Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.10.01
06:52
Солодкувато-пряний запах
Осінніх трав уже повсюди, -
Мов дух згасання причалапав
І в тьмяній тиші звично блудить.
Зашарудять пожовклі трави
І стихнуть зразу в безгомінні, -
Лише не меншає тіснява
Холодних запахів осінніх.
Осінніх трав уже повсюди, -
Мов дух згасання причалапав
І в тьмяній тиші звично блудить.
Зашарудять пожовклі трави
І стихнуть зразу в безгомінні, -
Лише не меншає тіснява
Холодних запахів осінніх.
2026.10.01
00:42
Глиняні люди
Марять свої глиняні сни
В тій безпорадності — безнадії ріки.
Глиняні люди,
В яких забули вдихнути душу,
Яких не захотіли випалити
(Бо вони ж не глечики,
І не шматок гіркого лісу -
Марять свої глиняні сни
В тій безпорадності — безнадії ріки.
Глиняні люди,
В яких забули вдихнути душу,
Яких не захотіли випалити
(Бо вони ж не глечики,
І не шматок гіркого лісу -
2026.09.30
23:11
ввійти у розповідь зненацька
заримувати бруд і брют
провести паралель між спрутом
і містом вулиць і споруд
неони ліхтарі вечірні
помножити на світ зірок
дощем заштрихувати тіні
а звідки дощ – не зна ніхто
заримувати бруд і брют
провести паралель між спрутом
і містом вулиць і споруд
неони ліхтарі вечірні
помножити на світ зірок
дощем заштрихувати тіні
а звідки дощ – не зна ніхто
2026.09.30
20:55
Гніздо із пташенятами мавпочка знайшла.
Хотіла малечу всю обняти, та поки підкрадалася,
Знялись вони, бо вміли вже літати.
Голопузеньке, котре одне зосталось,
Схопила мавпочка й крутити стала на всі боки,
Допоки не побачила, що очі в голопузика закри
Хотіла малечу всю обняти, та поки підкрадалася,
Знялись вони, бо вміли вже літати.
Голопузеньке, котре одне зосталось,
Схопила мавпочка й крутити стала на всі боки,
Допоки не побачила, що очі в голопузика закри
2026.09.30
20:48
Тато донечку привіз
У село родинне.
Показав загін для кіз: -
Подивись, дитино: -
Бачиш, козлик бородатий
Походжає поміж кіз.
Хіба схожий він на тата?
У село родинне.
Показав загін для кіз: -
Подивись, дитино: -
Бачиш, козлик бородатий
Походжає поміж кіз.
Хіба схожий він на тата?
2026.09.30
15:52
Ластівки у небі хороводять,
Ніби наглядають за гніздом,
На відліт запитуючи згоди.
У осінній першій прохолоді
Бересклет, умочений в бордо,
Привертає погляд при нагоді.
Розгубила осінь бризки перші,
Ніби наглядають за гніздом,
На відліт запитуючи згоди.
У осінній першій прохолоді
Бересклет, умочений в бордо,
Привертає погляд при нагоді.
Розгубила осінь бризки перші,
2026.09.30
15:17
Коли твій спокій обриває
Бійців розлючених табун,
В житті панує лютий варвар,
Перед яким слабкий трибун.
Так, слуги зла стійкі, невпинні
В досягненні своїх підлот.
Тече життя спокійним плином.
Бійців розлючених табун,
В житті панує лютий варвар,
Перед яким слабкий трибун.
Так, слуги зла стійкі, невпинні
В досягненні своїх підлот.
Тече життя спокійним плином.
2026.09.30
13:39
Був я принижений вщент
Розумом гострим своїм,
Бігав за ним по п'ятах,
Та не сягав повноти.
Справжнього змісту момент
Нишком ховав у хатах,
Наче мураха шматки
Розумом гострим своїм,
Бігав за ним по п'ятах,
Та не сягав повноти.
Справжнього змісту момент
Нишком ховав у хатах,
Наче мураха шматки
2026.09.30
12:07
Нарешті, Мамо, сталося! Зустрів!
