Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.11.01
22:49
Антологія драматичних містерій Середньовіччя,
Відродження та епохи Бароко)
І. ЕПОХА СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ: Містика віри та вигнання.
«ФРАНЦИСК АССІЗЬКИЙ: ХВАЛА МОЇМ СЕСТРАМ-ПТИЦЯМ»
Відродження та епохи Бароко)
І. ЕПОХА СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ: Містика віри та вигнання.
«ФРАНЦИСК АССІЗЬКИЙ: ХВАЛА МОЇМ СЕСТРАМ-ПТИЦЯМ»
2026.11.01
22:06
На вигоні влітку молодь постійно збиралась,
Ледь не до самого ранку на нім «тирлувалась».
Веселились, жартували і пісні співали,
Історії десь почуті переповідали.
Історії то веселі, то до серця в п‘ятах.
Чулось часом, як від страху охають дівчата.
Х
Ледь не до самого ранку на нім «тирлувалась».
Веселились, жартували і пісні співали,
Історії десь почуті переповідали.
Історії то веселі, то до серця в п‘ятах.
Чулось часом, як від страху охають дівчата.
Х
2026.11.01
17:44
Не чуємо, що пізно говорити
як в’януть вуха, а свої роти
пороззявляли на чуже корито
лукаві воріженьки і брати.
Зійшли зі сцени головні ґаранти
безпеки, миру, дружби і добра
і настає обіцяна пора
як в’януть вуха, а свої роти
пороззявляли на чуже корито
лукаві воріженьки і брати.
Зійшли зі сцени головні ґаранти
безпеки, миру, дружби і добра
і настає обіцяна пора
2026.11.01
15:33
Цей важливий ковток, ніби чашу цикути,
Я прийму перед стратою, в лати закутий.
І у нім я розкрию великі сонати
Перед тим, як піти у небесні пенати.
В цім важливім горнятці відкрию поеми,
Неповторні трактати, рядки, теореми.
Я прийму перед стратою, в лати закутий.
І у нім я розкрию великі сонати
Перед тим, як піти у небесні пенати.
В цім важливім горнятці відкрию поеми,
Неповторні трактати, рядки, теореми.
2026.11.01
13:03
Чотиривірш - строфа, що складається з чотирьох рядків і зазвичай має закінчену думку, має французьку назву: катрен.
А чому не українську? Чотири рядки - чотирик!
Синиця на підвіконні -
добра прикмета.
Це як баховська Чакона
після ракети.
А чому не українську? Чотири рядки - чотирик!
Синиця на підвіконні -
добра прикмета.
Це як баховська Чакона
після ракети.
2026.11.01
12:30
Журба заклякла горілиць,
Гузьким лежить між блискавиць,
Летить крихке між довгих віт,
По гіллю сходить чорний кіт,
До змерзлих відьом на льоду
Підносить всохлу лободу,
Говорить відьмам: — Ворожба
Перлинам пер знайшла гриба!
Гузьким лежить між блискавиць,
Летить крихке між довгих віт,
По гіллю сходить чорний кіт,
До змерзлих відьом на льоду
Підносить всохлу лободу,
Говорить відьмам: — Ворожба
Перлинам пер знайшла гриба!
2026.11.01
07:41
Не квітнуть верби, сохнуть лози
Уздовж піщаних берегів, -
Вода в Дніпрі гірка, як сльози
Убитих горем матерів.
Вже кожен камінь тихо плаче
І криком сходить німота
Від хвиль, що плещуть нетерпляче:
Біда, біда, біда, біда...
Уздовж піщаних берегів, -
Вода в Дніпрі гірка, як сльози
Убитих горем матерів.
Вже кожен камінь тихо плаче
І криком сходить німота
Від хвиль, що плещуть нетерпляче:
Біда, біда, біда, біда...
