ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2026.08.24 18:10
MAMITA (квартон)

"Матуся" іспанською буде "mamita"...
З Тобою так хочеться поговорити!
Закреслити відчай, хворобу, розлуку
Та поцілувати Твою ніжну руку.

У тиші глухій я плачу долі мито.

Володимир Бойко
2026.08.24 14:59
Все за звичаєм у Феодосії,
Навіть море там Чорне і досі є.
Та якби з тих країв
Дідько взяв москалів,
Як би гарно було в Феодосії.

Партизани в горах Дагестану
У капкан упіймали шайтана.

Вячеслав Руденко
2026.08.24 13:14
Ніщо не є важливішим за кокон! -
Щось раптом виникає і зоріє,
Та крок ніяк не зробиш у ефірі
Бо сили всі вже витратив на мрії...

Кінець всьому вночі можливий тільки,
А день до того, мов кімвал дзвенячий,
Де мудрість непомітного Сатурну

Володимир Каразуб
2026.08.24 12:45
Про що розмови в нас? Про часовиння
Про сенси існувань, невідворотного,
Про роздуми, що проростають з тім’я,
Про світло, темноту, про необхідність
Любові.
Але здається, що в цій явності,
Ті ж самі вигуки і пошуки,
І розірветься мить заслоною

Ірина Вовк
2026.08.24 12:33
Фінал. Останній крок Лагіди «Історія запам'ятає її як коханку Риму. Мені ж вона залишить право бути його єдиним незавойованим ворогом». З уст царівни Єгипту Арсіної, наймолодшої з Лагідів Римський офіцер стоїть на відстані удару меча.

Ольга Садкова
2026.08.24 12:14
Не заганяй себе у кут
чи розпачу, чи безнадії.
Доцільніш тупцювання тут —
ну хоч би крок, хоч спроба дії.

Нерідко помилка — урок.
Його засвоїш — рухайсь далі
на вищий досвіду виток

Борис Костиря
2026.08.24 11:28
То дощ холодний, то нервовий сніг.
Спектакль природи чи її тортури.
Ти до мети крізь вічність швидко біг,
Крізь творчість пробирався до натури.
Біжить крізь сніг стрімкий єдиноріг.
Стоять застигло крижані скульптури.

Природа іспит приготує нам.

Віктор Кучерук
2026.08.24 07:32
Металися бурі, згори гримкотіло,
Ще голод додався до різних всіх бід,
Але не розпалася ти, не зотліла,
Не зникла, як спалах комети чи слід.
Ти глибоко дуже пустила коріння
І стала сильніше давно від трави, -
Найкраща країна, - моя Україно,
Заради с

С М
2026.08.23 22:31
Трава волоссям, а ти левиця на осонні
Неспокій твій, уста зволожиш язиком
Вино ллючи, твій згляд зустрів мій, сяючи
Твого лиця торкаюсь пальцем, знаючи

Для мене ти – Вода, яка танцює


хома дідим
2026.08.23 21:17
на що мені сумнівних істин
проблем закреслено потреб
я радше обираю відстань
і незавершений портрет
кидаючи в простий горнець
відомі всім інгредієнти
додам іще насамкінець
дещицю прянощів секретних

Галина Кучеренко
2026.08.23 19:37
Чи ми трипільці, чи скіфи, сармати…
Йдемо вперед попри війни і втрати…
Ми - українці, від славних - нащадки
І за плечима про давніх є згадки -

Не клич в минуле, знання - настанови
Як жити далі і жити знову,
Як не творити для себе кумирів,

Артур Курдіновський
2026.08.23 18:45
Героїне мого роману!
Незабаром - глуха зима.
Усвідомлюю: ти - омана,
Розумію: тебе нема.

А проте, відчуваю ніжний,
Теплий дотик твоїх долонь.
Вже у віці моїм "колишні"

Кока Черкаський
2026.08.23 15:06
Я купляю в атебе
Плавлений сирок-
І тому я точно знаю:
З ним все буде ок!

Не купляю я сирки
Десь поза атебе,
Бо всюди хочуть наї.. обдурити

Євген Федчук
2026.08.23 14:05
Московіти завжди були нахабні й підступні.
Як не збрешуть, то і кроку, напевно не ступлять.
Хоч що хоч наобіцяють та будуть клянутись.
І ножа у спину встромлять, варто відвернутись
І вони такими були, мабуть ще одвіку.
Давні літописні зводи тому гарн

М Менянин
2026.08.23 13:27
Барва знамена і тло Ворог наш такий як є – віднімає, топче, б’є. Чи настав, чи настає час забрати все своє. Спадок наш, країв Земля – зазіхання від кремля. Ця околиця Русі хоче землі наші всі. Крила в леті, хижий птах, чар кінець, останній

Борис Костиря
2026.08.23 13:23
Крізь роти кленів бачу вдалині
Тендітний образ, дорогий і любий.
Злились бажання вищі і земні,
Які мене відродять і погублять.
Проб'юсь крізь товщу льоду і страхів,
Крізь непорушні і міцні фортеці
До радісних нескорених світів.
Доходить крайній і
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Світлана Майя Залізняк / Вірші

 Душа весняна

https://www.facebook.com/photo.php?fbid=1718042004923630&set=a.136243329770180.23899.100001535411743&type=3&theater
ілюстрація

1

Дива - повсюди. Сніг розтав.
А так учора випав щедро...
Бреду між правил і заграв.
Шлагбаум збив зальотний Педро.

