ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Сергій Губерначук
2025.12.16 13:22
Порадуй моє тіло – я готовий.
На ланцюгах моя труна – ореля.
Тих не почуй, хто про мій дух злословить.
Вони ніколи не були в моїх постелях.

Дай доторкнутися рукою до любові,
не відсахнись від мертвої руки, –
бо то не смерть, – то понагусло крові

Юлія Щербатюк
2025.12.16 13:21
Не спішіть серед шторму і злив
промовляти: "Пройшов!". Все складніше.
"Пал, що наскрізь обох пропалив,
безпритульними потім залишив".

Не спішіть ви твердити про те,
що прочитаний вже до основи
ваш роман. Є багато ще тем.

Юрко Бужанин
2025.12.16 12:37
Дивлюся в небо — там зірки і вічність,
А під ногами — грузько, як життя.
Сусід Євген, утративши логічність,
Штовха у безвість баки для сміття.
А я стою, немов антична статуя,
В руці —"Первак", у серці — порожнеча.
Дружина каже: «Досить вже бухати,

Артур Курдіновський
2025.12.16 12:21
Сувора Совість дивиться на мене,
Тримає міцно землю й небеса.
Ніколи не виходила на сцену -
Далеко не для всіх її краса.

Тверді слова не промовляє гучно,
Все пошепки. І погляд вольовий.
Мені нелегко. Я - її заручник,

Олександр Сушко
2025.12.16 10:42
Я - чарівник, слуга сяйних казок,
Ерато благородної невільник.
Тож віршопад пахтить, немов бузок,
У строфах - муси, слоїки ванільні.

МрійнА оаза! Щастя береги!
Повсюди айви, квітнучі оливи!
Рожевий мед любової жаги

Тетяна Левицька
2025.12.16 09:36
Буває, що чоловіки
ідуть із дому без валізи,
без штампа в паспорті та візи,
без вороття і навіки
в країну вільних душ, туди,
де благодать незрозуміла
стирає росяні сліди
серпанків яблунево-білих.

Віктор Кучерук
2025.12.16 06:08
Зима розквітла білизною
І світ морозом обдала, -
Красу створивши бахромою,
Оторочила півсела.
Сніжок порипує й блискоче
Навкруг холодна бахрома, -
Така зима милує очі
Та душу тішить крадькома.

Ярослав Чорногуз
2025.12.15 21:19
Теплом огорнута зима
Прийшла, нарешті, забілила
Цей світ чорнющий крадькома,
Поклала осінь у могилу.

Та раптом знов прийшла теплінь,
Лягла на плечі сніготалу.
Аж він од радості зомлів...

Тетяна Левицька
2025.12.15 20:55
Мій Боже, не лишай мене
одну на паперті юдолі.
Не все, мов злива промайне
у ніжних пелюстках магнолій.

За що не знаю, і мабуть,
я більш того не хочу знати,
залляла очі каламуть

Сергій СергійКо
2025.12.15 20:27
Ніч наповнена жахом,
Ще страшнішим за сон, –
Кров'ю вкрита і прахом.
Замінованим шляхом
Нас штовхають в полон.

Обгорілі кімнати
І відсутні дахи.

Борис Костиря
2025.12.15 19:55
Я повертаюсь у минуле,
А в цьому часі бачу я
Себе у смороді й намулі,
Де йде отруйна течія.

У мерехтінні й шумовинні
Світів, епох, тисячоліть
Шукаю я часи невинні,

Іван Потьомкін
2025.12.15 19:00
Знову в Ізраїлі дощ...
Це ж бо Кінерету щось.
Це ж бо і нам без труда
Лине цілюща вода.
Хай ти промок, як хлющ,
Очі-но тільки заплющ,-
І, мов в кіно, ожива
Вбрана у квіт Арава.

Кока Черкаський
2025.12.15 14:41
цьогоріч ми всі гадали,
що до весни буде осінь,
але ось зима настала,
мерзнуть пейси на морозі.

не захистить від морозів
і від вітру лапсердак,
простужусь, помру,- хто ж Розі

Ольга Олеандра
2025.12.15 11:12
Кришталики снігу вкривають подвір’я.
Коштовні, численні – лежать і блищать.
Зима білобока розпушеним пір’ям
притрушує сльоту буденних понять.

Легкий морозець доторкається носа.
Рум’янить пестливо закруглини щік.
Вигулює себе зима білокоса,

Артур Курдіновський
2025.12.15 08:16
Ви можете писати папірці,
Тягнути у безсовісні угоди -
Та тільки знайте: гнів мого народу
Не спинять вже ніякі стрибунці.

Вам затишно? Не бачили ви тих
В Ізюмі вбитих, страчених у Бучі?
Запам'ятайте: помста неминуча

Микола Дудар
2025.12.15 07:40
Попри снігу і дощу,
Попри слюнь від всячини —
Я не згоден, не прощу,
Краще б розтлумачили…
Попередження своє,
Попри зауваженням,
Настрій кожен з них псує
В мінус зоощадженням…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Серго Сокольник / Вірші

 Сила книги
Як нелегко прийдеться
Шляхом долі іти,
То приєднуйся серцем
До Одвічних Святинь.

