ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Бойко
2026.03.17 00:30
Російсько українська війна – війна за виживання. Українців – як нації, московитів – як імперії. Мало повернути державність, треба повернути ще й історію. Моральні авторитети черпають своє натхнення із кримінального минулого. Найліпше захищати інт

Ірина Вовк
2026.03.16 23:37
– Ти знову дивишся на захід, Тимоше, – її голос був тихим, як шелест шовкової завіси. – Там, де небо стає червоним, наче розлите вино твого батька. Там Молдова... чи там війна? Він не обернувся, але вона відчула, як напружилися його плечі під жупаном. Йо

Ірина Вовк
2026.03.16 19:53
«…Їх щастя тривало – як літня гроза, На білеє личенько впала сльоза. Лишилась вдовиця у Рашківській тиші, Де вітер холодний легенди колише. Ні перли коштовні, ні княжий поріг Від лиха і згуби її не вберіг. Розтанули мрії, мов замок з піску, Лишивши

Артур Курдіновський
2026.03.16 18:13
МАГІСТРАЛ

Давно покрився пилом чорний фрак,
І потьмяніли камінці корони.
Пронизує мовчання телефона,
Вразливий спогад назавжди закляк.

Так важко волю стиснути в кулак,

Борис Костиря
2026.03.16 10:59
Шалені дикі ґедзі не кусають.
Приходить час примирення й добра.
Як зло збиреться у потужні зграї,
Тоді розчахнемо цей світ до дна.

Нас лагідно й покірно сонце пестить.
Минула спека, ніби пекла крик.
Із глибини ті спогади воскреснуть,

Віктор Кучерук
2026.03.16 05:47
То вітер грається волоссям,
То ясне сонце сліпить зір, -
То дощ іде і скрізь розносить
Шум крапелин, як поговір.
Усе навкруг, як сни, мінливе,
Щедротне надмір і скупе, -
Лише завжди минуле сиве
За мною гониться й сопе...

Євген Федчук
2026.03.15 17:20
В Московії завжди таке бувало:
Коли за владу билися «царі»,
То гинули і ті, хто при дворі,
І ті, що право на престола мали.
А вже, коли на трон хтось усідавсь,
Завжди важлива знайдеться причина,
Чому була убита та людина.
То й «переможець», звісно

С М
2026.03.15 16:33
Я розповів за Поле Суниць
Де не було реального ніц
Альтернативний плейс я найшов
Де плине будь-ш
Глянь розгорнені тюльпани
Те, чим жиє різне панство
Глянь у віко цибулинне
Я розповів, що морж і я сам – те ж

Ігор Шоха
2026.03.15 16:17
                    І
Ми пасажири. Нас несе Земля
чи то у рай, чи у космічне пекло,
де не буває холодно чи тепло
і де уже була душа моя,
коли перегоріла і воскресла
як его мого первісного я.

Борис Костиря
2026.03.15 11:56
У сні побачу болісні пророцтва,
Які хотів спалити у вогні,
Тривог і болів, дива і юродства
В мінливій і безмежній глибині.

У сні приходить те, що неможливо,
Химерне, дивне, неземне, із дна
Морів і океанів. Пустотливо

М Менянин
2026.03.15 02:02
Насичено ядом життя України,
хто поруч чи рядом бере від людини?
хто має підступне бажання очолить
народ цей і далі продовжить неволить?

Кому завдяки не закінчена битва
за щастя в житті і за промені світла?
кому до вподоби подвійні стандарти

Нічия Муза
2026.03.14 21:40
Життя минає, та ніколи
мене ніде не омине
моє оточення земне –
гаї, луги, поля і доли.

І поки люди є навколо,
а в небі сонечко ясне,
природа слухає мене,

Ігор Терен
2026.03.14 21:36
Минають ночі, і за днями дні,
і сонечко до літа покотило,
і мало що напам’ять залишило
до осені останньої мені.