А що йому... катма межі.
Іншопланетні ген за рогом.
Дівча у темній паранджі
пришвидшує спіткання з Богом.

А може, плітка - що знесли
Шевченка бюст. Іще не вірю.
Кудись трюхикають посли.
Жують бетель міцні жовніри.

2

Чекаю дива... Меценат
Із пущі вигулькне, пригорне.
Обцасом збитий циферблат.
Шліфує лезво зле, потворне.

Повірю в пасмуги. Жива!
Бусоль зіркова - серед жита.
Бринить химерна тятива...
Душа весняна - розповита.

3

А Час її ловив... Убгав
У кошик лент із капелюшка.
Ця гніздова сівба - для ґав.
Талант росте крізь голки вушко.

2018




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2018-02-11 09:52:15
Переглядів сторінки твору 2256
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.165 / 5.77)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.252 / 5.89)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.708
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2026.04.25 14:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2018-02-11 10:32:51 ]
І гніздово сівба, і рясна, і ямбом, і хореєм. Це вже було, є, і буде ще. Вірші - як і люди - нороджуються і вмирають. Дехто залишає живу парость, дехто зникає безслідно.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-02-11 13:06:51 ]
Авжеж...авторів, поетів чимало у всі часи.

Якщо вірити Галині Білик, то...
"…Література відкрита для багатьох, але потрапляють у її обійми й назавжди вписуються в історію все ж таки ті, хто почувається тут як у храмі: не герострати слова, не апологети писаризму, не модні сьогодні “асенізатори”, а працівникикультуртрегери, садівники, мрійники. Вони у своїй піднесеній святості стоять на сторожі гуманності, тримають цей світ у цілісності, скеровують покоління до соціальної й особистісної притомності, привчають до елементарного й непорушного – краси, яка у всьому довкола: в природі, людині, мові. Світлану Залізняк бачимо поміж обраних: конкретночуттєва палітра, естетичність, інтенціональність її творів відповідають високим законам художності, ідеї та меті мистецтва. І “птахокардія” тут – утішний діагноз, із яким можна і треба жити, творити, вимагати від себе ще більшого – хоч “за грудиною сорок” і “градус” нестримно росте. Поет – не має віку, не має тіла, подеколи навіть забуваєш, що він звичайна людина, чоловік або жінка: бо він – текст, сплетіння та глибина смислів, слово, початок, безмежжя, вічність…

Галина Білик, старший викладач кафедри української літератури ПНПУ імені В. Г. Короленка, відповідальний редактор альманаху “Рідний край”.

(Із передмови до "Птахокардії", Львів, "Сполом", 2015).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2018-02-11 13:28:10 ]
Сама себе не похвалиш - то як опльована сидиш!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-02-11 14:51:33 ]
У нашій країні напрочуд легко почуватися "обпльованою" безталанними.
Не знаю, як деінде. Особистості завжди під прицілом ницих.

І лиш поезія лікує мозок...писала я.
В декого мозок не виліковується гармонією...йому б обпльовувати, гризти... творити клонів...бруднити сторінки поетів. Роздолля клонам... Насичений сайт ними всі роки... Перенасичений. Клони воюють, згруповуються... заздрять...
Саме тому я вирішила піти з ПМ.
І два дні лише тому публікую своє, щоб показати якісний творчий продукт, свою присутність.
Я, наприклад, на сайті провадила роботу таку: зауважувала задля росту авторів.
Що переслідує невідома субстанція По Ет...
Прийшло таке собі на мою сторінку...написати негативний коментар.

З власного досвіду коментатора - додайте.
Клон По Ет.


А на пошту отаке прийшло

Доброго дня!

Користувач По Ет відповів на створену вами тему Душа весняна

Текст коментаря такий:

"Сама себе не похвалиш - то як опльована сидиш!"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2018-02-11 15:12:06 ]
Це клон пана Єрметова

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-02-11 15:22:36 ]
Фейсконтроль...повсюд... необхідний...
Клона заблокують, новий відбруньовується.
Сам із собою бесідує. Загиджує чужі сторінки.
Тут, дещо дивує, не відображається, хто пише, а на пошту вказано: По Ет.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-02-11 15:36:52 ]
Ерметов, на свою сторінку тьхукати...
Комплекси там лікувати. Сам із собою балакати.
Моя сторінка недоторкана для неповажливих, невихованих, заздрісних.
Я на вашу не приходжу.
Геть.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-02-11 16:03:43 ]
Із 12 лютого 2018 року автор на сайті неактивний. Причина: неадекватна поведінка клонів, неідентифікованих осіб.
Щасти усім авторам, що прагнуть самовдосконалення.
Дякую Редакції Майстерень за зручний ресур, можливість перебування та оприлюднення поезій. Щиро. З повагою.