ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.10.28 23:27
когось тобі нагадує сей труд
усе можливо і не суть важливо
іде процесія чогось несуть
періщить у серйозні очі злива
розмова заганяється у кут
інверсія сухотна й дратівлива
а ти вчепивсь у вибраний абсурд
що із-під ніг висковзуюча линва

М Менянин
2026.10.28 19:37
Круг*, рампа, зал,
штанкет софіта,
дзеркал портал,
туман залито.

За планом план,
своя куліса,
планшет, карман,

Борис Костиря
2026.10.28 17:20
Колись перегорнуть останню сторінку
Великої творчості, гулу життя,
Фатальної флейти чумного століття,
Яка уповільнює серцебиття.
Великі події і твори великі
Злились в цьому місці, немов контрапункт.
Зібрались актори і блазні столикі
На площі, щоб з

Артур Курдіновський
2026.10.28 15:15
БЕЗ ТЕБЕ (глоса)

Як порожньо та сумно восени!
Ані душі навколо. Тільки листя
З журбою повінчалося у місті...
На хвилях нескінченної війни,
Коли від долі - біль та стусани,
А від людей - лихі моря підлоти,

Вячеслав Руденко
2026.10.28 13:56
Ламає розум полум’яний
Звитяжний погляд пломінкий,
В червоне листя між туманів
Ховає вогкість чорних вій.

В кутах сандалових, у грозах,
Від’ємних від сльози дощів,
У ластовинні верболозу,

Володимир Бойко
2026.10.28 11:55
Московитам нічого втрачати окрім кайданів, наготованих на інших. Хтось ділить останню скибку хліба, а хтось ділить світ. Людяними можуть бути і люди з невисоким інтелектом і, на жаль, навпаки. Із ворогами розстатися важче, ніж із друзями. «Де

Юрій Гундарів
2026.10.28 11:54
Сьогодні, 28 жовтня, у Михайлівському соборі в Києві відспівали українського воїна.

Десять днів тому під час виконання бойового завдання в районі Авдіївки загинув 21-річний студент КНЕУ імені Вадима Гетьмана та військовий Олександр Чижов на позивний "

Віктор Кучерук
2026.10.28 07:07
За гроші ніколи не змушуй
Поета зректися лиця, -
Поет обслуговує душі,
Словами лікує серця.
Поету потрібно літати
І віршами зцілювать світ,
А слово за статки чи плату
Помре, не залишивши слід.

хома дідим
2026.10.27 23:18
про що було воно тоді
коли життя світліш одверте
із відчуттями холодів
ставало загадково стерпним
відбитком на віконній шибці
у місті наче іншим ледь
з його скарбами у крамницях
в очах доросліших дітей

С М
2026.10.27 21:41
Свій, чужий
Всі ми, урешті, ординарні типажі
Я і ти
Бог відає, що вибір зовсім не простий

Із тилу кричали «У бій!»
Але гинув перший ряд
Сидить генерал, посуває війська

Світлана Пирогова
2026.10.27 21:29
Шарудить ще...знеможене листя кленове,
Хоч ввібрало у собі іржавість буття.
Лиш почути б твоє сокровенності слово,
Що дозріє глибинно з саков почуття.

Певно, тихо з дощем над оголеним кленом,
Де розхристана правда бентежних років,
Віднайдеш для св

Вячеслав Руденко
2026.10.27 17:19
Сни стрімкі, недавні, полохливі,
Степові, між вогкого піску, —
Баби вапнякові пустотливі,
Коники руді на колоску.

Кураю вирують перші квіти,
Ночви начиняють для добра,
Погляди грайливі, ніби діти,

Ігор Шоха
2026.10.27 15:53
Кебеті можна дорікнути
не раз на нашому віку,
що важко ув’язати сутні
причини й наслідки майбутні,
«та ясно, навіть, їжаку» –
організатори кориди
це «їхні воші й наші гниди»
у божевільному краю,

Борис Костиря
2026.10.27 13:24
Самотня вишня край паркану
Цвіте, та цвіт її новий.
Мов наречену з-за туману,
Її украв неситий змій.

Краса беззахисна, могутня
І пробиває мур тюрми.
Самі криваві, люті гуни

Віктор Кучерук
2026.10.27 06:09
Прибоєм днів утомлені роки
В минулому осіли, наче в мулі
Піску дрібні крупини затонулі
Чи в голові старі якісь думки.
Завжди шліфує грані самоти
Ріка життя, яка не знає спину
І вимиває кожної хвилини
Усе, що зміг чомусь уберегти.

