Притча: кругообіг добра.

У цьому світі все влаштовано ТАК!

Одного разу в квартирі у молодої жінки розцвів кактус. До цього він 4 роки стирчав на підвіконні, схожий на похмурого і неголеного двірника, і раптом такий сюрприз. Дивно, що мене вважають злісною бездушною стервою, - подумала жінка. Це все неправда, у бездушних і злих кактуси не цвітуть.

В приємних думах про квітучий кактус вона випадково наступила на ногу похмурого чоловіка в метро. На його зауваження вона не закричала як зазвичай з ображеним виглядом: «Ах, якщо вже ви такий пан, то їздіть на таксі!», - а посміхнулася:
- Не гнівайтесь на мене, будь ласка, мені нема за що триматися, якщо хочете - наступіть мені теж на ногу і будемо квиті.

Похмурий чоловік проковтнув те, що збирався озвучити по цьому приводу. Потім вийшов на своїй станції і, купуючи газету, замість того, щоб нахамити продавщиці, що заплуталася з підрахунком здачі, обізвавши її нерозторопною коровою, сказав їй:
- Нічого страшного, перерахуйте ще раз, я теж з раннього ранку не сильний в математиці.

Продавщиця, не чекала такої відповіді, розмякла і віддала безкоштовно два старих журнала і цілий ворох старих газет пенсіонеру - постійному покупцю, який дуже любив читати пресу, але купував кожен день тільки одну газету дешевше. Звичайно, нерозпроданий товар належало списувати, але будь-які правила можна обійти. Задоволений старий пішов додому з оберемком газет і журналів. Зустрівши сусідку з верхнього поверху, він не влаштував їй щоденний скандал на тему: «ваша дитина як слон тупотить по квартирі і заважає відпочивати, виховувати треба краще», а подивився і здивувався:

- Як дочка-то ваша зросла. Ніяк не збагну, на кого схожа більше на вас або на батька, але точно красунею буде, у мене очі досвідчені.

Сусідка відвела дитину в садок, прийшла на роботу в реєстратуру і не стала кричати на безглузду бабку, записатися на прийом до лікаря на вчорашній день, але прийшла сьогодні, а вимовила:
- Та нічого, не турбуйтеся, я теж іноді забуваю свої справи. Ви посидьте хвилинку, а я уточню у лікаря, раптом він зможе вас прийняти.

Бабка, потрапивши на прийом, не стала вимагати виписати їй дуже дієві, але недорогі ліки, які можуть миттєво допомогти вилікувати хворобу, погрожуючи в разі відмови написати скаргу в усі інстанції аж до Страсбурзького суду з прав людини, а зітхнула і сказала:
- «Я ж не зовсім ще з розуму вижила, розумію, що старість не лікується, але ви мене, доктор, вибачте, що ходжу до вас постійно як на роботу».

А лікар , прямуючи ввечері додому, раптом згадав бабцю і пожалів її. Він раптом подумав, що життя в його звичній метушні летить повз, і, піддавшись раптовому пориву, зупинився біля найближчого супермаркету, купив букет квітів, торт з кремовими трояндами і поїхав зовсім в іншу сторону. Під'їхав до будинку, піднявся на третій поверх і постукав у двері.

- Я тут подумав, ну навіщо ми все ділимо, немов діти, що грають в пісочниці. Я ось тобі торт купив, тільки я на нього випадково поклав свій портфель і він пом'явся. Але це нестрашно, на смакові якості адже не вплине. Я ще купив тобі квіти, тільки вони теж трохи пом'ялися цим же портфелем. Але може бути відійдуть?

- Обов'язково відійдуть, - відповіла жінка, - ми їх реанімуємо. А у мене новина. Ти тільки уяви, я сьогодні прокинулася, дивлюся на віконце, а у мене кактус розцвів. Бачиш?
Переклала на українську мову 4.08.18 11.07