ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Леся Горова
2024.09.27 15:47
Косий дощ (пісня)
Дощ у шибку стукає косий
Вітром кинутий іздаля,
Сотня крапель дзвінкоголосих
Ніжно ім'я твоє промовля.

Він малює й змиває букви ,
Я вдивляюсь у мокре скло.
Скільки ще цій розлуці бути ,

Юрій Лазірко
2024.09.27 08:08
А війна війною
Геееей!...
Гея-гея-гея-Геееей.

А війна війною,
а поля кістками...
Запеклися кров'ю
імена у камінь,

Микола Соболь
2024.09.27 06:08
* * *
Посіє осінь мжичку. Хай росте.
Такі часи: нікому не догодиш.
Стає все більше листя золоте
і сонячної меншає погоди.

Примружу очі, обпекла краса,
всі літні барви в першім падолисті,
високі до нестями небеса,

Віктор Кучерук
2024.09.27 05:24
* * *
Твоє волосся вбране в квіти
Леліло барвами лугів
І сильно пахло розігрітим
Манливим духом літніх днів.
Воно текло привабно в жменю,
Долоні повнячи теплом, –
І серце билося шалено,
І мріям ліку не було…

Микола Дудар
2024.09.27 04:59
***
Збережи для себе пам’ять… Будь-яку
Зупинись, заляж та хоч би де
Бажано без сліз, до коньяку
І ніяких мов щоб про буфет…

Вигукни собі щось… вигукни будь-що
Запереч тим вигукам, станцюй…
І не передумаєш якщо,

Артур Сіренко
2024.09.27 01:07
Дядько Гуня
Сталося це 7 липня 1977 року, в день коли совкові містики і повітові пророки вважали, що настане кінець світу сього. Всесвітньої катастрофи не сталося, але кінець світу настав в межах однієї комунальної квартири в місті, що було забуте Богом і літераторам

Сонце Місяць
2024.09.26 18:39
sent
теми що давно & всім від них тошно
операції в маніпуляційній о так
скидання масок демаскує тотожні
злотогінний сезоноксамит ну-да

& де-небудь у жмеринці чи в криворівні
сходить місяць сріблиста його печать
на устах тліє млість і мовчатимуть півні

Євген Федчук
2024.09.26 14:51
Андрофаги
Тихий вечір. Зорі небо всіяли, як маком.
Місяця іще немає, тож вони і сяють.
Вітер десь у очеретах сонний позіхає,
Шарудить та постіль стеле, аби було м’яко.
По балці тече потічок невеликий зовсім.
На вигині старі верби буйно розрослися,
Стоять тісн

Світлана Пирогова
2024.09.26 09:30
Любити й вірити (квартон)
Любити й вірити - є справжнє.
Усмішку дарувати іншим.
Добра надати хоч би краплю,
У серці щезнуть муки тіні.

Метеликом - в політ на світло,
Любити й вірити - є справжнє.
Очиститься від лжі повітря.

Іван Потьомкін
2024.09.26 08:31
***
Навіки батько попрощавсь зо мною,
Коли я дозрівав у материнськім лоні.
Дозволили востаннє притулитись вухом
І, що роблю я там, він хвильку слухав.
Батько живий дістався од дружини –
Тільки таким його сприймаю і донині...
...Стелилась перед хлопч

Віктор Кучерук
2024.09.26 06:15
* * *
Давай поїдемо в Карпати
На довгождані вихідні,
Бо голосисті водоспади
Вже стали снитися мені.
Сріблясті бризки на камінні,
І на обличчях наших теж, –
Побачить зможем неодмінно
Й відчуєм шкірою, авжеж.

Микола Дудар
2024.09.26 06:15
***
Ворог він є ворог… ворох
Душа в тілі лає… морок
А у небі ворон… вибач братів, вдово…
Маєм те, що маєм… скоро

Серпень ось-ось зникне… будні
Сльози перев’язки… буде
Світ вже розуміє: не цілуйтесь з Дурнем

Іван Потьомкін
2024.09.25 20:57
***
Хоч зір з літами дещо підупав,
Саме тепер поволі прозріваю:
Щось неповторне з воза впало,
Як безоглядно завтра підганяв.
«Що? Де? Коли?»-
Не знати до пуття.
Без остраху вернувся б пішки,
Якби були не коні, а воли.

