ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.12.03
17:10
Єднаймося дорогою у прірву,
в яку ота сволота нас веде,
бо нове мінісерство – нову вирву,
пробачте міну нову, підкладе…*
Єднаймося мерщій, аби спаситися,
а радше – врятувати хоч дітей!
Усе ж допоки будемо трястися,
в яку ота сволота нас веде,
бо нове мінісерство – нову вирву,
пробачте міну нову, підкладе…*
Єднаймося мерщій, аби спаситися,
а радше – врятувати хоч дітей!
Усе ж допоки будемо трястися,
2024.12.03
09:52
Це не просто звичайний художник, а стріт-артист, який перетворив вулиці рідного Харкова на цілу галерею графічних робіт - справді філософських, навіть поетичних.
Сьогодні він творить своє унікальне мистецтво під обстрілами у деокупованих містах. Його нап
Сьогодні він творить своє унікальне мистецтво під обстрілами у деокупованих містах. Його нап
2024.12.03
06:19
Чому в далекій юності дівчата
Усмішки дарували не мені, –
Чому донині болісно гадати:
Чому холодні квіти весняні?
Чому комусь блакитним цвітом рясту
Вкриває доля обрані шляхи,
А я лиш терну прорості голчасті
Підошвами вчуваю навкруги?
Усмішки дарували не мені, –
Чому донині болісно гадати:
Чому холодні квіти весняні?
Чому комусь блакитним цвітом рясту
Вкриває доля обрані шляхи,
А я лиш терну прорості голчасті
Підошвами вчуваю навкруги?
2024.12.03
05:55
Чи марні сни були ті, чи примарні?
Шукає вітер правди на землі.
Сирі підвали. Втеча з буцегарні.
Далекі, недосяжні кораблі…
Нехай пороги розіб’ють на друзки
ворожий флот і полчища орди.
Не стане московит ніколи руським,
в улус до хана йдуть його сл
Шукає вітер правди на землі.
Сирі підвали. Втеча з буцегарні.
Далекі, недосяжні кораблі…
Нехай пороги розіб’ють на друзки
ворожий флот і полчища орди.
Не стане московит ніколи руським,
в улус до хана йдуть його сл
2024.12.03
01:33
Портрет намальований зорями
Прочанина, що приходить щоночі
На горище, де сплять кажани
До весни – дзьобатої сірої птахи,
І шукає пошерхлі слова
Зітлілої книги старої поезії,
Яку можна лише шепотіти,
Ковтаючи звуки еламські
Прочанина, що приходить щоночі
На горище, де сплять кажани
До весни – дзьобатої сірої птахи,
І шукає пошерхлі слова
Зітлілої книги старої поезії,
Яку можна лише шепотіти,
Ковтаючи звуки еламські
2024.12.02
22:40
Їй би в матріархаті народитися годилось,-
Од ласки й доброти з десяток мужиків зомліло б,
А то лиш я один та ще онук й сини...
Немає простору у повноті розправить крила.
Отож, як на останню приступку життя зійду,
Відкіль в інші світи вже мерех
Од ласки й доброти з десяток мужиків зомліло б,
А то лиш я один та ще онук й сини...
Немає простору у повноті розправить крила.
Отож, як на останню приступку життя зійду,
Відкіль в інші світи вже мерех
2024.12.02
19:48
Крига скувала вулиці
у свої залізні лещата.
Замерзлі думки
висять бурульками
на деревах.
Почуття ледь визирають
з-під заледенілих калюж.
Крижаніє свідомість,
у свої залізні лещата.
Замерзлі думки
висять бурульками
на деревах.
Почуття ледь визирають
з-під заледенілих калюж.
Крижаніє свідомість,
2024.12.02
19:34
Іноді вірш скидається на неприступну фортецю,
І його ні мечем, ні облогою — ніяк не здужати,
Слова атакують інші слова на серці,
Чорніє земля, а фортеця тримається мужньо.
На схили театру війни приходять союзники
Тримають герби, що в девізах минулих
І його ні мечем, ні облогою — ніяк не здужати,
Слова атакують інші слова на серці,
Чорніє земля, а фортеця тримається мужньо.
