Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.10.03
00:51
Ми одне від одного далеко.
Сон змінився на ранковий крах.
Ти очолюєш бібліотеку
Кращу за усі - на Небесах.
Дивиться на місто біла хмара,
І спостерігає добрий Бог,
Як старанно пишеш формуляри
Сон змінився на ранковий крах.
Ти очолюєш бібліотеку
Кращу за усі - на Небесах.
Дивиться на місто біла хмара,
І спостерігає добрий Бог,
Як старанно пишеш формуляри
2026.10.02
21:55
Ще не торкнула сивина осіння
Брюнета-осокора темних скронь ,
Рудої вільхи не горить вогонь
І соковиті під вербою тіні.
Смиренне у прощальнім омовінні
Росою, що тримається до півдня,
Стихає літо в царині осонь.
Брюнета-осокора темних скронь ,
Рудої вільхи не горить вогонь
І соковиті під вербою тіні.
Смиренне у прощальнім омовінні
Росою, що тримається до півдня,
Стихає літо в царині осонь.
2026.10.02
21:13
гуляє вася
пожувавши тирси
а що ото лишається робити
йому
життя зужита пісня
звісна
слова ті й самі із тих самих літер
він випив би
пожувавши тирси
а що ото лишається робити
йому
життя зужита пісня
звісна
слова ті й самі із тих самих літер
він випив би
2026.10.02
20:34
Свобода як усвідомлення неминучості («Пробудження»)
У вірші [«Добрий Кабанчик»] Володимира Мацуцького філософський підтекст свободи є центральним стрижнем усього твору. Попри «дитячу» форму казки про тварин, автор порушує глибокі екзистенційні питання,
2026.10.02
20:19
У садочку світлячки
сяють, ніби зірочки.
Я їх кілька вніс у хату.
«Подивись, — гукаю, — тату!»
А у жменьці лиш жучки.
Де поділись світлячки?
сяють, ніби зірочки.
Я їх кілька вніс у хату.
«Подивись, — гукаю, — тату!»
А у жменьці лиш жучки.
Де поділись світлячки?
2026.10.02
16:50
Оброблений канвою золотою,
Тримав він лише тишу до пори,
У зорях марився корою під горою,
Здіймаючись у церкві на хори!
У норові доконаних івентів,
Де попід небом парить Кант нудний,
Облудний розум пестив компліментом,
Тримав він лише тишу до пори,
У зорях марився корою під горою,
Здіймаючись у церкві на хори!
У норові доконаних івентів,
Де попід небом парить Кант нудний,
Облудний розум пестив компліментом,
2026.10.02
13:39
Я відчуваю борг святий, несплатний
Перед полями і перед людьми.
Я - ніби лицар у залізних латах,
Вкриваю вічність сильними грудьми.
Я світові явлю слова закриті,
Слова, заховані у тайниках,
Слова, що небесами оповиті
Там, де ширяє нескоримий птах.
Перед полями і перед людьми.
Я - ніби лицар у залізних латах,
Вкриваю вічність сильними грудьми.
Я світові явлю слова закриті,
Слова, заховані у тайниках,
Слова, що небесами оповиті
Там, де ширяє нескоримий птах.
2026.10.02
10:34
Не знаю, чи кохав мене завжди,
чи розважався у жазі нестримній,
спиваючи із губ моїх меди,
солодкі, наче ночі лебедині.
Напевно, хто б там що не говорив,
для тебе я була палким натхненням,
веселкою посеред теплих злив,
п'янким дурманом, сло
чи розважався у жазі нестримній,
спиваючи із губ моїх меди,
солодкі, наче ночі лебедині.
Напевно, хто б там що не говорив,
для тебе я була палким натхненням,
веселкою посеред теплих злив,
п'янким дурманом, сло
2026.10.02
06:11
В життєвім ломбарді припали вже пилом
Залишені мною фрагменти надій,
Які нещодавно служили вітрилом
Для судна, що згинуло в гущі подій.
Десь там, під водою, і компас, і карта,
І пляшка зелена сухого вина, -
Утрачене мною чогось, певно, варте,
Коли
Залишені мною фрагменти надій,
Які нещодавно служили вітрилом
Для судна, що згинуло в гущі подій.
