Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.05.08
08:37
Я б тебе в юрбі пізнала
серед тисячі облич.
Чом же на воротах раю
просиш «Богу помолись»?
Нащо ті псалми читати
з помислом пустих благань?
Перед образом розп'ятим —
серед тисячі облич.
Чом же на воротах раю
просиш «Богу помолись»?
Нащо ті псалми читати
з помислом пустих благань?
Перед образом розп'ятим —
2026.05.07
19:50
Коли війна ця, врешті, закінчиться,
Повернуться додому українці,
Які по закордонах рятувались,
Дітей порятувати намагались?
Питання багатьох сьогодні мучить.
Я думаю, історія научить,
Як це питання треба розглядати,
Щоб відповідь на нього точну да
Повернуться додому українці,
Які по закордонах рятувались,
Дітей порятувати намагались?
Питання багатьох сьогодні мучить.
Я думаю, історія научить,
Як це питання треба розглядати,
Щоб відповідь на нього точну да
2026.05.07
19:40
Сів Василь під образами,
Умивається сльозами.
Увіходить в хату мати,
Давай сина розпікати:
"Знов думками у вдовиці?
Бодай їй вже утопиться.
Не позволю вдову брати,
Вдова вміє чарувати..."
Умивається сльозами.
Увіходить в хату мати,
Давай сина розпікати:
"Знов думками у вдовиці?
Бодай їй вже утопиться.
Не позволю вдову брати,
Вдова вміє чарувати..."
2026.05.07
18:11
Сліди, сліди... О , скільки їх стежками!
Таких несхожих, як самі стежки.
Коли ходила, що по них шукала?
Куди спішила ними навпрошки?
Вони то вдалині, то за порогом,
Вкриваються то в сніг, то в жовтий лист,
То радо розбігаються на боки,
Таких несхожих, як самі стежки.
Коли ходила, що по них шукала?
Куди спішила ними навпрошки?
Вони то вдалині, то за порогом,
Вкриваються то в сніг, то в жовтий лист,
То радо розбігаються на боки,
2026.05.07
13:44
Летять роями —
через брук, асфальти, ями,
виють гальма, ниють шини —
машини, машини, машини.
Переходи, світлофори —
потвори, потвори, потвори.
Вже майже дикі —
через брук, асфальти, ями,
виють гальма, ниють шини —
машини, машини, машини.
Переходи, світлофори —
потвори, потвори, потвори.
Вже майже дикі —
2026.05.07
13:41
По вулиці моїй який вже рік
Лунають кроки, — друзі йдуть від мене.
Загублений тим втратам з часом лік,
Та темрява їх знає поіменно.
Там справи всі запущені давно.
В оселях зникли музика і співи.
Лише Дега, дівчатка, все одно
Лунають кроки, — друзі йдуть від мене.
Загублений тим втратам з часом лік,
Та темрява їх знає поіменно.
Там справи всі запущені давно.
В оселях зникли музика і співи.
Лише Дега, дівчатка, все одно
2026.05.07
13:16
собак простих із передмістя
ми пам’ятаємо усіх
як обривалися з ланців
як викупляли їх від гицлів
у них була правдивість що
згальмовувала твою гідність
і всяку дійсність теж і тож
при паркані довкіл обійстя
ми пам’ятаємо усіх
як обривалися з ланців
як викупляли їх від гицлів
у них була правдивість що
згальмовувала твою гідність
і всяку дійсність теж і тож
при паркані довкіл обійстя
2026.05.07
12:27
Де я здобуду свій нічліг,
Паломник без мети й дороги?
Прийшло, мов звір-єдиноріг,
Прозріння посеред тривоги.
Я ліг і зразу занеміг.
Хитаються святі триноги.
Яка вакханка уночі
Паломник без мети й дороги?
Прийшло, мов звір-єдиноріг,
Прозріння посеред тривоги.
Я ліг і зразу занеміг.
Хитаються святі триноги.
