ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Гундарєв
2025.10.01 10:09
Російські окупанти офіційно стверджують, що б‘ють лише по військових об‘єктах…
28 вересня 2025 року внаслідок чергової нічної масованої атаки на Київ загинула
12-річна Олександра Поліщук, учениця 7-Б класу.

Знов військові об‘єкти - діти!
Витягують

Віктор Кучерук
2025.10.01 08:46
Знову листя опале
І пожовкла трава, -
І захмарена далеч,
І ріка нежива.
Німота безутішно
І самотність така,
Що незатишно віршам
У тужливих рядках.

Борис Костиря
2025.09.30 22:19
Чоловік повернувся додому
На батьківський тривожний поріг,
Розчинивши столітню утому,
Накопичену в сотні доріг.

Та удома його не чекали,
І батьки вже померли давно.
Поросли бур'яном рідні камені

С М
2025.09.30 21:29
я стрів її на реєстрації
фужер вина – у руці
чекала напевно по справах
при ній – безногий чоловік
о не все йтиме так як бажав би
не все йтиме так як бажав би
не все йтиме так як бажав би
та постарайся ще

Володимир Мацуцький
2025.09.30 19:28
Мишка з песиком і котик
заховалися у ботик,
з нього хвостики стирчать,
в ньому хвостики пищать.

Як збиралась Галя в школу
ботик з рук стрибнув додолу,
з нього хвостики стирчать,

Віктор Кучерук
2025.09.30 09:11
Позбивав до крові ноги,
Бо вернув, куди не слід
І приводили дороги
Тільки в гущу різних бід.
Наче маятник, невпинно
Коливався з боку в бік, -
Не дивився на годинник
І рокам утратив лік.

М Менянин
2025.09.30 00:24
На часі характер козачий
та гомін в народі ходячий,
де влучне нагальне слівце
всім правду говорить про це.
Вставай на молитву, народе,
це теж, тільки в Дусі, городи –
проси, сповідаючи гріх,
за рідних і близьких своїх.

Борис Костиря
2025.09.29 22:17
Телефон, викинутий у плесо озера,
ніби потонула під водою
Атлантида. Скільки болю і відчаю
пішло під воду! Що змушує
різко кинути телефон
невідомо куди, у прірву?
Це невмотивований імпульс,
який пробігає тілом.

Іван Потьомкін
2025.09.29 20:23
Скаржились ангели на Господа Бога, що Він потурає Ізраїлю. «Якже Мені не потурати тому,- одповів Всевишній,- кому Я наказав: «Їж і будеш ситий і наситишся, і поблагословиш Господа, Бога твого, у тім добрім Краї, що дав Він тобі» («Повторення Закону», 8:1

Сергій СергійКо
2025.09.29 16:23
Ми отруєні власним авто –
Його швидкістю пересування.
Без авто ми вже майже ніхто –
Це і вирок, і щире зізнання.
Відійшли стародавні часи.
На коняці не їздять по справах.
Ніби Усик зібрав пояси,
Виростаєм у власних уявах,

Іван Потьомкін
2025.09.29 12:42
З літами охочіш розмовлять мені
із немовлятами, аніж з дорослими.
Ну, що почуєш од дорослих?
Скарги на життя:
Податки й ціни скачуть, мов зайці...
Дедалі більше даються взнаки хвороби...
Клімат міняється на гірше...
А з немовлятами якже простіш!

Юрій Гундарєв
2025.09.29 09:32
вересня ми згадуємо одну з найтрагічніших сторінок в історії людства - 84-ту річницю трагедії Бабиного Яру,
де було вбито близько 150 тисяч невинних людей…

Це мій друг Фіма,
літні сандалі…
Зустрілись очима,
проходить далі.

