Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.11.15
07:43
«ДЖОРДАНО БРУНО: Попіл нескінченності, або Ніч на площі Квітів»
(Драматичний есей-містерія на три дії з прологом)
Дійові особи:
Джордано Бруно (Ноланець) – філософ-домініканець, мандрівний мислитель-пантеїст, якому належить теорі
(Драматичний есей-містерія на три дії з прологом)
Дійові особи:
Джордано Бруно (Ноланець) – філософ-домініканець, мандрівний мислитель-пантеїст, якому належить теорі
2026.11.15
07:07
Ні зорі, ні душі, ані тіні -
Тільки тиша й пітьма навкруги,
Тож в уяві малюю видіння
Місць отих, де іти до снаги.
Не буває там темряви й тиші,
І відсутні тривожні думки,
І хмарини там вітер колише ,
І світіння торкає щоки.
Тільки тиша й пітьма навкруги,
Тож в уяві малюю видіння
Місць отих, де іти до снаги.
Не буває там темряви й тиші,
І відсутні тривожні думки,
І хмарини там вітер колише ,
І світіння торкає щоки.
2026.11.15
01:14
Людожерам непогано вдаються ролі людинолюбців.
Хтось демократією живе, хтось нею грається.
Політик – це особа, яка однією рукою будує державу, а іншою її руйнує.
Навіть наймізернішим людцям доступні цукерки «Гулівер» в асортименті.
Криводушн
2026.11.14
23:50
З молитви проростаєм до життя.
Комусь шляхи чи стежка невеличка.
А весни, як горобчики, летять.
Міліє, висихає люд, як річка.
Щодня кудись мчимо, як хитрий грак.
І враз, як тінь, в землі минаєм поспіль.
Комусь шляхи чи стежка невеличка.
А весни, як горобчики, летять.
Міліє, висихає люд, як річка.
Щодня кудись мчимо, як хитрий грак.
І враз, як тінь, в землі минаєм поспіль.
2026.11.14
22:44
Безконечний дощ зі слів ллє в паперовий келих
Током, досхочу свавільним, сковзаючи крізь усесвіт
Сум водойм і хвилі втіх поймають мій відкритий розум
Осяюючи, пестячи
Jai Guru Deva Om
Світ незмінний, хай би що
Світ незмінний, хай би що
Током, досхочу свавільним, сковзаючи крізь усесвіт
Сум водойм і хвилі втіх поймають мій відкритий розум
Осяюючи, пестячи
Jai Guru Deva Om
Світ незмінний, хай би що
Світ незмінний, хай би що
2026.11.14
22:03
Вуалями туманними вкриває листопад.
Мокріють і сиріють вулиці навколо.
Не залишилось майже осені чудних принад.
І сонця барва виглядає досить кволо.
Застигли сумно голі клени в сірому ряду.
Лапате листя застелило легко стежку,
(Нахаба вітер враз й
Мокріють і сиріють вулиці навколо.
Не залишилось майже осені чудних принад.
І сонця барва виглядає досить кволо.
Застигли сумно голі клени в сірому ряду.
Лапате листя застелило легко стежку,
(Нахаба вітер враз й
2026.11.14
21:48
Лише у пам’яті спливає
дуга над плесами води
і сум за веселковим краєм.
На тому березі за плаєм
лишилися мої сліди.
У лузі, де росла калина
і де-не-де чортополох,
дуга над плесами води
і сум за веселковим краєм.
На тому березі за плаєм
лишилися мої сліди.
У лузі, де росла калина
і де-не-де чортополох,
2026.11.14
21:34
«Йдучи до жінки, -Ніцше говорив,- треба брать батіг з собою».
І ось він укупі з приятелем- філософом запряжені тягнуть віз,
А підганяє обох їх батогом нічим, здавалося б, невиразна жінка.
Обом судилось невблаганне «НІ» від неї,як мова заходила
2026.11.14
18:51
присіла ґава на димар
при іншій думці нерозкритій
який-сякий еміль верхарн
кому його державні ритми
старий єврей біля дверей
в його руках сезонні квіти
у нього власний апогей
він відає про смак амрити
при іншій думці нерозкритій
який-сякий еміль верхарн
кому його державні ритми
старий єврей біля дверей
в його руках сезонні квіти
у нього власний апогей
він відає про смак амрити
2026.11.14
14:46
Кричить мені осінь захоплене "браво",
Дарує римовані оплески з листя.
