Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.03.18
09:47
Оперний співак зі світовим іменем. Володар унікального голосу - контртенору.
Соліст Паризької національної опери.
Перебуваючи за межами України, ніколи не припиняв переживати за її долю, завжди був у вирі подій.
Загинув у бою на Донбасі від кулі снайп
Соліст Паризької національної опери.
Перебуваючи за межами України, ніколи не припиняв переживати за її долю, завжди був у вирі подій.
Загинув у бою на Донбасі від кулі снайп
2026.03.18
06:36
Сірі котики вербові
І пухнасті, і м'які, -
І убрані празниково,
І завжди небоязкі
Ці сіренькі верхолази,
Ці пухнастики малі,
Що знов просяться до вази
На письмовому столі.
І пухнасті, і м'які, -
І убрані празниково,
І завжди небоязкі
Ці сіренькі верхолази,
Ці пухнастики малі,
Що знов просяться до вази
На письмовому столі.
2026.03.18
06:35
Не шукайте її в холодних реєстрах, у переліку дат чи в тесаному камені. Вона розчинилася в Рашківському тумані, там, де Дністер зупиняє свій біг, зачувши шерех княжих подолів.
Її могила – не пагорб із хрестом, а простір між козацьким степом і молдавськи
2026.03.17
22:01
За чуттями як-от бити фарфор
Або сміятися
Бий фарфор, сміючись
Бий фарфор, сміючись, сміючись
За чуттями, як-от падолист
Або усміхання
Падай листям усміхаючись
Або сміятися
Бий фарфор, сміючись
Бий фарфор, сміючись, сміючись
За чуттями, як-от падолист
Або усміхання
Падай листям усміхаючись
2026.03.17
19:35
…У скринях окованих, серед шовків і смирни, лежало в о н о – дарунок зі Сходу, важкий і сліпучий. Намисто султана, де кожен алмаз – як сльоза, і кожен рубін – наче крапля крові пекучої. Господар Васіле Лупул надів його доньці на шию в день шлюбу: «Носи, Р
2026.03.17
17:57
Ти вже шосте коло з легкістю долаєш,
А я по-старечому ледве шкутильгаю.
Не стану хвалитись, що колись і я
Не одного з бігунів, як ти, обганяв.
Спогади, щоправда, в спорті не підмога,-
Попри біль і втому треба трудить ноги.
Ти вже на десятім – я ж на
А я по-старечому ледве шкутильгаю.
Не стану хвалитись, що колись і я
Не одного з бігунів, як ти, обганяв.
Спогади, щоправда, в спорті не підмога,-
Попри біль і втому треба трудить ноги.
Ти вже на десятім – я ж на
2026.03.17
12:43
І
Що не малюй,
а йде війна,
допоки є московія
і корегує сатана
неписану історію.
ІІ
Що не малюй,
а йде війна,
допоки є московія
і корегує сатана
неписану історію.
ІІ
2026.03.17
12:22
…Я люблю людські руки. Вони мені здаються живими додатками до людського розуму. Руки мені розповідають про труд і людське горе. Я бачу творчі пальці — тремтячі й нервові. Руки жорстокі й хижацькі, руки працьовиті й ледарські, руки мужчини й жінки! Вас я л
2026.03.17
11:46
Ти дивишся у дзеркало
і не бачиш
свого відображення.
Ти розчинився у просторі,
ти злився
із безликістю кімнати.
Так дух розчиняється
у безмежних полях космосу,
і не бачиш
свого відображення.
Ти розчинився у просторі,
ти злився
із безликістю кімнати.
Так дух розчиняється
у безмежних полях космосу,
2026.03.17
09:33
«Ой, під горою, під Сучавою,
Там козак Тиміш лежить із славою.
Там не били в дзвони, там не грали сурми,
Тільки лиш Розанда мовить так над мурами...
– Ой, мій соколе, ясний муженьку,
чом не кличеш мене, мій под
2026.03.17
06:18
Весна навколо - і в душі весна
Відразу та охоче відродилась, -
Вона жива, як світу таїна,
І невблаганна, наче Божа милість.
