ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Домінік Арфіст / Вірші / А Я ВЖЕ МУЗИКА...

 Ясон (цикл "Тьма міту")
Образ твору самотніший самої самоти
Ясон у ті́ні сохлого човниська…
вбирає моря вечорові зблиски –
земної зради сльози золоті…
вечірнє сонце ру́ном нависа…
ворожать заморочені халдеї…
орфеєвої арфи небеса…
і регіт божевільної Медеї…
лоскочуть тіло хвилі синьо… сонно…
підточують забутого ковша
трухлявий човен падає в Ясона
від тіла вивільняється душа
і лине до далекої Колхіди…
де зраджена любов – там гинуть діти…



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2018-03-03 12:23:03
Переглядів сторінки твору 2816
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.860
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.03.11 19:50
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2018-03-03 12:52:47 ]
Жаль безневинних діток...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2018-03-03 15:34:29 ]
ну власне... в історії так вимирали народи...

зрада - осереддя чорної карми...

о п. Іване...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2018-03-03 14:23:05 ]
Ворожать геть обкурені халдеї. Може так? Хоча Персія тут не пасує. Помер він усе ж у Греції. Там свої чаклуни, не зороастрійські.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2018-03-03 15:33:02 ]
в Давній Греції халдеями називали жерців і ворожбитів семітського походження...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2018-03-03 16:04:49 ]
Цікаво.Справді цікаво. Не знав.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2018-03-03 16:23:25 ]
Тут головне правдоподібність. Халдеї жили у Месопотамії та Вавілонії з 10-го по 5 століття до нашої ери. Потім семітські оюбщини розчинилися у загальній масі населення. А події, які стосуються подорожі Ясона стосуються 12 століття до нашої ери. Тобто халдеїв і духу ще не було не те що в Греції, але й на вищезазначених територіях. Вони прийшли трохи згодом. Є прямі вказівки на цей час, зокрема відмова Геракла брати участь у цій подорожі. Він зійшов за певними даними на острові Зміїний. Той самий Геракл відмовився брати участь у Троянській війні. А її дата відома. Отже, варто було б увести як персонаж якогось іншого тогочасного чаклуна. Хоча можу й помилятися.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2018-03-03 16:52:47 ]
історія шумерів значно давніша, як тепер трактується...

халдеї (це виключно грецька назва семітів, аккадців в першу голову)-
влаштовували набіги до балканців ще за часів мінойської цивілізації -
а це к. ХІІІ - п. ХІІ ст.AD.
та і вся подальша практика оракулів походить саме від халдеїв...
взагалі цей період - "темні віки" Давнього світу...
Троянська війна - і мітологія взагалі - не мірило історичного часу... як і всі умовності хронології...
а взагалі - "вірші краще знають" :о)
залишаю за собою право на інтуїцію...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марґо Ґейко (М.К./М.К.) [ 2018-03-03 16:45:30 ]
Я ніби справді почула цей регіт. Дуже виразний вірш. Дякую за задоволення Вас читати, о Доміні :о)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2018-03-03 16:53:44 ]
дяка о Марго :о)

навзаєм...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2018-03-03 17:38:39 ]
Так милозвучно і, я б сказав, пастельно-мелодійно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2018-03-03 19:23:03 ]
Правильно - давніша. Тільки от шумери - це племена не семітського походження. А аккадці - семітського. І прийшли вони на територію Месопотамії, коли вона уже була заселена. Тобто набагато пізніше. Шумери вели осідлий спосіб життя, аккадці - кочовий.Саме ж слово "халдеї" виникло набагато пізніше, аніж сталися події Троянської війни. Не одразу люди, які пасли кіз, сіли на човни і почали займатися морським розбоєм та торгівлею, як їхні мінойські брати.
Так до чого я веду: хай будуть "халдеї". Так навіть цікавіше. Ті чаклунки (піфії), які віщували у греків, були страшенно непривабливими, брали за свої послуги багато, а брехали ще більше. А от халдеї - слово милозвучне. Щось на кшталт нашого "мольфар". Як гадаєте?