А далі, як буває уві сні –
багряні увижаються вітрила.
Ассоль чекає! Напинаю крила

Артур Курдіновський
2026.03.14 16:16
Це просто сон. Не менше і не більше.
Невиліковний надважкий склероз.
Тобі ганебна смерть, якщо ти інший!
Народжуються з порожнечі вірші -
Чи захист від світанку, чи наркоз.

Здаля усі - біленькі та пухнасті,
Колючому шепочуть: "Не кричи..."

Іван Потьомкін
2026.03.14 13:57
Співала самотність про зграйну дружбу. Співала, аж серце злітало з словами І в звуках тремтіло. Здіймалося вище і вище. Як жайворон, висло Та й впало, мов грудка... Нараз обірвалася пісня. На серце людина поклала руку.

Юрій Гундарів
2026.03.14 13:32
Мавпочка Зіна — улюблениця і талісман підрозділу бойових медиків. Вона обожнює борщ і чай із молоком «по-англійськи».
Її господар — 50-річний колишній вчитель історії, який завів Зіну після того, як втратив на війні родину та дім. Мавпочка стала його від
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Інша поезія):

Арсеній Літванин
2026.02.25

хома дідим
2026.02.11

Вероніка В
2025.12.24

Павло Інкаєв
2025.11.29

Анелла Жабодуй
2025.08.19

Василь Пастернак
2025.08.04

Сонний Равлик
2025.06.25






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Іван Петров (1985) / Інша поезія

 Мої шляхи
Ти кажеш дорости...
Доростай, сонечко!
Слава Богу, що
усе можна
обґрунтувати...
Завжди зручніше
й затишніше, тому
що це і
є матерія...
Згортайся клубочком,
заклично муркочучи...
Мені не потрібно
жодних постаментів,
аби відштовхуватись...
Тобі не потрібно
зайвих потреб,
що відхилятимуться
або відволікатимуть
тебе від
твоїх шляхів...



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2018-02-25 00:05:52
Переглядів сторінки твору 3048
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.717
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2019.01.01 18:55
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2018-02-25 00:07:03 ]
Слава Богу, що шляхи є і вибирати із чого – також...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Петров (М.К./Л.П.) [ 2018-02-25 06:38:30 ]
Знади тре не уникать –
знади варто... "роздягать"!)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
е ю (М.К./Л.П.) [ 2018-02-25 07:42:06 ]
Легше, легше...
Нема за що сваритись!..
Просто для всього тре знайти її/його принагідність;)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
е ю (М.К./Л.П.) [ 2018-02-26 23:00:26 ]
Зміст

Неважко – й варто – зрозуміти,
що завше йдеться про підтримку...
Всі кажуть, що табу – то зміст,
і що для кожного він – лис...
І все ж байдужим не лишає –
собі поборників шукає...
Бо саме він, правічний віз,
долає шлях між зорь та криз...
Усе почнеться, власне, змістом –
неначе янгол... понад... містом!..

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Петров (М.К./Л.П.) [ 2018-02-27 02:07:46 ]
Нічого не зробиш – хіба співчувати...
Ні власної думки ан(і і)дентичності власної, власне...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Петров (М.К./Л.П.) [ 2018-02-27 02:39:53 ]
Коти, собаки, вівці, боягузи...
Анімал-істеричний пантеон...
Грозяться: хто на Пєтю, хто на Путю...
А суть одна: безлико-млявий – інфантильний... сон!..

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Петров (М.К./Л.П.) [ 2018-02-27 10:00:47 ]
Здимається, як сонце, за потребою,
за викликом, а може – за вимогою...
Чадіє і пліснявіє – за горло
хапається, як місяць... мертвий.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2018-12-27 18:15:50 ]
Розумієш, перебір нічим не кращий за недобір...
Хтось краде те, чого немає, а хтось "дарує", із чим перебір!..
А суть не міняється – суть пуста, як у вакуумі!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
е ю (М.К./Л.П.) [ 2019-01-06 10:40:42 ]
Усе, що тягне, наче вихор –
симптоматично-неосяжно...
О, мріє недосяжна – чисто вітер,
що вій торкається... звитяжно)