То ледве чутна, ніби шелест крил,
То гомінка й весела, як цимбали, -
Від неї знову набираюсь сил,
Щоб старості пручатися над
Відразу та охоче відродилась, -
Вона жива, як світу таїна,
І невблаганна, наче Божа милість.
То ледве чутна, ніби шелест крил,
То гомінка й весела, як цимбали, -
Від неї знову набираюсь сил,
Щоб старості пручатися над
2026.03.17
01:48
Хилитає вітер тую
Сонце зникло, не сія.
Так сумую, так сумую
За тобою, мила я.
З-під вечірньої вуалі
І гіркої самоти --
Від печалі, від печалі
Сонце зникло, не сія.
Так сумую, так сумую
За тобою, мила я.
З-під вечірньої вуалі
І гіркої самоти --
Від печалі, від печалі
2026.03.17
00:30
Російсько українська війна – війна за виживання. Українців – як нації, московитів – як імперії.
Мало повернути державність, треба повернути ще й історію.
Моральні авторитети черпають своє натхнення із кримінального минулого.
Найліпше захищати інт
2026.03.16
23:37
– Ти знову дивишся на захід, Тимоше, – її голос був тихим, як шелест шовкової завіси. – Там, де небо стає червоним, наче розлите вино твого батька. Там Молдова... чи там війна?
Він не обернувся, але вона відчула, як напружилися його плечі під жупаном. Йо
2026.03.16
19:53
«…Їх щастя тривало – як літня гроза,
На білеє личенько впала сльоза.
Лишилась вдовиця у Рашківській тиші,
Де вітер холодний легенди колише.
Ні перли коштовні, ні княжий поріг
Від лиха і згуби її не вберіг.
Розтанули мрії, мов замок з піску,
Лишивши
2026.03.16
18:13
МАГІСТРАЛ
Давно покрився пилом чорний фрак,
І потьмяніли камінці корони.
Пронизує мовчання телефона,
Вразливий спогад назавжди закляк.
Так важко волю стиснути в кулак,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Давно покрився пилом чорний фрак,
І потьмяніли камінці корони.
Пронизує мовчання телефона,
Вразливий спогад назавжди закляк.
Так важко волю стиснути в кулак,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.02.11
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
2025.04.30
2025.04.24
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Ірина Бондар Лівобережна (1962) /
Проза
Сучасна п’єса про вільне слово
I. СЦЕНА ПЕРША:
Літературна (або якась інша) бесідка. Поет та Троль сидять по різні боки столу.
ПОЕТ:
Я написав «Поетичний аналіз» всього, що зараз відбувається в українській поезії. І тебе, непотріб, це стосується в першу чергу.
ТРОЛЬ:
Наївний, ти нічого не розумієш. Є в мене одна таємна покровителька. Досить їй лише клацнути пальцями, і ти вилетиш з цього сайту. А я залишуся. Бо я – з її команди.
ПОЕТ:
Ну, це ми ще побачимо, хто з нас вилетить!
ТРОЛЬ:
Побачимо!
(Входить Велика Мумба)
МУМБА:
Тролю, йди звідси, мені треба поговорити з Поетом.
(Троль, кланяючись, звільняє Мумбі своє місце, і задкуючи виходить)
Ви – неук, поете! Хто вчив вас так писати? Хто дозволив вам так писати? Одним своїм твором ви образили геть усіх моїх друзів!
ПОЕТ:
Звідки ви взяли, що я писав саме ПРО ВАШИХ друзів? Втім, якщо хтось приміряє мої слова на себе, це їх проблеми. Я писав про недоліки сучасної літератури в цілому. Чому ви вирішили, що я не можу вільно висловлювати свою думку, і повинен питати у когось дозволу? Чи не у вас?
МУМБА:
А хоч би й у мене! Моя освіта, моя літературна премія, мої учні, мої зв’язки, моє оточення дають мені на те право!
ПОЕТ:
Я теж маю вищу освіту. Все інше, перераховане вами, запросто можна купити. Я суджу по своїм відчуттям. Рівень ваших віршів я вважаю набагато нижчим від рівня моїх. Тільки ваша висока майстерність могла б дати вам право радити, як мені писати. І то у мене немає впевненості, що я волів би скористатися вашими порадами. Радьте тим наївним, що заглядають вам у рота. Я маю свій погляд, і свій шлях. Це все.