2026.10.31
23:30
Книжкові сторінки покинуто біля моря
Сліди піску і хвиль на них
Наповзає тінь, відкинута хмарою
Ковзає, очима минулих часів
Ось приплив їх поглинає
Без зусиль, як-небудь
Є розповідь, один король
Сліди піску і хвиль на них
Наповзає тінь, відкинута хмарою
Ковзає, очима минулих часів
Ось приплив їх поглинає
Без зусиль, як-небудь
Є розповідь, один король
2026.10.31
23:04
жовтнева девальвація
завершується
майже релігійно
ясно у всякого власна релігія
погода міняється
тьмариться передобіднє світло
крізь холодну вогкість
сорка у громіздкому
завершується
майже релігійно
ясно у всякого власна релігія
погода міняється
тьмариться передобіднє світло
крізь холодну вогкість
сорка у громіздкому
2026.10.31
19:59
А жовтень прохолодою повіяв,
І стіни кам'яні мовчать, німі.
Ти і сьогодні білий парус-мрія.
Невидно крізь шибки мутні в пітьмі.
Ти тільки будь, - молюся я ночами,
А вдень у круговерті різних справ
Бинтую порожнечі сірі рани,
І стіни кам'яні мовчать, німі.
Ти і сьогодні білий парус-мрія.
Невидно крізь шибки мутні в пітьмі.
Ти тільки будь, - молюся я ночами,
А вдень у круговерті різних справ
Бинтую порожнечі сірі рани,
2026.10.31
19:13
Кого немає у хатині скраю,
тих доля випихає за Дунай,
щоб загодя не трафили у рай,
якого на землі ніде немає
(хоча і пекла не буває теж
за межами руїни і пожеж),
та де не буду, серце уміщає
все, що дарує доля на врожай:
тих доля випихає за Дунай,
щоб загодя не трафили у рай,
якого на землі ніде немає
(хоча і пекла не буває теж
за межами руїни і пожеж),
та де не буду, серце уміщає
все, що дарує доля на врожай:
2026.10.31
18:48
Люблю людей, у кого, як-то кажуть, руки золоті,
За що не візьмуться, усе у них гаразд,
Легко й мовби без зусиль надмірних.
Це в побуті. Навдивовижу, і в майстерні духа
Є також наділені даром отаким.
…У знаній в Парижі кав’ярні «Режанс»
Франс
За що не візьмуться, усе у них гаразд,
Легко й мовби без зусиль надмірних.
Це в побуті. Навдивовижу, і в майстерні духа
Є також наділені даром отаким.
…У знаній в Парижі кав’ярні «Режанс»
Франс
2026.10.31
15:15
Вже листопадно нічому і впасти,
І дню короткому хмизиною горіти.
Здимає перепріле листя вітер,
А холоду прошилася срібляста
Тремтяча нитка поміж голі віти
Й упала в біле:
Ніяковіють пізні хризантеми
І дню короткому хмизиною горіти.
Здимає перепріле листя вітер,
А холоду прошилася срібляста
Тремтяча нитка поміж голі віти
Й упала в біле:
Ніяковіють пізні хризантеми
2026.10.31
13:38
Я забутий під снігом далеких часів.
Мене звати ніяк. Я - минулого тінь.
Я полишив життя, мов задавнений гнів,
Ніби голос у гулі земних голосінь.
Я здійнявся у небо і вмить занімів,
Не знайшовши опору благань і спасінь.
Мене викреслив світ з електр
Мене звати ніяк. Я - минулого тінь.
Я полишив життя, мов задавнений гнів,
Ніби голос у гулі земних голосінь.
Я здійнявся у небо і вмить занімів,
Не знайшовши опору благань і спасінь.
Мене викреслив світ з електр
2026.10.31
07:23
Щоденно в осінньому місті
Прискорює час свій політ, -
Дощами знебарвлене листя
Лягає на мокрий граніт.
Під ноги каштанів холодних
Спадають утомлені дні
І тонуть у сірій безодні
Знайомих будинків вогні.
Прискорює час свій політ, -
Дощами знебарвлене листя
Лягає на мокрий граніт.
Під ноги каштанів холодних
Спадають утомлені дні
І тонуть у сірій безодні
Знайомих будинків вогні.
2026.10.30
21:39
легко і прозоро
аж до відчаю
звільнений свій голос
не упізнаю
зблиски сонця морем
наче у раю
прийдеш поговорим
про любов мою
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...аж до відчаю
звільнений свій голос
не упізнаю
зблиски сонця морем
наче у раю
прийдеш поговорим
про любов мою
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.07.04
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.11.29
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Іван Потьомкін (1937) /
Проза
Кіт, що прискорив весілля
Скільки історій, пов’язаних зі шлюбом... Тут тобі й любов з першого погляду, і роками вистраждане непорозуміння...
