕБЕ (глоса)
Як порожньо та сумно восени!
Ані душі навколо. Тільки листя
З журбою повінчалося у місті...
На хвилях нескінченної війни,
Коли від долі - біль та стусани,
А від людей - лихі моря підлоти,
Як порожньо та сумно восени!
Ані душі навколо. Тільки листя
З журбою повінчалося у місті...
На хвилях нескінченної війни,
Коли від долі - біль та стусани,
А від людей - лихі моря підлоти,
2026.10.28
13:56
Ламає розум полум’яний
Звитяжний погляд пломінкий,
В червоне листя між туманів
Ховає вогкість чорних вій.
В кутах сандалових, у грозах,
Від’ємних від сльози дощів,
У ластовинні верболозу,
Звитяжний погляд пломінкий,
В червоне листя між туманів
Ховає вогкість чорних вій.
В кутах сандалових, у грозах,
Від’ємних від сльози дощів,
У ластовинні верболозу,
2026.10.28
11:55
Московитам нічого втрачати окрім кайданів, наготованих на інших.
Хтось ділить останню скибку хліба, а хтось ділить світ.
Людяними можуть бути і люди з невисоким інтелектом і, на жаль, навпаки.
Із ворогами розстатися важче, ніж із друзями.
«Де
2026.10.28
11:54
Сьогодні, 28 жовтня, у Михайлівському соборі в Києві відспівали українського воїна.
Десять днів тому під час виконання бойового завдання в районі Авдіївки загинув 21-річний студент КНЕУ імені Вадима Гетьмана та військовий Олександр Чижов на позивний "
Десять днів тому під час виконання бойового завдання в районі Авдіївки загинув 21-річний студент КНЕУ імені Вадима Гетьмана та військовий Олександр Чижов на позивний "
2026.10.28
07:07
За гроші ніколи не змушуй
Поета зректися лиця, -
Поет обслуговує душі,
Словами лікує серця.
Поету потрібно літати
І віршами зцілювать світ,
А слово за статки чи плату
Помре, не залишивши слід.
Поета зректися лиця, -
Поет обслуговує душі,
Словами лікує серця.
Поету потрібно літати
І віршами зцілювать світ,
А слово за статки чи плату
Помре, не залишивши слід.
2026.10.27
23:18
про що було воно тоді
коли життя світліш одверте
із відчуттями холодів
ставало загадково стерпним
відбитком на віконній шибці
у місті наче іншим ледь
з його скарбами у крамницях
в очах доросліших дітей
коли життя світліш одверте
із відчуттями холодів
ставало загадково стерпним
відбитком на віконній шибці
у місті наче іншим ледь
з його скарбами у крамницях
в очах доросліших дітей
2026.10.27
21:41
Свій, чужий
Всі ми, урешті, ординарні типажі
Я і ти
Бог відає, що вибір зовсім не простий
Із тилу кричали «У бій!»
Але гинув перший ряд
Сидить генерал, посуває війська
Всі ми, урешті, ординарні типажі
Я і ти
Бог відає, що вибір зовсім не простий
Із тилу кричали «У бій!»
Але гинув перший ряд
Сидить генерал, посуває війська
2026.10.27
21:29
Шарудить ще...знеможене листя кленове,
Хоч ввібрало у собі іржавість буття.
Лиш почути б твоє сокровенності слово,
Що дозріє глибинно з саков почуття.
Певно, тихо з дощем над оголеним кленом,
Де розхристана правда бентежних років,
Віднайдеш для св
Хоч ввібрало у собі іржавість буття.
Лиш почути б твоє сокровенності слово,
Що дозріє глибинно з саков почуття.
Певно, тихо з дощем над оголеним кленом,
Де розхристана правда бентежних років,
Віднайдеш для св
2026.10.27
17:19
Сни стрімкі, недавні, полохливі,
Степові, між вогкого піску, —
Баби вапнякові пустотливі,
Коники руді на колоску.
Кураю вирують перші квіти,
Ночви начиняють для добра,
Погляди грайливі, ніби діти,
Степові, між вогкого піску, —
Баби вапнякові пустотливі,
Коники руді на колоску.