Привіт, рідненька! Скучив за Тобою!
О, скільки, мила, виплакав рядків
Та окропив рукописів сльозою!
Ми підемо у затишок гаїв,
Мене погладиш ніжною рукою.
Для нас червоним обрій заяснів,
Привіт, рідненька! Скучив за Тобою!
О, скільки, мила, виплакав рядків
Та окропив рукописів сльозою!
Ми підемо у затишок гаїв,
Мене погладиш ніжною рукою.
Для нас червоним обрій заяснів,
2026.09.30
11:21
ХІІ. ОСТАННІЙ ПОДИХ, ПЕРШИЙ КРИК
У маленькому, затишному будинку на околиці міста, поблизу Стабієвих воріт, панувала особлива, трепетна тиша. Двадцятичотирирічний Марк, місцевий різьбяр по дереву, сидів у дворі й обережно обтесував краї маленької кол
2026.09.30
10:17
вересня видатному українському композитору
Валентину Сильвестрову виповнюється 89 років.
З роси та води!
Звук неземний
пливе над оркестром.
Пальці стискають
ручку крісла…
Валентину Сильвестрову виповнюється 89 років.
З роси та води!
Звук неземний
пливе над оркестром.
Пальці стискають
ручку крісла…
2026.09.30
10:00
Пов’язує нас долею одною
широкий світ на колії вузькій,
а інша не об’єднує... на цій
із одиноких залишилось двоє,
розлучених у молоді роки
над берегами синьої ріки...
зустрілися, радіємо обоє,
бо пізно умиватися сльозою,
широкий світ на колії вузькій,
а інша не об’єднує... на цій
із одиноких залишилось двоє,
розлучених у молоді роки
над берегами синьої ріки...
зустрілися, радіємо обоє,
бо пізно умиватися сльозою,
2026.09.30
06:16
Причаїлися залишки дня
Під ряскою притихлої річки, -
Невдоволене цим жабеня
Надуває ображено щічки.
Бо не хочеться спати йому,
Коли зорі виходять на чати, -
Мов запитує в світу: Чому
Не даєш трохи більше гуляти?
Під ряскою притихлої річки, -
Невдоволене цим жабеня
Надуває ображено щічки.
Бо не хочеться спати йому,
Коли зорі виходять на чати, -
Мов запитує в світу: Чому
Не даєш трохи більше гуляти?
2026.09.29
21:54
з дассеновим
лєт індьєн
вагон вповзає до столиці
іще зачинено крамниці
але хлопчина продає
із трейлера
нормальну каву
пірнути в метрополітен
лєт індьєн
вагон вповзає до столиці
іще зачинено крамниці
але хлопчина продає
із трейлера
нормальну каву
пірнути в метрополітен
2026.09.29
17:15
Нарешті, Мамо, сталося! Зустрів!
Привіт, рідненька! Скучив за Тобою!
О, скільки, мила, виплакав рядків
Та окропив рукописів сльозою!
Ми підемо у затишок гаїв,
Мене погладиш ніжною рукою.
Для нас червоним обрій заяснів,
Привіт, рідненька! Скучив за Тобою!
О, скільки, мила, виплакав рядків
Та окропив рукописів сльозою!
Ми підемо у затишок гаїв,
Мене погладиш ніжною рукою.
Для нас червоним обрій заяснів,
2026.09.29
17:10
Так хто ж вони, оті птахи облич,
Над полум'ям, що прагне їх зібрати,
Де кожен подих — мов прощальний клич
У хмарах з гелію, що вже не наздогнати?
Що наростають в залишках грибів
Над домовинами бажань давно забутих,
В горіхових смаках віддалених в
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Над полум'ям, що прагне їх зібрати,
Де кожен подих — мов прощальний клич
У хмарах з гелію, що вже не наздогнати?
Що наростають в залишках грибів
Над домовинами бажань давно забутих,
В горіхових смаках віддалених в
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.09.08
2026.08.07
2026.08.01
2026.07.22
2026.07.18
2026.07.12
2026.07.12
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Світлана Майя Залізняк /
Вірші
Стрижи, пряди...
