Прекрасна юності пора,
Юнак незайманий в тривозі,
Його п'янить любовна гра,
Він схаменутися не в змозі.

Його впіймала ти в полон,
Як інших миттю здобувала.
Мов квітки ніжної бутон,
Ти чистоту його зірвала.

Тобі схотілось, хоч на мить,
Тих відчуттів, що вигасають.
Єдиний раз любов горить,
А далі лиш перетліває.

Він любий, поки ви разо́м,
Але, як інші, в безвість кане,
Означений одним рядком
В історії твоїх романів.

Який любовний лабіринт
Для тебе доля наготує
Назавтра? В цю ж солодку мить
В постелі юність розкошує.

Текст оригіналу:

Прекрасна юности пора,
Невинный юноша взволнован,
Его пьянит любви игра,
Он ласками не избалован.

Его очаровала ты
Легко, как до него немало.
Как рвут весенние цветы –
Ты чистоту его сорвала.

Ты попыталась хоть на час
Вернуть то, что невозвратимо.
Любить ведь можно только раз,
И только раз лишь быть любимой.


Он мил тебе, пока с тобой,
Но, как другие, в безвесть канув,
Войдет лишь рядовой строкой
В историю твоих романов.

Какой удел судьбы рука
Тебе на завтра уготует?
То будет завтра, а пока
В постели юность торжествует!

1988