Десь там, під водою, і компас, і карта,
І пляшка зелена сухого вина, -
Утрачене мною чогось, певно, варте,
Коли
2026.10.01
23:54
осяяно вітражний
фірмовий день осінній
оспіваний у римах
стрункіших за мої
засипаний плодами
а поруч – все у квітах
яких ти не купляєш
і я так само ні
фірмовий день осінній
оспіваний у римах
стрункіших за мої
засипаний плодами
а поруч – все у квітах
яких ти не купляєш
і я так само ні
2026.10.01
22:54
Частина I: Принц Руперт Пробуджується(0:00–4:31)
Прощавайте, дзвони майстра храму
Його кіоск і чорний кмин
Ґречність вибраного слова
Едем обіцяний
Принц Руперт при скляних сльозах
Шафран шабат кров із повік
Прощавайте, дзвони майстра храму
Його кіоск і чорний кмин
Ґречність вибраного слова
Едем обіцяний
Принц Руперт при скляних сльозах
Шафран шабат кров із повік
2026.10.01
21:39
Прощай, Росіє! Хай буде це назавше,
Аби твоє буття зійшло на небуття.
Прощай і без прощення йди у міфологію,
Аби Вкраїна й світ тебе забули назавжди.
Нам буде з ким розмовлять по-людськи:
Народів тьми і тьми, зневажених тобою,
Уже готують словники
Аби твоє буття зійшло на небуття.
Прощай і без прощення йди у міфологію,
Аби Вкраїна й світ тебе забули назавжди.
Нам буде з ким розмовлять по-людськи:
Народів тьми і тьми, зневажених тобою,
Уже готують словники
2026.10.01
20:31
Бринить над яром тиша десь далеко.
Вже обрій золотить тополі.
Осінній відчуваю солод,
Хоч морок проростає ледве-ледве.
Воркують сині, вайлуваті тіні.
І чути ніжність слів доречних,
І сутінки схилились ґречно.
Вже обрій золотить тополі.
Осінній відчуваю солод,
Хоч морок проростає ледве-ледве.
Воркують сині, вайлуваті тіні.
І чути ніжність слів доречних,
І сутінки схилились ґречно.
2026.10.01
19:48
Москалям на вулкані Камчатки
Закортіло пограти у «прятки».
Хто хутчіше стрибав,
Булькнув в лаву й пропав
Й не паскудить терени Камчатки.
На КП на кордоні Хорватії
Запровадили тест з демократії.
Закортіло пограти у «прятки».
Хто хутчіше стрибав,
Булькнув в лаву й пропав
Й не паскудить терени Камчатки.
На КП на кордоні Хорватії
Запровадили тест з демократії.
2026.10.01
19:09
Коли упхались в Україну москалі,
Її скорити дуже швидко захотіли,
Але по пиці тільки добре ухопили,
Стаючи добривом чужої їм землі,
Знайшлось не так багато світових країн,
Які б відкрито москалям допомагали,
Солдат і зброю їм у поміч посилали.
І се
Її скорити дуже швидко захотіли,
Але по пиці тільки добре ухопили,
Стаючи добривом чужої їм землі,
Знайшлось не так багато світових країн,
Які б відкрито москалям допомагали,
Солдат і зброю їм у поміч посилали.
І се
2026.10.01
16:23
Я вип'ю келих осені гіркої,
Пізнаючи таємну благодать.
Ми так і не зустрілися з тобою...
Хіба що листям неживим загою
Безглузді мрії, що в мені болять.
Я осушу цей келих. Вмить порветься
Чекань моїх натягнута струна.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Пізнаючи таємну благодать.
Ми так і не зустрілися з тобою...
Хіба що листям неживим загою
Безглузді мрії, що в мені болять.
Я осушу цей келих. Вмить порветься
Чекань моїх натягнута струна.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.09.08
2026.08.07
2026.08.01
2026.07.22
2026.07.18
2026.07.12
2026.07.12
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Кобринюк Ірина Айлен (1985) /
Вірші
Вірші для працівників садочку
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Вірші для працівників садочку
Вірш для завідуючої дитячого садочку
Яскраве сонечко встає,
Чи дощ періщить за вікном.
Може мороз, чи сніг січе,
А Ви виходите із дому.
До маленьких діточок.
Та не просто працювати.
На роботу у садочок,
Щоб усім тут керувати.
Та не легка праця ця!
Сотні справ зробити треба
Так, що їм нема кінця....
Але душа черпає неба,
Коли чути дзвінкий сміх,
Що лунає в стінах цих.
