ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.04.28 21:06
о так до ітаки
у напрямку линуть
одіссеї чи амфори
руни і тіні
безпілотні літаючі
пилососи усякі
бо там є ставки
є синки телемахи

Тетяна Левицька
2026.04.28 19:57
Дорогий Артуре, сердечно тебе вітаю зі вступом в Національну спілку письменників України! Дуже пишаюся тобою і тим, що Ярослав Чорногуз і я дали тобі рекомендації, бо ти вартий того, щоб бути членом спільчанської родини. Твоя поезія викликає трепет в душі

Костянтин Ватульов
2026.04.28 19:00
Далеко-далеко, де всюди вирують густі аромати сандалу,
Де сонце липким амарилісом ніжно цвіте у блакитній безодні,
Рожеві фламінго неспішно здіймаються прямо у зграю загальну,
Над горами рваними довго кружляють в повітрі легкі й невгамовні.

Далеко-

Охмуд Песецький
2026.04.28 16:09
Незатійливо сонце пливе
Зорянистого неба дугою,
І розкішшя своє світлове
Зігріваючи перед собою.

До зенітів щоденних висот,
У сліпучому образі диска -
Це життя зоресвітній оплот

Володимир Невесенко
2026.04.28 15:25
Вічний сум на образах.
Гріб дитячий на ослоні.
Мати стомлена в сльозах
над застиглим тілом доні:

«Вибач, пташечко, мені,
не зростила тебе мати...
Дні скінчилися земні,

Вячеслав Руденко
2026.04.28 11:33
Човни з очерету! Волхви на човнах! -
Рятуйте світи від наруги -
В сльоті палітурні ворони летять
І дві паперові папуги!

Волхви безупинно вітають сльоту,
Хто ж їм заборонить вітаться*,
В крисанях із хутра в добу золоту,

Тетяна Левицька
2026.04.28 10:59
Небесна твердінь безмежна,
а хмари, мов гріб, важкі.
Цей всесвіт мені належить,
як хмарочоси міські.

Будинок пече зіниці,
фундамент — ножем в землі,
у пам'яті на правиці

Борис Костиря
2026.04.28 10:56
Я люблю важливий час затишшя
Перед вибухом в полях сумних,
Як заходить сонце на узвишшя
В променях яскраво-золотих.

Так натхнення у часи утоми
Причаїлось птахом у лісах.
У тенетах суму і ризоми

Ольга Олеандра
2026.04.28 08:42
Весна. На вістрях пер пташини
понад серцями плавко лине,
не віддаляючись від них.

Гойдають крила піднебесся,
пильнуючи у гніздах дещо
дорогоцінне і крихке.

Віктор Кучерук
2026.04.28 06:36
Мигочуть дні, мелькають тижні,
Потік років змілів до дна, -
Нечасто нині бачу ближніх,
Забув знайомих імена.
Все більш зітхань і менше сміху,
Хоч хліб чужий іще не їм, -
Живу неначе на потіху
Всіляким недругам своїм.

Володимир Бойко
2026.04.28 00:31
Візьми мене, мов поїзд, на ходу,
Аби хотілось так, щоб не здавалось.
Нехай в чужі обійми упаду,
Аби-но лиш паскудним не дісталось.

Минуть усі, і я колись мину –
Історія нікого не жаліла.
Лишень шкода змарновану весну

Іван Потьомкін
2026.04.27 22:02
Чом такі трагічні лики,
Чом мудреці такі сумні,
Такі печальні всі святі?
В очах страждань живі в них бліки,
Їх сумніви такі прості,
Живі вони і без покриву,
Істини дивляться такі сумні.
На печальній оцій тризні

Світлана Пирогова
2026.04.27 21:12
Пора вечірня тулиться до вікон,
Немов вуаллю покриває ззовні.
Утомлений весняний лікоть
Впирається, насолодившись вповні.

За день не знали руки відпочинку.
Весна барвінок з рястом розстеляла
І підбирала кольори й відтінки.

С М
2026.04.27 20:50
Як голова завертиться, на землю дивись, якщо вийде
Мої пильні очі упустили її, в тому бігові
Чутливий мій розуме, старий для сліз
Не ладний жити, умирати не згідний
Зупини свої сумніви, подвигаючи світ
Самостійно

Немає часу любити, і себе розкрити

Володимир Невесенко
2026.04.27 19:44
Тишина в місцині хирій.
Бойовища відгули.
Лиш ключі летять у вирій,
звідусіль: «Курли, курли!..»

Небосхил горить пурпурно,
блякне хмар линка фланель.
А над цямрою зажурно

Охмуд Песецький
2026.04.27 16:08
Кораблі нашого жеребу
не покидають річищ,
йдучи за лоціями
Старших Арканів,
до затоки
вікової недуги 
колись молодої води.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Інша поезія):

Охмуд Песецький
2026.03.19

Арсеній Літванин
2026.02.25

хома дідим
2026.02.11

Немодна Монада
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24

Павло Інкаєв
2025.11.29

Анелла Жабодуй
2025.08.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Гора (1964) / Інша поезія

 Зовнішнє і внутрішнє

" Земля – покровительница ветхого мышления, но Огонь – мятеж эволюции."