В мандрівних піруетах
Крізь шляхи і роки
Ти до серця планшета
Завантажуй книжки,

Бо звірятимеш долю
По героїв ділах,
І побачиш навколо
Втаємничено, як

Вже твої розгорнули
Прапори перемог,
Як свистітимуть кулі
На розламах епох,

Таємниці відкриті
Неозорих небес,
І твоя Маргарита
Розшукає тебе.

Як єством відчуваєш
Що надходить пора,
Бо до прощі чекає
Вже Чернеча гора,

Де земля, наче мама,
Вбереже від біди,
До якої, прочанин,
Ти, нарешті прийди...

...Сонця силу сприймає
Виноградна лоза...
...Серце співом стікає,
На Шевченків "Кобзар...


© Copyright: Серго Сокольник, 2016
Свидетельство о публикации №116031701162

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2016-03-18 10:57:54
Переглядів сторінки твору 3084
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.733
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2023.10.12 16:11
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2016-03-18 16:25:56 ]
Сподобався ритм вірша і якась ніжна тиша, яка відчутна попри силу і стрімкість рядків.
Вмієте поєднувати непоєднуване)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2016-03-18 18:20:10 ]
Я багато чого вмію, Ларисо. Справді багато чого. У різних темах. Навіть сам собі дивуюсь) Приємно, що сподобалось.
Доречі Ваша теза щодо моєї любові до любовної і еротичної лірики- так, все правильно (хоча ні мої інтереси, ні моя творчість цим аж ніяк не обмежуються) Бо через ці ОДВІЧНІ теми можна передати УСЕ. Я ж не пишу тупих кричалок, агіток, не люблю писати про війну (хоча те, що у мене написане про війну, ну дуже непогане, читали ж), в еротиці терпіти не можу привиту де-інде інтерпретацію "еротика без еротики" (ну, всю суть цього "безсмертного вчення" можна вкласти в коротеньку формулу ГОЛА ЖІНКА ЛЯГЛА, РОЗЧЕПІРИЛАСЬ І НЕ ПУСКАЄ В СЕБЕ ЧОЛОВІКА))) Це не еротика. Це сповідь "картинки-Зінки, прямої спинки". Динамки, коротше. Тому вводжу термін в укр. літ. на таку, з дозволу сказати "еротику"- ДИНАМО-ЕРОТИКА))) Дарую світу цей безсмертний термін від Серго Сокольника (вже світу треба б дякувати мені))). А якщо по суті- теми кохання як нараз і розкривають можливість сказати УСЕ. До того ж змістовно і цікаво) Це я трохи міркуваннями поділився) А були ж, були у нас змістовні бесіди... Проте (оскільки привату тут немає), можу коментити коротко. Як забажаєте)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2016-03-18 18:32:38 ]
Вірш, напевне, написаний для актуального Канівського конкусу:
http://zeitglas.io.ua/s2287982/ogolosheno_v-y_mijnarodniy_poetichniy_konkurs_chatu_v_stolittyah_chernecha_gora
А якщо ні - то все одно подавайте, цілком підходить :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2016-03-18 18:40:55 ]
Ну от не сховаєш шила у мішку))) Так, мене зацікавила тема) Я не подавав (там якісь не надто зрозумілі умови, а я люблю, коли все кришталево-ясно))) Та таки, мабуть, подам))) Тим більше в контексті певної корумпованості укр.літ (не самої звичайно, Нальоту, що налип на неї, а я це вже відчув на собі) Я тут проводжу паралельно деякі тести на предмет виявлення певних негативних явищ (по попереднім результатам думав, що все значно гірше, тепер скажу- ні, є деякі надії...), тож сам Бог велів, як то кажуть))) Хоча- може напишу і щось інше... Тому- не факт, проте цікава гіпотеза. Дякую Вам, Галино)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2016-03-18 19:01:52 ]
Де земля, наче мама,
Заліковує креш

не зрозуміла рядка


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2016-03-18 19:10:08 ]
Креш (у льотчиків, гонщиків, байкерів (був колись байкером, був)))- катастрофа. Капут, коротше))) Проте я ще подумаю, може, внесу зміни, не всі в"їжджають в сленг) Може- посилання дати?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2016-03-18 19:16:36 ]
Кришталева чара – срібна креш, Пити чи не пити – все ж умреш.
пісня є така


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2016-03-18 19:18:22 ]
Таємниці відкриті
Неозорих небес,
І твоя Маргарита
Розшукає тебе.


і Маргарита не вельми сприймається у вірші, де Шевченко.
Можливо, це лише мені так.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2016-03-18 22:38:43 ]
Май"є, вірш все ж ПРО КНИЖКИ ВЗАГАЛІ) Не будемо дискримінувати))))))))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2016-03-20 16:10:50 ]
Я таки вніс виправлення