
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.07.06
05:16
Серед знайомих є така,
Що на співучу пташку схожа, –
Весела, жвава, гомінка
В негожий час і пору гожу.
Вона іскриться, мов ріка
У надвечірньому промінні, –
Її хода дрібна й легка,
А стан тонкий – прямий незмінно.
Що на співучу пташку схожа, –
Весела, жвава, гомінка
В негожий час і пору гожу.
Вона іскриться, мов ріка
У надвечірньому промінні, –
Її хода дрібна й легка,
А стан тонкий – прямий незмінно.
2025.07.05
21:59
Подзвонити самому собі -
що це означає?
Подзвонити в невідомість,
достукатися до власного Я,
якщо воно ще залишилося
і не стерлося
нашаруваннями цивілізації,
умовностями, законами,
що це означає?
Подзвонити в невідомість,
достукатися до власного Я,
якщо воно ще залишилося
і не стерлося
нашаруваннями цивілізації,
умовностями, законами,
2025.07.05
19:45
стало сонце в росах на коліна
птахою молилося за нас
там за полем виросла в руїнах
недослухана померлими луна
підіймає вітер попелини
розбиває небо сни воді
то заходить в серце Батьківщина
птахою молилося за нас
там за полем виросла в руїнах
недослухана померлими луна
підіймає вітер попелини
розбиває небо сни воді
то заходить в серце Батьківщина
2025.07.05
10:14
дім червоний ген за пагорбом
бейбі мешкає у нім
о, дім червоний ген за пагорбом
і моя бейбі живе у нім
а я не бачив мою бейбі
дев’яносто дев’ять із чимось днів
зажди хвилину бо не теє щось
бейбі мешкає у нім
о, дім червоний ген за пагорбом
і моя бейбі живе у нім
а я не бачив мою бейбі
дев’яносто дев’ять із чимось днів
зажди хвилину бо не теє щось
2025.07.05
06:36
На світанні стало видно
Подобрілому мені,
Що за ніч не зникли злидні,
Як це бачилося в сні.
Знову лізуть звідусюди
І шикуються в ряди,
Поки видно недоїдок
Сухаря в руці нужди.
Подобрілому мені,
Що за ніч не зникли злидні,
Як це бачилося в сні.
Знову лізуть звідусюди
І шикуються в ряди,
Поки видно недоїдок
Сухаря в руці нужди.
2025.07.04
17:34
Ти закинутий від усього світу,
ніби на безлюдному острові.
Без Інтернету і зв'язку,
тобі ніхто не може
додзвонитися, до тебе
не долетить птах відчаю чи надії,
не долетить голос
волаючого в пустелі,
ніби на безлюдному острові.
Без Інтернету і зв'язку,
тобі ніхто не може
додзвонитися, до тебе
не долетить птах відчаю чи надії,
не долетить голос
волаючого в пустелі,
2025.07.04
16:53
До побачення, до завтра,
До повернення cюди,
Де уже згасає ватра
Біля бистрої води.
Де опівночі надію
Залишаю неспроста
На оте, що знов зігрію
Поцілунками уста.
До повернення cюди,
Де уже згасає ватра
Біля бистрої води.
Де опівночі надію
Залишаю неспроста
На оте, що знов зігрію
Поцілунками уста.
2025.07.04
12:09
Сторожать небо зір одвічні світляки,
Де ночі мур і строгі велети-зірки.
У жорнах світу стерті в пил життя чиїсь.
Рахують нас вони, візьмуть у стрій колись.
Свої ховаєм тайни в них уже віки.
Вони ж як здобич ждуть, неначе хижаки.
І кличе Бог іти у м
Де ночі мур і строгі велети-зірки.
У жорнах світу стерті в пил життя чиїсь.
Рахують нас вони, візьмуть у стрій колись.
Свої ховаєм тайни в них уже віки.
Вони ж як здобич ждуть, неначе хижаки.
І кличе Бог іти у м
2025.07.04
06:37
Шаліє вітрове гліссандо
На струнах віт жага бринить,
І усміхаються троянди,
І золотава сонця нить
Нас пестить ніжністю, кохана,
У твій ясний, чудовий день.
І літо звечора й до рана
На струнах віт жага бринить,
І усміхаються троянди,
І золотава сонця нить
Нас пестить ніжністю, кохана,
У твій ясний, чудовий день.