Не зволікай на площі, не барись!
В бік жертви глипають койот і рись,
Шукали слабших-нижчих-неміцних.
Ось рейвах-шарварок до шерху стих.
У дзбані Часу гуща й словеса.
Голодних не приваблює краса.
Сирени щохвилини - десь вогонь.
Мир-голуб сяйно спурхнув із долонь...
Поміж тілами - фантики, ножі.
Тепер усі вщасливлені... й чужі.
Залитий піною хідник до трьох пустель.
Ось Гретель розлива дешевий ель,
А Гензель ще вистрибує - "ату..."...
Поділено гуральні, пустоту.
2
Я ж засівала маками поля!
Лан топчуть Труляля і Траляля.
Ішов мій дід - на захист - голіруч.
А хто володар шахт, боліт і круч?
Сто акушерок... Лиш одне дитя -
Поміж коїтусів, кісток, нестям.
Навишивали шортів, пелюшок.
Навидували сполом бульбашок.
Тарас дивився звисока... німів:
Понастеляли брехонь-килимів.
Іде зі скрипкою лисичка, награє...
У крові писок, нациганила у.є.
3
Ніч.
Оглядове колесо.
Гроза.
Вся чортівня уранці по...ще...за.
Тече Смородина...
Тремтить Калинів міст...
Тут кожен зайчик - пан і конформіст.
Рожеві мальви - символи - в пуху.
Прогрес несе годиноньку лиху,
Китайську заполоч, російські реп`яшки.
Торокхотять шарніри і пляшки...
А ти послухай, душе, солов`я.
Спить Україна - вічна і твоя.
Пливе кісник неспішно між долонь.
Ти біля жорен давніх не холонь.
Дивися на осонцених мурах.
Чутки по рурах каменем - шаррах...
Нема канікул. Школа-яв дзумить...
Стрижи, пряди...
Стікає в Лету нить.
2017
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Стрижи, пряди...
https://www.facebook.com/photo.php?fbid=1491276884266811&set=a.136243329770180.23899.100001535411743&type=3&theater
ілюстрація
1
Не зволікай на площі, не барись!
В бік жертви глипають койот і рись,
Шукали слабших-нижчих-неміцних.
Ось рейвах-шарварок до шерху стих.
У дзбані Часу гуща й словеса.
Голодних не приваблює краса.
Сирени щохвилини - десь вогонь.
Мир-голуб сяйно спурхнув із долонь...
Поміж тілами - фантики, ножі.
Тепер усі вщасливлені... й чужі.
Залитий піною хідник до трьох пустель.
Ось Гретель розлива дешевий ель,
А Гензель ще вистрибує - "ату..."...
Поділено гуральні, пустоту.
2
Я ж засівала маками поля!
Лан топчуть Труляля і Траляля.
Ішов мій дід - на захист - голіруч.
А хто володар шахт, боліт і круч?
Сто акушерок... Лиш одне дитя -
Поміж коїтусів, кісток, нестям.
Навишивали шортів, пелюшок.
Навидували сполом бульбашок.
Тарас дивився звисока... німів:
Понастеляли брехонь-килимів.
Іде зі скрипкою лисичка, награє...
У крові писок, нациганила у.є.
3
Ніч.
Оглядове колесо.
Гроза.
Вся чортівня уранці по...ще...за.
Тече Смородина...
Тремтить Калинів міст...
Тут кожен зайчик - пан і конформіст.
Рожеві мальви - символи - в пуху.
Прогрес несе годиноньку лиху,
Китайську заполоч, російські реп`яшки.
Торокхотять шарніри і пляшки...
А ти послухай, душе, солов`я.
Спить Україна - вічна і твоя.
Пливе кісник неспішно між долонь.
Ти біля жорен давніх не холонь.
Дивися на осонцених мурах.
Чутки по рурах каменем - шаррах...
Нема канікул. Школа-яв дзумить...
Стрижи, пряди...
Стікає в Лету нить.
2017
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
