Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.05.23
20:32
якийсь бардак у голові
із перепадом тиску
я мав сказати щось тобі
тому що ти неблизько
люблю чекаю вірю це
ти знаєш і без мене
і мусиш пильнувати все
свої кордони ревно
із перепадом тиску
я мав сказати щось тобі
тому що ти неблизько
люблю чекаю вірю це
ти знаєш і без мене
і мусиш пильнувати все
свої кордони ревно
2026.05.23
19:42
Мабуть не пригадати
Сенсу віршів своїх -
Це як солодкий гріх,
Годі і починати
Думка як глупа ніч,
З вірою в нерозчуте,
Де надривають пути
Сенсу віршів своїх -
Це як солодкий гріх,
Годі і починати
Думка як глупа ніч,
З вірою в нерозчуте,
Де надривають пути
2026.05.23
14:03
Тут, в Уричі*, спокій і тиша чіпка,
лиш річка в камінні дзюркоче в’юнка
та інколи дзвонів гучний передзвін
несеться дзюрчанню тому навздогін.
А там, де бескидів у брижах лоби,
тріпочуть лісів пелехатих чуби
і в просторі згуслім, немов у смолі,
лиш річка в камінні дзюркоче в’юнка
та інколи дзвонів гучний передзвін
несеться дзюрчанню тому навздогін.
А там, де бескидів у брижах лоби,
тріпочуть лісів пелехатих чуби
і в просторі згуслім, немов у смолі,
2026.05.23
13:04
дім меґі макґі на пагорбові
всю спадщину батько узяв і пропив їй
то вона пішла у тенжі таун
людям отут до уподоби життя
коли сумуєш чи все надарма
сходи й купи собі мештів пару
і йди до нас у наш тенжі таун
всю спадщину батько узяв і пропив їй
то вона пішла у тенжі таун
людям отут до уподоби життя
коли сумуєш чи все надарма
сходи й купи собі мештів пару
і йди до нас у наш тенжі таун
2026.05.23
11:53
римоване есе)
Династією злодії назвались,
оті знаглілі, що країну обкрадають,
оті нащадки проросійських звалищ,
які свій досвіт від Росії мають.
З часів совдепії цей бруд ми спадкували,
позбутись толерантність заважає.
Династією злодії назвались,
оті знаглілі, що країну обкрадають,
оті нащадки проросійських звалищ,
які свій досвіт від Росії мають.
З часів совдепії цей бруд ми спадкували,
позбутись толерантність заважає.
2026.05.23
11:31
Як добре, що не треба завтра бігти
У суєту і у нові пастки.
І загнаний, немов собака біглі,
Ти упадеш в обійми темноти.
Не треба гнатись навіжено, дико
За морквою, насправді - у обрив.
Так люди падають з надсадним риком
На землю, коли вигорів пори
У суєту і у нові пастки.
І загнаний, немов собака біглі,
Ти упадеш в обійми темноти.
Не треба гнатись навіжено, дико
За морквою, насправді - у обрив.
Так люди падають з надсадним риком
На землю, коли вигорів пори
2026.05.23
09:17
Талановитого актора-міма зі Сумщини знали як «живу скульптуру». Він популяризував цей вид мистецтва в Україні та за кордоном. Дарував те, що сьогодні всім нам так не вистачає, - посмішку.
Його життя обірвалося на 32-му році у бою під Куп‘янськом…
Він за
Його життя обірвалося на 32-му році у бою під Куп‘янськом…
Він за
2026.05.23
08:15
Дитя, у якому вбачаю себе,
Моє відображення, внутрішнє его,
Подеколи тихе невтішне цабе.
Тому й закликаю – послухай, сердего,
На мене дивись, ти ж посутність моя,
І вириватись нікуди не треба,
Яка б не крутила тебе течія.
А знову не чуєш, а може, в
Моє відображення, внутрішнє его,
Подеколи тихе невтішне цабе.
Тому й закликаю – послухай, сердего,
На мене дивись, ти ж посутність моя,
І вириватись нікуди не треба,
Яка б не крутила тебе течія.
