ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.01.18 11:39
Якже так сталось? Якже так сталось,
Що дідусями друзі враз стали?
Досить залишить було їх мені,
Як забіліли чуприни, мов сніг.
З іменем кожним в’ється стежина,
Де ми сварились, де ми дружили.
Як я вцілів, уторопать незмога?
Здогад-надія серце пече:

Борис Костиря
2026.01.18 10:49
Так хочеться зануритися в сон,
Зануритися в тишу і блаженство,
Щоб клен співав зі мною в унісон,
Утверджуючи культ багатоженства.

Так хочеться зануритися в мить,
Яка страждання й прикрощі зупинить,
Що солов'єм у глушині щемить,

Олександр Сушко
2026.01.18 10:42
Тримає цупко час мене за карк,
Підштовхує в соснову халабуду
Сховаюсь там від оплесків, подяк
І ґвалту екзальтованого люду.

Зотліють в ямі грона орденів
У темені і тиші, під надгробком,
Все полишу: бажання, плани, гнів

Світлана Пирогова
2026.01.17 22:04
Пастки льодові у звичних під'їздах,
Брили, мов у холодних печерах.
Як обігріти будинки-гнізда?
Глузду - жах божевілля перечить.

Це не північ, а страдницький Київ.
Дихання вже є густим туманом.
І не снились у снах навіть Кию,

Микола Дудар
2026.01.17 21:42
На тиждень вийшли з колії
І повернулись нишком в мрії
Як справжні мрійні хазяї
Супроти бестій - лиходіїв.

Заруби їхні відповзли
Кудись туди, де мокротеча,
А ми в цей час і підросли,

Володимир Ляшкевич
2026.01.17 18:08
З волоссям довшим модних галстуків - були ми
незмінним колоритом дискотек,
нічним звучанням парків, денним - вікон,
гротеском вуличним. І переймались віком,
заюним для тісних єднань статевих – з так
безжалісно присутніми над нами
"Бітлами", "Папл

Кока Черкаський
2026.01.17 12:10
Ти мені так посміхалась,
Наче ми вже переспали.
Проте навіть як кого звати
Ми тоді ще не знали.

Твоє розкішне волосся
Мене всього огортало,
Й мені не було потрібне

Борис Костиря
2026.01.17 10:45
Попасти під дощ серед вільного поля.
Попасти під стріли небесних армад.
Потрапити в сіті, болючу неволю,
Під обстріли грізних ворожих гармат.

Попасти під дощ - це везіння чи кара,
Це поклик небес чи прокляття століть?
Пасеться далеко спокійн

І Ірпінський
2026.01.16 21:52
Дорогу бавлять ліхтарі
Тікають тіні вслід за снігом
Ніч розчиняється в вині
Чуття ховаються під кригу

Віддай таємне самоті
На зберігання безстрокове
Гріхів лічильник - в каятті

Олена Побийголод
2026.01.16 17:14
Із Леоніда Сергєєва

Навколо калюжечки спирту сирого
сидять таргани В’ячеслав та Серьога,
і перший, відомий між друзів як Слава,
кумпана по вусиках гладить ласкаво:

– Ну що ти, Серього! Не бачу причини!

Юрій Лазірко
2026.01.16 15:52
пригрій мене
Боже
у серці зболілім
хоч я
твої прикрощі
а ти
мої крила

Борис Костиря
2026.01.16 11:53
Як я люблю оці простори ночі,
Коли усе навколо затихає,
І сняться сни небачені, пророчі,
І марить поле вільне і безкрає.

Від марноти, від торгу і базару
Ти утечеш у ніч, святі пенати,
У ній зустрінеш звістку чи примару,

Іван Потьомкін
2026.01.15 21:29
Стільки народ мій мудрості втілив у прислів’я,
що лишатися в дурнях якось вже й незручно:
«Дозволь собаці лапу покласти на стіл, то вона увесь готова захопити».
«Добре говорить, а зле робить».
Чи, може, ми й справді «мудрі потім»?
«Шукаємо мудрість

С М
2026.01.15 21:12
війна закінчиться вже скоро
хай ми зістарились обоє
невідомий воїне

снідають – новини днесь
телек діти поруч десь
ще в утробі – скоро мрець
куля й шолом нанівець

Ярослав Чорногуз
2026.01.15 20:08
Зима, зима, снігами вкрила все --
Краса природня і холодна сила.
Але для нас біду вона несе,
Вкраїна мов од горя посивіла.