Кураю вирують перші квіти,
Ночви начиняють для добра,
Погляди грайливі, ніби діти,
2026.10.27
15:53
Кебеті можна дорікнути
не раз на нашому віку,
що важко ув’язати сутні
причини й наслідки майбутні,
«та ясно, навіть, їжаку» –
організатори кориди
це «їхні воші й наші гниди»
у божевільному краю,
не раз на нашому віку,
що важко ув’язати сутні
причини й наслідки майбутні,
«та ясно, навіть, їжаку» –
організатори кориди
це «їхні воші й наші гниди»
у божевільному краю,
2026.10.27
13:24
Самотня вишня край паркану
Цвіте, та цвіт її новий.
Мов наречену з-за туману,
Її украв неситий змій.
Краса беззахисна, могутня
І пробиває мур тюрми.
Самі криваві, люті гуни
Цвіте, та цвіт її новий.
Мов наречену з-за туману,
Її украв неситий змій.
Краса беззахисна, могутня
І пробиває мур тюрми.
Самі криваві, люті гуни
2026.10.27
06:09
Прибоєм днів утомлені роки
В минулому осіли, наче в мулі
Піску дрібні крупини затонулі
Чи в голові старі якісь думки.
Завжди шліфує грані самоти
Ріка життя, яка не знає спину
І вимиває кожної хвилини
Усе, що зміг чомусь уберегти.
В минулому осіли, наче в мулі
Піску дрібні крупини затонулі
Чи в голові старі якісь думки.
Завжди шліфує грані самоти
Ріка життя, яка не знає спину
І вимиває кожної хвилини
Усе, що зміг чомусь уберегти.
2026.10.26
23:08
Ніщо не намарне.
Я здогадався про це,
Але мовчав,
Бо осінь надто відверта,
Бо бронзовий ніж жовтня
Розтинає хлібину парадоксів,
Шал теплих днів
Холоне скипілим чайником
Я здогадався про це,
Але мовчав,
Бо осінь надто відверта,
Бо бронзовий ніж жовтня
Розтинає хлібину парадоксів,
Шал теплих днів
Холоне скипілим чайником
2026.10.26
19:16
Як плинуть сльози, хустинкою їх витирають,
Як кров тече, з губками поспішають,
Але як дух сочиться під тиском,
Не біжать одразу з рукою щирою,
Допоки Господь сам не витре
Блискавки блиском.
-Тоді лиш допіру.
Як кров тече, з губками поспішають,
Але як дух сочиться під тиском,
Не біжать одразу з рукою щирою,
Допоки Господь сам не витре
Блискавки блиском.
-Тоді лиш допіру.
2026.10.26
19:13
що ви читаєте
мій принце
слова слова слова
а зрештою чому би
не читати
звичайніші
чи зовсім непрості
пригоди слів
мій принце
слова слова слова
а зрештою чому би
не читати
звичайніші
чи зовсім непрості
пригоди слів
2026.10.26
18:21
Коли поїду я із цих країв,
Залишу три сльозини в чистім полі,
Залишу смуток луків і роїв,
Рубці і шрами довгої неволі.
Поїду в невідомість назавжди.
Від спогадів розірвані валізи.
Поїду від руйновища, біди,
Від жесту неповторної маркізи.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Залишу три сльозини в чистім полі,
Залишу смуток луків і роїв,
Рубці і шрами довгої неволі.
Поїду в невідомість назавжди.
Від спогадів розірвані валізи.
Поїду від руйновища, біди,
Від жесту неповторної маркізи.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.10.28
2026.10.27
2026.10.19
2026.10.17
2026.10.12
2026.10.08
2026.10.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Марина Даценко (1970) /
Вірші
Оберег
1.
Идол лживой войной
Истерзал и обрек на безумие.
Дед-шахтер обездоленный,
Взглядом реальость сверля,
Шел. Кряхтел : «Под землей
Не встречал я нечистого. Х...ли мне
В террикон отработанный
Бес превратил мозги? ...ля!
2.
Что же нам не жилОсь?
Видно алчность, ах с...ка, подпортила:
Посулили богатства - Бла -бла
Все «Цари», тв...ю мать.