А знову не чуєш, а може, в
2026.05.23
01:00
Я більше не буду зручним.
Я більше не буду ручним.
Нікого давно не чекаю.
Пливу до останнього краю
Крізь дим.
Все! Досить! Ні слова про текст!
Чи вибух, чи знову протест,
Я більше не буду ручним.
Нікого давно не чекаю.
Пливу до останнього краю
Крізь дим.
Все! Досить! Ні слова про текст!
Чи вибух, чи знову протест,
2026.05.22
20:47
ковінька твоїй матері
і трясця теж авжеж
нам весело в цій матриці
веселощі без меж
у дишло пропаганду їх
слідкуймо за руками
бо мусора пов’язані
навіки з бандюками
і трясця теж авжеж
нам весело в цій матриці
веселощі без меж
у дишло пропаганду їх
слідкуймо за руками
бо мусора пов’язані
навіки з бандюками
2026.05.22
18:12
Самотній столик. З кавою горня.
Самотнє сонце смішно мружить око.
Милуюсь неба звітреним бароко,
де літака сріблястість, мов блешня,
у височіні блиска одиноко...
Здійнявся вітер, завихрив окіл,
зриває листя, віє в очі пилом.
Самотнє сонце смішно мружить око.
Милуюсь неба звітреним бароко,
де літака сріблястість, мов блешня,
у височіні блиска одиноко...
Здійнявся вітер, завихрив окіл,
зриває листя, віє в очі пилом.
2026.05.22
16:44
до чого йшлося
той іній
на моїм волоссі
і коло
обігу води
вона
оте
не приведи
той іній
на моїм волоссі
і коло
обігу води
вона
оте
не приведи
2026.05.22
15:56
Півонії диво розквітло в саду,
Рожеве вмивається вранці в росі,
У ніжній, солодкій, пречистій красі,
Натхнення - душі, і гармонії - дух.
Відкинувши геть і тривогу й біду,
Я пещу пелюстки тендітні усі.
Півонії диво розквітло в саду,.
Рожеве вмивається вранці в росі,
У ніжній, солодкій, пречистій красі,
Натхнення - душі, і гармонії - дух.
Відкинувши геть і тривогу й біду,
Я пещу пелюстки тендітні усі.
Півонії диво розквітло в саду,.
2026.05.22
12:13
Прийду востаннє я у рідний гай
Перед від'їздом у краї далекі.
І заспіває пісню водограй,
Тополь і осокорів звучний клекіт.
Прийду востаннє я на цей моріг,
Босоніж стану на зів'ялі трави,
Відчувши гостро, що таке поріг
Перед від'їздом у краї далекі.
І заспіває пісню водограй,
Тополь і осокорів звучний клекіт.
Прийду востаннє я на цей моріг,
Босоніж стану на зів'ялі трави,
Відчувши гостро, що таке поріг
2026.05.22
10:14
Ми без успіху вилазим
На зелене на весні -
Наші крила, ніби клешні
Наше довге, наче сни!
Наші підсумки і поле
Надсилають смертним- Геть! -
Як розчинники для солі ,
На зелене на весні -
Наші крила, ніби клешні
Наше довге, наче сни!
Наші підсумки і поле
Надсилають смертним- Геть! -
Як розчинники для солі ,
2026.05.22
06:14
Шастає, як вітер,
Всюдисущий Вітя
Закутками рідного села, -
Начебто заблуда,
Нишпорить повсюди
І розповідає опісля:
Де чималі вишні,
А де нікудишні
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Всюдисущий Вітя
Закутками рідного села, -
Начебто заблуда,
Нишпорить повсюди
І розповідає опісля:
Де чималі вишні,
А де нікудишні
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.09
2026.02.11
2025.11.29
2025.04.24
2025.01.25
2024.08.04
2023.12.07
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Серго Сокольник /
Поеми
ЦЕ- ТЕМА. Маленька філософська поема
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
ЦЕ- ТЕМА. Маленька філософська поема
Видатного покрою
Театру куліси.
