У нашому житті
ми тільки гості,
запрошені на Всесвіту бенкет.
Буває так,
що часто боїмося,
що витягли ми
«не такий» білет…
Та кожному – своє,
і кожному – воздасться,
вернеться, що твоє,
і кожен взнає щастя.
Можливо, не тепер,
Можливо, потім,
коли настане час,
приїде потяг,
що привезе туди,
куди потрібно:
саме до тих людей,
яких, як видно,
чекаєш повсякчас,
шукаєш щохвилини…
Але життя – це час,
що лине, лине, лине…
Тому – хапайте мить!
Живіть шалено, сміло!
Живіть ви так,
що й, наче, не болить,
так, ніби вам ніколи й не боліло…
В одному дні –
прожийте сто життів,
Танцюйте так,
як ще ніхто не вмів!
Робіть усе,
що мріяли і прагли.
Словом одним,
пийте життя ви спрагло,
так, як ніхто до вас не пив,
так, як ніхто до вас не жив!...
Тоді не буде сумнівів і жалю,
що в потязі не в тім
і що квиток «невдалий»…

16.07.2016