Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.12.18
07:24
Набуду щастя й поділюся
Обов'язково з вами ним, -
Вділю частки і щирий усміх
Нужденним, немічним, старим.
Бо сам такий, як ви, і разом
Вчуваю радість чи то сум, -
Бо серце, знаю, стисне спазма,
Як набуття не рознесу.
Обов'язково з вами ним, -
Вділю частки і щирий усміх
Нужденним, немічним, старим.
Бо сам такий, як ви, і разом
Вчуваю радість чи то сум, -
Бо серце, знаю, стисне спазма,
Як набуття не рознесу.
2025.12.18
00:08
Нещодавно снився дивний сон,
ніби в мене вдома на подвір'ї,
під старий, гаркавий патефон,
Гусаків товчуть чубаті Півні.
Заєць з Вовком п'ють на брудершафт,
грають в доміно з Кролями Свині.
Напідпитку Місячний ландшафт
зачепився за тумани сині.
ніби в мене вдома на подвір'ї,
під старий, гаркавий патефон,
Гусаків товчуть чубаті Півні.
Заєць з Вовком п'ють на брудершафт,
грають в доміно з Кролями Свині.
Напідпитку Місячний ландшафт
зачепився за тумани сині.
2025.12.17
23:48
Ворог наш такий як є –
віднімає, топче, б’є.
Чи настав, чи настає
час забрати все своє.
Спадок наш, країв Земля –
зазіхання від кремля.
Ця околиця Русі
віднімає, топче, б’є.
Чи настав, чи настає
час забрати все своє.
Спадок наш, країв Земля –
зазіхання від кремля.
Ця околиця Русі
2025.12.17
20:15
У жодну віру не вкладається життя.
Усі вони – лиш скалки мудрості Всевишнього.
Усі вони – одне лиш каяття
За скоєні й нескоєні гріхи супроти Істини.
***
Як поєднать здоровий глузд із вірою,
Аби лишилася ще й шпарка на дива,
Усі вони – лиш скалки мудрості Всевишнього.
Усі вони – одне лиш каяття
За скоєні й нескоєні гріхи супроти Істини.
***
Як поєднать здоровий глузд із вірою,
Аби лишилася ще й шпарка на дива,
2025.12.17
16:51
Кришталеві
Води огортають все у синь
Прохолодну
Чуйна, грішна
Ця любов є над усе красива
Знаю, де лишився би
Свій почавши день
Води огортають все у синь
Прохолодну
Чуйна, грішна
Ця любов є над усе красива
Знаю, де лишився би
Свій почавши день
2025.12.17
14:01
Хмари чередою
Випасає вечір.
Не сумуй за мною
В темній порожнечі.
Маячіють миті,
Лиш зірки палають.
В небі оксамитнім
Випасає вечір.
Не сумуй за мною
В темній порожнечі.
Маячіють миті,
Лиш зірки палають.
В небі оксамитнім
2025.12.17
12:49
Ніхто не йде до цієї
Богом забутої вулиці
у глибокій провінції.
Вона занесена листям,
пилом і снігами.
Вулиця міліє, як ріка
під час посухи.
Молодь виїжджає
Богом забутої вулиці
у глибокій провінції.
Вона занесена листям,
пилом і снігами.
Вулиця міліє, як ріка
під час посухи.
Молодь виїжджає
2025.12.17
10:51
Сама себе обманюєш, кохана,
Вдаєш із себе леді ти залізну.
І демонструєш, надто аж старанно,
Що, мабуть, у твоєму віці пізно
Не те, щоб поринати в вир любови,
А просто саму думку допускати
Вдаєш із себе леді ти залізну.
І демонструєш, надто аж старанно,
Що, мабуть, у твоєму віці пізно
Не те, щоб поринати в вир любови,
А просто саму думку допускати
2025.12.17
00:04
Привіт!
Мене звати Портос. Можете сміятися, я вже звик. Можете також задавати дурнуваті запитання на кшталт «А чому не Араміс чи Дартаньян», гадаєте ви перші? Таких персонажів із таким «тонким» почуттям гумору я за свої тридцять з гаком років зустр
2025.12.16
17:55
Після ерзац-замінників зими
Прийшла зима упевнена і справжня.