На схили театру війни приходять союзники
Тримають герби, що в девізах минулих
2024.12.02
15:17
В коментарях бажано залишати суто дворядкові композиції
___________________________________________________________
Гекзаметр, або Гексаметр (грец. hexmetros — шестимірник) — метричний (квантитативний) вірш шестистопного дактиля (—UU), де в кожній ст
2024.12.02
11:21
Ця осінь повела мене з собою,
Бо я ж таки Поезії солдат,
І восени я став лауреат,
Забивши на тривоги та відбої.
Пегаса осідлавши у політ,
Ця осінь повела мене з собою.
Домінувала в небі наді мною,
Бо я ж таки Поезії солдат,
І восени я став лауреат,
Забивши на тривоги та відбої.
Пегаса осідлавши у політ,
Ця осінь повела мене з собою.
Домінувала в небі наді мною,
2024.12.02
09:08
На порядку денному тривоги
І якого біса, звідкіля?..
Тільки відштовхнешся від порога
Згадуєш потвору-москаля
І сердешно шлеш йому прокляття
По-іменно ен-но сотні раз…
Хлопці — дорогесінькії браття —
Зупиніть маскви звіринний сказ
І якого біса, звідкіля?..
Тільки відштовхнешся від порога
Згадуєш потвору-москаля
І сердешно шлеш йому прокляття
По-іменно ен-но сотні раз…
Хлопці — дорогесінькії браття —
Зупиніть маскви звіринний сказ
2024.12.02
05:40
Є в пам’яті миттєвості війни,
Що блискавками чиркають до смерті
І освітляють вибухами вперто
Ослаблені бідою й страхом сни.
Є в пам’яті миттєвості війни, –
Вони повз мене не проходять мимо,
А щодоби стоять перед очима,
Пояснюючи з’яву сивини.
Що блискавками чиркають до смерті
І освітляють вибухами вперто
Ослаблені бідою й страхом сни.
Є в пам’яті миттєвості війни, –
Вони повз мене не проходять мимо,
А щодоби стоять перед очима,
Пояснюючи з’яву сивини.
2024.12.02
04:26
Освічує густу пітьму
це золотаве сяйво жовтня,
де неба зоряна безодня
в якій з тобою потону.
Давай пограєм у мовчанку
і будь-що-буде, аж до ранку,
хай заблукають у диму
ще сонні, мов коти, трамваї,
це золотаве сяйво жовтня,
де неба зоряна безодня
в якій з тобою потону.
Давай пограєм у мовчанку
і будь-що-буде, аж до ранку,
хай заблукають у диму
ще сонні, мов коти, трамваї,
2024.12.01
22:40
чи суттєво — позбутись ніг
адже люди завжди порядні
і навіщо ж тобі перейматися
як заходять сюди з полювання
закинути в себе пиріг
чи суттєво — втратити зір
славна праця є для осліплих
адже люди завжди порядні
і навіщо ж тобі перейматися
як заходять сюди з полювання
закинути в себе пиріг
чи суттєво — втратити зір
славна праця є для осліплих
2024.12.01
21:28
Я думав, Десно, не тутешня ти,
Бо ж так несешся-рвешся по рівнині,
Так безнастану крутиш течію свою
І береги нещадно крушиш.
Я думав, Десно, десь з далеких гір,
Коли ще на Землі дива вершились,
Ти вийшла якось на слов”янський слід,
А повернутися
Бо ж так несешся-рвешся по рівнині,
Так безнастану крутиш течію свою
І береги нещадно крушиш.
Я думав, Десно, десь з далеких гір,
Коли ще на Землі дива вершились,
Ти вийшла якось на слов”янський слід,
А повернутися
2024.12.01
19:51
Я ходжу в ліс
і шукаю там минулий рік.
Я хочу подолати
розрив часів.
Він повинен пролягати
отут, на цьому пеньку,
ніби по краю серця.
Крижана бурулька стікає,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...і шукаю там минулий рік.
Я хочу подолати
розрив часів.
Він повинен пролягати
отут, на цьому пеньку,
ніби по краю серця.
Крижана бурулька стікає,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
2024.10.17
2024.08.04
2024.07.02
2024.05.20
2024.04.01
2024.02.08
2023.12.19
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Олександр Олехо (1954) /
Проза
Шаланды, полные кефали... - 2.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Шаланды, полные кефали... - 2.
- Здравствуйте, Натан Семенович!
- Я шо, паспорт поменял? В прошлый раз был в точности до наоборот.
- Ох, извините, Семен Натанович. Совсем с памятью плохо стало.