Й за організацію порядку,
Вдячне кожне Вам малятко!
За Вашу працю клопітку,
Й постійні старання,
Ми Вам приносимо подяку
І найщиріші побажання.
*******************************************
Вірш для вихователів
Ми не забудемо той день,
Коли у перше до садочку
Ми привели своїх дітей
Когось привезли ще в візочку.
А хтось просивсь батькам на руки.
Й боявся йти до групи
Під голосні дитячі звуки.
Де інші збились вже докупи.
І посмішками їх зустріли
Дві жінки: Вихователь й Няня.
(Імя і по-батькові) — щира й м'яка
(Імя і по-батькові) — строга й рум'яна.
Навчали діток Ви усього із нами
Й виховували їх Ви три роки
У різних своїх починаннях
Із вами робили вони перші кроки
Букви вивчали і пори року
Пензлями шедеври малювали
Давали поради із кожного боку
Дружити між собою навчали
Й можливо уперше в садочку
Хтось букву “ер” сказав
Уперше зубчик тут лишив
До десяти порахував.
І щоб не сталося в житті
В самі важкі хвилини
Ви посміхалися завжди
І мамами були для кожної дитини
****************************************
Вірш для Няні
(Імя і по-батькові)
За Ваш тяжкий труд!
Потрібно Вам медаль вручити.
Бо як же важко щодня тут.
Стільки робіт переробити:
Накрити стіл, помити посуд,
Поприбирати все кругом.
Допомогти вдягнути куртку
І вигуляти всіх разом.
А ще навчить до унітазу
Науку цю приймуть не зразу!
Повитирати всім носи
І те і це їм принеси.
Заправити і по-складати,
І треба всім все помагати.
Пропилососити кругом
А потім можна йти додому
То ж ми бажаємо щоб ніколи
Спина і руки не боліли
Й вручаємо ми Вам медаль,
Від діток, що Вас полюбили!
Яскраве сонечко встає,
Чи дощ періщить за вікном.
Може мороз, чи сніг січе,
А Ви виходите із дому.
До маленьких діточок.
Та не просто працювати.
На роботу у садочок,
Щоб усім тут керувати.
Та не легка праця ця!
Сотні справ зробити треба
Так, що їм нема кінця....
Але душа черпає неба,
Коли чути дзвінкий сміх,
Що лунає в стінах цих.
Й за організацію порядку,
Вдячне кожне Вам малятко!
За Вашу працю клопітку,
Й постійні старання,
Ми Вам приносимо подяку
І найщиріші побажання.
*******************************************
Вірш для вихователів
Ми не забудемо той день,
Коли у перше до садочку
Ми привели своїх дітей
Когось привезли ще в візочку.
А хтось просивсь батькам на руки.
Й боявся йти до групи
Під голосні дитячі звуки.
Де інші збились вже докупи.
І посмішками їх зустріли
Дві жінки: Вихователь й Няня.
(Імя і по-батькові) — щира й м'яка
(Імя і по-батькові) — строга й рум'яна.
Навчали діток Ви усього із нами
Й виховували їх Ви три роки
У різних своїх починаннях
Із вами робили вони перші кроки
Букви вивчали і пори року
Пензлями шедеври малювали
Давали поради із кожного боку
Дружити між собою навчали
Й можливо уперше в садочку
Хтось букву “ер” сказав
Уперше зубчик тут лишив
До десяти порахував.
І щоб не сталося в житті
В самі важкі хвилини
Ви посміхалися завжди
І мамами були для кожної дитини
****************************************
Вірш для Няні
(Імя і по-батькові)
За Ваш тяжкий труд!
Потрібно Вам медаль вручити.
Бо як же важко щодня тут.
Стільки робіт переробити:
Накрити стіл, помити посуд,
Поприбирати все кругом.
Допомогти вдягнути куртку
І вигуляти всіх разом.
А ще навчить до унітазу
Науку цю приймуть не зразу!
Повитирати всім носи
І те і це їм принеси.
Заправити і по-складати,
І треба всім все помагати.
Пропилососити кругом
А потім можна йти додому
То ж ми бажаємо щоб ніколи
Спина і руки не боліли
Й вручаємо ми Вам медаль,
Від діток, що Вас полюбили!
Зараз період випускних не тільки у школах, а і у садочках. Нещодавно написала три тематичні вірші, які, можливо стануть комусь у нагоді.
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