Прийшла зима із лютої тюрми,
Прийшла, як генерал з найвищим рангом.
Прийшла зима, мов армія міцна
З настирливістю танків і піхоти.
Заснула в лісі змучена весна,
Прийшла зима упевнена і справжня.
Прийшла зима із лютої тюрми,
Прийшла, як генерал з найвищим рангом.
Прийшла зима, мов армія міцна
З настирливістю танків і піхоти.
Заснула в лісі змучена весна,
2025.12.16
13:22
Порадуй моє тіло – я готовий.
На ланцюгах моя труна – ореля.
Тих не почуй, хто про мій дух злословить.
Вони ніколи не були в моїх постелях.
Дай доторкнутися рукою до любові,
не відсахнись від мертвої руки, –
бо то не смерть, – то понагусло крові
На ланцюгах моя труна – ореля.
Тих не почуй, хто про мій дух злословить.
Вони ніколи не були в моїх постелях.
Дай доторкнутися рукою до любові,
не відсахнись від мертвої руки, –
бо то не смерть, – то понагусло крові
2025.12.16
13:21
Не спішіть серед шторму і злив
промовляти: "Пройшов!". Все складніше.
"Пал, що наскрізь обох пропалив,
безпритульними потім залишив".
Не спішіть ви твердити про те,
що прочитаний вже до основи
ваш роман. Є багато ще тем.
промовляти: "Пройшов!". Все складніше.
"Пал, що наскрізь обох пропалив,
безпритульними потім залишив".
Не спішіть ви твердити про те,
що прочитаний вже до основи
ваш роман. Є багато ще тем.
2025.12.16
12:37
Дивлюся в небо — там зірки і вічність,
А під ногами — грузько, як життя.
Сусід Євген, утративши логічність,
Штовха у безвість баки для сміття.
А я стою, немов антична статуя,
В руці —"Первак", у серці — порожнеча.
Дружина каже: «Досить вже бухати,
А під ногами — грузько, як життя.
Сусід Євген, утративши логічність,
Штовха у безвість баки для сміття.
А я стою, немов антична статуя,
В руці —"Первак", у серці — порожнеча.
Дружина каже: «Досить вже бухати,
2025.12.16
12:21
Сувора Совість дивиться на мене,
Тримає міцно землю й небеса.
Ніколи не виходила на сцену -
Далеко не для всіх її краса.
Тверді слова не промовляє гучно,
Все пошепки. І погляд вольовий.
Мені нелегко. Я - її заручник,
Тримає міцно землю й небеса.
Ніколи не виходила на сцену -
Далеко не для всіх її краса.
Тверді слова не промовляє гучно,
Все пошепки. І погляд вольовий.
Мені нелегко. Я - її заручник,
2025.12.16
10:42
Я - чарівник, слуга сяйних казок,
Ерато благородної невільник.
Тож віршопад пахтить, немов бузок,
У строфах - муси, слоїки ванільні.
МрійнА оаза! Щастя береги!
Повсюди айви, квітнучі оливи!
Рожевий мед любової жаги
Ерато благородної невільник.
Тож віршопад пахтить, немов бузок,
У строфах - муси, слоїки ванільні.
МрійнА оаза! Щастя береги!
Повсюди айви, квітнучі оливи!
Рожевий мед любової жаги
2025.12.16
09:36
Буває, що чоловіки
ідуть із дому без валізи,
без штампа в паспорті та візи,
без вороття і навіки
в країну вільних душ, туди,
де благодать незрозуміла
стирає росяні сліди
серпанків яблунево-білих.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...ідуть із дому без валізи,
без штампа в паспорті та візи,
без вороття і навіки
в країну вільних душ, туди,
де благодать незрозуміла
стирає росяні сліди
серпанків яблунево-білих.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.12.02
2025.12.01
2025.11.29
2025.11.26
2025.11.23
2025.11.07
2025.10.29
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Світлана Майя Залізняк /
Вірші
Стрижи, пряди...