Себе відчуваю воскреслим артистом -
Та вже нема сил на реакцію жваву.
Ні з ким у житті не співав я в октаву.
За те, що не змерз у порожньому місті
Кричить мені осінь захоплен
Дарує римовані оплески з листя.
Себе відчуваю воскреслим артистом -
Та вже нема сил на реакцію жваву.
Ні з ким у житті не співав я в октаву.
За те, що не змерз у порожньому місті
Кричить мені осінь захоплен
2026.11.14
13:30
У 1895 році після завершення навчання в Київському інституті шляхетних дівчат доля закинула мене в одне подільське містечко N., де були білі хати-мазанки з солом’яними горобцевими стріхами, де круторогі корови та нечемні гуси ходили просто вулицями, де с
2026.11.14
13:04
То так сумно, як знову торкається подихом
Неминуча зима, що почином бентежила,
Як губилася поміж циклонними межами,
Снігу мокрого в ніч насипаючи потайки,
Щоб вернути мене за зимовими мештами
Від порогу, де біле узрію я з подивом.
То так прикро,
Неминуча зима, що почином бентежила,
Як губилася поміж циклонними межами,
Снігу мокрого в ніч насипаючи потайки,
Щоб вернути мене за зимовими мештами
Від порогу, де біле узрію я з подивом.
То так прикро,
2026.11.14
10:30
Не віриться, що зараз травень
Отак неждано підійшов.
І музика крізь свіжі трави
Вливається крізь біль і шок.
Нові надії пробивають
Жорсткі заслони небуття.
Зупиниться новітній варвар
Отак неждано підійшов.
І музика крізь свіжі трави
Вливається крізь біль і шок.
Нові надії пробивають
Жорсткі заслони небуття.
Зупиниться новітній варвар
2026.11.14
08:39
Сиротливо слову на папері,
Поки інші бродять у думках, -
Варто, може, прочинити двері
Та вказати на потрібний шлях?
Щоб слова злетілися, мов птиці,
В рими повні, в речення стрункі, -
Хочу з серця, наче із криниці,
Вичерпати строфи гомінкі.
Поки інші бродять у думках, -
Варто, може, прочинити двері
Та вказати на потрібний шлях?
Щоб слова злетілися, мов птиці,
В рими повні, в речення стрункі, -
Хочу з серця, наче із криниці,
Вичерпати строфи гомінкі.
2026.11.13
20:39
Я втішена тобою, я втишена тобою,
Як світ після відбою усіх земних тривог.
У нас з тобою, ні, кохання не запоєм,
А тихі почуття, розділені на двох.
Так юність не змогла б, у неї інша вдача -
Шаленство та азарт і ще сліпі дощі.
І хто б тоді зумів? І
Як світ після відбою усіх земних тривог.
У нас з тобою, ні, кохання не запоєм,
А тихі почуття, розділені на двох.
Так юність не змогла б, у неї інша вдача -
Шаленство та азарт і ще сліпі дощі.
І хто б тоді зумів? І
2026.11.13
13:49
Недремні очі у сліпої власті
і особливо пильні при вогні.
Розпалює суґестія у масці
зеленої і крапленої масті
вендету судочинства і брехні,
та намагання викурити трясця,
задіяне у внутрішній війні
супроти новоявлених династій,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...і особливо пильні при вогні.
Розпалює суґестія у масці
зеленої і крапленої масті
вендету судочинства і брехні,
та намагання викурити трясця,
задіяне у внутрішній війні
супроти новоявлених династій,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.07.04
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.11.29
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тамара Швець (1953) /
Проза
Притчі про материнську любов
Притча про силу любові.
Одного разу у матері запитали: - Кого з дітей ти любиш найбільше? Мати відповіла: ¬ - Послухайте серце матері. Мій улюблений син, якому я віддаю душу і серце: Той, хто захворів до тих пір, поки не одужає, Той, хто в дорозі, поки не повернеться додому, Той, хто втомився, поки не відпочине, Той, хто голодний, поки не насититься, Той, у кого спрага, поки не нап'ється, Той, хто вчиться, поки не вивчиться, Той, хто голий, поки не одягнеться, Той, хто безробітний, поки не знайде роботу, Той, хто в женихах, поки не одружиться, той, хто батько, поки не виросте, той, хто пообіцяв, поки не виконає, той, хто в боргах , поки не заплатить, той, хто плаче, поки не перестане. І вже з сумом в голосі завершила: - Той, хто мене залишив, поки не повернеться.
