Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.12.12
14:03
У мене на грудях ти стогнеш, і довго,
звитяжуєш голосно щем.
А рима – проста й заримована Богом,
й окреслена віщим дощем.
Про що ця розмова? Коли ані слова?
Про що нереально тужу?
Ти плачеш білугою, дещо з совою.
звитяжуєш голосно щем.
А рима – проста й заримована Богом,
й окреслена віщим дощем.
Про що ця розмова? Коли ані слова?
Про що нереально тужу?
Ти плачеш білугою, дещо з совою.
2025.12.12
12:51
Марія Лавренюк. Улиянка. Роман. —Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2024. —216 с.
Чи не кожен автор рецензії замислюється над тим, чому не оминув увагою твір того чи іншого письменника, що підштовхнуло його до роздумів про прочитане і, власне, якими б
2025.12.12
07:59
ця присутність незримо гріє
ізсередини
як свіча
проростає в думки
надією
вперто спалюючи печаль
її дихання тихше тиші
її голос як неба глиб
ізсередини
як свіча
проростає в думки
надією
вперто спалюючи печаль
її дихання тихше тиші
її голос як неба глиб
2025.12.12
07:34
Дзвінок бентежний тишу зранив —
не мріяла узріть тебе
через сніги і океани,
захмарні молитви небес
такого дивного, чужого
без квітів і ковтка води.
Навіщо ж не лишив за рогом
свої непрохані сліди?
не мріяла узріть тебе
через сніги і океани,
захмарні молитви небес
такого дивного, чужого
без квітів і ковтка води.
Навіщо ж не лишив за рогом
свої непрохані сліди?
2025.12.12
06:55
Заспаний ранок туманиться
Стишено далі в півсні, -
Росами вкрита вівсяниця
Губить краплини ясні.
Чується каркання галичі,
В озері - слески плотви, -
Запах цвітіння вчучається
І шелестіння трави.
Стишено далі в півсні, -
Росами вкрита вівсяниця
Губить краплини ясні.
Чується каркання галичі,
В озері - слески плотви, -
Запах цвітіння вчучається
І шелестіння трави.
2025.12.12
01:13
Чому спізнивсь у школу ти? –
Питає вчителька Сашка Гудзя.
- На рибу з татом нині мали йти,
Та він мене з собою не узяв.
- Тобі ж, напевно, батько пояснив,
Чому до школи йти. Не на ставок.
- Еге ж. Сказав, чому не піду з ним.
Питає вчителька Сашка Гудзя.
- На рибу з татом нині мали йти,
Та він мене з собою не узяв.
- Тобі ж, напевно, батько пояснив,
Чому до школи йти. Не на ставок.
- Еге ж. Сказав, чому не піду з ним.
2025.12.11
21:42
Відколоситься, відголоситься,
Відцвіте, відшумить, відіграє.
Сива осінь - журлива пророчиця
Позбирає лелеки у зграї.
І відплаче дощем, і відмолиться,
Відгорить, порозносить димами.
Побілішає місто та вулиця,
Відцвіте, відшумить, відіграє.
Сива осінь - журлива пророчиця
Позбирає лелеки у зграї.
І відплаче дощем, і відмолиться,
Відгорить, порозносить димами.
Побілішає місто та вулиця,
2025.12.11
21:24
Ітимеш у лютий мороз
Босоніж крізь поле стооке,
Крізь спогади, сосни тривог,
Крізь мороку дивні мороки.
Ітимеш стернею кудись,
До крові поранивши стопи.
Ітимеш у даль чи у вись
Босоніж крізь поле стооке,
Крізь спогади, сосни тривог,
Крізь мороку дивні мороки.
Ітимеш стернею кудись,
До крові поранивши стопи.
Ітимеш у даль чи у вись
2025.12.11
21:00
Розлючений Куремса у шатрі
Своєму собі місця не знаходив.
Кляв і Данила, й дощову погоду,
Й набіги шаленіючих вітрів.
Вже стільки літ він прагне одного:
Розширити монгольські володіння,
В Данила землі відібрати з півдня,
Улуса щоб розширити свого.
Своєму собі місця не знаходив.
Кляв і Данила, й дощову погоду,
Й набіги шаленіючих вітрів.
