Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.08.30
18:16
Тепер уже не скоро буду бігать.
Погода розгулялась, Боже мій!
Навала повені, навала снігу.
Ніхто це передбачити не міг.
Удалині, як видиво морігу,
Співає тихо річковий прибій.
Не скоро випрямлюсь у зріст свій дужий,
Погода розгулялась, Боже мій!
Навала повені, навала снігу.
Ніхто це передбачити не міг.
Удалині, як видиво морігу,
Співає тихо річковий прибій.
Не скоро випрямлюсь у зріст свій дужий,
2026.08.30
17:55
У схвальному минулому
Я з вами на коні,
А перед ним нечувано
Бринить життя в борні.
Пітьма горить і падає,
Рипить канатний блок,
Весну передбачаючи,
Бабак дає урок.
Я з вами на коні,
А перед ним нечувано
Бринить життя в борні.
Пітьма горить і падає,
Рипить канатний блок,
Весну передбачаючи,
Бабак дає урок.
2026.08.30
16:56
Гаврило руку клав на серце,
Гаврило патріотом був,
І в молоді буремні роки
Він в Київ на майдан махнув
Він за майбутнє України
Потужно, як титан, стояв,
І, щоб прогнать злочинну владу,
Гаврило патріотом був,
І в молоді буремні роки
Він в Київ на майдан махнув
Він за майбутнє України
Потужно, як титан, стояв,
І, щоб прогнать злочинну владу,
2026.08.30
16:54
НЛО пролетів над Флоридою,
У повітрі запахло коридою.
З НЛО залюбки
Вилітали бики
І ганяли тореро Флоридою.
Москалі тараторять про Сочі
І про темні виспівують ночі.
У повітрі запахло коридою.
З НЛО залюбки
Вилітали бики
І ганяли тореро Флоридою.
Москалі тараторять про Сочі
І про темні виспівують ночі.
2026.08.30
07:22
Очі ковзають повсюди,
Погляд нишпорить кругом, -
Надихають на етюди
Краєвиди за селом.
Нива, росами умита,
Золотиться, як вогонь, -
Вітер котить хвилі жита
У западини долонь.
Погляд нишпорить кругом, -
Надихають на етюди
Краєвиди за селом.
Нива, росами умита,
Золотиться, як вогонь, -
Вітер котить хвилі жита
У западини долонь.
2026.08.30
05:25
«МОНОЛОГ МОВЧАЗНОГО СФІНКСА»
(Глибокі сині сутінки пустелі. Вдалині ледь помітні гострі силуети пірамід. У центрі – величне, нерухоме обличчя Сфінкса, висічене зі скелі. Звучить низький гул вітру, що переходить у ритмічний шепіт, наче шурхіт мільярдів
(Глибокі сині сутінки пустелі. Вдалині ледь помітні гострі силуети пірамід. У центрі – величне, нерухоме обличчя Сфінкса, висічене зі скелі. Звучить низький гул вітру, що переходить у ритмічний шепіт, наче шурхіт мільярдів
2026.08.29
18:06
Був на лови вийшов кіт,
заховався, хитрий, під
широченним лопухом,
роздивляється кругом:
де горобчики сідають,
і як миші сновигають.
заховався, хитрий, під
широченним лопухом,
роздивляється кругом:
де горобчики сідають,
і як миші сновигають.
2026.08.29
17:57
Пам’ятаєш, був тоді
соковитий серпень,
наші тіні на воді,
вдивлені у себе.
Тихо річечка пливла
крізь поранок чистий,
нам замріяна імла
соковитий серпень,
наші тіні на воді,
вдивлені у себе.