Володимир Каразуб
2024.09.25 20:35
Природа
Цей хрущ, що втопився у бочці з водою
Чи голуб, що залетів під колесо автомобіля —
Ніколи б не стали жертвою таких історій,
Позаяк природа не вміє збивати бочки,
І немає автомобільного заводу,
І так далі і таке інше,
Але людина стала її частиною,

Юрко Бужанин
2024.09.25 13:41
***
Чим ти приваблюєш мене?
– Парадоксальністю своєю,
Непередбачувана ти,
наднезбагненна твоя суть...
Над виднокраями світів
зійшла надновою зорею,
Обпалюєш ти, водноча

Микола Дудар
2024.09.25 09:37
***
…безпосередньо породив
Себе з відродженої правди
Про те в житті як начудив
Напрочуд більш любого найди…

Дозволим вслухатися в щем
Котрий на вигляд не болючий
Котрий не виплаканий ще
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Фоміч Валерій Андрійович Пожежник
2024.09.25

Васка Почеркушка
2024.09.16

Антон Мог
2024.08.20

Ілля Шевченко
2024.08.17

Юлія Рябченко
2024.08.04

Мирослав ЕкманКременецький
2024.07.25

Олекса Квіт
2024.07.05






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Інна Руснак (1988) / Вірші

 Втрачати важко близьких назавжди
Втрачати важко близьких назавжди
Так, наче рвуться всі судини, вени.
Ще їхні ти відшукуєш сліди,
Вони ж - зійшли з життєвої арени.
Немає їх у днині навесні,
Що враз стає, мов айсберг в океані.
І ти ідеш босоніж по стерні,
Й стікають болем втрати рани рвані.
Немає їх, вони перецвіли,
Нема і в коливаннях мікрогерців.
Лиш цвіт осипався, коли ішли,
І залишився пам"яттю у серці...




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2016-03-30 08:56:02
Переглядів сторінки твору 3694
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (3.623 / 5.25)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.623 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.764
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.06.04 20:22
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирохович Андрій (М.К./Л.П.) [ 2016-03-30 16:27:56 ]
як це днина навесні стає айсбергом в океані?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Руснак (Л.П./Л.П.) [ 2016-03-30 16:35:50 ]
Коли втрачаєш близьких - лише зима, лише холод...
На щастя, думаю Вам це не знайоме.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирохович Андрій (М.К./Л.П.) [ 2016-03-30 16:37:58 ]
хм. звикло, айсберг в океані вказує на самотність. але - це ж все про лг, а зовсім не про днину, навіть якщо брати ваше тлумачення про холод


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Руснак (Л.П./Л.П.) [ 2016-03-31 07:50:03 ]
Бачу, Ви великий знавець літератури. Дякую за коментарі. Успіхів на творчій ниві і зокрема - у критиці!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Руснак (Л.П./Л.П.) [ 2016-03-31 08:40:18 ]
На колір і смак - товариш не всяк. Кожен має власну думку і власні уподобання.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2016-03-31 09:18:51 ]
"...ж - зійшли з життєвої..." - спробуйте прочитати це вголос, Інно. )
"враз_стає" - потужне злиття приголосних, таке не вітається на ПМ (та і поезії). )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Руснак (Л.П./Л.П.) [ 2016-03-31 11:30:43 ]
Валерію, дякую за коментар і за критику, візьму до уваги. Але у Вашій поезії також присутній збіг приголосних: "...трансцендентний секс, тантричний", до того ж читається важче, ніж моє. Я вважаю, що коли мовить душа - то відсутні будь-які межі. Поезія - це простір, а не замкнена кімната. Це особисто моя думка. Ось Ваш вірш, рядки з якого я навела вище: якби Ви замінили слово "трансцендентний" іншим, легшим для вимови, - то, правда ж, значення змінилося б? Тому, як на мене, головне те, що ти передаєш, свої емоції, переживання, спостереження. Звичайно ж потрібно дотримуватися певних літературних норм. Але ось такі зауваження, типу: збіг приголосних, збіг голосних, збій ритмомелодики, недотримання рими тощо - у мене асоціюються із концтабором, де суворий режим, котрого конче потрібно дотримуватися, інакше - не виживеш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2016-03-31 12:18:47 ]
А хіба ж Ви не знаєте, Інно, що найбільше у інших люди бачать те, що притаманне їм самим?) Ви зайшли на якийсь із давніших моїх віршів - а вони такі недосконалі, що вже й мені самому перестали подобатись, і я їх правлю-правлю і ніяк до пуття довести не можу.) Якщо не важко, дайте посилання, з якого саме мого вірша цитата, і, можливо, я і в ньому щось спробую покращити.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Руснак (Л.П./Л.П.) [ 2016-03-31 14:30:30 ]
Я вважаю, що нічого покращувати у Вашому (давньому) вірші не потрібно, бо він відображає ваші емоції, думки у певний період Вашого життя. І взагалі, моя думка, що поезія має бути широкою. У світі нема нічого досконалого. І ми з вами теж не досконалі. Тому пишіть те, що відчуваєте і все. Це моя Вам порада. П.С. До речі, Ваш вірш, про який йде мова, обрала першим для прочитання, не вишукувала навмисне всіляких там недоліків тощо. ПРосто цікаво було познайомитися з Вашою творчістю. Посилання, на жаль, Вам не кину, бо не пам"ятаю, в якому саме розділі я читала його, то було випадково.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2016-03-31 15:27:32 ]
Та я вже знайшов і підправив.) Дякую. Я виправляю давніші вірші з точки зору техніки і кращого звучання. Сподіваюсь, тим самим не вихолощую їхню суть. Хоча деколи все-таки і кардинально змінюю. Просто не хочеться, аби колись у майбутній збірці вони виглядали по-школярськи.