Артур Сіренко
2026.10.26 23:08
Ніщо не намарне.
Я здогадався про це,
Але мовчав,
Бо осінь надто відверта,
Бо бронзовий ніж жовтня
Розтинає хлібину парадоксів,
Шал теплих днів
Холоне скипілим чайником
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Віталій Татленко
2026.10.28

Микола Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Микола Дудар (1950) / Вірші

 Ще крок один... цікаво? зачекайте...
і повість довершень дісталася берега
торкнулася хвиля малюнка бруківки…
і відлуння віків
що голівоньки зверху
когось налякає
як постріл гвинтівки…
ось вулиця «київська»
можливо під вечір
о горлице - діво!
о світ задоволень…
мій келих за Неї
і я вип’ю за втечу
із лісу із хащів
в засіяне поле…
пов’яжіте в снопи врожаї безтілесні…
ходіть собі з миром повз мене такого
ні… ні… зачекайте!!
як зоренька скресне
намалюю ЇЇ —
Богиню
«від Бога»…
… 01.11.2016.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2016-11-01 23:52:36
Переглядів сторінки твору 2409
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.833 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.860 / 5.65)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.788
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.09.12 14:07
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2016-11-02 14:17:23 ]
цікава назва...
це щоб заінтригувати потенційного читача? )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Дудар (Л.П./М.К.) [ 2016-11-02 19:37:39 ]
та ні. впродовж доби разів з тридцять змінював і сюжет, і ритм, і мелодію... а назва сама напросилась, бо перед цим погиркався із своєю


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2016-11-02 19:59:55 ]
... де я "ЇЇ" бачив?.. і саме дві великі букви Ї... і що це мої глюки... без сумніву! Пригадаю... може ще зайду - будь здоров.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2016-11-03 15:22:55 ]
...ха! Де я ЇЇ, тепер, не бачу?.. вірніше ЇЇ фізичну присутність ЇЇ не фізичної субстанції - "снопи безтілесні"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2016-11-04 16:28:25 ]
РОМАНТИЧНІСТЬ тексту...
...ключове словосполучення: “...не сварилися – розійшлися...” Володимира Присяжнюка - витягуючи далі так звану романтичність лінії цього тексту (переносно – мрійливість, роздумливість) має на увазі деяку тілесну відстороненість стосунків. На мій погляд цілком справедливо… як для поняття романтичності…
Хоча, зазвичай слова, котрі описують так звану реальність, насправді ту реальність заплутують, бо ж не може іти, начебто, про все нараз – насправді ж усе завжди і є нараз… і щоб якось звести кінці з кінцями слід, визначивши щось за якесь, будувати, за допомогою протилежних тверджень, решту світу означивши той увесь фрагмент за вирваний з загального контексту світу, чи вставлений у нього… а це слова-слова-слова… як звичайно – слів забагато… Отже: “не сварилися – розійшлися” – не розходились – сварились...

Не романтичність стосунків...

... концентрація тілесності нівелює романтику... всіх часів-просторів, всіляких там прохолодних небес... і от тобі банальне утотожнення – не роз-хо-ди-ли-ся!..
Лиш тепер, коли не сниться... я ЇЇ майже люблю... Але поза сном, тепер, встає вся невідворотність поняття того-такого теперу... аж я боюся: спати - не спати...
А ці, наші, стосунки, мов якась суцільна порнографія... з самого народження - романтичними не були... якісь напхані та невідворотні, як не їсти то, вибачте, с...ати...
Але ж і порожні начебто – завжди... а це начебто і допускало оту романтичність, - роби що собі хочеш... говори що собі хочеш... тобто – можеш мовчати і не робити... Сиди собі та диш... на павутинку – чим не романтика?

...однак - тебе сплющить у щось-тепер, зрештою – вона тебе й сплющить... в тепер, бо така, тепер, ЇЇ любов... так є завжди, тепер... Ти ще думаєш – то романтика... вірніше... який знак, в кінці, поставити – запитання чи наголосу... чи якесь означення якогось теперу в романтичній порожнечі...
... а хай це і не романтично – я однак ЇЇ люблю - майже... лиш би не снилася.
04.11.2016 р.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2016-11-03 10:48:21 ]
Цікаво...