Тихо річечка пливла
крізь поранок чистий,
нам замріяна імла
2026.08.29
08:07
некрикливо та помірно
вибираємось у протяг
навіть і не травоїдний
в кожній плоті мов у ноті
ця любов недоста вірна
та її бажаєш досі
у ранжирі хай віджилім
хай незбутнім се відносно
вибираємось у протяг
навіть і не травоїдний
в кожній плоті мов у ноті
ця любов недоста вірна
та її бажаєш досі
у ранжирі хай віджилім
хай незбутнім се відносно
2026.08.29
07:34
ЗОЛОТА МАСКА ТУТАНХАМОНА
(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі на три з’яви,
у стилі давньоєгипетської сакральної драми)
ДІЙОВІ ОСОБИ:
Тутанхамон – молодий живий бог, фараон Єгипту, чиє життя обірвалося на злеті.
Анхесенамон – його юна коха
(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі на три з’яви,
у стилі давньоєгипетської сакральної драми)
ДІЙОВІ ОСОБИ:
Тутанхамон – молодий живий бог, фараон Єгипту, чиє життя обірвалося на злеті.
Анхесенамон – його юна коха
2026.08.29
07:24
Мене війна стійким зробила
І сил, і віри додала, -
Не розколовся, наче брила,
Лише здригався, мов земля.
Коли горіло все навколо,
Комусь не бідкався в рукав, -
Лиш зуби зціплював од болю
І кулаки не розтискав.
І сил, і віри додала, -
Не розколовся, наче брила,
Лише здригався, мов земля.
Коли горіло все навколо,
Комусь не бідкався в рукав, -
Лиш зуби зціплював од болю
І кулаки не розтискав.
2026.08.28
21:08
Хоч на хвилиноньку? Нащо виходити,
Краще я ляжу посплю.
Завтра Гаврило з майдану повернеться,
Він може годину лю-лю.
- Знаю я цього Гаврила триклятого:
Він теж мене якось лю-лю.
Куплю я на чорному ринку рушниченьку-
Краще я ляжу посплю.
Завтра Гаврило з майдану повернеться,
Він може годину лю-лю.
- Знаю я цього Гаврила триклятого:
Він теж мене якось лю-лю.
Куплю я на чорному ринку рушниченьку-
2026.08.28
19:47
До осені от-от...- час плинний не спинити,
Подільська нива віддала свій урожай,
І притухає сонцепроменевий жар,
Сплітає мудрість з сенсом щедрі серцю ниті.
Ловий й цінуй життя, прекрасні щастя миті.
Вже складені копиці, вщухла сіножать.
До осені о
Подільська нива віддала свій урожай,
І притухає сонцепроменевий жар,
Сплітає мудрість з сенсом щедрі серцю ниті.
Ловий й цінуй життя, прекрасні щастя миті.
Вже складені копиці, вщухла сіножать.
До осені о
2026.08.28
17:20
Дня — лиш на скік горобиний,
решта — тривожна пітьма.
Хмари пливуть безупинно.
Місяць мигне крадькома
й знову пірне у безодню —
губляться зорі тоді,
наче ті вівці голодні
в кинутій ним череді.
решта — тривожна пітьма.
Хмари пливуть безупинно.
Місяць мигне крадькома
й знову пірне у безодню —
губляться зорі тоді,
наче ті вівці голодні
в кинутій ним череді.
2026.08.28
16:59
Я самотній, я вмирав би
Я самотній, я вмирав би
Чому досі ще не вмер, воу
дівча, тобі відома правда
І уранці я вмирав би
І увечері я вмирав би
Чому досі ще не вмер, воу
Я самотній, я вмирав би
Чому досі ще не вмер, воу
дівча, тобі відома правда
І уранці я вмирав би
І увечері я вмирав би
Чому досі ще не вмер, воу
2026.08.28
14:09
Густий ефір чудить і клякне,
Як Сходу зоряні пентаклі,
Де довгі хасбулатні саклі
І дощ над згарищами ллє,
Де сум як сіль – а чи для того,
Щоби окреслити дорогу
Як руну з каменю чи рогу,
Коли недолі бубон б’є?
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Як Сходу зоряні пентаклі,
Де довгі хасбулатні саклі
І дощ над згарищами ллє,
Де сум як сіль – а чи для того,
Щоби окреслити дорогу
Як руну з каменю чи рогу,
Коли недолі бубон б’є?
