ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.07.30 06:50
В. К. Осиповій

За рікою, поза лісом,
Поле, всіяне залізом,
Ще шурхоче сумовито
До цих пір незжатим житом.
За рікою, поза лісом,
Воювати достобіса

Ірина Вовк
2026.07.30 06:41
Фінальний акорд розлуки Музичний супровід: Франц Ксавер Моцарт. Шість полонезів для фортепіано, ор. 17 (Полонез № 3 фа мінор) «Жозефіна ступала бруківкою Лємберга так, наче кожен її крок відгукувався Adagio в його змученій душі. Баронеса з очима

Іван Потьомкін
2026.07.29 21:57
Серед зими, як горобці поснули,
І пітьма по кімнаті залягла,
Балконні двері стиха прочинились,
І на порозі... батько стали...
Оце так стріча!.. Шукаю все життя...
Ми Брамса слухали удвох
І мені закортіло спитати батька:
«Як так сталось, що на від

Ольга Садкова
2026.07.29 21:05
Вже втрачаю у Тебе віру,
та й не маю вірити чим, —
мов згоріла душа допіру.
Отче, Отче… А чи вітчим?

Що Ти бачиш отам, із неба?
Як усотує поле кров?
Не усім, не всім як потребу,

Олена Побийголод
2026.07.29 17:03
Соломон Фогельсон (1910-1994)

Під зливу ввечері, ввечері, ввечері,
коли пілоти бити байдики приречені, –
приземлимось ми за столом,
щоб не скучати загалом,
і нашу пісню заспіваємо гуртом:

М Менянин
2026.07.29 14:40
Баба деда присмотрела
много лет тому назад.
С ним творила что хотела,
дед же не был тому рад.

А когда попалась рыбка
в мрежу ловчего сетей
стала править дедом шибко,

Борис Костиря
2026.07.29 14:05
Не хочеться зранку вставати
І йти у збурунені дні,
Долаючи стіни і ґрати
І буднів задавнені пні.
Просвітлені янгольські чати
Пробудять тебе у вогні.

Не хочеться зранку вставати

Артур Сіренко
2026.07.29 13:57
Я відчиняю скриню мовчання
Через плече зазирає і блимає
Очима сумними синіми (наче квіти цикорію)
Козлоногий рогатий Пан флейтист,
Що забув яка вона – посмішка,
Бо знає: я ловив зозулю над прірвою:
Не так зозулю, як її крик,
Бачив на вербі зозулині

Вячеслав Руденко
2026.07.29 12:10
Що є загрозою тьюторам* кліру?
Бо на початку ніхто не губився!-
В конях кінця, у потоках ефіру,
Не допускаючи в серце спіритів.

Втім миті меркли … жита колосились…
Потай загорнуті в ковдру яскраву,
Довго дивились на хвилі ковили

Ігор Шоха
2026.07.29 10:14
Вітчизна-мати не усім дається
і наша доля – на її межі
з ворожою армадою у герці
за наші нерушимі рубежі.
Вона живе у зболеному серці
і жевріє у зраненій душі,
не обіцяє золоті покої,
але не має рівної собі

хома дідим
2026.07.29 09:47
політ джмеля довкіл граната
у цім солодкім напів сні
свати просили мама й тато
дізнати
а чи світить щось мені
моя любов небесна та пихата
я не подобаюсь її рідні
це все хіба

Охмуд Песецький
2026.07.29 08:27
Художня мапа сновидінь
В собі тримає білі плями,
А в них небачену глибінь,
На жаль, обмежену краями.

А там якраз небесний плуг.
Це він заорює прогали
Зірок, розкиданих навкруг,

Віктор Кучерук
2026.07.29 05:36
Приснилася жінка безвісна
І щез надокучливий сум,
Бо в тиші почулася пісня
Та запах відчувся парфум.
Помадою змащені губи
Роняли усмішки й слова,
А очі дивились так любо,
Що обертом йшла голова.

