ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Шоха
2026.03.15 16:17
Пам’ятай про бренність сущого
                    І
Ми пасажири. Нас несе Земля
чи то у рай, чи у космічне пекло,
де не буває холодно чи тепло
і де уже була душа моя,
коли перегоріла і воскресла
як его мого первісного я.

Борис Костиря
2026.03.15 11:56
* * *
У сні побачу болісні пророцтва,
Які хотів спалити у вогні,
Тривог і болів, дива і юродства
В мінливій і безмежній глибині.

У сні приходить те, що неможливо,
Химерне, дивне, неземне, із дна
Морів і океанів. Пустотливо

Павло Сікорський
2026.03.15 10:51
Двовірш
Двовірш - архіскладна поетична форма із двох віршових рядків, де перший і другий римуються між собою. Причому рима читається згори вниз і знизу вгору, зберігаючи ритм.
На додачу, конкретно у цьому двовірші сенс не зміниться, якщо поміняти рядки місцями.

М Менянин
2026.03.15 02:02
яду НІ!
Насичено ядом життя України,
хто поруч чи рядом бере від людини?
хто має підступне бажання очолить
народ цей і далі продовжить неволить?

Кому завдяки не закінчена битва
за щастя в житті і за промені світла?
кому до вподоби подвійні стандарти

Нічия Муза
2026.03.14 21:40
Одинока мелодія Музи
Життя минає, та ніколи
мене ніде не омине
моє оточення земне –
гаї, луги, поля і доли.

І поки люди є навколо,
а в небі сонечко ясне,
природа слухає мене,

Ігор Терен
2026.03.14 21:36
Назустріч весні
Минають ночі, і за днями дні,
і сонечко до літа покотило,
і мало що напам’ять залишило
до осені останньої мені.

А далі, як буває уві сні –
багряні увижаються вітрила.
Ассоль чекає! Напинаю крила

Артур Курдіновський
2026.03.14 16:16
Просто сон
Це просто сон. Не менше і не більше.
Невиліковний надважкий склероз.
Тобі ганебна смерть, якщо ти інший!
Народжуються з порожнечі вірші -
Чи захист від світанку, чи наркоз.

Здаля усі - біленькі та пухнасті,
Колючому шепочуть: "Не кричи..."

Іван Потьомкін
2026.03.14 13:57
***
Співала самотність про зграйну дружбу. Співала, аж серце злітало з словами І в звуках тремтіло. Здіймалося вище і вище. Як жайворон, висло Та й впало, мов грудка... Нараз обірвалася пісня. На серце людина поклала руку.

Юрій Гундарів
2026.03.14 13:32
Солдат і мавпа
Мавпочка Зіна — улюблениця і талісман підрозділу бойових медиків. Вона обожнює борщ і чай із молоком «по-англійськи».
Її господар — 50-річний колишній вчитель історії, який завів Зіну після того, як втратив на війні родину та дім. Мавпочка стала його від

Борис Костиря
2026.03.14 11:31
* * *
Так можна геть усе проспати:
І суд Страшний, й зорю Полин,
Доживши в камері до страти,
Яку здійснить нестримний плин.

Так можна геть усе проспати,
Проживши в сні нове життя
І продираючись крізь ґрати,

Ярослав Чорногуз
2026.03.14 02:38
Пісня про щастя
Не розказуй мені про любов,
Лиш кохай мене палко, без тями!
Ти повернешся ще в мій альков,
І торкнешся волосся вустами!
.
Ніжноковзанням віллєш снаги,
Біострумів сяйнуть блискавиці,
Вдарить спалах миттєвий жаги,

Олена Побийголод
2026.03.14 00:59
1922. Сяйте багаттями, синії ночі!
Олександр Жаров (1904—1984)

Сяйте багаттями, синії ночі!
Ми – піонери, діти робочих.
В радісну еру
мчим стрімголов,
клич піонера –
«Завжди будь готов!»

Юрко Бужанин
2026.03.13 22:31
***
Професор дрімав
під час
засідання кафедри
але всередині нього
вирувала запекла дискусія
між виноградною силою Кавказу
та галицькою стриманістю
та чача була не просто рідиною

Світлана Пирогова
2026.03.13 21:53
Гуаш весни
Гуаш весни чарує спраглі очі,
Мов перший дотик лагідних долонь.
В твоїй душі займається вогонь.
Прибравши холод, йде тепло уроче.

Блакить небес, прозора та пророча
Впадає в плеса синіх ручаїв.
Проміння, наче золотий курсив

Ігор Шоха
2026.03.13 20:00
Нерозгадані головоломки
                    І
Немає з ким у спокої дожити
свої три літа на своїй землі...
ну як вас уму-розуму навчити,
помітні українські москалі
і не помітні інде посполиті?
Уперся рогом за своє корито
чужий по духу рід мій у селі.

