ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ірина Вовк
2026.09.13 08:17
ЦИКЛ "МЕСОПОТАМІЯ" (Додаток ІІ)


«АЛЕКСАНДР МАКЕДОНСЬКИЙ: ОСТАННІЙ ПАРАД НАПІВБОГА»

(драматичний ескіз у стилі шумеро-аккадського епосу, в трьох сценах)


Євген Федчук
2026.09.13 07:47
Спокійно земля Руська спочивала.
Бо ж князь її славетний Святослав
У степ далеко половців прогнав,
Їх стійбища у полі потоптали
Князі й велику здобич узяли,
Полон великий зі степів пригнали.
Тож земля Руська мирно спочивала…
Князі також вспокоєні б

Володимир Бойко
2026.09.13 06:46
У природному парку в Японії
І верблюди, і коні, і поні є.
На японські дива
Претендує москва,
Бо у неї права на Японію.

У злиден

Віктор Кучерук
2026.09.13 06:31
Минають безрадісно роки,
Але відчуваю, бува,
Що досі надія глибока
На краще у серці жива.
Неначе від написів титли
На дулах столітніх мортир,
Нікуди донині не зникли
Мої сподівання на мир.

хома дідим
2026.09.12 21:46
переконай себе у тім
що наша зустріч недаремна
що ти цього давно хотів
що цей момент є одкровенням
мовби сезон доречний день
і карусель чим не французька
що зачаровує дітей
проз таємниче слово дзуськи

Вячеслав Руденко
2026.09.12 21:04
Рука ще пестить Фаберже,
Крихке й примарне береже,
В густе пірнає бланманже —
Тоді і прісно.

Немов Каафи* у Пейсах,
Чи сподік* сподівань і Птах —
Синиць, відтанулих в снігах,

Ольга Садкова
2026.09.12 21:01
Понеділок. Час до школи
але Грицик трохи кволий.
В «Сталкера» до ночі грав,
не торкався інших справ.

Де наплічник, не згадає,
— Може, бачив хто? — питає.
Сердяться і мама, й тато:

Борис Костиря
2026.09.12 13:06
До давніх каменів я припадаю
І чую шепіт із глибин віків.
Середньовічний замок - вхід до раю,
Але ключів немає від замків.
Я чую гул віддаленої битви,
Промови, клятви, навіжений шал,
Відлуння стародавньої молитви.
Запрошує історія на бал.

Світлана Пирогова
2026.09.12 12:52
Хоч хилить вітер стебла до стебла,
І тирсу нагинає аж до млості,
Осіннє сонце - часточка тепла,
Як міні-літо зігріває простір.

Радіє вересневий сонцелюб,
Бо золотаві кучері шле сонце.
І для душі якийсь незвичний люкс,

Віктор Кучерук
2026.09.12 06:15
Душу змучує тривога,
Серце стиснув міцно страх, -
Потяглась моя дорога
По небажаних місцях.
Тут, де палиці в колеса
Уставляють через день,
То не в захваті від п'єси,
То байдужі до пісень.

хома дідим
2026.09.11 20:41
небосвітло вищезає
пітьма прохолоду ллє
був у тому вищий задум
що у нім було чиє
що із цих думок бездарних
із безрадних цих думок
мріями бреде ліхтарник
в сутінковий вогкий смог

Ірина Вовк
2026.09.11 18:51
ЦИКЛ І МЕСОПОТАМІЯ (Додаток)

«ВЕЛИЧ І ПОПІЛ НІНЕВІЇ»
(драматичний «ескіз» у ритмічній прозі на три з’яви
в дусі шумеро-аккадського епосу)

ДІЙОВІ ОСОБИ:
Хронос – Час Старого Світу, безпристрасний свідок епох.

С М
2026.09.11 16:51
Сексі Сейді, чому, чого
Ти обдурила всіх і кожного
Ти обдурила всіх і кожного
Сексі Сейді, охох, чому, чого?

Сексі Сейді, зламавши гру
На показ виклала усім
На показ виклала усім

Ольга Садкова
2026.09.11 15:18
Кручені паничі, ой, кручені.
Як в танкУ, вигинатись научені.

По паркану плетуться з квітами,
далі — вище — вишневими вітами.

Незбагненно плетуться стінами,
щоби ті не були просто сірими.

Марія Дем'янюк
2026.09.11 13:18
Білка бігає по гілках,
Пильно дивиться донизу,
Білка знає - тут ліщина,
І готова до сюрпризу.

Білка плигає завзято,
Бо угледіла горішки,
І радіє : "Як багато!

Борис Костиря
2026.09.11 12:29
Відбувся у природі збій,
Такий нечуваний, нежданий,
Немовби надійшов прибій,
Такий далекий і жаданий.

