Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.04.30
14:26
Сидять діди попід тином сиві та сивіші,
Розмовами про минуле зранку себе тішать.
Хоч укотре уже чули, слухають уважно,
Не якісь там пустобрехи, а люди ж поважні.
Розповідь ведуть неспішно – куди поспішати,
Все одно лиш до обіду вернуться до хати.
Си
Розмовами про минуле зранку себе тішать.
Хоч укотре уже чули, слухають уважно,
Не якісь там пустобрехи, а люди ж поважні.
Розповідь ведуть неспішно – куди поспішати,
Все одно лиш до обіду вернуться до хати.
Си
2026.04.30
14:06
Витоки свідомості – такі джерела,
які не напувають, а біжать
моїх думок пісенним а капела,
вриваючись у тиху благодать
западин лагідного смиренства.
Мряка безсонячних просторів ущелин,
сходи минулих лавин і водоспадів,
які не напувають, а біжать
моїх думок пісенним а капела,
вриваючись у тиху благодать
западин лагідного смиренства.
Мряка безсонячних просторів ущелин,
сходи минулих лавин і водоспадів,
2026.04.30
11:17
березня 1968 року героїчно загинув мій друг, космонавт Юрій Гагарін. Але перед тим, як загинути, він мені сказав: "Жоро, будь у літературі першим! Як я - у космосі!" З того моменту я зрозумів, що в моїй поезії і прозі ідіотизм має бути суто космічного м
2026.04.30
11:15
Нескінченні дощі заливають свідомість.
І ковчег для рятунку уже потонув.
Хто ж допише печальну і змучену повість,
У якій за лаштунками Бог підморгнув?
Хто допише дощі на картині стозвучній
Там, де пензель упав у провалля віків?
Хто допише туман, б
І ковчег для рятунку уже потонув.
Хто ж допише печальну і змучену повість,
У якій за лаштунками Бог підморгнув?
Хто допише дощі на картині стозвучній
Там, де пензель упав у провалля віків?
Хто допише туман, б
2026.04.30
09:39
Вітер увірвавсь на ганок,
ходором вся хата.
Не буди мене так рано,
я ще хочу спати.
Додивитись сни рожеві,
дочекатись зливи
і плекати світ у мреві
срібної оливи.
ходором вся хата.
Не буди мене так рано,
я ще хочу спати.
Додивитись сни рожеві,
дочекатись зливи
і плекати світ у мреві
срібної оливи.
2026.04.30
05:47
Зоряниці марніють тоді,
Коли жаром займається обрій,
А розбуджений звуками дім
Переповнюють світло і добрість.
Погасають, як іскри, рої
Зоряниць на блідім небосхилі,
Коли родяться вірші мої
І показують крила та силу.
Коли жаром займається обрій,
А розбуджений звуками дім
Переповнюють світло і добрість.
Погасають, як іскри, рої
Зоряниць на блідім небосхилі,
Коли родяться вірші мої
І показують крила та силу.
2026.04.29
23:51
Небесна синь така безмежна.
Не можу погляд зупинить.
Бо неповторна зникне мить.
А ми від Всесвіту залежні.
Думки бувають протилежні
тому, що коїться навколо.
Навколо скільки горя, зла.
Ось так і я в собі несла,
Не можу погляд зупинить.
Бо неповторна зникне мить.
А ми від Всесвіту залежні.
Думки бувають протилежні
тому, що коїться навколо.
Навколо скільки горя, зла.
Ось так і я в собі несла,
2026.04.29
22:02
ми переважно сумні
віриш у це чи ні
нас переважно не пре
ні депардьйо ні маре
і гороскопи не суть
хай вони інших несуть
рифами сірих діб
де заробляють на хліб
віриш у це чи ні
нас переважно не пре
ні депардьйо ні маре
і гороскопи не суть
хай вони інших несуть
рифами сірих діб
де заробляють на хліб
2026.04.29
21:39
О, шматяр колує справно
По вулиці вниз і вгору
Я спитав би, у чому справа
Але знаю, він не говорить
І пані до мене лагідні
І пов’яжуть бантики
Але глибоко у серці
Я знаю, не втекти
По вулиці вниз і вгору
Я спитав би, у чому справа
Але знаю, він не говорить
І пані до мене лагідні
І пов’яжуть бантики
Але глибоко у серці
Я знаю, не втекти
2026.04.29
20:34
Земля здригалась доокіл,
палало місто у кварталах.