Вже стільки літ він прагне одного:
Розширити монгольські володіння,
В Данила землі відібрати з півдня,
Улуса щоб розширити свого.
2025.12.11
20:24
Де безмежність засяяла спалахом зірки новОї
Де космічні потоки сплітають галактикам коси,
Там у просторі часу лунає наспІв із любові
Нам про те, що чекає на нас і що вже відбулося.
А любов - вона вічна Чумацького шляху скиталиця,
Не погасне на Обру
Де космічні потоки сплітають галактикам коси,
Там у просторі часу лунає наспІв із любові
Нам про те, що чекає на нас і що вже відбулося.
А любов - вона вічна Чумацького шляху скиталиця,
Не погасне на Обру
2025.12.11
13:19
Зима безсніжна оселилась
У час оголених дерев,
І десь далеко чути рев,
Пропаща рветься гірко сила.
Для попелищ нема різниці.
За роком рік одне і теж.
Червоне ллють сповна без меж
У час оголених дерев,
І десь далеко чути рев,
Пропаща рветься гірко сила.
Для попелищ нема різниці.
За роком рік одне і теж.
Червоне ллють сповна без меж
2025.12.11
11:25
Ніч стелила сиві сни
на стежину білу.
За п'ять років до війни
я тебе зустріла.
Посиділи сам на сам
у кафе готичнім:
Музика... поезій храм
і слова ліричні.
на стежину білу.
За п'ять років до війни
я тебе зустріла.
Посиділи сам на сам
у кафе готичнім:
Музика... поезій храм
і слова ліричні.
2025.12.11
07:14
Десь отам за видноколом
Край спокою і добра, -
Там в яскраво-синій колір
Вбрані лагідні моря.
Там хмариночки прозорі
Не затінюють блакить
І немає вбитих горем,
І стривожених щомить...
Край спокою і добра, -
Там в яскраво-синій колір
Вбрані лагідні моря.
Там хмариночки прозорі
Не затінюють блакить
І немає вбитих горем,
І стривожених щомить...
2025.12.10
23:47
Поповзла завіса, схоже,
Зал готує очі й слух.
Ми удвох. Затишна ложа
І легкий парфумів дух.
У житті ми ті ж актори.
Не на сцені хоч, але
Почуттів примхливе море
Зал готує очі й слух.
Ми удвох. Затишна ложа
І легкий парфумів дух.
У житті ми ті ж актори.
Не на сцені хоч, але
Почуттів примхливе море
2025.12.10
22:41
Гадаю, що байка про Зайця й Ведмедя багатьом відома. Оповім її тим, хто ще не чув.
Якось стрілись віч-на-віч наші герої. Привітались. А потім Заєць каже Ведмедю: «Хочеш у морду?»
«Од тебе?»- питає з глуздом ошелешений Ведмідь.
«Ні! Там, за рогом, усім
2025.12.10
20:55
Не сховаєшся уже у нішах.
Лише ти і голизна світів.
Ти стоїш, немов самотній інок,
У краю зруйнованих мостів.
Не сховаєшся за ті ідеї,
Що зітліли і упали в прах.
Не сховаєшся в краю Медеї,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Лише ти і голизна світів.
Ти стоїш, немов самотній інок,
У краю зруйнованих мостів.
Не сховаєшся за ті ідеї,
Що зітліли і упали в прах.
Не сховаєшся в краю Медеї,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.12.02
2025.12.01
2025.11.29
2025.11.26
2025.11.23
2025.11.07
2025.10.29
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Кобринюк Ірина Айлен (1985) /
Вірші
Вірші для працівників садочку
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Вірші для працівників садочку
Вірш для завідуючої дитячого садочку
Яскраве сонечко встає,
Чи дощ періщить за вікном.
Може мороз, чи сніг січе,
А Ви виходите із дому.
До маленьких діточок.
Та не просто працювати.
На роботу у садочок,
Щоб усім тут керувати.
Та не легка праця ця!
Сотні справ зробити треба
Так, що їм нема кінця....
Але душа черпає неба,
Коли чути дзвінкий сміх,
Що лунає в стінах цих.
Й за організацію порядку,
Вдячне кожне Вам малятко!
За Вашу працю клопітку,
Й постійні старання,
Ми Вам приносимо подяку
І найщиріші побажання.