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.06.11
2026.04.09
2026.02.11
2025.11.29
2025.04.24
2025.01.25
2024.08.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Серго Сокольник /
Поеми
Во имя жизнм. Героико-эротико-юмористическая поэма
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Во имя жизнм. Героико-эротико-юмористическая поэма
Поэма написана в соавторстве с поэтессой Ульяной Задарма
Пакет!!! Иль это не сюжет?..
Не генеральский... Но... Пакет...
В нем не было военных планов...
Сюжет, достойный графоманов...
...... ...... ..... ...... ......
Пакет был полон сладких груш...
Таких медовых... Очень сочных...
Что две осы - желая срочно
Вкусить их сладость- громко жужжж-
жужж..жжж-ж-ж-жжжжа кружились над пакетом...
То каждый- соло, то дуэтом-
Во всю козявочную прыть,
И золотую полосатость,
И шестилапость, и крылатость -
Чтоб вожделенный плод вкусить...
Что так манил... взывал из плена
Не стен, а полиэтилена...
А впрочем, был прочнее стен -
Прозрачный полэлителен,
Где сладкий сок блистал на стенках...
И- дрожь в букашечьих коленках!..
О груши!!! Груши!... Не унять...
...и снова... Снова... Нет- опять
Въедались жадно в эту плоть...
...хоть
Глядят глаза из закутков
Любвеобильных пауков...
И мумии иссохших мух...
О, этот... Этот сладкий дух
Сиропом грушевым взлелеян!..
Хоть лапки склей!..
Он крылья склеил
Друг дружке осам... И тела...
А Ос бы ВЗЯЛ... Оса б ДАЛА...
...и бились в сладостной истоме
Два полосатых сердца... В коме
Висела муха в уголке...
Бурлила зависть в пауке...
...а в сей неотвратимый миг
Ртом алчно к рюмочке приник
Для них незрим... Неузнаваем...
Его Величество Хазяин
Сих пошло-сладких палестин.
Грызя подгнивший апельсин,
Таки не мальчик... Явно- муж...
Решил вкусить запретных груш.
...он подошел издалека,
И за мечтой его рука
Так вожделенно потянулась...
Но- чу! ...осою обернулась...
Как тать в ночи!!!
Как сердца стон!!!
Тогда за мухобойку он
Своей истерзанной рукой- ОЙ!!!
А совесть говорит- "постой-ой-ой..."
Они виновны... Но невинны...
И можно ль в испареньи винном
Любовь чужую погубить?...
Быть иль не быть?..
Убить... Бить...
БИТЬ!!!
...здесь вывод - сладкое любить
Бывает иногда опасно...
Так страстно...
...жжжужжжать...жжжжелать..?
...о как ужжжжасно
Взметнулась к небу
Мухобойка!!!!...
Постой-ка!
И, превращаясь
В ОСОбойку,
Вдруг
Опустилась на пакет...
Да... В мире совершенства нет...
И- счастья- нет...
ЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖ!!!
НЕТ!!!
И меркнет... Меркнет Божий свет
Для двух изысканных созданий...
Здесь обойтись без назиданий
Не в силах больше я, друзья!
О, ханжество! Взываю я-
Ты сколько погубило душ,
Запретных не вкусивших груш
От сотворенья мирозданий?..
...и вот - финал... Вино в стакане...
Ночь за окном...
... и на диване
В ошметках рваного пакета
Два тельца липкие лежат...
И- не жжживут...
И- не жжжжжужжжжжат...
Средь изуродованных груш,
Меж сладких пятен,
Мокрых луж,
Два полосатых слиплись чуйства...
Сплетенье крыл
И лапок буйство...
...плодов чужих
Медовых медь...
Жжжжжжжжуть...
Мухобойка...
Клочья...
Смерть...
..... ..... ..... .....
Но песнь опять поем мы храбрым!
Пора узнать. Познать пора бы-
А там- не страшно и пропасть-
Осино-жжжжжжалящую страсть...