Агни Йога

Серцевої варти заслін
Чекав сильною руки...
Душі тихий стогін
Пробудив від туги...

Для міцності душі силою волі
Відкрито очі духу в безпросвітному пеклі.
Подвійним Кодом Сили пов'язана різниця -
Зовнішнє сталість і внутрішня фортеця.

Є те, що не можна руками помацати
Тільки думка здатна проникнути і усвідомити.
Навчившись матерією управляти
Стаємо тим ким хочете себе бачити...




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2016-07-23 08:24:25
Переглядів сторінки твору 2163
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (3.401 / 5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.763
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Метафізична поезія
Духовна поезія
Візуальна поезія
Автор востаннє на сайті 2020.05.03 17:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2016-08-01 12:42:44 ]
Набір слів, беліберда, хаос. Бракує елементарного вишколу літсудії - ознайомитися з поняттями ритм, школа римування, кол римуються різні чяастини мови. Якщо неримова поезія - слід ставити рубрику - інша поезія. Спочатку треба чогось навчитися, а тоді писати, а тоді вже - коментувати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Гора (Л.П./Л.П.) [ 2016-08-06 17:58:18 ]
Серцевої варти заслін чекав сильних рук...
Душі тихий стогін пробудив від тужливих мук...
....
Вашому відгуку радію, щиро, пане шановний Ярославе. Спробую прояснити суть "беліберди хаотичної..."
Є в сторінках нашого життя моновірші, є і терцини. До мене прийшла думка поєднання їх в одне, ЯК ціле - зовнішню сталість внутрішньої фортеці (Хаосу)... Частини моновіршування, їх можливо сприймати як афоризми, в поєднанні із яких створено цілістне - суть шляху до більшого... В коофіцієнті прозорості числами 0.763 відображено течія енергій слова числами(для мене цікаво читати значення символічної енергії чисел, або, перекладати числа в слова). Дякую П.М., за оцінки, щиро дякую. "Числа правлять світом" — Піфагор.
Чарівний світ вібрації чисел, він розповідає про зовнішнє і внутрішнє багато цікавого...

...
Для міцності душі силою волі
Відкрито очі духу в безпросвітному пеклі.
...
Подвійним Кодом Сили пов'язана різниця -
Зовнішнє сталість і внутрішня фортеця.
...
Є те, що не можна руками помацати
Тільки думка здатна проникнути і усвідомити.
...
(Навчившись матерією управляти )
Душі тихий стогін пробудив від туги...
Стаємо тим, - ким хочемо себе бачити...
...
" Земля – покровительница ветхого мышления, но Огонь – мятеж эволюции."
Агни Йога

Зовнішнє сталість і внутрішня фортеця
(початкова версія терцини)
1. Є те, чого не можна руками помацати...
(Внутрішнє)
2. Пробудив від туги душі тихий стогін: Хвала Хаосу!
(Внутрішнє через Зовнішнє)
3. Тільки думка здатна проникнути в Хаос і усвідомити...
(Зовнішнє та Внутрішнє - Одне Ціле= Рівновага)
Хіба Ярослав проти такого відображення суті єдності ?

Повторюю: " Земля – покровительница ветхого мышления, но Огонь – мятеж эволюции."
Агни Йога
Доповненням: ОГОНЬ - МЯТЕЖ ЭВОЛЮЦИИ
- " ..Цвет мудрости и радости победы,
В себя вобравший прочие цвета,
Но он доступен духу, а не глазу...
Знамя грядущего, Знамя Твердыни и Мира,
Знамя Владыки и века Майтрейи.
Всё в ожиданье."
(Хвала смотрящим в будущие...)
Хіба Ярослав проти такого відображення суті єдності - Хаосу.. ?
Дякую шановний Ярославе, редагую до "іншої", і буду вчитися, адже еволюційний шлях навчання безмежний. Доречі, а в яку рубрику афоризми подавати?
П,С, Поети, не катуйте читача!
То непрощенно — гріх багатослів'я.
Коротко — як діагноз.
І хоч трошки надії.
Ліна Костенко
(Думаю що моя відповідь не є гріховним катуванням)
...
Вам завжди радію, і бажаю стиглого добробуту життя, - як творчої рівноваги Буття.
Поглядом до майбутнього:

Нехай в любові будуть народжуватися діти,
В любові взаєморозуміння будуть Батьки жити.
Хай любов наповнить посудину земну,
І нектар любові Матері - Землі лагідно омиє кожну клітину,
І, кожна істота пізнає Любов - Істину.
http://www.playcast.ru/view/8317742/862b66da6545fbe23615c1e058b413bf0fe28576pl