ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.04.29
11:27
Не хочу в дзеркало дивитись,
Бо я себе не впізнаю.
Лиш хмара зяє, ніби витязь,
Мов усміх янгола в раю.
Я пізнаю свої глибини
У морі в штормах громових,
Коли торкається людини
Бо я себе не впізнаю.
Лиш хмара зяє, ніби витязь,
Мов усміх янгола в раю.
Я пізнаю свої глибини
У морі в штормах громових,
Коли торкається людини
2026.04.29
10:34
Апельсинний Кратін*
Долучи до життя богомаза -
Фосфоричний коктейль,
Ніби збитий тертям цвіркунів,
В мармурових шпаринах
Достатньо мистецького сказу,
Апельсинний Кратін -
Драматург, що часу заяснів.
Долучи до життя богомаза -
Фосфоричний коктейль,
Ніби збитий тертям цвіркунів,
В мармурових шпаринах
Достатньо мистецького сказу,
Апельсинний Кратін -
Драматург, що часу заяснів.
2026.04.29
10:08
Не дозволяй мені себе винити,
Я більше за життя його люблю!
Як небеса — отави соковиті,
І чуйну пісню з присмаком жалю.
Я так його кохаю, Боже! Нащо
Ти дав мені жагу земного щастя,
Аби міняла волю на кайдани?
Його любити я не перестану.
Я більше за життя його люблю!
Як небеса — отави соковиті,
І чуйну пісню з присмаком жалю.
Я так його кохаю, Боже! Нащо
Ти дав мені жагу земного щастя,
Аби міняла волю на кайдани?
Його любити я не перестану.
2026.04.29
07:10
Мов сонця промінь із туману,
З'явився спогад про кохану,
Яку з глибокої могили
Я повертати вже знесилів,
Адже, немов жіноча рима,
В моїх думках щомить незримо
Тремтить, колишеться, тріпоче
Вона й забутися не хоче...
З'явився спогад про кохану,
Яку з глибокої могили
Я повертати вже знесилів,
Адже, немов жіноча рима,
В моїх думках щомить незримо
Тремтить, колишеться, тріпоче
Вона й забутися не хоче...
2026.04.28
21:06
о так до ітаки
у напрямку линуть
одіссеї чи амфори
руни і тіні
безпілотні літаючі
пилососи усякі
бо там є ставки
є синки телемахи
у напрямку линуть
одіссеї чи амфори
руни і тіні
безпілотні літаючі
пилососи усякі
бо там є ставки
є синки телемахи
2026.04.28
19:57
Дорогий Артуре, сердечно тебе вітаю зі вступом в Національну спілку письменників України! Дуже пишаюся тобою і тим, що Ярослав Чорногуз і я дали тобі рекомендації, бо ти вартий того, щоб бути членом спільчанської родини. Твоя поезія викликає трепет в душі
2026.04.28
19:00
Далеко-далеко, де всюди вирують густі аромати сандалу,
Де сонце липким амарилісом ніжно цвіте у блакитній безодні,
Рожеві фламінго неспішно здіймаються прямо у зграю загальну,
Над горами рваними довго кружляють в повітрі легкі й невгамовні.
Далеко-
Де сонце липким амарилісом ніжно цвіте у блакитній безодні,
Рожеві фламінго неспішно здіймаються прямо у зграю загальну,
Над горами рваними довго кружляють в повітрі легкі й невгамовні.
Далеко-
2026.04.28
16:09
Незатійливо сонце пливе
Зорянистого неба дугою,
І розкішшя своє світлове
Зігріваючи перед собою.
У зеніті щоденних висот,
У сліпучому образі диска
Це життя зоресвітній оплот
Зорянистого неба дугою,
І розкішшя своє світлове
Зігріваючи перед собою.
У зеніті щоденних висот,
У сліпучому образі диска
Це життя зоресвітній оплот
2026.04.28
15:25
Вічний сум на образах.
Гріб дитячий на ослоні.
Мати стомлена в сльозах
над застиглим тілом доні:
«Вибач, пташечко, мені,
не зростила тебе мати...
Дні скінчилися земні,
Гріб дитячий на ослоні.
Мати стомлена в сльозах
над застиглим тілом доні:
«Вибач, пташечко, мені,
не зростила тебе мати...