В повітрі – дим з вогнем навпіл,
і люд нажаханий в підвалах.
За залпом залп в імлу цупку
гатили «Гради» неупинно,
а біля церкви нашвидку
палало місто у кварталах.
В повітрі – дим з вогнем навпіл,
і люд нажаханий в підвалах.
За залпом залп в імлу цупку
гатили «Гради» неупинно,
а біля церкви нашвидку
2026.04.29
20:28
«Ти плачеш, Йоно? І за чим?
За цим кущем, який ти не садив?»
«Ні, не за цим, мій Боже».
«А за чим же?»
«Плачу, а варто б скорше вмерти, аніж далі жити...
Іще тоді, коли в китовім череві
Три дні й три безсонні ночі
Я пристрасно моливсь, щоб Ти мене
За цим кущем, який ти не садив?»
«Ні, не за цим, мій Боже».
«А за чим же?»
«Плачу, а варто б скорше вмерти, аніж далі жити...
Іще тоді, коли в китовім череві
Три дні й три безсонні ночі
Я пристрасно моливсь, щоб Ти мене
2026.04.29
19:31
Випльовує новатор гасло
сонети ж до яких не звик
на нього діють мов на чорта
часник
***
Дивлюсь у вибране, зітхаю...
сонети ж до яких не звик
на нього діють мов на чорта
часник
***
Дивлюсь у вибране, зітхаю...
2026.04.29
12:33
Знову снилися мертві. Снилося, що я мушу бути на якійсь конференції по кубофутуризму. Заходжу в якийсь бароковий будинок: анфілади, мармурові сходи, скульптури Геракла в левовій шкурі, Гекати, Діани Вічноцнотливої, двері, що більш нагадують врата, потім з
2026.04.29
11:27
Не хочу в дзеркало дивитись,
Бо я себе не впізнаю.
Лиш хмара зяє, ніби витязь,
Мов усміх янгола в раю.
Я пізнаю свої глибини
У морі в штормах громових,
Коли торкається людини
Бо я себе не впізнаю.
Лиш хмара зяє, ніби витязь,
Мов усміх янгола в раю.
Я пізнаю свої глибини
У морі в штормах громових,
Коли торкається людини
2026.04.29
10:34
Апельсинний Кратін*
Долучи до життя богомаза -
Фосфоричний коктейль,
Ніби збитий тертям цвіркунів,
В мармурових шпаринах
Достатньо мистецького сказу,
Апельсинний Кратін -
Драматург, що часу заяснів.
Долучи до життя богомаза -
Фосфоричний коктейль,
Ніби збитий тертям цвіркунів,
В мармурових шпаринах
Достатньо мистецького сказу,
Апельсинний Кратін -
Драматург, що часу заяснів.
2026.04.29
10:08
Не дозволяй мені себе винити,
Я більше за життя його люблю!
Як небеса — отави соковиті,
І чуйну пісню з присмаком жалю.
Я так його кохаю, Боже! Нащо
Ти дав мені жагу земного щастя,
Аби міняла волю на кайдани?
Його любити я не перестану.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Я більше за життя його люблю!
Як небеса — отави соковиті,
І чуйну пісню з присмаком жалю.
Я так його кохаю, Боже! Нащо
Ти дав мені жагу земного щастя,
Аби міняла волю на кайдани?
Його любити я не перестану.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.29
2026.04.29
2026.04.23
2026.04.22
2026.04.18
2026.04.14
2026.04.02
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Марина Даценко (1970) /
Вірші
Оберег
1.
Идол лживой войной
Истерзал и обрек на безумие.
Дед-шахтер обездоленный,
Взглядом реальость сверля,
Шел. Кряхтел : «Под землей
Не встречал я нечистого. Х...ли мне
В террикон отработанный
Бес превратил мозги? ...ля!
2.
Что же нам не жилОсь?
Видно алчность, ах с...ка, подпортила:
Посулили богатства - Бла -бла
Все «Цари», тв...ю мать.
