ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Каразуб
2024.11.22 12:01
Страх безконечності
Я без тебе не стану кращим,
І вічність з тобою безмірно в цім світі мала,
Холодком по душі суне хмарами безконечність,
І сміється над часом, якого постійно нема.


08.02.2019

Володимир Каразуб
2024.11.22 09:46
Диригент
Ось тут диригент зупинився і змовкли литаври,
Оркестр продовжував далі без грому литавр,
Диригент зупинився і арфи, і туби пропали,
І далі для скрипки та альтів диригував.
А потім замовкли і альти, і стишились скрипки,
Пропали гобої, кларнети, валто

Микола Дудар
2024.11.22 09:04
***
Нещодавно йшли дощі
Славно, строєм, жваві
І зайшли чомусь в кущі,
Кажуть, що по справі
Що за справа? хто довів? —
Я вже не дізнаюсь…
Краще бігти від дощів —
А про це подбаю…

Козак Дума
2024.11.22 08:12
Аби…
Аби вернути зір сліпим,
горбатим випрямити спини,
з омани змити правди грим
і зняти з підлості личини.
Ще – оминути влади бруд,
не лицемірити без міри,
не красти, спекатись іуд,
у чесність повернути віру!

Микола Соболь
2024.11.22 05:55
Не беріть на кпи
І тільки камінь на душі
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?

Віктор Кучерук
2024.11.22 04:59
Нагадування собі
Одною міркою не міряй
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Сторінки засипані осіннім листям
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Фантасмагорій дивовижа
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Сонетні строфи
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Заклятий льох
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
Графоманія
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Цінуйте слово!
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Шлях до Мурашки
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Присмак гіркоти
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Жінка
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
***
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Серго Сокольник / Вірші

 Розлучноосіннє
Осінь є епопея дощів.
Ця нездаро написана повість...
Цей поезій загаслий порив...
Ось і зустрічі невипадковість

У промінні мережених днів
Поцілунками споминів літа.
Відігрітись тобі і мені,
Поки душу не вистудив вітер

У часи, за якими шторми
Нехороші трощитимуть кригу,
І нічого не вдіємо ми
У пороші, засліплені снігом

І оглухлі у вітру витті,
Що розвіює зерням полови
Наших душ оболонки пусті
Суттю дії людської обмови

Під осанну оманливих слів.
Нас розвіє за вітром. І знали-
Все це станеться... Та я хотів,
Моя мила, аби не настали

Ці взаємні сумні холоди,
Що вели слідкування за нами
З перших зустрічей... Люба, іди,
Погуляєм востаннє!.. Дощами.


© Copyright: Серго Сокольник, 2018
Свидетельство о публикации №118110600940



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2018-11-14 17:06:33
Переглядів сторінки твору 2890
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.795
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2023.10.12 16:11
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2018-11-15 06:02:38 ]
Може, "Це - бездарна, намочена повість"? Неправильна побудова речення дисонує із твором, оскільки слово ця відповідає на запитання яка, а нездаро на хто. Якщо ж нездаро вставне слово, то варто його виділити комами. В такому випадку треба треба означення доводити до логічного завершення. Я б ужив слово як. І тоді б підмет і присудок відповідали б на одне запитання. Або було б ствердженням. Тобто, " Як бездарно написана повість". А ще краще (аби уникнути збігів нона) - " Як нездарою писана повість".

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2018-11-15 06:05:34 ]
Або "Ця, нездаро, дописана повість". Але теж не луже. Відчуваєш, друже?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2018-11-17 19:04:32 ]
Та ВСЕ ТАМ ГУТ, Сашо))) Не заморочуйся)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-11-17 19:39:36 ]
Є слово нездало
пасувало б сюди
нездарність нездара нездарний
нездаро - мене теж зупинило......таке слово заплутує Сушка... уявляється звертання чи жартує


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2018-11-17 20:07:08 ]
У мене власне бачення проблем-с, Май"є)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-11-17 20:14:35 ]
Та бачення власне, а мова спільна.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2018-11-17 20:22:57 ]
З мовою все гаразд, Май"є)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2018-11-17 20:25:07 ]
Міг написати слово НЕВДАЛО, але не бачу сенсу. Комами не виділено. Все гут, Май"є) Гарного вечора)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-11-17 21:15:19 ]
невдатно нездало
нездаро написана ... я б не писала так.
комами виділяти не треба.
там не звертання
Якщо писати українською мовою, а не слова - мішма, то треба добряче шліфувати.
А якщо вам ГУТ... то я не сперечатимуся. Озвалася, бо й мені те слово видалося не вельми доречним.
Та вірш Ваш.
Кожному - своє.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2018-11-17 21:53:02 ]
Гаразд. Як виключення і з поваги до Вас з Сашею поясню думку розгорнуто. Слово обране згідно звучання катрена, де домінує літера "Р"

-ця нездаро написана повість-
..................................
-ось і зустрічі невипадковість-

Так, кожному своє і саме оце Є МОЄ АВТОРСЬКЕ ПРАВО

З повагою, творчої наснаги, Серго)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2018-11-17 22:55:24 ]
Осінь є епопея дощів -- в укрмові це калька, "є" зайве...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2018-11-17 23:09:33 ]
А за аналогією "осінь- ЦЕ епопея дощів" не зайве?))) Сергію, я оно вже попередніх коментів наслухавсь) Я не ставлю собі за мету самопроголоситися найліпшим знавцем української мови, та дозвольте мені писати так, як вважаю за потрібне. Тим більш я на цьому ось невеликому сайті неодноразово проголошував- НЕ БАЖАЮ БУТИ КРИТИКОМ, НУ ОТ ХОЧ ТРІСНИ))) Тим більш- вивів універсальну формулу- ХТО КРИТИКУ ЛЮБЕ_ САМ СОБІ КРИТИК, ХТО НЕ ЛЮБЕ_ НАВІЩО ЙОМУ КРИТИКА? ))) Звільнив я посаду критика))) До Вашої творчості відношусь прихильно. Наснаги!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-11-17 23:22:09 ]
осінь - як епопея дощів.
Є чимало рішень. Якщо майстер-клас, то таки показувати клас!
Щодо "наслухався коментарів", то сайт для них і створений).
А портал для архівного зберігання деінде, але там відбір, не всім сторінку дають.
І мої зауваженння варто вважати корисними).
Я рідко Ваше коментую. "Самопроголоситися" чи таки знати...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2018-11-17 23:29:50 ]
Май"є))) От не спиться))) Давайте все ж усі перебуватимемо в доброму гуморі))) Все одно омріяні во літературі майбутні покоління (дай Боже, щоб вони були,Ю пережили оце олігархічне мутиво в країні і були здорові та веселі) все зрозуміють і одберуть для себе зерна від плевел))) Все. Піду армянського 100 крапель прийму за здоров"я усіх віртуально присутніх. УСІМ ДЯКА ЗА КРИТИКУ!!! ПРОЗИТ!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-11-18 09:17:48 ]
Кому що... Мені цикорій із женьшенем смакує.