Яка вакханка уночі
2026.05.07
11:57
О, здалося, це кошмарний сон
Але усе реально
Іще казали “Не зволікай, бо
Диявол іде за нами”
Утікай-но зі джунглів
Утікай-но зі джунглів
Утікай-но зі джунглів
Але усе реально
Іще казали “Не зволікай, бо
Диявол іде за нами”
Утікай-но зі джунглів
Утікай-но зі джунглів
Утікай-но зі джунглів
2026.05.07
11:06
Навесні так легко дихать –
удихну на повні груди,
Де не кинеш оком, бачиш
арабески та причуди,
Вухо милі ловить пильне
сміху дзвони звідусюди
І забулися в коханні,
квіти, птиці, звірі й люди.
удихну на повні груди,
Де не кинеш оком, бачиш
арабески та причуди,
Вухо милі ловить пильне
сміху дзвони звідусюди
І забулися в коханні,
квіти, птиці, звірі й люди.
2026.05.07
08:54
Бутерброди на столі
і горілка з перцем,
а на серці мозолі
роз'ятрили щем цей.
Душе, ну давай хоч раз
виверни назовні –
що ти смажиш повсякчас
і горілка з перцем,
а на серці мозолі
роз'ятрили щем цей.
Душе, ну давай хоч раз
виверни назовні –
що ти смажиш повсякчас
2026.05.07
08:13
Вдягнути довгий кардиган,
В лавровий ліс зайти подвійно,
Назватись Хроносом між бран,
Знайти дупло екзістенційне,
Відгородитися від снів,
В склепінні рук ,зібгавши ліру ,
Початок дій і стусанів
В лавровий ліс зайти подвійно,
Назватись Хроносом між бран,
Знайти дупло екзістенційне,
Відгородитися від снів,
В склепінні рук ,зібгавши ліру ,
Початок дій і стусанів
2026.05.06
18:30
Сьогодні річниця по смерті видатного українського письменника
Валерія Шевчука.
Магічна проза - справжній діамант,
це не якась дешева біжутерія,
тут майже кожне прізвище - гігант:
від Борхеса до Шевчука Валерія.…
Валерія Шевчука.
Магічна проза - справжній діамант,
це не якась дешева біжутерія,
тут майже кожне прізвище - гігант:
від Борхеса до Шевчука Валерія.…
2026.05.06
16:44
Весна! А я і не помітив...
В повітрі осяйні октави
Наспівує красивий травень,
Народжуються білі квіти.
Двір мій, промінням оповитий,
Костюм примірив золотавий.
Весна! А я і не помітив...
В повітрі осяйні октави
Наспівує красивий травень,
Народжуються білі квіти.
Двір мій, промінням оповитий,
Костюм примірив золотавий.
Весна! А я і не помітив...
2026.05.06
16:34
Поету гроші не потрібні!
Достатньо хліба та водиці.
Усі таланти - люди бідні,
Це вже давно не таємниця.
Цей світ краде щоденно сили,
Недосконалий, недолугий.
Поет сидить на хмарці білій
Достатньо хліба та водиці.
Усі таланти - люди бідні,
Це вже давно не таємниця.
Цей світ краде щоденно сили,
Недосконалий, недолугий.
Поет сидить на хмарці білій
2026.05.06
14:38
Працює, піднімаючись все вище.
У резиденції його весь світ.
Світило дня, дароване Всевишнім
Живе і житиме мільярди літ.
Несе і світло, і тепло завзято,
Гігантське і всесильне для землі
І для людей. Небес правічне свято,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...У резиденції його весь світ.
Світило дня, дароване Всевишнім
Живе і житиме мільярди літ.
Несе і світло, і тепло завзято,
Гігантське і всесильне для землі
І для людей. Небес правічне свято,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.29
2026.04.29
2026.04.23
2026.04.22
2026.04.18
2026.04.14
2026.04.02
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Світлана Майя Залізняк /
Вірші
Стрижи, пряди...