Мир – под ноготь, как вошь!
Навернулись с лебедки- за бортиком
Гнусной ложью ху...ла
Остается грехи заливать.»
3.
В сердце злом жил цинизм.
Гасли искорки в нем милосердия-
Зря парнишка поднял
сине-желтый при встрече флажек.
Заревел дед «Фашизм!!!»-
Лицемерье!!! На спинах усердия
Жизнь наемник возмет на прицел
И нажмет на курок.
4.
От подранка войны
Отвернулся шахтер, а парнишечка
Подбежал и прижался
Щекою к суровой руке.
И с ладошек луны ночь прокралась,
Как будто на цыпочках.
И в слезах растворялся
Кровавый закат вдалеке.
5.
С неба слезы - дождем
По изрытым бомбежкой строениям.
Смыть бы кровь! Запеклась-
Гибли здесь! И схожу я с ума:
«Как забыли о том,
Что любовь- в созиданье?!» Со рвением
Прагматично во власть
Путь свой торила нечисть сама.
6.
Скажешь : «Слезы- вода.»
Да, вода, но войной освячённая!
Захлебнется душа –
Окропит свои раны Земля
И воспрянут тогда
Города, добротой исцеленные,
Обнимая синь неба.
Мир сонцем уснет на полях.
7.
Оберегом даны
Эти судьбы: шахтер и парнишечка
Рвут клеть матрицы ложной,
Систему имперских идей!!
Среди страшной войны
Только ночь к ним крадется на цыпочках,
Став защитой надежной
тому, кто нуждается в ней.
8.
В Украине войной
Идол счастье обрек на заклание-
Люди в мире боятся
Отныне российских солдат.
Знаешь, страшной ценой
достаются нам истины знание,
Но рабами во лжи оставаться
Страшней во сто крат...
08.10.2014 Киев Украина
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Оберег
1.
Идол лживой войной
Истерзал и обрек на безумие.
Дед-шахтер обездоленный,
Взглядом реальость сверля,
Шел. Кряхтел : «Под землей
Не встречал я нечистого. Х...ли мне
В террикон отработанный
Бес превратил мозги? ...ля!
2.
Что же нам не жилОсь?
Видно алчность, ах с...ка, подпортила:
Посулили богатства - Бла -бла
Все «Цари», тв...ю мать.
Мир – под ноготь, как вошь!
Навернулись с лебедки- за бортиком
Гнусной ложью ху...ла
Остается грехи заливать.»
3.
В сердце злом жил цинизм.
Гасли искорки в нем милосердия-
Зря парнишка поднял
сине-желтый при встрече флажек.
Заревел дед «Фашизм!!!»-
Лицемерье!!! На спинах усердия
Жизнь наемник возмет на прицел
И нажмет на курок.
4.
От подранка войны
Отвернулся шахтер, а парнишечка
Подбежал и прижался
Щекою к суровой руке.
И с ладошек луны ночь прокралась,
Как будто на цыпочках.
И в слезах растворялся
Кровавый закат вдалеке.
5.
С неба слезы - дождем
По изрытым бомбежкой строениям.
Смыть бы кровь! Запеклась-
Гибли здесь! И схожу я с ума:
«Как забыли о том,
Что любовь- в созиданье?!» Со рвением
Прагматично во власть
Путь свой торила нечисть сама.
6.
Скажешь : «Слезы- вода.»
Да, вода, но войной освячённая!
Захлебнется душа –
Окропит свои раны Земля
И воспрянут тогда
Города, добротой исцеленные,
Обнимая синь неба.
Мир сонцем уснет на полях.
7.
Оберегом даны
Эти судьбы: шахтер и парнишечка
Рвут клеть матрицы ложной,
Систему имперских идей!!
Среди страшной войны
Только ночь к ним крадется на цыпочках,
Став защитой надежной
тому, кто нуждается в ней.
8.
В Украине войной
Идол счастье обрек на заклание-
Люди в мире боятся
Отныне российских солдат.
Знаешь, страшной ценой
достаются нам истины знание,
Но рабами во лжи оставаться
Страшней во сто крат...
08.10.2014 Киев Украина
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
