Дякую, Роксолано, за вартісний коментар. Будемо виборсуватись.

І Вам, Любове, вдячний за пильність. Тепер наче всі русіянізми прибрані і нічого не втрачено, хоча ті русизми на слух досить українські. Хоча звичайно, що Чахлик Невмирущий краще ніж Кощій Безсмертний.:)

Доречна думка на всі випадки сумнівів.

Закон жанру.

Ярославе, уявімо, що язичництво полягає в романтичності, а християнство в поетичності української душі? І кому, як не поетам, об'єднувати ці релігійні хвилі для підсилення спільного егрегора нації? Хіба не ясно, що Творець один, так само як і Його протилежна іпостась – диявол під різними іменами у різних народів світу цього? Тому-то наші предки поступали мудро, поєднуючи свята Купала і Предтечі, а Різдво – від слова родити – із новим роком у різні календарні дати, пов'язуючи це з народженням Господа, Ярила-сонця під узагальненим іменем Род.
Війна світів розпочинається із взаємодії цих егрегорів на духовному рівні, або, з наукової точки зору, у ноосфері Вернадського чи в інформаційно-енергетичному полі Всесвіту, яке явилось як Слово, і продовжує формуватись нашими помислами, а іноді, на жаль, і під впливом сильних світу цього і їхньої пропаганди.
Роль руйнівника дійсно взяло на себе православ'я, але московське, яке на відміну від українського, має свої корені в язичницькому шаманізмі народів півночі.
Дай, Боже, щоб ці війни не поширювались на Землю.
Відносно Шевченка. Хто тільки не брав на щит його слова, нібито направлені проти християнства? Типовий приклад: ...проклену самого Бога - який на радянський кшталт створював образ поета-революціонера. Але знову ж таки, чому не уявити, що в загальному контексті це прояв вищої ступені метафоричності, з якою поет виказує свою любов до України? І язичництво до цього не має аж ніякого відношення.
Можна погодитись, що в процесі еволюції людства, повинна народитись, як друге пришестя, нова релігія, наприклад, Рун-віра українства. Але це майбутня віра. Можливо і справді у новому суспільстві вона відродить звичні нам з дитинства язичницькі обряди, та все ж не минуле примітивне поганство, яке припадає на часи рабовласницького чи феодального державних устроїв.

Істукан і поганин - це українські слова, які перекладаються російською, як идол та язычник. Інші, я згоден, потрібно виправити.