МУМБА:
Тоді я оголошую вам війну. Ви пожалкуєте, що не стали одним із нас. Я так усе організую, що вас випруть з цього сайту. Або створю такі умови, що ви самі захочете звідси піти. Це я вам обіцяю.
ПОЕТ:
Побачимо!
(відлуння грому, блискавка, завіса)
II.СЦЕНА ДРУГА:
Довгий стіл. На одному його кінці сидить Велика Мумба на стільці, що дуже нагадує трон. На іншому кінці – сидить Адмін. Погляд у нього розсіяний, поза виражає невпевненість у собі. З одного боку столу, обличчям до глядачів, сидять васали.
МУМБА:
Ітак, шановне товариство, підіб’ємо підсумки, що ми встигли зробити. Мальвіно, ти жалілася Адміну, що непритомнієш кожного разу, коли Поет викладає на сайті свої еротичні вірші?
МАЛЬВІНА:
Жалілася, пані!
МУМБА:
Отже, мало. Мало! А ти, моє Зайчатко, написала скаргу на сексуальні домагання? Адмін?
АДМІН:
(ніби крізь сон)
Так, я отримав скаргу. І не одну.
МУМБА:
І що? (волає) Та прокиньтеся ж врешті-решт!!!
АДМІН:
(міняючи позу)
Я не буду видаляти Поета. Мені подобається все, що він пише. Мені подобається його незалежність. І нашим читачам, врешті-решт, також подобаються його твори. Вони мають дуже високий рейтинг.
РОМАШКА:
Тоді ось вам мій ультиматум. Або я, або Поет. Якщо ви його не видаляєте, я піду з сайта. Піду, піду, і ніхто мене не зупинить! Це неподобство!
МУМБА:
Мовчи, Ромашко! А хто недавнечко в коментах зізнався, що залюбки читає поетову еротику?
РОМАШКА:
Ну, скільки можна нагадувати! Я ж виправилася! Ось учора я вискочила, як чортик із табакерки, і почала докоряти, що я не люблю, ну не люблю слухати, як хтось сам себе хвалить! Люблю тільки, коли хвалять мене! Цілу суперечку розв’язала!
МУМБА:
Молодець, Ромашечко! Що ще? Недоліки у віршіх вишукувати пробували?
БАЛАНДА:
Аякже!
МУМБА:
Збої наголосу, рими, граматичні помилки, зміст, ритм? Розбирали на склади?
БАЛАНДА:
Так точно!
МУМБА:
Молодець!
АДМІН:
(в сторону)
Плював він на ваші «розбори»!
МУМБА:
«Двійки» за вірші ставили?
РОМАШКА, МАЛЬВІНА, ЗАЙЧАТКО (хором)
Постійно ставимо!!!
МУМБА:
В Чорний список кидали?
СВІТЛИНА:
(меланхолійно)
Я так по декілька раз туди-сюди, потім знову у друзі…
МУМБА:
Ще ця Немезіда з’явилася звідкісь на мою голову! Шукає помилки у моїх «любимчиків», не зважаючи на ранги! Зайчатко, Мальвіну довела до сліз! Ну, нехай би собі з помилками писали, чи там не в риму, чи просто якусь нісенітницю, головне ж, що я все похвалила, схвалила, підтримала! Моя підтримка – ось що головне!
Задобрюк, ти до нього з лестощами підсолоджувалася?
ЗАДОБРЮК:
Звісно, моя пані! І з лестощами, і з критикою, і знову з лестощами, щоб приспати і приручити. Не ведеться…
МУМБА:
Прикро, знову не вийшло. Нічого, я перекрию йому дорогу на наш фестиваль. Отоді сам приповзе!!!
АДМІН:
(в сторону)
Плював він на ваші фестивалі!
МУМБА:
Адміне, я все чую! Краще б допомогли нам його якось позбутися!
АДМІН:
З якого дива? Не встиг він з’явитися, рейтинг сайту поповз угору. В той час як ви, Мумбо, займаєтеся тут лише самопіаром, ви, Баланда за 2 роки не написали жодного твору, зате постійно висите в чаті, збираючи плітки, а ви, Ромашко…
РОМАШКА:
(перебиваючи)
АХ, так! Тоді я піду, піду, піду, і твори свої заберу! Та я буду скаржитися королю! Та я буду скаржитися на короля! Це ви, Адміне, в усьому винний! Доки вже триватиме цей безлад? Та зробіть уже щось! Люди!!!
