Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.08.02
20:38
Ось дивувався
Щодо наших чуттів
Хильни сонцесходу ще
Гладь локони їй
Усяк рятівник собі
А серця стугонять, мов ураз
В одному одне
Щодо наших чуттів
Хильни сонцесходу ще
Гладь локони їй
Усяк рятівник собі
А серця стугонять, мов ураз
В одному одне
2026.08.02
19:43
А верхогляд міняє рукавиці
армійської еліти і – абзац...
указує, який у кого плац.
Зате в столиці – одіозні лиця,
незамінимі хрюша і паяц.
***
А «марафон пресує» всі події
армійської еліти і – абзац...
указує, який у кого плац.
Зате в столиці – одіозні лиця,
незамінимі хрюша і паяц.
***
А «марафон пресує» всі події
2026.08.02
16:29
we became two islands
drifting in a sea
our gold is silence
not that well received
our minds - two rivers
dried in desert lands
feelings left to shiver
drifting in a sea
our gold is silence
not that well received
our minds - two rivers
dried in desert lands
feelings left to shiver
2026.08.02
16:12
Ще ізмалечку нас мама з сестрою привчала,
Щоби ми із кладовища нічого не брали,
Бо не люблять того мертві. За взятим тобою,
Якось прийдуть, щоб забрати тебе із собою.
Ще і приклад приводила. Це пізніше стало.
Жив у селі один дядько, що ми добре знали
Щоби ми із кладовища нічого не брали,
Бо не люблять того мертві. За взятим тобою,
Якось прийдуть, щоб забрати тебе із собою.
Ще і приклад приводила. Це пізніше стало.
Жив у селі один дядько, що ми добре знали
2026.08.02
14:38
я ніколи, ніколи, ніколи тобі не пробачу
те зухвале втручання в божественне сяйво моє,
вурдалаківську месу в регістрах любові нестачі,
в мить довіри й розкрилля моїх чистоплинних імен.
я б для тебе сама оголила і шию, і вену
і дозволила спити без
те зухвале втручання в божественне сяйво моє,
вурдалаківську месу в регістрах любові нестачі,
в мить довіри й розкрилля моїх чистоплинних імен.
я б для тебе сама оголила і шию, і вену
і дозволила спити без
2026.08.02
13:42
Поезія - аскеза чи надмірність,
Це оргія чи келія в землі?
Поезія - це свято чи повинність,
Бенкет чи ланцюги важкі й сумні?
Поезія - це вибух чи покора,
Хвороба чи величний Божий дар?
Іде поет у безгоміння бору
Це оргія чи келія в землі?
Поезія - це свято чи повинність,
Бенкет чи ланцюги важкі й сумні?
Поезія - це вибух чи покора,
Хвороба чи величний Божий дар?
Іде поет у безгоміння бору
2026.08.02
13:24
“Верта милий при місяці .
Всенький день малює –
Тому мальви, тому ружі,
Коні та корови,
Тільки чомусь не малює
Мої чорні брови”.
“Писав тебе, моя люба,
Аж чотири ночі,
Всенький день малює –
Тому мальви, тому ружі,
Коні та корови,
Тільки чомусь не малює
Мої чорні брови”.
“Писав тебе, моя люба,
Аж чотири ночі,
2026.08.02
13:12
А.Фатьянов, С.Фогельсон
Був готов на вихід катер,
на шпилі мінер стояв,
через борт знайомій Каті
«по секрету» він казав:
«Призначайте місце певне,
Був готов на вихід катер,
на шпилі мінер стояв,
через борт знайомій Каті
«по секрету» він казав:
«Призначайте місце певне,
2026.08.02
12:49
…За 2 години до…
…Потяги колесами б’ють у скронях, повертаючи нас із тобою додому. Літо 1941 року. Ми йдемо разом. Коли я переходила радянсько-німецький кордон пішки, продираючись крізь чагарники й збиваючи ноги у кров, ти йшов на крок позаду, оберіга
2026.08.02
11:47
Мідне замружене сонце скотилось до краю,
Хмари бровастої тяжістю стиснулось ніби,
Кожного вечора небо мені розквітає,
На горизонт одягаючи сяючі німби.
Заходу фарби чарують, згасаючи миттю -
В чому ж і ще швидкоплинність така і мінливість.
Сковзує
Хмари бровастої тяжістю стиснулось ніби,
Кожного вечора небо мені розквітає,
На горизонт одягаючи сяючі німби.
Заходу фарби чарують, згасаючи миттю -
В чому ж і ще швидкоплинність така і мінливість.
Сковзує
2026.08.02
11:36
Серпень, хлопче, що з тобою?
Знов зненацька задощив.
Не здивуєш нас водою!
Ти диви, ще й оточив...
Заперіщив... розізлився?
Міра жарту певно є...
Ну а після в небо змився -
Православного вдає...
Серпень, хлопче, може, досить?
Якщо чуєш, то озвись
2026.08.02
11:32
Звучали в голосі на почет
Сім нот на пагорбі,
на біс...
І щось було від них пророче,
Бо саме так рождають вість...
Мощун, Ірпінь, і Київ, Буча
Навік зріднилися... Війна.
І тут прийшла потвора суча -
Не всіх повернуть звідтіля...
О Боже рідний...
2026.08.02
10:55
оскільки ти не зрозуміла
а я не з тих
що уточняють
ми навіть не зливались тілом
у різних у краях і досі
перебуваючи незмінно
і їх уточнювати нащо
ти переплутала сюжети
а я не з тих
що уточняють
ми навіть не зливались тілом
у різних у краях і досі
перебуваючи незмінно
і їх уточнювати нащо
ти переплутала сюжети
2026.08.02
06:37
І шумлива, і красива,
На догоду нам усім, -
Дозріває щедра нива,
Під світилом золотим.