...они в преддверии печали
Последней мукою познали
Сиропа страсти сладкий клей
Во имя жизни на земле.
© Copyright: Серго Сокольник, 2015
Свидетельство о публикации №115082700818
Пакет!!! Иль это не сюжет?..
Не генеральский... Но... Пакет...
В нем не было военных планов...
Сюжет, достойный графоманов...
...... ...... ..... ...... ......
Пакет был полон сладких груш...
Таких медовых... Очень сочных...
Что две осы - желая срочно
Вкусить их сладость- громко жужжж-
жужж..жжж-ж-ж-жжжжа кружились над пакетом...
То каждый- соло, то дуэтом-
Во всю козявочную прыть,
И золотую полосатость,
И шестилапость, и крылатость -
Чтоб вожделенный плод вкусить...
Что так манил... взывал из плена
Не стен, а полиэтилена...
А впрочем, был прочнее стен -
Прозрачный полэлителен,
Где сладкий сок блистал на стенках...
И- дрожь в букашечьих коленках!..
О груши!!! Груши!... Не унять...
...и снова... Снова... Нет- опять
Въедались жадно в эту плоть...
...хоть
Глядят глаза из закутков
Любвеобильных пауков...
И мумии иссохших мух...
О, этот... Этот сладкий дух
Сиропом грушевым взлелеян!..
Хоть лапки склей!..
Он крылья склеил
Друг дружке осам... И тела...
А Ос бы ВЗЯЛ... Оса б ДАЛА...
...и бились в сладостной истоме
Два полосатых сердца... В коме
Висела муха в уголке...
Бурлила зависть в пауке...
...а в сей неотвратимый миг
Ртом алчно к рюмочке приник
Для них незрим... Неузнаваем...
Его Величество Хазяин
Сих пошло-сладких палестин.
Грызя подгнивший апельсин,
Таки не мальчик... Явно- муж...
Решил вкусить запретных груш.
...он подошел издалека,
И за мечтой его рука
Так вожделенно потянулась...
Но- чу! ...осою обернулась...
Как тать в ночи!!!
Как сердца стон!!!
Тогда за мухобойку он
Своей истерзанной рукой- ОЙ!!!
А совесть говорит- "постой-ой-ой..."
Они виновны... Но невинны...
И можно ль в испареньи винном
Любовь чужую погубить?...
Быть иль не быть?..
Убить... Бить...
БИТЬ!!!
...здесь вывод - сладкое любить
Бывает иногда опасно...
Так страстно...
...жжжужжжать...жжжжелать..?
...о как ужжжжасно
Взметнулась к небу
Мухобойка!!!!...
Постой-ка!
И, превращаясь
В ОСОбойку,
Вдруг
Опустилась на пакет...
Да... В мире совершенства нет...
И- счастья- нет...
ЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖ!!!
НЕТ!!!
И меркнет... Меркнет Божий свет
Для двух изысканных созданий...
Здесь обойтись без назиданий
Не в силах больше я, друзья!
О, ханжество! Взываю я-
Ты сколько погубило душ,
Запретных не вкусивших груш
От сотворенья мирозданий?..
...и вот - финал... Вино в стакане...
Ночь за окном...
... и на диване
В ошметках рваного пакета
Два тельца липкие лежат...
И- не жжживут...
И- не жжжжжужжжжжат...
Средь изуродованных груш,
Меж сладких пятен,
Мокрых луж,
Два полосатых слиплись чуйства...
Сплетенье крыл
И лапок буйство...
...плодов чужих
Медовых медь...
Жжжжжжжжуть...
Мухобойка...
Клочья...
Смерть...
..... ..... ..... .....
Но песнь опять поем мы храбрым!
Пора узнать. Познать пора бы-
А там- не страшно и пропасть-
Осино-жжжжжжалящую страсть...
...они в преддверии печали
Последней мукою познали
Сиропа страсти сладкий клей
Во имя жизни на земле.
© Copyright: Серго Сокольник, 2015
Свидетельство о публикации №115082700818
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
