Народ шумів, як Галілейське море,
Потік людей бурхливий, як Йордан.
Здавалося, що вторять Богу гори,
"Шалом, Єрусалим!" - усяк вітав.

Ішли євреї на велике свято,
В святеє місто спішили всі.
На Пасху сходилось людей багато
В найбільше свято навесні.

З Віфанії через Оливну гору
Спускались люди в місто Боже.
Воно було усе, як на долоні:
І храм, і брами бачив кожен,

А погляд кожен в Єрусалим летів.
Та враз спинились і зачекали:
Усі дивились як їхав на ослі
Ісус пророк, Його вітали.

"Осанна Богу! - кричали учні, люди, -
Благословенний Цар і наш Пророк!"
Стелили одяг на шляху повсюди,
Під ноги клали зелень із гілок.

Почув нас Бог і зглянувсь над рабами.
Вставай, Єрусалим! Світись! Співай!
Бо цей Ісус засвідчив чудесами,
Що Він Месія і що Він наш Цар.

Так наближався натовп вже до долу.
"Скорій, скорій ведіть Ісуса в храм!"
Та зупинився Він серед народу,
На місто вічне довго споглядав.

Заплакав гірко, заридав Спаситель,
Не зрозуміли люди ті слова:
"О, Єрусалиме , це тобі закрито,
Для миру що потрібне, ти не пізнав!"

Народ шумів, як Галілейське море,
Потік людей бурхливий, як Йордан.
В той день народ Месію славив, Бога
А потім зрадив і Христа розпяв.
08.04.2006