Щось у нутрі лісів кричить,
Благаючи про допомогу.
Так думку переплавить мить,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Інна Руснак (1988) / Вірші

 Втрачати важко близьких назавжди
Втрачати важко близьких назавжди
Так, наче рвуться всі судини, вени.
Ще їхні ти відшукуєш сліди,
Вони ж - зійшли з життєвої арени.
Немає їх у днині навесні,
Що враз стає, мов айсберг в океані.
І ти ідеш босоніж по стерні,
Й стікають болем втрати рани рвані.
Немає їх, вони перецвіли,
Нема і в коливаннях мікрогерців.
Лиш цвіт осипався, коли ішли,
І залишився пам"яттю у серці...




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2016-03-30 08:56:02
Переглядів сторінки твору 4377
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (3.623 / 5.25)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.623 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.764
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.06.04 20:22
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирохович Андрій (М.К./Л.П.) [ 2016-03-30 16:27:56 ]
як це днина навесні стає айсбергом в океані?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Руснак (Л.П./Л.П.) [ 2016-03-30 16:35:50 ]
Коли втрачаєш близьких - лише зима, лише холод...
На щастя, думаю Вам це не знайоме.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирохович Андрій (М.К./Л.П.) [ 2016-03-30 16:37:58 ]
хм. звикло, айсберг в океані вказує на самотність. але - це ж все про лг, а зовсім не про днину, навіть якщо брати ваше тлумачення про холод


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Руснак (Л.П./Л.П.) [ 2016-03-31 07:50:03 ]
Бачу, Ви великий знавець літератури. Дякую за коментарі. Успіхів на творчій ниві і зокрема - у критиці!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Руснак (Л.П./Л.П.) [ 2016-03-31 08:40:18 ]
На колір і смак - товариш не всяк. Кожен має власну думку і власні уподобання.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2016-03-31 09:18:51 ]
"...ж - зійшли з життєвої..." - спробуйте прочитати це вголос, Інно. )
"враз_стає" - потужне злиття приголосних, таке не вітається на ПМ (та і поезії). )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Руснак (Л.П./Л.П.) [ 2016-03-31 11:30:43 ]
Валерію, дякую за коментар і за критику, візьму до уваги. Але у Вашій поезії також присутній збіг приголосних: "...трансцендентний секс, тантричний", до того ж читається важче, ніж моє. Я вважаю, що коли мовить душа - то відсутні будь-які межі. Поезія - це простір, а не замкнена кімната. Це особисто моя думка. Ось Ваш вірш, рядки з якого я навела вище: якби Ви замінили слово "трансцендентний" іншим, легшим для вимови, - то, правда ж, значення змінилося б? Тому, як на мене, головне те, що ти передаєш, свої емоції, переживання, спостереження. Звичайно ж потрібно дотримуватися певних літературних норм. Але ось такі зауваження, типу: збіг приголосних, збіг голосних, збій ритмомелодики, недотримання рими тощо - у мене асоціюються із концтабором, де суворий режим, котрого конче потрібно дотримуватися, інакше - не виживеш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2016-03-31 12:18:47 ]
А хіба ж Ви не знаєте, Інно, що найбільше у інших люди бачать те, що притаманне їм самим?) Ви зайшли на якийсь із давніших моїх віршів - а вони такі недосконалі, що вже й мені самому перестали подобатись, і я їх правлю-правлю і ніяк до пуття довести не можу.) Якщо не важко, дайте посилання, з якого саме мого вірша цитата, і, можливо, я і в ньому щось спробую покращити.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Руснак (Л.П./Л.П.) [ 2016-03-31 14:30:30 ]
Я вважаю, що нічого покращувати у Вашому (давньому) вірші не потрібно, бо він відображає ваші емоції, думки у певний період Вашого життя. І взагалі, моя думка, що поезія має бути широкою. У світі нема нічого досконалого. І ми з вами теж не досконалі. Тому пишіть те, що відчуваєте і все. Це моя Вам порада. П.С. До речі, Ваш вірш, про який йде мова, обрала першим для прочитання, не вишукувала навмисне всіляких там недоліків тощо. ПРосто цікаво було познайомитися з Вашою творчістю. Посилання, на жаль, Вам не кину, бо не пам"ятаю, в якому саме розділі я читала його, то було випадково.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2016-03-31 15:27:32 ]
Та я вже знайшов і підправив.) Дякую. Я виправляю давніші вірші з точки зору техніки і кращого звучання. Сподіваюсь, тим самим не вихолощую їхню суть. Хоча деколи все-таки і кардинально змінюю. Просто не хочеться, аби колись у майбутній збірці вони виглядали по-школярськи.