« Коли ворушились і скелі німі,
                          Європа мовчала»

О. Олесь

А ми такі – подуємо на воду,
коли уже гарячим припекло,
та й біжимо попереду народу,
неначе викорінюємо зло.

Об’єднує людей боріння націй.
Але на барикаді суєти
у бік революційних ситуацій
еліті нашій ще іти й іти.

Та це не боси. Босі спекулянти
уже не варті того п’ятака,
якому заборонено блищати
у головній кишені «общака».

Колона п’ята – це не колонада,
а мощі вимираючих совків
і серед них підпільна люта банда
у відчайдушній лаві юнаків.

Доведене до відчаю майбутнє,
яке не добачає у пітьмі,
приречене, допоки є безпутнє,
довічно животіти у тюрмі.

А сите прилипає до екранів.
Готуються, ретиві до боїв,
учасники невидимих майданів
існуючої нації рабів.

Існуємо і добре. Буде завтра.
– А далі що?
               – Нічого.
                              Як завжди.
Терпіти можна. Ходять поїзди.
Вбивають брата.
         Догорає ватра.
                  Стікає кров.
                     Іде народна варта.
Європа чує.
                      Та –
                              нема біди.

                              19.01.2014 – 11.08.2017