І літо звечора й до рана
2025.07.03
21:54
Як не стало Мономаха і Русі не стало.
Нема кому князів руських у руках тримати.
Знов взялися між собою вони воювати,
Знов часи лихі, непевні на Русі настали.
За шмат землі брат на брата руку піднімає,
Син на батька веде військо, щоб «своє» забрати.
Нема кому князів руських у руках тримати.
Знов взялися між собою вони воювати,
Знов часи лихі, непевні на Русі настали.
За шмат землі брат на брата руку піднімає,
Син на батька веде військо, щоб «своє» забрати.
2025.07.03
21:10
По білому – чорне. По жовтому – синь.
Та він же у мене однісінький син".
Муарова туга схиля прапори.
А в танку Василько, мов свічка, горить.
Клубочаться з димом слова-заповіт:
«Прощайте, матусю...Не плачте...Живіть!..»
По білому – чорне. По жовтому
Та він же у мене однісінький син".
Муарова туга схиля прапори.
А в танку Василько, мов свічка, горить.
Клубочаться з димом слова-заповіт:
«Прощайте, матусю...Не плачте...Живіть!..»
По білому – чорне. По жовтому
2025.07.03
10:35
поки ти сковзаєш за браму снів
іще цілунка би мені
осяйний шанс в екстазові
цілунок твій цілунок твій
у дні ясні та болю повні
твій ніжний дощ мене огорне
це безум утікати годі
іще цілунка би мені
осяйний шанс в екстазові
цілунок твій цілунок твій
у дні ясні та болю повні
твій ніжний дощ мене огорне
це безум утікати годі
2025.07.03
08:50
У ніч на 29 червня під час відбиття масованої повітряної атаки рф на літаку F-16 загинув
український льотчик Максим Устименко.
Герою було 32 роки. Без батька залишився чотирирічний син…
Вдалося збити сім повітряних цілей,
відвести від населених пу
український льотчик Максим Устименко.
Герою було 32 роки. Без батька залишився чотирирічний син…
Вдалося збити сім повітряних цілей,
відвести від населених пу
2025.07.03
05:38
Ще мліє ніч перед відходом
І місяць замітає слід,
А вже в досвітній прохолоді
Забагровів утішно схід.
І небосхил узявся жаром,
І трохи ширшим обрій став, –
І роси вкрили, ніби чаром,
Безшумне листя сонних трав.
І місяць замітає слід,
А вже в досвітній прохолоді
Забагровів утішно схід.
І небосхил узявся жаром,
І трохи ширшим обрій став, –
І роси вкрили, ніби чаром,
Безшумне листя сонних трав.
2025.07.02
21:58
Чоловік ховався у хащах мороку,
у глибинній воді ненависті,
він поринав без батискафа
у водорості підсвідомості,
у зарості алогічних питань,
у зіткнення, контрапункт
нерозв'язних проблем буття,
у війну світу й антисвіту,
у глибинній воді ненависті,
він поринав без батискафа
у водорості підсвідомості,
у зарості алогічних питань,
у зіткнення, контрапункт
нерозв'язних проблем буття,
у війну світу й антисвіту,
2025.07.02
17:34
На кого лишив Ти, гадe?
Повні груди, пишний заде -
Літру назбирала сліз,
В бульбашках забило ніс.
Сповідаласі три рази,
Щоб позбутисі зарази.
Як мене поплутав біс,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Повні груди, пишний заде -
Літру назбирала сліз,
В бульбашках забило ніс.
Сповідаласі три рази,
Щоб позбутисі зарази.
Як мене поплутав біс,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.06.27
2025.06.07
2025.05.27
2025.05.16
2025.05.15
2025.05.04
2025.04.30
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Кобринюк Ірина Айлен (1985) /
Вірші
Вірші для працівників садочку
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Вірші для працівників садочку
Вірш для завідуючої дитячого садочку
Яскраве сонечко встає,
Чи дощ періщить за вікном.
Може мороз, чи сніг січе,
А Ви виходите із дому.
До маленьких діточок.
Та не просто працювати.
На роботу у садочок,
Щоб усім тут керувати.
Та не легка праця ця!
Сотні справ зробити треба
Так, що їм нема кінця....
Але душа черпає неба,
Коли чути дзвінкий сміх,
Що лунає в стінах цих.
Й за організацію порядку,
Вдячне кожне Вам малятко!