Притча «Як Бог створив маму
Одного разу добрий Бог вирішив створити ... маму. Шість днів він думав і експериментував. Прилетів ангел і каже: - Ти стільки часу витрачаєш на її створення! - Так ... А ти читав умови замовлення? Вона повинна складатися з 180 рухомих частин, які можна було б при необхідності замінювати; її поцілунок має лікувати все - від зламаної ноги до розчарувань в любові, а також у неї має бути шість пар рук. Ангел похитав головою і недовірливо запитав: - Шість пар рук? - Не в руках проблема, - відповів Бог, - а в трьох парах очей, які вона повинна мати. - Так багато! - запитав ангел. Бог стверджено кивнув. Потім додав: - Одну пару, щоб бачити крізь зачинені двері, коли питає: "Що ви там робите, діти?", Навіть якщо вона вже знає, що вони роблять. Іншу - на потилиці, щоб бачити те, що не повинна бачити, але повинна знати. Ще одну пару, щоб таємно сказати синові, який потрапив в неприємну історію: "Розумію, сину, і люблю тебе". - Господи, - сказав ангел, - вже пізно, йди відпочивати. - Не можу, - відповів Господь, - вже майже закінчую. Ангел повільно обійшов навколо моделі матері. - Дуже ніжна, - сказав зітхнувши. - Але витривала! - відповів Господь. Ти не можеш уявити собі того, що може зробити і витримати мати. - Вміє думати? - запитав ангел. - Не тільки думати, але і вміє дуже добре користуватися своїм розумом і пристосовуватися до обставин. Тоді ангел схилився над моделлю і доторкнувся пальцем до її обличчя. - Тут щось стікає, - сказав здивовано. - Це сльоза, - відповів сумно Бог. - А для чого вона? - запитав ангел. - Щоб висловлювати радість, печаль, розчарування, біль. - Господи, ти справжній геній! - вигукнув ангел. Тихим і сумним голосом Бог прошепотів: - Правду кажучи, це не Я створив ... цю сльозу ...
Притча про щасливу маму
Жила-була сім'я. Дітей було багато, грошей мало. Мама багато працювала. Після роботи вона готувала, прала, прибирала. Звичайно ж, вона сильно втомлювалася і тому часто кричала на дітей, роздавала потиличники, голосно нарікала на життя. Одного разу вона подумала, що це недобре так жити. Що діти-то не винні в її тяжкому житті. І вирушила за порадою до мудреця: як стати хорошою матір'ю? З тих пір її наче підмінили. Мама стала виглядати щасливою. Хоча грошей в сім'ї не додалося. Діти слухняніші не стали. Але тепер мама не сварила їх, зате часто посміхалася. Раз на тиждень мама йшла на базар за різними покупками. Тепер мама поверталася обов'язково з подарунками для дітей. А повернувшись, і роздавши дітям подарунки, мама на деякий час закривалася у своїй кімнаті. І просила нікому її в цей час не турбувати. Дітям було цікаво, що ж робить мама в своїй кімнаті. Одного разу вони порушили заборону і заглянули до мами. Вона сиділа за столом і ... пила чай ... з солодкими цукерками! - Мама, що ти робиш? А як же ми? - обурено закричали діти. - Тихо, діти, тихо! - відповіла вона. - Не заважайте мені! Я роблю вам щасливу маму!
Притча про справжню матір
Одного разу зовсім ще сліпого цуценя підкинули у двір. Кішка, яка жила в цьому дворі і у якої в цей час народилося кошенята, перенесла цуценя до своїх діток і стала годувати його молоком. Щеня зовсім скоро переросло прийомну матір, але, слухало її, як і раніше. - Ти повинен щоранку вилизувати свою шерсть до блиску, - кішка вчила цуценя, і малюк намагався, вилизувати себе язичком. І ось одного разу до них у двір забігла вівчарка. Обнюхавши цуценя, вона добродушно сказала: - Здрастуй щеня! Ти теж вівчарка. Ми з тобою однієї породи. Побачивши кішку, вівчарка злобно загавкала і кинулася на неї. Кішка засичала і заскочила на паркан. - Давай разом з тобою, щеня, проженемо звідси кішку, - запропонувала собака. - Давай іди геть з нашого двору і не смій чіпати мою маму, - загарчало щеня. - Вона не може бути твоєю мамою, вона ж кішка! Твоєю мамою повинна бути така ж вівчарка, як і я, - сказала вівчарка, засміялася і втекла з двору. Щеня задумалося, але кішка ласкаво промуркотала: - Хто годує дитину, той для нього справжня мати.