Наче капище священне,
Вберегла красу стару,
Від якої йде натхнення
Віддаватися добру.
На догоду нам усім, -
Дозріває щедра нива,
Під світилом золотим.
Наче капище священне,
Вберегла красу стару,
Від якої йде натхнення
Віддаватися добру.
2026.08.02
00:02
До притулку на Драгобраті
Припливли сомалійські пірати
І замовили ром,
Самогон з коньяком
І квитки в Сомалі з Драгобрату.
У генделику в центрі Варшави
Кучкувалися ліві і праві
Припливли сомалійські пірати
І замовили ром,
Самогон з коньяком
І квитки в Сомалі з Драгобрату.
У генделику в центрі Варшави
Кучкувалися ліві і праві
2026.08.01
23:06
Не клич мене, любий, туди,
де я не бувала ніколи.
Можливо, ті райські сади
на друзки давно розкололи.
А може, їх зовсім нема —
цю вигадку тішить свідомість.
Де вічності чорна пітьма
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...де я не бувала ніколи.
Можливо, ті райські сади
на друзки давно розкололи.
А може, їх зовсім нема —
цю вигадку тішить свідомість.
Де вічності чорна пітьма
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.09.04
2025.08.19
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Іван Потьомкін (1937) /
Проза
Кіт, що прискорив весілля
Скільки історій, пов’язаних зі шлюбом... Тут тобі й любов з першого погляду, і роками вистраждане непорозуміння...
А ось ще одна, котру знайшов я, намагаючись на старості наблизитись до англійської мови з допомогою підручника Еккерслі.
Зізнаюсь котоманам, що я байдужий до їх улюбленців. А почасти просто не розумію тих, хто тримає в тіснявій господі, немов у тюрмі, по шість чи й більше котів.
Але не про них мова. Йдеться тут про сором’язливого юнака, який був сусідою дівчини, котру кохав, але не наважувався сповідатись. Крізь щілину в паркані він тільки милувався нею. Кілька разів опинявся поруч коханої, чекаючи електрички. А то пощастило бути на новорічному вечорі та ще й танцювати з нею. І все ж, коли поривався освідчитись, язик ставав начебто поперек...
Хтозна, скільки б це тривало, якби якогось вечора не почувся розпачливий дівочий крик.Хлопець вибіг і, опинившись поруч з коханою, спитав, що сталось. Вона тільки показала туди, де тривожно нявчав її улюблений кіт.
Не гаючись, юнак поліз на дерево, узяв переляканого кота й спустився додолу. Не встиг віддати потерпільця, як потрапив в обійми милої, доповнені ще й поцілунком.
Це так сподобалось юнакові, що він вирішив повторити пригоду. Узяв дощечку, прибив цвяхами рибину й повісив на дереві. Кіт, почувши спокусливий запах, не забарився видряпатись на стовбур, щоб скуштувати щось недосяжне доти за традиційним кормом із супермаркета.
Не здогадуючись про спланований задум, але знаючи боязливу вдачу кота, дівчина криком покликала юнака на поміч. За якусь мить нещасливець уник небезпеки, а його рятівник як належне приймав обійми із ще солодшим, ніж доти, поцілунком, на який і він наважився відповісти. Так тривало кілька хвилин, поки молодята нарешті подивились одне одному в очі й зрозуміли, що за цілунком криється щось більше. Невдовзі вони зв’язали себе шлюбом.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Кіт, що прискорив весілля
Скільки історій, пов’язаних зі шлюбом... Тут тобі й любов з першого погляду, і роками вистраждане непорозуміння...
А ось ще одна, котру знайшов я, намагаючись на старості наблизитись до англійської мови з допомогою підручника Еккерслі.
Зізнаюсь котоманам, що я байдужий до їх улюбленців. А почасти просто не розумію тих, хто тримає в тіснявій господі, немов у тюрмі, по шість чи й більше котів.
Але не про них мова. Йдеться тут про сором’язливого юнака, який був сусідою дівчини, котру кохав, але не наважувався сповідатись. Крізь щілину в паркані він тільки милувався нею. Кілька разів опинявся поруч коханої, чекаючи електрички. А то пощастило бути на новорічному вечорі та ще й танцювати з нею. І все ж, коли поривався освідчитись, язик ставав начебто поперек...
Хтозна, скільки б це тривало, якби якогось вечора не почувся розпачливий дівочий крик.Хлопець вибіг і, опинившись поруч з коханою, спитав, що сталось. Вона тільки показала туди, де тривожно нявчав її улюблений кіт.
Не гаючись, юнак поліз на дерево, узяв переляканого кота й спустився додолу. Не встиг віддати потерпільця, як потрапив в обійми милої, доповнені ще й поцілунком.
Це так сподобалось юнакові, що він вирішив повторити пригоду. Узяв дощечку, прибив цвяхами рибину й повісив на дереві. Кіт, почувши спокусливий запах, не забарився видряпатись на стовбур, щоб скуштувати щось недосяжне доти за традиційним кормом із супермаркета.
Не здогадуючись про спланований задум, але знаючи боязливу вдачу кота, дівчина криком покликала юнака на поміч. За якусь мить нещасливець уник небезпеки, а його рятівник як належне приймав обійми із ще солодшим, ніж доти, поцілунком, на який і він наважився відповісти. Так тривало кілька хвилин, поки молодята нарешті подивились одне одному в очі й зрозуміли, що за цілунком криється щось більше. Невдовзі вони зв’язали себе шлюбом.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