АДМІН:
А я зроблю. Я вас видалю. Ви мене своїми «наїздами» вже дістали!
Даю вам 2 тижні, щоб забратися звідси разом зі своїми творами. І це я тільки з поваги, що ви так довго перебували на моєму ресурсі.
УСІ:
ЯК?????????? (німа сцена)
РОМАШКА:
(оговтавшись)
Ви… ви… не маєте права!!! Я вас по судах затягаю! Я на вас заявлю куди треба! Я вас знищу!
АДМІН:
(спокійно)
Читайте «Правила сайту». Там все сказано про права та обов’язки авторів. Хто їх не дотримується, той буде видалений. До речі, це стосується кожного із присутніх.
(З шумом встає і виходить)
ЗАВІСА
III.СЦЕНА ТРЕТЯ
Оформлення у вигляді великої книжки з синіми англійськими літерами «F» по полю.
Під час сцени листки гортаються, закриваючи попереднього співбесідника.
Спочатку Поет та Ярочка.
ЯРОЧКА:
Я не можу, повірте, запросити вас на фестиваль! Рівень ваших творів недостатній для того! Хочете, я вишлю вам Методичку з написання віршів?
ПОЕТ:
Віддайте ту Методичку вашій подрузі Мумбі, з її римами «кудельна-земелька-бретелька», ну дуже змістовний твір! Та й інші – не кращі. Віддайте – їй згодиться.
Поет та Ромашка.
РОМАШКА:
А хочете, я запрошу вас до свого персонального сайта? Може, вам потрібні гроші? Я ж із-за вас постраждала! Я зберігаю ваше фото у трусах! А хочете, будете працювати на мене, в редакції? Знову ні? А якщо я кругом напишу про вашу грубість?
ПОЕТ:
Від вас – мені нічого не потрібно. Фото – зберігайте біля серця. Купити мене – ніяким чином не вдасться. Раджу вам назавжди забути моє прізвище. Прощавайте!
Поет та Лілія
ЛІЛІЯ:
Як гарно ви пишете! Надішліть мені десяток своїх творів, я виставлю їх на своєму персональному сайті.
ПОЕТ:
Будь ласка, буду радий.
ЛІЛІЯ:
(з’являючись знову)
На жаль, Велика Мумба не дозволила. А своєї думки я не маю. Не маю права на свою думку. Я все видалила, вибачте. Так вийшло…
Поет та Одна Впливова Особа.
ПОЕТ:
Отакі зараз методи боротьби з вільним словом. Довкола суцільне панібратство, корупція, кумівство. Хто слабкіший – підминають під себе. Та не на того напали! Моє слово – не продається.
ОДНА ВПЛИВОВА ОСОБА:
Так, мені усе зрозуміло. Дякую вам за своєчасну інформацію. Такі «нариви» на здоровому тілі поезії слід видаляти. Без права поновлення. Тільки так
ЗАВІСА. ОПЛЕСКИ
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Сучасна п’єса про вільне слово
I. СЦЕНА ПЕРША:Літературна (або якась інша) бесідка. Поет та Троль сидять по різні боки столу.
ПОЕТ:
Я написав «Поетичний аналіз» всього, що зараз відбувається в українській поезії. І тебе, непотріб, це стосується в першу чергу.
ТРОЛЬ:
Наївний, ти нічого не розумієш. Є в мене одна таємна покровителька. Досить їй лише клацнути пальцями, і ти вилетиш з цього сайту. А я залишуся. Бо я – з її команди.
ПОЕТ:
Ну, це ми ще побачимо, хто з нас вилетить!
ТРОЛЬ:
Побачимо!
(Входить Велика Мумба)
МУМБА:
Тролю, йди звідси, мені треба поговорити з Поетом.
(Троль, кланяючись, звільняє Мумбі своє місце, і задкуючи виходить)
Ви – неук, поете! Хто вчив вас так писати? Хто дозволив вам так писати? Одним своїм твором ви образили геть усіх моїх друзів!