Мир – под ноготь, как вошь!
Навернулись с лебедки- за бортиком
Гнусной ложью ху...ла
Остается грехи заливать.»
3.
В сердце злом жил цинизм.
Гасли искорки в нем милосердия-
Зря парнишка поднял
сине-желтый при встрече флажек.
Заревел дед «Фашизм!!!»-
Лицемерье!!! На спинах усердия
Жизнь наемник возмет на прицел
И нажмет на курок.
4.
От подранка войны
Отвернулся шахтер, а парнишечка
Подбежал и прижался
Щекою к суровой руке.
И с ладошек луны ночь прокралась,
Как будто на цыпочках.
И в слезах растворялся
Кровавый закат вдалеке.
5.
С неба слезы - дождем
По изрытым бомбежкой строениям.
Смыть бы кровь! Запеклась-
Гибли здесь! И схожу я с ума:
«Как забыли о том,
Что любовь- в созиданье?!» Со рвением
Прагматично во власть
Путь свой торила нечисть сама.
6.
Скажешь : «Слезы- вода.»
Да, вода, но войной освячённая!
Захлебнется душа –
Окропит свои раны Земля
И воспрянут тогда
Города, добротой исцеленные,
Обнимая синь неба.
Мир сонцем уснет на полях.
7.
Оберегом даны
Эти судьбы: шахтер и парнишечка
Рвут клеть матрицы ложной,
Систему имперских идей!!
Среди страшной войны
Только ночь к ним крадется на цыпочках,
Став защитой надежной
тому, кто нуждается в ней.
8.
В Украине войной
Идол счастье обрек на заклание-
Люди в мире боятся
Отныне российских солдат.
Знаешь, страшной ценой
достаются нам истины знание,
Но рабами во лжи оставаться
Страшней во сто крат...
08.10.2014 Киев Украина
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Оберег
1.
Идол лживой войной
Истерзал и обрек на безумие.
Дед-шахтер обездоленный,
Взглядом реальость сверля,
Шел. Кряхтел : «Под землей
Не встречал я нечистого. Х...ли мне
В террикон отработанный
Бес превратил мозги? ...ля!
2.
Что же нам не жилОсь?
Видно алчность, ах с...ка, подпортила:
Посулили богатства - Бла -бла
Все «Цари», тв...ю мать.
Мир – под ноготь, как вошь!
Навернулись с лебедки- за бортиком
Гнусной ложью ху...ла
Остается грехи заливать.»
3.
В сердце злом жил цинизм.
Гасли искорки в нем милосердия-
Зря парнишка поднял
сине-желтый при встрече флажек.
Заревел дед «Фашизм!!!»-
Лицемерье!!! На спинах усердия
Жизнь наемник возмет на прицел
И нажмет на курок.
4.
От подранка войны
Отвернулся шахтер, а парнишечка
Подбежал и прижался
Щекою к суровой руке.
И с ладошек луны ночь прокралась,
Как будто на цыпочках.
И в слезах растворялся
Кровавый закат вдалеке.
5.
С неба слезы - дождем
По изрытым бомбежкой строениям.
Смыть бы кровь! Запеклась-
Гибли здесь! И схожу я с ума:
«Как забыли о том,
Что любовь- в созиданье?!» Со рвением
Прагматично во власть
Путь свой торила нечисть сама.
6.
Скажешь : «Слезы- вода.»
Да, вода, но войной освячённая!
Захлебнется душа –
Окропит свои раны Земля
И воспрянут тогда
Города, добротой исцеленные,
Обнимая синь неба.
Мир сонцем уснет на полях.
7.
Оберегом даны
Эти судьбы: шахтер и парнишечка
Рвут клеть матрицы ложной,
Систему имперских идей!!
Среди страшной войны
Только ночь к ним крадется на цыпочках,
Став защитой надежной
тому, кто нуждается в ней.
8.
В Украине войной
Идол счастье обрек на заклание-
Люди в мире боятся
Отныне российских солдат.
Знаешь, страшной ценой
достаются нам истины знание,
Но рабами во лжи оставаться
Страшней во сто крат...
08.10.2014 Киев Украина
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
