Дощем вогненним осінь душі гріє,
І перші краплі падають з небес.
І навіть перший подих вітровію
Зломить не може дива цих чудес.

Сховалось сонце у води краплині,
Й освітлює осінній перший день.
І в звоні річки,і в малій росині
Це світло грає співами пісень.

Чарівна поро! Сонця пелюстками
Ти вкрила землю.Світлом і теплом,
Червоними та жовтими нитками
Розмалювала листя під вікном.

Дерева вже вкладають собі ліжко
З багряних і пожовклих подушок.
Змовкли і ялини:лише стишка
Шелесне гілка без важких шишок.

І річка духу піддалась природи,
В гарячій ковдрі зупинила плин.
Залишились у ковдрі чисті води,
А ковдра вкрилась вітами ялин.

Здригається у громі небо грізно,
Але гримить далеко,не у нас.
Ще прийде вітер,але буде пізно,
Бо днів промоклих вже пролине час.

Гуляє осінь серед вулиць тихих,
Каштани розсипає серед них.
Вкриває їх від холоду,від лиха
Зів"ялим листям.Й вітер знов затих.

Іще не скоро прийдуть заметілі,
Не скоро прийде крижаний буран.
Але вже в небесах ,від хмар зтемнілих,
Кружляє золотавий ураган...