А ось ще одна, котру знайшов я, намагаючись на старості наблизитись до англійської мови з допомогою підручника Еккерслі.
Зізнаюсь котоманам, що я байдужий до їх улюбленців. А почасти просто не розумію тих, хто тримає в тіснявій господі, немов у тюрмі, по шість чи й більше котів.
Але не про них мова. Йдеться тут про сором’язливого юнака, який був сусідою дівчини, котру кохав, але не наважувався сповідатись. Крізь щілину в паркані він тільки милувався нею. Кілька разів опинявся поруч коханої, чекаючи електрички. А то пощастило бути на новорічному вечорі та ще й танцювати з нею. І все ж, коли поривався освідчитись, язик ставав начебто поперек...
Хтозна, скільки б це тривало, якби якогось вечора не почувся розпачливий дівочий крик.Хлопець вибіг і, опинившись поруч з коханою, спитав, що сталось. Вона тільки показала туди, де тривожно нявчав її улюблений кіт.
Не гаючись, юнак поліз на дерево, узяв переляканого кота й спустився додолу. Не встиг віддати потерпільця, як потрапив в обійми милої, доповнені ще й поцілунком.
Це так сподобалось юнакові, що він вирішив повторити пригоду. Узяв дощечку, прибив цвяхами рибину й повісив на дереві. Кіт, почувши спокусливий запах, не забарився видряпатись на стовбур, щоб скуштувати щось недосяжне доти за традиційним кормом із супермаркета.
Не здогадуючись про спланований задум, але знаючи боязливу вдачу кота, дівчина криком покликала юнака на поміч. За якусь мить нещасливець уник небезпеки, а його рятівник як належне приймав обійми із ще солодшим, ніж доти, поцілунком, на який і він наважився відповісти. Так тривало кілька хвилин, поки молодята нарешті подивились одне одному в очі й зрозуміли, що за цілунком криється щось більше. Невдовзі вони зв’язали себе шлюбом.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Кіт, що прискорив весілля
Скільки історій, пов’язаних зі шлюбом... Тут тобі й любов з першого погляду, і роками вистраждане непорозуміння...
А ось ще одна, котру знайшов я, намагаючись на старості наблизитись до англійської мови з допомогою підручника Еккерслі.
Зізнаюсь котоманам, що я байдужий до їх улюбленців. А почасти просто не розумію тих, хто тримає в тіснявій господі, немов у тюрмі, по шість чи й більше котів.
Але не про них мова. Йдеться тут про сором’язливого юнака, який був сусідою дівчини, котру кохав, але не наважувався сповідатись. Крізь щілину в паркані він тільки милувався нею. Кілька разів опинявся поруч коханої, чекаючи електрички. А то пощастило бути на новорічному вечорі та ще й танцювати з нею. І все ж, коли поривався освідчитись, язик ставав начебто поперек...
Хтозна, скільки б це тривало, якби якогось вечора не почувся розпачливий дівочий крик.Хлопець вибіг і, опинившись поруч з коханою, спитав, що сталось. Вона тільки показала туди, де тривожно нявчав її улюблений кіт.
Не гаючись, юнак поліз на дерево, узяв переляканого кота й спустився додолу. Не встиг віддати потерпільця, як потрапив в обійми милої, доповнені ще й поцілунком.
Це так сподобалось юнакові, що він вирішив повторити пригоду. Узяв дощечку, прибив цвяхами рибину й повісив на дереві. Кіт, почувши спокусливий запах, не забарився видряпатись на стовбур, щоб скуштувати щось недосяжне доти за традиційним кормом із супермаркета.
Не здогадуючись про спланований задум, але знаючи боязливу вдачу кота, дівчина криком покликала юнака на поміч. За якусь мить нещасливець уник небезпеки, а його рятівник як належне приймав обійми із ще солодшим, ніж доти, поцілунком, на який і він наважився відповісти. Так тривало кілька хвилин, поки молодята нарешті подивились одне одному в очі й зрозуміли, що за цілунком криється щось більше. Невдовзі вони зв’язали себе шлюбом.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
