Боюся
Боюся полюбити знову.
У серці знову когось поселити
І думати про того когось знову.
Щодня,що вечір ,щогодини

Вже не лютує лютий місяць.
І дощиком асфальт зросився.
Весняним подихом подуло.
І вітер приносив лиш вістки.

Може ще трохи почекати?
Подумати над долею своєю?
Навчитись друзів розрізняти .
І полюбить людей душею .

Через нестриманість свою,
Удари долі получала.
Без роздумів пригоди я шукала,
Знаходила лише якесь німе кіно..

Минуло роки з три.
І тіло моє обновилось,
І рани загоїлись,а шрами залишились.
Серце вже не так спалахує,і не радіє.

Приборкала я пристрасті свої .
Хотіла лиш любити і любила.
Не думала чи люблять,чи полюбляють лиш.
Навчилась розлучатись,і не ходить на повідку.

Було,що мрії розгубила,
І кіноленту розірвала на шматки.
Опамяталась,пожаліла .
Віддала вітру всі лихі думки.

І новий день настав для мене.
Іскрою серце запалилось,
Від сонечка взяла усмішку ,
Від неба - безкрайність почуттів.

Я полюблю,любити треба!
І світ,і вимір цей в якому я живу!
Вдихаючи любов ,я видихаю вдячність .
Це принцип по якому йду!

Самотність-це лише блюзнірство !
У світі стільки ще доріг,незвіданих стежок!
По них пройдусь сміливо!
Тебе зустріну і з тобою в ритм піду!

Кожен крок такий для мене цінний.
Кожен вдих і видих-це життя моє.
Що віддаю,те отримую в замін .
Закон мого буття такий простий..

24 лютого 2017