- Эх, молодежь, молодежь. И шо вы будете делать в мой возраст?
- Даже не знаю. Может, в Израиль уеду.
- А кто вас туды возьмет! Вы же такой еврей, как я Македонский.
- Но вы же приписывали мне родство с тетей Изей.
- Так я шутковал, молодой человек. Какая там тетя Изя? Не имею чести знать. Впрочем, это не важно…
- А что важно, Семен Натанович?
- Слушайте сюда. Помните: Шаланды полные кефали…
- Ну как же, как же. Такое забыть. И что ваш нос?
- Великолепно. Оказывается, перегородка там куда-то сместилась, тепер чисто Апполон, ну в смысле носа.
- Да-да, вижу, весьма античной внешности.
- То-то и оно, юноша. Но это еще не все. Подтанцовка, так сказать. А самое главное, шо морячок Костик спился. Все лето проходил в одной тельняшке и спортивных ретузах. В общем,человеческая трагедия.
- А что случилось?
- А я знаю? То ли Сонька рыбы переела, то ли замужество так повлияло, но знаете, от смешного до обратного ближе, чем мне до вашего носа. Тронулась девушка, сначала мыслями, а потом и умом. Через месяц в псишке голову восстанавливает. Ну наш Костик и захандрил, с пивнушки не вылазит. Чисто биндюжник. Так ему и надо. Он мне сразу не понравился. Да Бог с ним, этим неудачником. Жизнь слишком коротка, чтобы чужим успехам радоваться.
- Конечно, Семен Натановыч, вы абсолютно правы. Жизни не хватит. А вы сами то как?
- Шо вы имеете ввиду?
- Ну, здоровье…
- Не дождетесь, если коротко. Более подробно в анализах, но они не для всеобщего обозрения. Какие наши годы!
- А дела как? Надо полагать, хороши?
- Хороши? Не то слово. Дела, тьфу-тьфу, просто отличные, открыл свою фирму по указанию определенных услуг.
- А что за услуги, неужели, интим? И что, на вас есть спрос?
- Не ерничайте, молодой человек. Речь идет о духовном общении на очень доверительном уровне. Даю консультации уезжающим на пмж в Израиль. Приходит человечек, весь взъерошенный. Готов отдать любые деньги, лиш бы ему рассказали, как ему было плохо здесь и хорошо будет там. Психологическая накачка, так сказать, блудного сына…
- И что много таких?
- На мой век хватит.
- А вы сами не собираетесь туда, на землю обетованную?
- А шо я там буду делать? Это здесь я известен в определенных кругах, а там каждый первый – еврей, не считая эфиопов. А вдруг обманут? От этих евреев всего можно ожидать. У них два Бога – один в синагоге, другой на денежной купюре. Да и климат жарковат.
- Вы так говорите, словно сами не из онных..
- А я откуда знаю? Сейчас ни в чем нельзя быть уверенным. Моя Сарочка как насмотрелась за последний год на этот бедлам так и сказала: Сема, не звони больше родственникам в Москву и выключи их каналы. Видеть не могу эти еврейские морды.
- Родственников, что ли?
- Да нет, Путина с компанией. Тому, как они врут, любой из депутатов позавидует. Сара купила национальную символику и говорит, что раз Коломойский – жидобандеровец, то она чем хуже.
- Ну вы, Натанович, даете!
- Это разве я даю? Жизнь такая, знаете, в клеточку…
- Да, Семен Натанович, времена больших перемен.
- И большой крови, юноша. Ну да ладно, что мы все о вселенской грусти. У меня, знаете ли, свои печальки. Вот, к примеру, моя Сарочка. Она как драгоценный металл: с годами тускнеет, но от этого только дороже становится.
- Не понял?
- Шо тут понимать. Туск надо же как-то устранять, а это денег немалых стоит, вот и Сара дорожает, чем дальше, тем больше.
- И что, помогает?
- Помогает деньги тратить, а в остальном – комеди-клаб.
- А конкретнее?
- Конкретнее в следующий раз, а сейчас бегу на поле чудес. Офис так свой называю. Клиенты ждут-с.
- Тогда будьте здоровы.
- Только на это и надеюсь, молодой человек. Привет тети Изе можете не передавать. Эх, молодежь, молодежь… Шаланды, полные кефали…
2015
- Я шо, паспорт поменял? В прошлый раз был в точности до наоборот.