*******************************************
Вірш для вихователів
Ми не забудемо той день,
Коли у перше до садочку
Ми привели своїх дітей
Когось привезли ще в візочку.
А хтось просивсь батькам на руки.
Й боявся йти до групи
Під голосні дитячі звуки.
Де інші збились вже докупи.
І посмішками їх зустріли
Дві жінки: Вихователь й Няня.
(Імя і по-батькові) — щира й м'яка
(Імя і по-батькові) — строга й рум'яна.
Навчали діток Ви усього із нами
Й виховували їх Ви три роки
У різних своїх починаннях
Із вами робили вони перші кроки
Букви вивчали і пори року
Пензлями шедеври малювали
Давали поради із кожного боку
Дружити між собою навчали
Й можливо уперше в садочку
Хтось букву “ер” сказав
Уперше зубчик тут лишив
До десяти порахував.
І щоб не сталося в житті
В самі важкі хвилини
Ви посміхалися завжди
І мамами були для кожної дитини
****************************************
Вірш для Няні
(Імя і по-батькові)
За Ваш тяжкий труд!
Потрібно Вам медаль вручити.
Бо як же важко щодня тут.
Стільки робіт переробити:
Накрити стіл, помити посуд,
Поприбирати все кругом.
Допомогти вдягнути куртку
І вигуляти всіх разом.
А ще навчить до унітазу
Науку цю приймуть не зразу!
Повитирати всім носи
І те і це їм принеси.
Заправити і по-складати,
І треба всім все помагати.
Пропилососити кругом
А потім можна йти додому
То ж ми бажаємо щоб ніколи
Спина і руки не боліли
Й вручаємо ми Вам медаль,
Від діток, що Вас полюбили!
Яскраве сонечко встає,
Чи дощ періщить за вікном.
Може мороз, чи сніг січе,
А Ви виходите із дому.
До маленьких діточок.
Та не просто працювати.
На роботу у садочок,
Щоб усім тут керувати.
Та не легка праця ця!
Сотні справ зробити треба
Так, що їм нема кінця....
Але душа черпає неба,
Коли чути дзвінкий сміх,
Що лунає в стінах цих.
Й за організацію порядку,
Вдячне кожне Вам малятко!
За Вашу працю клопітку,
Й постійні старання,
Ми Вам приносимо подяку
І найщиріші побажання.
*******************************************
Вірш для вихователів
Ми не забудемо той день,
Коли у перше до садочку
Ми привели своїх дітей
Когось привезли ще в візочку.
А хтось просивсь батькам на руки.
Й боявся йти до групи
Під голосні дитячі звуки.
Де інші збились вже докупи.
І посмішками їх зустріли
Дві жінки: Вихователь й Няня.
(Імя і по-батькові) — щира й м'яка
(Імя і по-батькові) — строга й рум'яна.
Навчали діток Ви усього із нами
Й виховували їх Ви три роки
У різних своїх починаннях
Із вами робили вони перші кроки
Букви вивчали і пори року
Пензлями шедеври малювали
Давали поради із кожного боку
Дружити між собою навчали
Й можливо уперше в садочку
Хтось букву “ер” сказав
Уперше зубчик тут лишив
До десяти порахував.
І щоб не сталося в житті
В самі важкі хвилини
Ви посміхалися завжди
І мамами були для кожної дитини
****************************************
Вірш для Няні
(Імя і по-батькові)
За Ваш тяжкий труд!
Потрібно Вам медаль вручити.
Бо як же важко щодня тут.
Стільки робіт переробити:
Накрити стіл, помити посуд,
Поприбирати все кругом.
Допомогти вдягнути куртку
І вигуляти всіх разом.
А ще навчить до унітазу
Науку цю приймуть не зразу!
Повитирати всім носи
І те і це їм принеси.
Заправити і по-складати,
І треба всім все помагати.
Пропилососити кругом
А потім можна йти додому
То ж ми бажаємо щоб ніколи
Спина і руки не боліли
Й вручаємо ми Вам медаль,
Від діток, що Вас полюбили!
Зараз період випускних не тільки у школах, а і у садочках. Нещодавно написала три тематичні вірші, які, можливо стануть комусь у нагоді.
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