ПОЕТ:
Звідки ви взяли, що я писав саме ПРО ВАШИХ друзів? Втім, якщо хтось приміряє мої слова на себе, це їх проблеми. Я писав про недоліки сучасної літератури в цілому. Чому ви вирішили, що я не можу вільно висловлювати свою думку, і повинен питати у когось дозволу? Чи не у вас?
МУМБА:
А хоч би й у мене! Моя освіта, моя літературна премія, мої учні, мої зв’язки, моє оточення дають мені на те право!
ПОЕТ:
Я теж маю вищу освіту. Все інше, перераховане вами, запросто можна купити. Я суджу по своїм відчуттям. Рівень ваших віршів я вважаю набагато нижчим від рівня моїх. Тільки ваша висока майстерність могла б дати вам право радити, як мені писати. І то у мене немає впевненості, що я волів би скористатися вашими порадами. Радьте тим наївним, що заглядають вам у рота. Я маю свій погляд, і свій шлях. Це все.
МУМБА:
Тоді я оголошую вам війну. Ви пожалкуєте, що не стали одним із нас. Я так усе організую, що вас випруть з цього сайту. Або створю такі умови, що ви самі захочете звідси піти. Це я вам обіцяю.
ПОЕТ:
Побачимо!
(відлуння грому, блискавка, завіса)
II.СЦЕНА ДРУГА:
Довгий стіл. На одному його кінці сидить Велика Мумба на стільці, що дуже нагадує трон. На іншому кінці – сидить Адмін. Погляд у нього розсіяний, поза виражає невпевненість у собі. З одного боку столу, обличчям до глядачів, сидять васали.
МУМБА:
Ітак, шановне товариство, підіб’ємо підсумки, що ми встигли зробити. Мальвіно, ти жалілася Адміну, що непритомнієш кожного разу, коли Поет викладає на сайті свої еротичні вірші?
МАЛЬВІНА:
Жалілася, пані!
МУМБА:
Отже, мало. Мало! А ти, моє Зайчатко, написала скаргу на сексуальні домагання? Адмін?
АДМІН:
(ніби крізь сон)
Так, я отримав скаргу. І не одну.
МУМБА:
І що? (волає) Та прокиньтеся ж врешті-решт!!!
АДМІН:
(міняючи позу)
Я не буду видаляти Поета. Мені подобається все, що він пише. Мені подобається його незалежність. І нашим читачам, врешті-решт, також подобаються його твори. Вони мають дуже високий рейтинг.
РОМАШКА:
Тоді ось вам мій ультиматум. Або я, або Поет. Якщо ви його не видаляєте, я піду з сайта. Піду, піду, і ніхто мене не зупинить! Це неподобство!
МУМБА:
Мовчи, Ромашко! А хто недавнечко в коментах зізнався, що залюбки читає поетову еротику?
РОМАШКА:
Ну, скільки можна нагадувати! Я ж виправилася! Ось учора я вискочила, як чортик із табакерки, і почала докоряти, що я не люблю, ну не люблю слухати, як хтось сам себе хвалить! Люблю тільки, коли хвалять мене! Цілу суперечку розв’язала!
МУМБА:
Молодець, Ромашечко! Що ще? Недоліки у віршіх вишукувати пробували?
БАЛАНДА:
Аякже!
МУМБА:
Збої наголосу, рими, граматичні помилки, зміст, ритм? Розбирали на склади?
БАЛАНДА:
Так точно!
МУМБА:
Молодець!
АДМІН:
(в сторону)
Плював він на ваші «розбори»!
МУМБА:
«Двійки» за вірші ставили?
РОМАШКА, МАЛЬВІНА, ЗАЙЧАТКО (хором)
Постійно ставимо!!!
МУМБА:
В Чорний список кидали?
СВІТЛИНА:
(меланхолійно)
Я так по декілька раз туди-сюди, потім знову у друзі…
МУМБА:
Ще ця Немезіда з’явилася звідкісь на мою голову! Шукає помилки у моїх «любимчиків», не зважаючи на ранги! Зайчатко, Мальвіну довела до сліз! Ну, нехай би собі з помилками писали, чи там не в риму, чи просто якусь нісенітницю, головне ж, що я все похвалила, схвалила, підтримала! Моя підтримка – ось що головне!