Їх на сцені лиш двоє.
Упала завіса...
-Ти пощо, Катіліно?..
Терпець увірвався...
Цезар мертвий. Та стимул
Величний зостався...
Нерозвинутий логос
Сховай-но подалі-
Гордо напнута тога,
Античні сандалі...
Тібр міліє на літо...
І рідні пенати
Вже з провінції їде
Нерон рятувати.
.............................
І- жіночі інтриги
Із присмаком тліну...
Театральність віршів,
Що читав на колінах...
...ти не думав ніколи,
Як кане у Лєту
Тих віршів однакових
Папір з туалету,
"Мурмоталок" незграбних
Кричуща банальність,
Що на блюді підноситься,
Мов геніальність,
Наче в піку тому,
Хто проходив крізь ночі,
Хто в холуйську тюрму
Заповзати не схоче,
В кого вірші пориву
І спокою різні,
Вітрогонно-стрімкі,
Гостролезо-залізні,
Мов отримана в битві
Зі стогоном рана?..
Що ти бачив в житті,
Туголобий баране,
Що "під Цезаря" шився
Жіноцтво любити?
Ти у нього повчився б,
Що з ними робити.
Їх порив шаленіти...
Ті оргії ночі...
Після битв... Ти кульбіти
Робити не хочеш,
Бо тобі до душі
Театральні інтрижки,
Безталанність віршів-
"Свіжоспечена" книжка,
Безкінечно-нудна
Писанини дурнЯ...
Цезар глянув би...
Плюнув... Сказав-
РОЗМАЗНЯ.
Та й усе. -До клоаки
Закиньте сувій
"Писознаків"!.. Та він,
Як нараз, неживий.
"Братство" Брутів-
З скляними очами ворони
З каламуті каламус
Дарують Нерону.
Їм до смерті
Осанну лабать і лабать.
............................
Щоб померти,
Просить доведеться раба.
© Copyright: Серго Сокольник, 2015
Свидетельство о публикации №115121211894
Театру куліси.
Їх на сцені лиш двоє.
Упала завіса...
-Ти пощо, Катіліно?..
Терпець увірвався...
Цезар мертвий. Та стимул
Величний зостався...
Нерозвинутий логос
Сховай-но подалі-
Гордо напнута тога,
Античні сандалі...
Тібр міліє на літо...
І рідні пенати
Вже з провінції їде
Нерон рятувати.
.............................
І- жіночі інтриги
Із присмаком тліну...
Театральність віршів,
Що читав на колінах...
...ти не думав ніколи,
Як кане у Лєту
Тих віршів однакових
Папір з туалету,
"Мурмоталок" незграбних
Кричуща банальність,
Що на блюді підноситься,
Мов геніальність,
Наче в піку тому,
Хто проходив крізь ночі,
Хто в холуйську тюрму
Заповзати не схоче,
В кого вірші пориву
І спокою різні,
Вітрогонно-стрімкі,
Гостролезо-залізні,
Мов отримана в битві
Зі стогоном рана?..
Що ти бачив в житті,
Туголобий баране,
Що "під Цезаря" шився
Жіноцтво любити?
Ти у нього повчився б,
Що з ними робити.
Їх порив шаленіти...
Ті оргії ночі...
Після битв... Ти кульбіти
Робити не хочеш,
Бо тобі до душі
Театральні інтрижки,
Безталанність віршів-
"Свіжоспечена" книжка,
Безкінечно-нудна
Писанини дурнЯ...
Цезар глянув би...
Плюнув... Сказав-
РОЗМАЗНЯ.
Та й усе. -До клоаки
Закиньте сувій
"Писознаків"!.. Та він,
Як нараз, неживий.
"Братство" Брутів-
З скляними очами ворони
З каламуті каламус
Дарують Нерону.
Їм до смерті
Осанну лабать і лабать.
............................
Щоб померти,
Просить доведеться раба.
© Copyright: Серго Сокольник, 2015
Свидетельство о публикации №115121211894
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