Не зволікай на площі, не барись!
В бік жертви глипають койот і рись,
Шукали слабших-нижчих-неміцних.
Ось рейвах-шарварок до шерху стих.
У дзбані Часу гуща й словеса.
Голодних не приваблює краса.
Сирени щохвилини - десь вогонь.
Мир-голуб сяйно спурхнув із долонь...
Поміж тілами - фантики, ножі.
Тепер усі вщасливлені... й чужі.
Залитий піною хідник до трьох пустель.
Ось Гретель розлива дешевий ель,
А Гензель ще вистрибує - "ату..."...
Поділено гуральні, пустоту.
2
Я ж засівала маками поля!
Лан топчуть Труляля і Траляля.
Ішов мій дід - на захист - голіруч.
А хто володар шахт, боліт і круч?
Сто акушерок... Лиш одне дитя -
Поміж коїтусів, кісток, нестям.
Навишивали шортів, пелюшок.
Навидували сполом бульбашок.
Тарас дивився звисока... німів:
Понастеляли брехонь-килимів.
Іде зі скрипкою лисичка, награє...
У крові писок, нациганила у.є.
3
Ніч.
Оглядове колесо.
Гроза.
Вся чортівня уранці по...ще...за.
Тече Смородина...
Тремтить Калинів міст...
Тут кожен зайчик - пан і конформіст.
Рожеві мальви - символи - в пуху.
Прогрес несе годиноньку лиху,
Китайську заполоч, російські реп`яшки.
Торокхотять шарніри і пляшки...
А ти послухай, душе, солов`я.
Спить Україна - вічна і твоя.
Пливе кісник неспішно між долонь.
Ти біля жорен давніх не холонь.
Дивися на осонцених мурах.
Чутки по рурах каменем - шаррах...
Нема канікул. Школа-яв дзумить...
Стрижи, пряди...
Стікає в Лету нить.
2017
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Стрижи, пряди...
https://www.facebook.com/photo.php?fbid=1491276884266811&set=a.136243329770180.23899.100001535411743&type=3&theater
ілюстрація
1
Не зволікай на площі, не барись!
В бік жертви глипають койот і рись,
Шукали слабших-нижчих-неміцних.
Ось рейвах-шарварок до шерху стих.
У дзбані Часу гуща й словеса.
Голодних не приваблює краса.
Сирени щохвилини - десь вогонь.
Мир-голуб сяйно спурхнув із долонь...
Поміж тілами - фантики, ножі.
Тепер усі вщасливлені... й чужі.
Залитий піною хідник до трьох пустель.
Ось Гретель розлива дешевий ель,
А Гензель ще вистрибує - "ату..."...
Поділено гуральні, пустоту.
2
Я ж засівала маками поля!
Лан топчуть Труляля і Траляля.
Ішов мій дід - на захист - голіруч.
А хто володар шахт, боліт і круч?
Сто акушерок... Лиш одне дитя -
Поміж коїтусів, кісток, нестям.
Навишивали шортів, пелюшок.
Навидували сполом бульбашок.
Тарас дивився звисока... німів:
Понастеляли брехонь-килимів.
Іде зі скрипкою лисичка, награє...
У крові писок, нациганила у.є.
3
Ніч.
Оглядове колесо.
Гроза.
Вся чортівня уранці по...ще...за.
Тече Смородина...
Тремтить Калинів міст...
Тут кожен зайчик - пан і конформіст.
Рожеві мальви - символи - в пуху.
Прогрес несе годиноньку лиху,
Китайську заполоч, російські реп`яшки.
Торокхотять шарніри і пляшки...
А ти послухай, душе, солов`я.
Спить Україна - вічна і твоя.
Пливе кісник неспішно між долонь.
Ти біля жорен давніх не холонь.
Дивися на осонцених мурах.
Чутки по рурах каменем - шаррах...
Нема канікул. Школа-яв дзумить...
Стрижи, пряди...
Стікає в Лету нить.
2017
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