Притча « Діагноз матері
У однієї жінки серйозно захворіла мати. Вона платила багато грошей лікарям в лікарні, де лежала мама, але лікарі не знали, що з нею, і нічим не могли допомогти. Якось жінка зайшла до церкви і поговорила зі священиком: - Отче, що мені робити? У мене багато справ було, і я не помічала, що моя мама починає хворіти. А тепер її не можуть вилікувати, я стільки грошей віддала ... І священик їй відповів: - Забери маму додому і проводь весь час з нею! Жінка так і зробила. Через деякий час її мати видужала. Жінка запитала у священика: - Батюшка, що за хвороба була у моєї мами? Я зробила все, як ви сказали, і вона одужала. - Зневіра, - відповів священик. - А цю хворобу може вилікувати тільки любов рідної людини.
Притча «Оплачено любов'ю матері
Якось увечері, коли мама поралася на кухні, до неї підійшов 11-річний син з листочком паперу в руках. Напустивши на себе офіційний вид, хлопчик подав листочок мамі. Витерши руки об фартух, мама почала читати: "Рахунок за мою працю: За підмітання двору - 5 доларів, за прибирання в своїй кімнаті - 10 доларів, догляд за сестричкою (тричі) - 15 доларів, за отримання найвищої оцінки - 5 доларів, за винесення сміття щовечора - 7 доларів. Разом: 42 долара ". Закінчивши читати, мама ніжно глянула на сина, взяла ручку і на зворотному боці написала: "За те, що носила тебе в животі 9 місяців - 0, за всі ночі, які провела біля твого ліжечка, коли ти хворів - 0, за всі ті години, коли заспокоювала і бавила тебе, щоб ти не сумував - 0, за всі ті сльози, що витирала з твоїх очей - 0, за все сніданки, обіди, вечері і бутерброди в школу - 0, за все життя, яке присвячую тобі кожен день - 0. Разом: 0 ". Закінчивши писати, мама посміхаючись віддала листочок синові. Хлопчик прочитав написане, і дві величезні сльози потекли по його щоках, він перегорнув аркуш і на своєму рахунку написав: "Оплачено любов'ю матері", потім обхопив маму за шию, притулився, ховаючи обличчя ... Коли в особистих і родинних відносинах починають підводити рахунки , все закінчується ... бо любов безкорислива і не піддається розрахункам.
Притча про любов мами
Дізнався один ангел, що в материнській любові ховається така сила, що немає їй рівної на Землі. Вирішив ангел відкрити таємницю материнської любові. Довго ходив він серед людей, але нічого не зрозумів. - Ніякої таємниці я не знайшов, Господи! - вигукнув ангел. - Всі матері поводяться по-різному. Одні - цілують своїх дітей, інші - сварять, одні - балують, інші - виховують в строгості, одні - привчають дітей до важкої праці, інші - нічого не дають їм робити. - Ти не туди дивився, - пролунав голос з небес. - Не дивися на поведінку матері, а зазирни в її серце. Побачив тоді ангел, що одні матері цілують своїх дітей, інші - сварять, але всі вони однаково люблять їх, більше життя.
Притча « Довжина материнської любові
Юнак гірко плакав, сидячи в кутку заїжджого двору. - Юнак, не варто так сумувати. Все пройде, - сказав йому старий. - Моє горе нескінченно! - скрикнув юнак. - Життя людське довше і горя, і радості, - зауважив старий. - Ви не праві, шановний, - зауважив інший старий. - Я вчений і знаю, що довше всього знання. Людина вмирає, а знання, накопичені їм, залишаються. Поки старі сперечалися, до заплаканого юнака підійшла жінка. Вона стала втішати його, гладячи по голові і по плечах. - Якщо у тебе жива мати, йди до неї. Вона своєю любов'ю захистить тебе від горя. А якщо твоя мати на небесах, вона все одно допоможе тобі. Любов матері найдовша.