Не зволікай на площі, не барись!
В бік жертви глипають койот і рись,
Шукали слабших-нижчих-неміцних.
Ось рейвах-шарварок до шерху стих.
У дзбані Часу гуща й словеса.
Голодних не приваблює краса.
Сирени щохвилини - десь вогонь.
Мир-голуб сяйно спурхнув із долонь...
Поміж тілами - фантики, ножі.
Тепер усі вщасливлені... й чужі.
Залитий піною хідник до трьох пустель.
Ось Гретель розлива дешевий ель,
А Гензель ще вистрибує - "ату..."...
Поділено гуральні, пустоту.
2
Я ж засівала маками поля!
Лан топчуть Труляля і Траляля.
Ішов мій дід - на захист - голіруч.
А хто володар шахт, боліт і круч?
Сто акушерок... Лиш одне дитя -
Поміж коїтусів, кісток, нестям.
Навишивали шортів, пелюшок.
Навидували сполом бульбашок.
Тарас дивився звисока... німів:
Понастеляли брехонь-килимів.
Іде зі скрипкою лисичка, награє...
У крові писок, нациганила у.є.
3
Ніч.
Оглядове колесо.
Гроза.
Вся чортівня уранці по...ще...за.
Тече Смородина...
Тремтить Калинів міст...
Тут кожен зайчик - пан і конформіст.
Рожеві мальви - символи - в пуху.
Прогрес несе годиноньку лиху,
Китайську заполоч, російські реп`яшки.
Торокхотять шарніри і пляшки...
А ти послухай, душе, солов`я.
Спить Україна - вічна і твоя.
Пливе кісник неспішно між долонь.
Ти біля жорен давніх не холонь.
Дивися на осонцених мурах.
Чутки по рурах каменем - шаррах...
Нема канікул. Школа-яв дзумить...
Стрижи, пряди...
Стікає в Лету нить.
2017
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Стрижи, пряди...
https://www.facebook.com/photo.php?fbid=1491276884266811&set=a.136243329770180.23899.100001535411743&type=3&theater
ілюстрація
1
Не зволікай на площі, не барись!
В бік жертви глипають койот і рись,
Шукали слабших-нижчих-неміцних.
Ось рейвах-шарварок до шерху стих.
У дзбані Часу гуща й словеса.
Голодних не приваблює краса.
Сирени щохвилини - десь вогонь.
Мир-голуб сяйно спурхнув із долонь...
Поміж тілами - фантики, ножі.
Тепер усі вщасливлені... й чужі.
Залитий піною хідник до трьох пустель.
Ось Гретель розлива дешевий ель,
А Гензель ще вистрибує - "ату..."...
Поділено гуральні, пустоту.
2
Я ж засівала маками поля!
Лан топчуть Труляля і Траляля.
Ішов мій дід - на захист - голіруч.
А хто володар шахт, боліт і круч?
Сто акушерок... Лиш одне дитя -
Поміж коїтусів, кісток, нестям.
Навишивали шортів, пелюшок.
Навидували сполом бульбашок.
Тарас дивився звисока... німів:
Понастеляли брехонь-килимів.
Іде зі скрипкою лисичка, награє...
У крові писок, нациганила у.є.
3
Ніч.
Оглядове колесо.
Гроза.
Вся чортівня уранці по...ще...за.
Тече Смородина...
Тремтить Калинів міст...
Тут кожен зайчик - пан і конформіст.
Рожеві мальви - символи - в пуху.
Прогрес несе годиноньку лиху,
Китайську заполоч, російські реп`яшки.
Торокхотять шарніри і пляшки...
А ти послухай, душе, солов`я.
Спить Україна - вічна і твоя.
Пливе кісник неспішно між долонь.
Ти біля жорен давніх не холонь.
Дивися на осонцених мурах.
Чутки по рурах каменем - шаррах...
Нема канікул. Школа-яв дзумить...
Стрижи, пряди...
Стікає в Лету нить.
2017
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