Ірина Вовк
2026.07.29 03:09
Штрих IV: Прихисток на Ринку та Слава Галичини Музичний супровід: продовжує тихо звучати Другий концерт (Andante espressivo) Невдовзі Лемберг капітулював перед ним. Ксавер став головною фігурою тутешнього музичного життя – засновником хорового То

С М
2026.07.28 20:51
Кажи усім, кого зустрів
О, ідімо, зі мною, о так
Кажи усім, кого зустрів
Себе звільніть, зі мною, о так

Кажи, що бігти їм не варто
Усіх можливо позбирати
Візьмімося за руки &

Артур Курдіновський
2026.07.28 19:35
У світі, бездонному морі скорботи,
Завжди дві стихії - крилата й безкрила.
Весна - це натхненна колиска природи,
А осінь - її неминуча могила.

Беру собі осінь скорботно-барвисту,
Моє ненароджене пізнє кохання.
Про мрію розбиту зажурене листя
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Інша поезія):

Ольга Садкова
2026.07.18

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Охмуд Песецький
2026.03.19

Арсеній Літванин
2026.02.25

хома дідим
2026.02.11

Немодна Монада
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Іван Петров (1985) / Інша поезія

 Мої шляхи
Ти кажеш дорости...
Доростай, сонечко!
Слава Богу, що
усе можна
обґрунтувати...
Завжди зручніше
й затишніше, тому
що це і
є матерія...
Згортайся клубочком,
заклично муркочучи...
Мені не потрібно
жодних постаментів,
аби відштовхуватись...
Тобі не потрібно
зайвих потреб,
що відхилятимуться
або відволікатимуть
тебе від
твоїх шляхів...



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2018-02-25 00:05:52
Переглядів сторінки твору 3199
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.717
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2019.01.01 18:55
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2018-02-25 00:07:03 ]
Слава Богу, що шляхи є і вибирати із чого – також...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Петров (М.К./Л.П.) [ 2018-02-25 06:38:30 ]
Знади тре не уникать –
знади варто... "роздягать"!)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
е ю (М.К./Л.П.) [ 2018-02-25 07:42:06 ]
Легше, легше...
Нема за що сваритись!..
Просто для всього тре знайти її/його принагідність;)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
е ю (М.К./Л.П.) [ 2018-02-26 23:00:26 ]
Зміст

Неважко – й варто – зрозуміти,
що завше йдеться про підтримку...
Всі кажуть, що табу – то зміст,
і що для кожного він – лис...
І все ж байдужим не лишає –
собі поборників шукає...
Бо саме він, правічний віз,
долає шлях між зорь та криз...
Усе почнеться, власне, змістом –
неначе янгол... понад... містом!..

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Петров (М.К./Л.П.) [ 2018-02-27 02:07:46 ]
Нічого не зробиш – хіба співчувати...
Ні власної думки ан(і і)дентичності власної, власне...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Петров (М.К./Л.П.) [ 2018-02-27 02:39:53 ]
Коти, собаки, вівці, боягузи...
Анімал-істеричний пантеон...
Грозяться: хто на Пєтю, хто на Путю...
А суть одна: безлико-млявий – інфантильний... сон!..

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Петров (М.К./Л.П.) [ 2018-02-27 10:00:47 ]
Здимається, як сонце, за потребою,
за викликом, а може – за вимогою...
Чадіє і пліснявіє – за горло
хапається, як місяць... мертвий.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2018-12-27 18:15:50 ]
Розумієш, перебір нічим не кращий за недобір...
Хтось краде те, чого немає, а хтось "дарує", із чим перебір!..
А суть не міняється – суть пуста, як у вакуумі!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
е ю (М.К./Л.П.) [ 2019-01-06 10:40:42 ]
Усе, що тягне, наче вихор –
симптоматично-неосяжно...
О, мріє недосяжна – чисто вітер,
що вій торкається... звитяжно)