Чому у матері тільки дві руки
Діти, чия мама працює найбільше? - запитав учитель. Учні почали розповідати про те, що роблять їхні мами. Кожному хотілося довести, що його мама працює найбільше. Нарешті вчитель сказав: - Бачите діти, ваші мами роблять стільки справ, немов у них сто рук. Один учень підняв руку і запитав: - Учитель, ви розповідали нам про еволюцію, але якщо вона існує, чому у матері тільки дві руки? - Тому що цими руками рухає сила материнської любові. І немає на Землі нічого могутніше її, - відповів учитель.
Притча про матір
Господь, Ти подарував людям віру, але багато хто живе в повному безвір'ї, - гірко скаржився ангел, який прилетів із Землі. - В кожній людині є хоча б крапля віри, - пролунав голос небесний. - Хіба у злодіїв і розбійників є ця крапля ?! - вигукнув ангел. - Так, зазирни в їх душі, і ти побачиш це, - відповів Господь. Знову полетів ангел на Землю. Він заглядав у душі людей, які приносили світу тільки зло, але всякий раз чув, як вони шепотіли перед обличчям смерті: "Прости, Господи". Під кінець ангел зустрів людину, яка виросла серед розбійників і сам став жорстоким розбійником. Ця людина не вірила нікому. - Ось людина, яка не вірить, - сказав ангел. - Подивися на його дитинство, - велів Господь. Ангел придивився до очі розбійника і побачив в них, як розбійники б'ють хлопця. Потім він побачив жінку. Вона обмивала хлопчикові рани і ніжно гладила його. "Мама", - шепотів хлопчик. - Мати - це ім'я Бога на устах дитини, - сказав Господь.
Переклала на українську мову 2.07.18 18.20
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Притчі про материнську любов
Притча про силу любові.
Одного разу у матері запитали: - Кого з дітей ти любиш найбільше? Мати відповіла: ¬ - Послухайте серце матері. Мій улюблений син, якому я віддаю душу і серце: Той, хто захворів до тих пір, поки не одужає, Той, хто в дорозі, поки не повернеться додому, Той, хто втомився, поки не відпочине, Той, хто голодний, поки не насититься, Той, у кого спрага, поки не нап'ється, Той, хто вчиться, поки не вивчиться, Той, хто голий, поки не одягнеться, Той, хто безробітний, поки не знайде роботу, Той, хто в женихах, поки не одружиться, той, хто батько, поки не виросте, той, хто пообіцяв, поки не виконає, той, хто в боргах , поки не заплатить, той, хто плаче, поки не перестане. І вже з сумом в голосі завершила: - Той, хто мене залишив, поки не повернеться.
Притча «Як Бог створив маму
Одного разу добрий Бог вирішив створити ... маму. Шість днів він думав і експериментував. Прилетів ангел і каже: - Ти стільки часу витрачаєш на її створення! - Так ... А ти читав умови замовлення? Вона повинна складатися з 180 рухомих частин, які можна було б при необхідності замінювати; її поцілунок має лікувати все - від зламаної ноги до розчарувань в любові, а також у неї має бути шість пар рук. Ангел похитав головою і недовірливо запитав: - Шість пар рук? - Не в руках проблема, - відповів Бог, - а в трьох парах очей, які вона повинна мати. - Так багато! - запитав ангел. Бог стверджено кивнув. Потім додав: - Одну пару, щоб бачити крізь зачинені двері, коли питає: "Що ви там робите, діти?", Навіть якщо вона вже знає, що вони роблять. Іншу - на потилиці, щоб бачити те, що не повинна бачити, але повинна знати. Ще одну пару, щоб таємно сказати синові, який потрапив в неприємну історію: "Розумію, сину, і люблю тебе". - Господи, - сказав ангел, - вже пізно, йди відпочивати. - Не можу, - відповів Господь, - вже майже закінчую. Ангел повільно обійшов навколо моделі матері. - Дуже ніжна, - сказав зітхнувши. - Але витривала! - відповів Господь. Ти не можеш уявити собі того, що може зробити і витримати мати. - Вміє думати? - запитав ангел. - Не тільки думати, але і вміє дуже добре користуватися своїм розумом і пристосовуватися до обставин. Тоді ангел схилився над моделлю і доторкнувся пальцем до її обличчя. - Тут щось стікає, - сказав здивовано. - Це сльоза, - відповів сумно Бог. - А для чого вона? - запитав ангел. - Щоб висловлювати радість, печаль, розчарування, біль. - Господи, ти справжній геній! - вигукнув ангел. Тихим і сумним голосом Бог прошепотів: - Правду кажучи, це не Я створив ... цю сльозу ...