Дні скінчилися земні,
2026.04.28
11:33
Човни з очерету! Волхви на човнах! -
Рятуйте світи від наруги -
В сльоті палітурні ворони летять
І дві паперові папуги!
Волхви безупинно вітають сльоту,
Хто ж їм заборонить вітаться*,
В крисанях із хутра в добу золоту,
Рятуйте світи від наруги -
В сльоті палітурні ворони летять
І дві паперові папуги!
Волхви безупинно вітають сльоту,
Хто ж їм заборонить вітаться*,
В крисанях із хутра в добу золоту,
2026.04.28
10:59
Небесна твердінь безмежна,
а хмари, мов гріб, важкі.
Цей всесвіт мені належить,
як хмарочоси міські.
Будинок пече зіниці,
фундамент — ножем в землі,
у пам'яті на правиці
а хмари, мов гріб, важкі.
Цей всесвіт мені належить,
як хмарочоси міські.
Будинок пече зіниці,
фундамент — ножем в землі,
у пам'яті на правиці
2026.04.28
10:56
Я люблю важливий час затишшя
Перед вибухом в полях сумних,
Як заходить сонце на узвишшя
В променях яскраво-золотих.
Так натхнення у часи утоми
Причаїлось птахом у лісах.
У тенетах суму і ризоми
Перед вибухом в полях сумних,
Як заходить сонце на узвишшя
В променях яскраво-золотих.
Так натхнення у часи утоми
Причаїлось птахом у лісах.
У тенетах суму і ризоми
2026.04.28
08:42
Весна. На вістрях пер пташини
понад серцями плавко лине,
не віддаляючись від них.
Гойдають крила піднебесся,
пильнуючи у гніздах дещо
дорогоцінне і крихке.
понад серцями плавко лине,
не віддаляючись від них.
Гойдають крила піднебесся,
пильнуючи у гніздах дещо
дорогоцінне і крихке.
2026.04.28
06:36
Мигочуть дні, мелькають тижні,
Потік років змілів до дна, -
Нечасто нині бачу ближніх,
Забув знайомих імена.
Все більш зітхань і менше сміху,
Хоч хліб чужий іще не їм, -
Живу неначе на потіху
Всіляким недругам своїм.
Потік років змілів до дна, -
Нечасто нині бачу ближніх,
Забув знайомих імена.
Все більш зітхань і менше сміху,
Хоч хліб чужий іще не їм, -
Живу неначе на потіху
Всіляким недругам своїм.
2026.04.28
00:31
Візьми мене, мов поїзд, на ходу,
Аби хотілось так, щоб не здавалось.
Нехай в чужі обійми упаду,
Аби-но лиш паскудним не дісталось.
Минуть усі, і я колись мину –
Історія нікого не жаліла.
Лишень шкода змарновану весну
Аби хотілось так, щоб не здавалось.
Нехай в чужі обійми упаду,
Аби-но лиш паскудним не дісталось.
Минуть усі, і я колись мину –
Історія нікого не жаліла.
Лишень шкода змарновану весну
2026.04.27
22:02
Чом такі трагічні лики,
Чом мудреці такі сумні,
Такі печальні всі святі?
В очах страждань живі в них бліки,
Їх сумніви такі прості,
Живі вони і без покриву,
Істини дивляться такі сумні.
На печальній оцій тризні
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Чом мудреці такі сумні,
Такі печальні всі святі?
В очах страждань живі в них бліки,
Їх сумніви такі прості,
Живі вони і без покриву,
Істини дивляться такі сумні.
На печальній оцій тризні
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
2026.04.23
2026.04.22
2026.04.18
2026.04.14
2026.04.02
2026.03.31
2026.03.29
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Кобринюк Ірина Айлен (1985) /
Вірші
Вірші для працівників садочку
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Вірші для працівників садочку
Вірш для завідуючої дитячого садочку
Яскраве сонечко встає,
Чи дощ періщить за вікном.
Може мороз, чи сніг січе,
А Ви виходите із дому.
До маленьких діточок.
Та не просто працювати.
На роботу у садочок,
Щоб усім тут керувати.
Та не легка праця ця!
Сотні справ зробити треба
Так, що їм нема кінця....
Але душа черпає неба,
Коли чути дзвінкий сміх,
Що лунає в стінах цих.
Й за організацію порядку,
Вдячне кожне Вам малятко!