Іван Потьомкін
2026.03.13 19:57
***
За Росією, навіки втраченою,
Бо нова –тюрма ще гірша.
Рахманінов плаче в зарубіжжі,
На розраду слів уже нема.
Бо ж не тільки слово, а й музику
Душать в обіймах невігласи…
Бо Росія голодна й загнуздана,
І до смаку їй оди й оглушливі марші.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Серго Сокольник / Вірші

 Розлучноосіннє
Осінь є епопея дощів.
Ця нездаро написана повість...
Цей поезій загаслий порив...
Ось і зустрічі невипадковість

У промінні мережених днів
Поцілунками споминів літа.
Відігрітись тобі і мені,
Поки душу не вистудив вітер

У часи, за якими шторми
Нехороші трощитимуть кригу,
І нічого не вдіємо ми
У пороші, засліплені снігом

І оглухлі у вітру витті,
Що розвіює зерням полови
Наших душ оболонки пусті
Суттю дії людської обмови

Під осанну оманливих слів.
Нас розвіє за вітром. І знали-
Все це станеться... Та я хотів,
Моя мила, аби не настали

Ці взаємні сумні холоди,
Що вели слідкування за нами
З перших зустрічей... Люба, іди,
Погуляєм востаннє!.. Дощами.


© Copyright: Серго Сокольник, 2018
Свидетельство о публикации №118110600940



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2018-11-14 17:06:33
Переглядів сторінки твору 3348
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.795
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2023.10.12 16:11
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2018-11-15 06:02:38 ]
Може, "Це - бездарна, намочена повість"? Неправильна побудова речення дисонує із твором, оскільки слово ця відповідає на запитання яка, а нездаро на хто. Якщо ж нездаро вставне слово, то варто його виділити комами. В такому випадку треба треба означення доводити до логічного завершення. Я б ужив слово як. І тоді б підмет і присудок відповідали б на одне запитання. Або було б ствердженням. Тобто, " Як бездарно написана повість". А ще краще (аби уникнути збігів нона) - " Як нездарою писана повість".

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2018-11-15 06:05:34 ]
Або "Ця, нездаро, дописана повість". Але теж не луже. Відчуваєш, друже?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2018-11-17 19:04:32 ]
Та ВСЕ ТАМ ГУТ, Сашо))) Не заморочуйся)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-11-17 19:39:36 ]
Є слово нездало
пасувало б сюди
нездарність нездара нездарний
нездаро - мене теж зупинило......таке слово заплутує Сушка... уявляється звертання чи жартує


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2018-11-17 20:07:08 ]
У мене власне бачення проблем-с, Май"є)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-11-17 20:14:35 ]
Та бачення власне, а мова спільна.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2018-11-17 20:22:57 ]
З мовою все гаразд, Май"є)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2018-11-17 20:25:07 ]
Міг написати слово НЕВДАЛО, але не бачу сенсу. Комами не виділено. Все гут, Май"є) Гарного вечора)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-11-17 21:15:19 ]
невдатно нездало
нездаро написана ... я б не писала так.
комами виділяти не треба.
там не звертання
Якщо писати українською мовою, а не слова - мішма, то треба добряче шліфувати.
А якщо вам ГУТ... то я не сперечатимуся. Озвалася, бо й мені те слово видалося не вельми доречним.
Та вірш Ваш.
Кожному - своє.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2018-11-17 21:53:02 ]
Гаразд. Як виключення і з поваги до Вас з Сашею поясню думку розгорнуто. Слово обране згідно звучання катрена, де домінує літера "Р"

-ця нездаро написана повість-
..................................
-ось і зустрічі невипадковість-

Так, кожному своє і саме оце Є МОЄ АВТОРСЬКЕ ПРАВО

З повагою, творчої наснаги, Серго)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2018-11-17 22:55:24 ]
Осінь є епопея дощів -- в укрмові це калька, "є" зайве...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2018-11-17 23:09:33 ]
А за аналогією "осінь- ЦЕ епопея дощів" не зайве?))) Сергію, я оно вже попередніх коментів наслухавсь) Я не ставлю собі за мету самопроголоситися найліпшим знавцем української мови, та дозвольте мені писати так, як вважаю за потрібне. Тим більш я на цьому ось невеликому сайті неодноразово проголошував- НЕ БАЖАЮ БУТИ КРИТИКОМ, НУ ОТ ХОЧ ТРІСНИ))) Тим більш- вивів універсальну формулу- ХТО КРИТИКУ ЛЮБЕ_ САМ СОБІ КРИТИК, ХТО НЕ ЛЮБЕ_ НАВІЩО ЙОМУ КРИТИКА? ))) Звільнив я посаду критика))) До Вашої творчості відношусь прихильно. Наснаги!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-11-17 23:22:09 ]
осінь - як епопея дощів.
Є чимало рішень. Якщо майстер-клас, то таки показувати клас!
Щодо "наслухався коментарів", то сайт для них і створений).
А портал для архівного зберігання деінде, але там відбір, не всім сторінку дають.
І мої зауваженння варто вважати корисними).
Я рідко Ваше коментую. "Самопроголоситися" чи таки знати...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2018-11-17 23:29:50 ]
Май"є))) От не спиться))) Давайте все ж усі перебуватимемо в доброму гуморі))) Все одно омріяні во літературі майбутні покоління (дай Боже, щоб вони були,Ю пережили оце олігархічне мутиво в країні і були здорові та веселі) все зрозуміють і одберуть для себе зерна від плевел))) Все. Піду армянського 100 крапель прийму за здоров"я усіх віртуально присутніх. УСІМ ДЯКА ЗА КРИТИКУ!!! ПРОЗИТ!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-11-18 09:17:48 ]
Кому що... Мені цикорій із женьшенем смакує.