Притча про щасливу маму
Жила-була сім'я. Дітей було багато, грошей мало. Мама багато працювала. Після роботи вона готувала, прала, прибирала. Звичайно ж, вона сильно втомлювалася і тому часто кричала на дітей, роздавала потиличники, голосно нарікала на життя. Одного разу вона подумала, що це недобре так жити. Що діти-то не винні в її тяжкому житті. І вирушила за порадою до мудреця: як стати хорошою матір'ю? З тих пір її наче підмінили. Мама стала виглядати щасливою. Хоча грошей в сім'ї не додалося. Діти слухняніші не стали. Але тепер мама не сварила їх, зате часто посміхалася. Раз на тиждень мама йшла на базар за різними покупками. Тепер мама поверталася обов'язково з подарунками для дітей. А повернувшись, і роздавши дітям подарунки, мама на деякий час закривалася у своїй кімнаті. І просила нікому її в цей час не турбувати. Дітям було цікаво, що ж робить мама в своїй кімнаті. Одного разу вони порушили заборону і заглянули до мами. Вона сиділа за столом і ... пила чай ... з солодкими цукерками! - Мама, що ти робиш? А як же ми? - обурено закричали діти. - Тихо, діти, тихо! - відповіла вона. - Не заважайте мені! Я роблю вам щасливу маму!
Притча про справжню матір
Одного разу зовсім ще сліпого цуценя підкинули у двір. Кішка, яка жила в цьому дворі і у якої в цей час народилося кошенята, перенесла цуценя до своїх діток і стала годувати його молоком. Щеня зовсім скоро переросло прийомну матір, але, слухало її, як і раніше. - Ти повинен щоранку вилизувати свою шерсть до блиску, - кішка вчила цуценя, і малюк намагався, вилизувати себе язичком. І ось одного разу до них у двір забігла вівчарка. Обнюхавши цуценя, вона добродушно сказала: - Здрастуй щеня! Ти теж вівчарка. Ми з тобою однієї породи. Побачивши кішку, вівчарка злобно загавкала і кинулася на неї. Кішка засичала і заскочила на паркан. - Давай разом з тобою, щеня, проженемо звідси кішку, - запропонувала собака. - Давай іди геть з нашого двору і не смій чіпати мою маму, - загарчало щеня. - Вона не може бути твоєю мамою, вона ж кішка! Твоєю мамою повинна бути така ж вівчарка, як і я, - сказала вівчарка, засміялася і втекла з двору. Щеня задумалося, але кішка ласкаво промуркотала: - Хто годує дитину, той для нього справжня мати.
Притча « Діагноз матері
У однієї жінки серйозно захворіла мати. Вона платила багато грошей лікарям в лікарні, де лежала мама, але лікарі не знали, що з нею, і нічим не могли допомогти. Якось жінка зайшла до церкви і поговорила зі священиком: - Отче, що мені робити? У мене багато справ було, і я не помічала, що моя мама починає хворіти. А тепер її не можуть вилікувати, я стільки грошей віддала ... І священик їй відповів: - Забери маму додому і проводь весь час з нею! Жінка так і зробила. Через деякий час її мати видужала. Жінка запитала у священика: - Батюшка, що за хвороба була у моєї мами? Я зробила все, як ви сказали, і вона одужала. - Зневіра, - відповів священик. - А цю хворобу може вилікувати тільки любов рідної людини.
Притча «Оплачено любов'ю матері
Якось увечері, коли мама поралася на кухні, до неї підійшов 11-річний син з листочком паперу в руках. Напустивши на себе офіційний вид, хлопчик подав листочок мамі. Витерши руки об фартух, мама почала читати: "Рахунок за мою працю: За підмітання двору - 5 доларів, за прибирання в своїй кімнаті - 10 доларів, догляд за сестричкою (тричі) - 15 доларів, за отримання найвищої оцінки - 5 доларів, за винесення сміття щовечора - 7 доларів. Разом: 42 долара ". Закінчивши читати, мама ніжно глянула на сина, взяла ручку і на зворотному боці написала: "За те, що носила тебе в животі 9 місяців - 0, за всі ночі, які провела біля твого ліжечка, коли ти хворів - 0, за всі ті години, коли заспокоювала і бавила тебе, щоб ти не сумував - 0, за всі ті сльози, що витирала з твоїх очей - 0, за все сніданки, обіди, вечері і бутерброди в школу - 0, за все життя, яке присвячую тобі кожен день - 0. Разом: 0 ". Закінчивши писати, мама посміхаючись віддала листочок синові. Хлопчик прочитав написане, і дві величезні сльози потекли по його щоках, він перегорнув аркуш і на своєму рахунку написав: "Оплачено любов'ю матері", потім обхопив маму за шию, притулився, ховаючи обличчя ... Коли в особистих і родинних відносинах починають підводити рахунки , все закінчується ... бо любов безкорислива і не піддається розрахункам.
Притча про любов мами
Дізнався один ангел, що в материнській любові ховається така сила, що немає їй рівної на Землі. Вирішив ангел відкрити таємницю материнської любові. Довго ходив він серед людей, але нічого не зрозумів. - Ніякої таємниці я не знайшов, Господи! - вигукнув ангел. - Всі матері поводяться по-різному. Одні - цілують своїх дітей, інші - сварять, одні - балують, інші - виховують в строгості, одні - привчають дітей до важкої праці, інші - нічого не дають їм робити. - Ти не туди дивився, - пролунав голос з небес. - Не дивися на поведінку матері, а зазирни в її серце. Побачив тоді ангел, що одні матері цілують своїх дітей, інші - сварять, але всі вони однаково люблять їх, більше життя.
Притча « Довжина материнської любові
Юнак гірко плакав, сидячи в кутку заїжджого двору. - Юнак, не варто так сумувати. Все пройде, - сказав йому старий. - Моє горе нескінченно! - скрикнув юнак. - Життя людське довше і горя, і радості, - зауважив старий. - Ви не праві, шановний, - зауважив інший старий. - Я вчений і знаю, що довше всього знання. Людина вмирає, а знання, накопичені їм, залишаються. Поки старі сперечалися, до заплаканого юнака підійшла жінка. Вона стала втішати його, гладячи по голові і по плечах. - Якщо у тебе жива мати, йди до неї. Вона своєю любов'ю захистить тебе від горя. А якщо твоя мати на небесах, вона все одно допоможе тобі. Любов матері найдовша.
Чому у матері тільки дві руки
Діти, чия мама працює найбільше? - запитав учитель. Учні почали розповідати про те, що роблять їхні мами. Кожному хотілося довести, що його мама працює найбільше. Нарешті вчитель сказав: - Бачите діти, ваші мами роблять стільки справ, немов у них сто рук. Один учень підняв руку і запитав: - Учитель, ви розповідали нам про еволюцію, але якщо вона існує, чому у матері тільки дві руки? - Тому що цими руками рухає сила материнської любові. І немає на Землі нічого могутніше її, - відповів учитель.
Притча про матір
Господь, Ти подарував людям віру, але багато хто живе в повному безвір'ї, - гірко скаржився ангел, який прилетів із Землі. - В кожній людині є хоча б крапля віри, - пролунав голос небесний. - Хіба у злодіїв і розбійників є ця крапля ?! - вигукнув ангел. - Так, зазирни в їх душі, і ти побачиш це, - відповів Господь. Знову полетів ангел на Землю. Він заглядав у душі людей, які приносили світу тільки зло, але всякий раз чув, як вони шепотіли перед обличчям смерті: "Прости, Господи". Під кінець ангел зустрів людину, яка виросла серед розбійників і сам став жорстоким розбійником. Ця людина не вірила нікому. - Ось людина, яка не вірить, - сказав ангел. - Подивися на його дитинство, - велів Господь. Ангел придивився до очі розбійника і побачив в них, як розбійники б'ють хлопця. Потім він побачив жінку. Вона обмивала хлопчикові рани і ніжно гладила його. "Мама", - шепотів хлопчик. - Мати - це ім'я Бога на устах дитини, - сказав Господь.
Переклала на українську мову 2.07.18 18.20
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