Володимир Бойко
2025.09.28 23:30
Імперське мислення просто так не вивітрюється – воно вибивається із голови разом із мізками. У московитів слова «раб», «рабство», «работа» – немовби з одного кореня. Казки про кощія безсмертного полюбляють пристаркуваті диктатори. Велич великих

Борис Костиря
2025.09.28 22:26
Краса, схована в сірий,
невиразний одяг,
стирається під дією часу,
стає одноманітною.
Що залишається від колишнього
пульсування, буйства водограю?
Краса обростає жиром,
ніби непотрібною бронею,

Іван Потьомкін
2025.09.28 19:24
Поцілунок в івриті й зброя
Позначені одною й тою ж літерою – Нун,
Якою починається ще й перемога – Ніцахон.
І є в тім логіка житейська, бо й справді:
За поцілунком безгрішна починається любов,
А не кохання тимчасове, як осоружний вітер.
Отож, цілунк

Євген Федчук
2025.09.28 19:18
Син увечері прийшов та й спитав у тата:
- Взяв оце читати книжку я у дядька Гната.
Там історії про те, як колись жилося,
Нашим предками з ким колись воювать прийшлося.
Згадувалась там також Куликовська битва,
Де московським князем був хан Мамай розби
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Іван Петров (1985) / Вірші

 Я – не...
Мені аби із кимось розмовляти,
тому що я знаю, як це
усім потрібно...
Нам завжди знайдеться об
чім, тому що над ранок –
розвиднюється!..

Я можу змовчати, але
чи ти розмовляти –
вмієш?
Мені завжди –
трішечки в радість,
якщо... зігрієш?

Взаємність спалахує
нетлінучим вогником –
байдуже, що міжстатево...
І ти вже, мабуть, не кличеш,
коли – ми вже...
екстерном?

Якби ти змовчала,
то і я б не зник,
віриш?
Але як-
би – не закричала... то
і я не звик
так... грішно.



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2018-02-22 01:49:11
Переглядів сторінки твору 2430
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.741
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2019.01.01 18:55
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Петров (М.К./Л.П.) [ 2018-02-22 01:49:33 ]
І от навіщо... питається?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2018-02-22 01:50:57 ]
Гарний вірш... Й
можеш не сумніватись!..

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
е ю (М.К./Л.П.) [ 2018-02-22 01:52:04 ]
Пишіть, хлопці... Завжди
знайдеться, кому
прочитати :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2018-02-22 09:32:05 ]
Хлопчики та дівчатка,
не слухайте звіряток...

"Чужого навчайтесь
й свого не цурайтесь..."

Краса – це індивідуальне,
особисте сприйняття,
отож, на нахабство
самовдоволеності
не даруйте й
ламаного гроша!..

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2018-02-24 11:17:32 ]
Усмішка

Про... Прокидаєшся!..
Що? Скидається! Щодо?..
Причинна! До чого тут? Прикидається!..
Залежність? А чи необмеженість!

Заходь у гості... Наважишся?
Не довіряєш? Чому – собі?
Все дозволено – але по-справжньому...
Заборона – човняру "зачумленому"...

Я ж бо – зайвий!.. А чи – подразник?
Поділишся – на мінус нескінченність?..
Чарівність – від позаприсутності...
Усмішка – зцілює, мабуть – усіх!..

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Петров (М.К./Л.П.) [ 2018-12-29 06:13:53 ]
Одна... людина нещодавно відгукнулась як "людина, що чесно живе на своєму місці"... І так це якось принижено прозвучало!..
Тобто – збрехала! Тому що "чесно" – це без напівмір, без потискувань плечима та вмивання рук, це майже самогубство своєї репутації – за нинішнього сприйняття слова "чесно"... Тому що чесно – це справжній "подвиг" й тому що усі – ну, майже – цього слова встидаються

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
е ю (М.К./Л.П.) [ 2018-12-31 13:48:41 ]
На чудеса іще треба заслужити,
дорости – хоч би... на старість...
Складати убогі віршики –
це вам... іще – не радість!))