Не сміх дітей, а горе матерів.
Землі здригання від ракет, шахедів.
Ну хто б тебе, Вкраїнонько, зігрів?

Євген Федчук
2026.01.15 19:55
Ходять чутки, що колись люди могли знати
Коли саме, в який день будуть помирати.
Ото якось Бог спустивсь, взяв людську подобу,
Подивитись захотів, що ж рід людський робить.
Іде, бачить дід старий тин собі ладнає,
Патики лиш де-не-де в землю устромляє
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Світлана Майя Залізняк / Вірші

 Оберемки

Вже й Маковія... Вибраний часник.
Плететься хміль, пишається квасоля.
Кого сховали, хто безслідно зник.
Така вже доля.

Пливе хмариння, бо не зна межі,
Лелека облітає попелища.
У сало устромляються ножі.
А крівця хлище...

На ганках принишкають матері.
Батьки зголили оселедці, вуса.
О як пекельно-спечно угорі...
Війни боюся.

Не те, щоб я ляклива у товпі,
Була на сценах, віддана галерці.
Міксуються премудрі, надтупі.
За що ці герці?

Розкремсаний над полечком літак.
Вини ніхто не взяв, а сенси - пір`я...
Жахливе жниво, все росло не так.
Пік маловір`я.

Посеред коки, вишкірів лакуз,
Небесних водопадів та маїсу
Жере, сценарій строчить Джек чи Круз,
Служака біса.

Затихли жорна, звітрені млини.
Можливо, нам несли бісквіти Щастя.
Охоче їли... Тиша цілини.
Цвяхи - в зап`ястях.

Ну що скажу поетці, що клепа
Дзвенючі вірші? Муж - у батальйоні.
Що принесе в долоні до попа
Нуль медальйона...

Оті шрапнельні видива-рядки,
Шкарпетки неколючі, рукавиці
Сховаються в кагат, як буряки.
Бо крези - ниці.

А я ж - за глузд, засіяні поля,
Шумок весіль, а не вінки соснові.
Хтось прочитає, скаже: "Ой-ляля...
Віз - чумакові,
Ми - осучаснені, споряджені. Броня...
По вишколі - гопак на автострадах.
Хто пацифіст, отой не доганя
Сюїти "градів".

Дзуміє муза...
Вишию панно.
В Ісусика малого - Батька риси.
Хтось поклада надію, хтось - вапно
На трупи лисі.

Світ - серпентарій.
Струджений павук.
У оберемках - павутиння, мухи,
Меди оману, пилюга розлук,
Посмітюх слухи.



2015

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2015-08-16 15:24:15
Переглядів сторінки твору 1891
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.165 / 5.77)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.252 / 5.89)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.759
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2025.10.24 09:25
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Махайло Епатюк (Л.П./Л.П.) [ 2015-08-16 16:43:54 ]
Класно пишете, Світлано. Посеред коки бере за душу і за коки. Хоч бери і йди у скоки!))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2015-08-16 17:37:11 ]
Тропічна чагарникова рослина зі шкірястим листям, з якого добувають кокаїн.
От вже не сподівалася, що від вірша у скоки забажається.
вік пиши, вік дивуйся.
Напиши веселе, читачам сумно від того, що Лідка іде заміж за п`ятиюрідного брата Квазімодо, а напиши сумне, то танці починаються.

Вічна загадка життя-мистецтва.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2015-08-17 23:51:52 ]
http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/

Для тих, хто не знає наголосу в слові цвяхИ

http://sum.in.ua/s/spechno

для тих, хто не знає про існування слова спечно

(виявилося, що такі автори є)