- Ох, извините, Семен Натанович. Совсем с памятью плохо стало.
- Эх, молодежь, молодежь. И шо вы будете делать в мой возраст?
- Даже не знаю. Может, в Израиль уеду.
- А кто вас туды возьмет! Вы же такой еврей, как я Македонский.
- Но вы же приписывали мне родство с тетей Изей.
- Так я шутковал, молодой человек. Какая там тетя Изя? Не имею чести знать. Впрочем, это не важно…
- А что важно, Семен Натанович?
- Слушайте сюда. Помните: Шаланды полные кефали…
- Ну как же, как же. Такое забыть. И что ваш нос?
- Великолепно. Оказывается, перегородка там куда-то сместилась, тепер чисто Апполон, ну в смысле носа.
- Да-да, вижу, весьма античной внешности.
- То-то и оно, юноша. Но это еще не все. Подтанцовка, так сказать. А самое главное, шо морячок Костик спился. Все лето проходил в одной тельняшке и спортивных ретузах. В общем,человеческая трагедия.
- А что случилось?
- А я знаю? То ли Сонька рыбы переела, то ли замужество так повлияло, но знаете, от смешного до обратного ближе, чем мне до вашего носа. Тронулась девушка, сначала мыслями, а потом и умом. Через месяц в псишке голову восстанавливает. Ну наш Костик и захандрил, с пивнушки не вылазит. Чисто биндюжник. Так ему и надо. Он мне сразу не понравился. Да Бог с ним, этим неудачником. Жизнь слишком коротка, чтобы чужим успехам радоваться.
- Конечно, Семен Натановыч, вы абсолютно правы. Жизни не хватит. А вы сами то как?
- Шо вы имеете ввиду?
- Ну, здоровье…
- Не дождетесь, если коротко. Более подробно в анализах, но они не для всеобщего обозрения. Какие наши годы!
- А дела как? Надо полагать, хороши?
- Хороши? Не то слово. Дела, тьфу-тьфу, просто отличные, открыл свою фирму по указанию определенных услуг.
- А что за услуги, неужели, интим? И что, на вас есть спрос?
- Не ерничайте, молодой человек. Речь идет о духовном общении на очень доверительном уровне. Даю консультации уезжающим на пмж в Израиль. Приходит человечек, весь взъерошенный. Готов отдать любые деньги, лиш бы ему рассказали, как ему было плохо здесь и хорошо будет там. Психологическая накачка, так сказать, блудного сына…
- И что много таких?
- На мой век хватит.
- А вы сами не собираетесь туда, на землю обетованную?
- А шо я там буду делать? Это здесь я известен в определенных кругах, а там каждый первый – еврей, не считая эфиопов. А вдруг обманут? От этих евреев всего можно ожидать. У них два Бога – один в синагоге, другой на денежной купюре. Да и климат жарковат.
- Вы так говорите, словно сами не из онных..
- А я откуда знаю? Сейчас ни в чем нельзя быть уверенным. Моя Сарочка как насмотрелась за последний год на этот бедлам так и сказала: Сема, не звони больше родственникам в Москву и выключи их каналы. Видеть не могу эти еврейские морды.
- Родственников, что ли?
- Да нет, Путина с компанией. Тому, как они врут, любой из депутатов позавидует. Сара купила национальную символику и говорит, что раз Коломойский – жидобандеровец, то она чем хуже.
- Ну вы, Натанович, даете!
- Это разве я даю? Жизнь такая, знаете, в клеточку…
- Да, Семен Натанович, времена больших перемен.
- И большой крови, юноша. Ну да ладно, что мы все о вселенской грусти. У меня, знаете ли, свои печальки. Вот, к примеру, моя Сарочка. Она как драгоценный металл: с годами тускнеет, но от этого только дороже становится.
- Не понял?
- Шо тут понимать. Туск надо же как-то устранять, а это денег немалых стоит, вот и Сара дорожает, чем дальше, тем больше.
- И что, помогает?
- Помогает деньги тратить, а в остальном – комеди-клаб.
- А конкретнее?
- Конкретнее в следующий раз, а сейчас бегу на поле чудес. Офис так свой называю. Клиенты ждут-с.
- Тогда будьте здоровы.
- Только на это и надеюсь, молодой человек. Привет тети Изе можете не передавать. Эх, молодежь, молодежь… Шаланды, полные кефали…
2015
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію