Поезія - Ірина Заверуха - Вузлики

ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

2024.09.10 01:27

Золототліє

І я скажу хоч слово про оту!..
Ох, осінь!..
Давню мету душі безголосої –
Золотіти!
Листки ослабілі – мої невбережені діти.
І я зловлю хоч менше на льоту
До вирви світу.
Скарбе крихкий мій, чадо тривожне!

Микола Дудар

2024.09.09 21:55

***

Дані відсутні. Поруч Аглая.
Серпень спішить… По дорозі
Не висстачає лише бабая
Краще було б залишитися в прозі...
Йдемо по-прямій. Північ. На Схід
Кожен по черзі на варті…
Небо над нами, замулений вхід
Ворог… ну виродки кляті…

Юлія Щербатюк

2024.09.09 18:45

Осінь (хайку)

У моїм саду
Буяє осінь
Літо у минулому

Листя опада
Додолу летить
Рідіють крони руді

Шон Маклех

2024.09.09 15:58

Офіра в темряві

Збудували над річкою замок
На кручі, над урвищем,
І став він найпорожнішим,
З найтемнішими баштами
І кімнатами.
Збудували його випадково,
Ненароком начебто,
З цеглинок світла –

Шон Маклех

2024.09.09 15:40

Берег нашого племені

Наше плем’я скрипалів зібралось
На березі каламутного моря –
До потвори зубатої порту:
Полювати на череватого кита-пароплава,
Залазити в його ненаситне нутро,
А потім пожирати достиглі плоди-помаранчі
І шматки мертвих тварин,
І переміщуватись у ча

Володимир Бойко

2024.09.09 13:09

Війна війні

Війна – спосіб існування диктатури. Маніяки насолоджуються роллю вбивці, але погано уявляють себе у ролі жертви. Убивць обирає диявол, хоча вони вважають себе богообраними. Ті, що затівають війни, тримаються подалі від поля бою. Оскаженілий ро

Юрій Гундарєв

2024.09.09 08:53

Полтавський біль

вересня окупанти завдали ракетного удару по Полтаві.
Дві балістичні ракети — одну за одною - вони скерували в Інститут зв'язку та сусідню з ним лікарню.
Атака сталася у той момент, коли люди спускалися в укриття після сигналу повітряної тривоги.
Від

Артур Курдіновський

2024.09.09 07:13

Пам'яті поета і воїна Олеся Жученка

Я чекав на Вас, друже, на Ваші слова і на вірші.
Кожне слово - це зброя, і Ви довели це не раз.
Сподівався, Ви тут. Ну а Ви вже давно значно
вище,
Там, де вже неважливим здається крилатий
Пегас.

Друже! Тут - все без змін. Вбита щирість лежить

Микола Дудар

2024.09.09 06:15

***

Велика дяка бездоріжжям
Я зрозумів — хто я такий…
Фінальну стрічку не розріжу
Допоки скрізь одні граки…
Вони щось знають, безумовно
Їх колір чорний чорни… кар-р
Згадалась притча про підкови…
А ще чомусь іх чоботар…

Віктор Кучерук

2024.09.09 05:59

* * *

Солодкі пахощі магнолій
І ледь помітний ранній бриз, –
Щодня бентежили доволі
Украй закоханих колись.
М’яким биттям струмливі хвилі
Щоніч терзали береги,
Де ми стояли і ходили,
І розлучитись не могли.

Ілахім Поет

2024.09.09 00:03

Антиутопія

Не життя – антиутопія.
Сірість гірша, ніж пітьма.
Телевізор – дилер опію
Для холопів задарма.
Знов і наново насвистано -
І навіщо голова?
Все, що звідси – вища істина.
А правдивії слова -

Юрій Лазірко

2024.09.08 23:40

my dear Ukraine

excruciating happiness
sweet pain
that's what I feel for you
my dear Ukraine

maidans grow hopes in news
old promised lands
words board my drifting heart

Іван Потьомкін

2024.09.08 20:53

***

Дивитись в очі смерті...
Чекать, хто моргне першим?
Як у безіграшковому дитинстві?..
Ні, смерть не така всесильна,
Як часом здається.
Віч-на-віч був з нею
Хлопчиськом-сиротою по війні.
З холоду й голоду склепив повіки,

Леся Горова

2024.09.08 14:57

Земле-нене

Знову осінь із сумом вінчана.
Їй туманами - білий вельон.
Засипаєш журбу із відчаєм
Ти собою, о, земле-нене!

І від того, що сиро кутаєш,
Заливаєш себе печаллю.
Паперовими квітнуть рутами

Ольга Олеандра

2024.09.08 14:44

Може, ти ...

Кожна історія має добігти кінця.
Наша [так сталось] завершилась ще до початку.
Хоч я і бачу [у пам’яті] твого лиця
риси кохані. Це все, що лишилось на згадку.

Кожна історія містить прихований сенс.
Якщо знайти, [сподіваюсь] біль стане світлішим.
С

Євген Федчук

2024.09.08 13:42

Легенда про річку Інгул

Сидять дідусь з онуком над ставок,
За поплавцями мовчки позирають.
Та риба щось клювати не бажає,
Пустий в воді бовтається садок.
Дідусь сидить спокійно, а онук
То схопиться метелика зловити,
То бабка прогуде над ним сердито,
А той вхопити не всти

Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

Поетичні Майстерні

Нові автори (Поезія):

Антон Мог

2024.08.20

Ілля Шевченко

2024.08.17

Юлія Рябченко

2024.08.04

Мирослав ЕкманКременецький

2024.07.25

Олекса Квіт

2024.07.05

Любов Інішева

2024.07.04

Тетяна Стовбур

2024.07.02

• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

	Логін		Пароль

	Зареєструватися?
	Забули пароль?

Дата публікації	2007-07-19 17:31:56
Переглядів сторінки твору	2077
* Творчий вибір автора:	Любитель поезії
* Статус від Майстерень:	Любитель поезії
* Народний рейтинг	4.690 / 5 (4.773 / 5.21)
* Рейтинг "Майстерень"	0 / -- (4.724 / 5.16)
Оцінка твору автором	-
* Коефіцієнт прозорості:	0.791
Потреба в критиці	щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті	2009.06.26 19:20
Автор у цю хвилину	відсутній