Задобрюк, ти до нього з лестощами підсолоджувалася?
ЗАДОБРЮК:
Звісно, моя пані! І з лестощами, і з критикою, і знову з лестощами, щоб приспати і приручити. Не ведеться…
МУМБА:
Прикро, знову не вийшло. Нічого, я перекрию йому дорогу на наш фестиваль. Отоді сам приповзе!!!
АДМІН:
(в сторону)
Плював він на ваші фестивалі!
МУМБА:
Адміне, я все чую! Краще б допомогли нам його якось позбутися!
АДМІН:
З якого дива? Не встиг він з’явитися, рейтинг сайту поповз угору. В той час як ви, Мумбо, займаєтеся тут лише самопіаром, ви, Баланда за 2 роки не написали жодного твору, зате постійно висите в чаті, збираючи плітки, а ви, Ромашко…
РОМАШКА:
(перебиваючи)
АХ, так! Тоді я піду, піду, піду, і твори свої заберу! Та я буду скаржитися королю! Та я буду скаржитися на короля! Це ви, Адміне, в усьому винний! Доки вже триватиме цей безлад? Та зробіть уже щось! Люди!!!
АДМІН:
А я зроблю. Я вас видалю. Ви мене своїми «наїздами» вже дістали!
Даю вам 2 тижні, щоб забратися звідси разом зі своїми творами. І це я тільки з поваги, що ви так довго перебували на моєму ресурсі.
УСІ:
ЯК?????????? (німа сцена)
РОМАШКА:
(оговтавшись)
Ви… ви… не маєте права!!! Я вас по судах затягаю! Я на вас заявлю куди треба! Я вас знищу!
АДМІН:
(спокійно)
Читайте «Правила сайту». Там все сказано про права та обов’язки авторів. Хто їх не дотримується, той буде видалений. До речі, це стосується кожного із присутніх.
(З шумом встає і виходить)
ЗАВІСА
III.СЦЕНА ТРЕТЯ
Оформлення у вигляді великої книжки з синіми англійськими літерами «F» по полю.
Під час сцени листки гортаються, закриваючи попереднього співбесідника.
Спочатку Поет та Ярочка.
ЯРОЧКА:
Я не можу, повірте, запросити вас на фестиваль! Рівень ваших творів недостатній для того! Хочете, я вишлю вам Методичку з написання віршів?
ПОЕТ:
Віддайте ту Методичку вашій подрузі Мумбі, з її римами «кудельна-земелька-бретелька», ну дуже змістовний твір! Та й інші – не кращі. Віддайте – їй згодиться.
Поет та Ромашка.
РОМАШКА:
А хочете, я запрошу вас до свого персонального сайта? Може, вам потрібні гроші? Я ж із-за вас постраждала! Я зберігаю ваше фото у трусах! А хочете, будете працювати на мене, в редакції? Знову ні? А якщо я кругом напишу про вашу грубість?
ПОЕТ:
Від вас – мені нічого не потрібно. Фото – зберігайте біля серця. Купити мене – ніяким чином не вдасться. Раджу вам назавжди забути моє прізвище. Прощавайте!
Поет та Лілія
ЛІЛІЯ:
Як гарно ви пишете! Надішліть мені десяток своїх творів, я виставлю їх на своєму персональному сайті.
ПОЕТ:
Будь ласка, буду радий.
ЛІЛІЯ:
(з’являючись знову)
На жаль, Велика Мумба не дозволила. А своєї думки я не маю. Не маю права на свою думку. Я все видалила, вибачте. Так вийшло…
Поет та Одна Впливова Особа.
ПОЕТ:
Отакі зараз методи боротьби з вільним словом. Довкола суцільне панібратство, корупція, кумівство. Хто слабкіший – підминають під себе. Та не на того напали! Моє слово – не продається.
ОДНА ВПЛИВОВА ОСОБА:
Так, мені усе зрозуміло. Дякую вам за своєчасну інформацію. Такі «нариви» на здоровому тілі поезії слід видаляти. Без права поновлення. Тільки так
ЗАВІСА. ОПЛЕСКИ
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