За Вашу працю клопітку,
Й постійні старання,
Ми Вам приносимо подяку
І найщиріші побажання.
*******************************************
Вірш для вихователів
Ми не забудемо той день,
Коли у перше до садочку
Ми привели своїх дітей
Когось привезли ще в візочку.
А хтось просивсь батькам на руки.
Й боявся йти до групи
Під голосні дитячі звуки.
Де інші збились вже докупи.
І посмішками їх зустріли
Дві жінки: Вихователь й Няня.
(Імя і по-батькові) — щира й м'яка
(Імя і по-батькові) — строга й рум'яна.
Навчали діток Ви усього із нами
Й виховували їх Ви три роки
У різних своїх починаннях
Із вами робили вони перші кроки
Букви вивчали і пори року
Пензлями шедеври малювали
Давали поради із кожного боку
Дружити між собою навчали
Й можливо уперше в садочку
Хтось букву “ер” сказав
Уперше зубчик тут лишив
До десяти порахував.
І щоб не сталося в житті
В самі важкі хвилини
Ви посміхалися завжди
І мамами були для кожної дитини
****************************************
Вірш для Няні
(Імя і по-батькові)
За Ваш тяжкий труд!
Потрібно Вам медаль вручити.
Бо як же важко щодня тут.
Стільки робіт переробити:
Накрити стіл, помити посуд,
Поприбирати все кругом.
Допомогти вдягнути куртку
І вигуляти всіх разом.
А ще навчить до унітазу
Науку цю приймуть не зразу!
Повитирати всім носи
І те і це їм принеси.
Заправити і по-складати,
І треба всім все помагати.
Пропилососити кругом
А потім можна йти додому
То ж ми бажаємо щоб ніколи
Спина і руки не боліли
Й вручаємо ми Вам медаль,
Від діток, що Вас полюбили!
Яскраве сонечко встає,
Чи дощ періщить за вікном.
Може мороз, чи сніг січе,
А Ви виходите із дому.
До маленьких діточок.
Та не просто працювати.
На роботу у садочок,
Щоб усім тут керувати.
Та не легка праця ця!
Сотні справ зробити треба
Так, що їм нема кінця....
Але душа черпає неба,
Коли чути дзвінкий сміх,
Що лунає в стінах цих.
Й за організацію порядку,
Вдячне кожне Вам малятко!
За Вашу працю клопітку,
Й постійні старання,
Ми Вам приносимо подяку
І найщиріші побажання.
*******************************************
Вірш для вихователів
Ми не забудемо той день,
Коли у перше до садочку
Ми привели своїх дітей
Когось привезли ще в візочку.
А хтось просивсь батькам на руки.
Й боявся йти до групи
Під голосні дитячі звуки.
Де інші збились вже докупи.
І посмішками їх зустріли
Дві жінки: Вихователь й Няня.
(Імя і по-батькові) — щира й м'яка
(Імя і по-батькові) — строга й рум'яна.
Навчали діток Ви усього із нами
Й виховували їх Ви три роки
У різних своїх починаннях
Із вами робили вони перші кроки
Букви вивчали і пори року
Пензлями шедеври малювали
Давали поради із кожного боку
Дружити між собою навчали
Й можливо уперше в садочку
Хтось букву “ер” сказав
Уперше зубчик тут лишив
До десяти порахував.
І щоб не сталося в житті
В самі важкі хвилини
Ви посміхалися завжди
І мамами були для кожної дитини
****************************************
Вірш для Няні
(Імя і по-батькові)
За Ваш тяжкий труд!
Потрібно Вам медаль вручити.
Бо як же важко щодня тут.
Стільки робіт переробити:
Накрити стіл, помити посуд,
Поприбирати все кругом.
Допомогти вдягнути куртку
І вигуляти всіх разом.
А ще навчить до унітазу
Науку цю приймуть не зразу!
Повитирати всім носи
І те і це їм принеси.
Заправити і по-складати,
І треба всім все помагати.
Пропилососити кругом
А потім можна йти додому
То ж ми бажаємо щоб ніколи
Спина і руки не боліли
Й вручаємо ми Вам медаль,
Від діток, що Вас полюбили!
Зараз період випускних не тільки у школах, а і у садочках. Нещодавно написала три тематичні вірші, які, можливо стануть комусь у нагоді.
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1202 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1202 seconds