За Вашу працю клопітку,
Й постійні старання,
Ми Вам приносимо подяку
І найщиріші побажання.
*******************************************
Вірш для вихователів
Ми не забудемо той день,
Коли у перше до садочку
Ми привели своїх дітей
Когось привезли ще в візочку.
А хтось просивсь батькам на руки.
Й боявся йти до групи
Під голосні дитячі звуки.
Де інші збились вже докупи.
І посмішками їх зустріли
Дві жінки: Вихователь й Няня.
(Імя і по-батькові) — щира й м'яка
(Імя і по-батькові) — строга й рум'яна.
Навчали діток Ви усього із нами
Й виховували їх Ви три роки
У різних своїх починаннях
Із вами робили вони перші кроки
Букви вивчали і пори року
Пензлями шедеври малювали
Давали поради із кожного боку
Дружити між собою навчали
Й можливо уперше в садочку
Хтось букву “ер” сказав
Уперше зубчик тут лишив
До десяти порахував.
І щоб не сталося в житті
В самі важкі хвилини
Ви посміхалися завжди
І мамами були для кожної дитини
****************************************
Вірш для Няні
(Імя і по-батькові)
За Ваш тяжкий труд!
Потрібно Вам медаль вручити.
Бо як же важко щодня тут.
Стільки робіт переробити:
Накрити стіл, помити посуд,
Поприбирати все кругом.
Допомогти вдягнути куртку
І вигуляти всіх разом.
А ще навчить до унітазу
Науку цю приймуть не зразу!
Повитирати всім носи
І те і це їм принеси.
Заправити і по-складати,
І треба всім все помагати.
Пропилососити кругом
А потім можна йти додому
То ж ми бажаємо щоб ніколи
Спина і руки не боліли
Й вручаємо ми Вам медаль,
Від діток, що Вас полюбили!
Яскраве сонечко встає,
Чи дощ періщить за вікном.
Може мороз, чи сніг січе,
А Ви виходите із дому.
До маленьких діточок.
Та не просто працювати.
На роботу у садочок,
Щоб усім тут керувати.
Та не легка праця ця!
Сотні справ зробити треба
Так, що їм нема кінця....
Але душа черпає неба,
Коли чути дзвінкий сміх,
Що лунає в стінах цих.
Й за організацію порядку,
Вдячне кожне Вам малятко!
За Вашу працю клопітку,
Й постійні старання,
Ми Вам приносимо подяку
І найщиріші побажання.
*******************************************
Вірш для вихователів
Ми не забудемо той день,
Коли у перше до садочку
Ми привели своїх дітей
Когось привезли ще в візочку.
А хтось просивсь батькам на руки.
Й боявся йти до групи
Під голосні дитячі звуки.
Де інші збились вже докупи.
І посмішками їх зустріли
Дві жінки: Вихователь й Няня.
(Імя і по-батькові) — щира й м'яка
(Імя і по-батькові) — строга й рум'яна.
Навчали діток Ви усього із нами
Й виховували їх Ви три роки
У різних своїх починаннях
Із вами робили вони перші кроки
Букви вивчали і пори року
Пензлями шедеври малювали
Давали поради із кожного боку
Дружити між собою навчали
Й можливо уперше в садочку
Хтось букву “ер” сказав
Уперше зубчик тут лишив
До десяти порахував.
І щоб не сталося в житті
В самі важкі хвилини
Ви посміхалися завжди
І мамами були для кожної дитини
****************************************
Вірш для Няні
(Імя і по-батькові)
За Ваш тяжкий труд!
Потрібно Вам медаль вручити.
Бо як же важко щодня тут.
Стільки робіт переробити:
Накрити стіл, помити посуд,
Поприбирати все кругом.
Допомогти вдягнути куртку
І вигуляти всіх разом.
А ще навчить до унітазу
Науку цю приймуть не зразу!
Повитирати всім носи
І те і це їм принеси.
Заправити і по-складати,
І треба всім все помагати.
Пропилососити кругом
А потім можна йти додому
То ж ми бажаємо щоб ніколи
Спина і руки не боліли
Й вручаємо ми Вам медаль,
Від діток, що Вас полюбили!
Зараз період випускних не тільки у школах, а і у садочках. Нещодавно написала три тематичні вірші, які, можливо стануть комусь у нагоді.
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію