ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача

Віктор Кучерук
2024.11.20 05:44
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.

Артур Курдіновський
2024.11.20 05:12
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.

Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві

Микола Соболь
2024.11.20 05:11
Які залишимо казки?
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,

Микола Дудар
2024.11.19 21:50
Тим часом Юрик, ні, то Ярек
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Сушко (1969) / Вірші

 Кожному своє
Поет із дуба у дитинстві впав,
Відтоді пише тільки про природу.
Мені ж Венера водить по губах
Соском рожевим зі смаком ренклоду.

Пишу канцони для пухких наяд,
А баркароли вирлоокій мавці.
Застрягнула фантазія моя
Кілочком у розчахнутій голляці.

Я знаюся, братове, у дівках,
Вони - огонь! Очиці, наче вугіль!
Без Яня Інь - собака без цепка
Чи кухоль без пахкої бормотухи.

До відьми піп підсів на помело,
Оливки віть звисає з аналоя.
Пейзажі для моїх поезій - тло,
Перина - поле бою літгероя.

Описувати лози - не моє,
А як візьмусь, то спучує животик.
Тому, панове,- кожному своє,
Служу Ерато. Музонька не проти.

06.01.2019 р.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2019-01-07 07:28:55
Переглядів сторінки твору 10244
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.312 / 5.5  (4.968 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 5.312 / 5.5  (4.970 / 5.49)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.817
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Сатира. Чорний гумор. Та інші дошкульності.
Іронічний неореалізм
Автор востаннє на сайті 2024.10.01 16:38
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2019-01-07 20:21:49 ]
Вигнали гада на слизьке. Хай попотанцює циганської халяндри. Але я тварюка із залізними зубиськами, харчуюся мамонтами. Гупну ногою, то левиці і в Полтаві підскакують. А пані Любов я люблю. І перед нею стану на коліно. А Вас, пане Єрметов, лусну по носі. Сатирично. Виставляйте свій опус. Гуляти так гуляти.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
е ю (М.К./Л.П.) [ 2019-01-07 20:40:23 ]
Це тіпа дуелі? Я не проти... Правила чи нюанси? Я ж вам піджопника дам – на ваших же умовах!.. Аби потім не плакали, що хтось вас образив!)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Соболь (Л.П./М.К.) [ 2019-01-07 20:57:44 ]
Любов Бенедишин, то Любов з великої літери! Львиця б теж могла б, але корона заважає! Уклін вам, паня Любове!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-01-07 20:59:18 ]
нога в теляти не протез...а десь казав...що не дієз

царственна репліка. З висоти.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
е ю (М.К./Л.П.) [ 2019-01-07 21:10:17 ]
Ну, раз Паня Калабаня не спромоглась на щось новіше, тоді ось вам – іще давніше:

Авторитети...

Знаєте, я до людей-свúней ставлюсь як до свинéй.
І їх не бракує...
Більшість людей втратили віру, втративши і надію.
Більшість лиш десь у найглибших нетрях на споді душі іще втримують ледь блимаючими каганці.
Дúва.
Та нахаб і мерзот, що втратили Божу подобу, на жаль, вистачає.
Найгірше, що саме вони у керма.
Будь-де. Не лиш у провладних схронах.
На вершинах у кожній громаді, на кожній вулиці а чи у селі, у всіх осередках або навіть – в церкві...
Нахабні. Та підлі.
Свавілля насильства. Та ницість улесливих, з отрутою, змащених їх егоїзмом, обрáз.
Вони впиваються.
Владою.
Впиваються від страждань. Не своїх.
Від болю, якого комусь завдають.
Та власною "величчю".
Нехай би це був – хоч і ПМ.
Немає різниці. Всім править
чий-небудь
"авторитет".

28.12.2017

Ви там порадьтесь – не спішіться: 7 раз подумайте, перш ніж – "ляпати"! А то скільки Сушкові – "віддуватись" – за всіх?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-01-07 21:11:57 ]
На біс викликали левицю. Корона не заважає.
......подивлюся на колінопреклоніння автора...
згадаю поцілунок, квіти... усміхи...запевнення у захваті...прилюдне вітання з днем народження...обцілував віртуально...
штудіювання моєї книги, аж дві придбав...для квартири і дачі.
Настільні фоліанти. Мріяв перевершити... бікфордів шнур палив, та вибухи ...є...а доробку нема.
Бігає сайтом, ганяє друзяку, фею Майю...
Хопчак чи вампір... навіщо? Шанувати б...вчитися, дружити щиро. Або нейтралітет.
Казати в очі, що думаєш... Писати красиво. Лишити нетлінне. Про природу. Благодатна тема. Не уміє, то кпинить майстра.
Тато Карло, дерев'яні вірші, неотесані жарти. Відволікає від поетичних парцел.
Таки жаль потенціалу занедбаного. Хоча...чи жаліти мені того, хто гупає ногою... щоб левиця тремтіла...
певно, нога залізна...не своя.
Написав колись, що має протез.
Та соромно.
Вибачився б.
Ні... вистрибує. Левиця полетіла. А лишила пахучий флер спогадів... і щирі побажання злагоди, гармонії.
Дивуйте мене прекрасними поетичними десертами. Подеколи дивитимуся на головну.
Шануйтеся.




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-01-07 21:24:55 ]


Прочитаний : 16728




Творчість | Біографія | Критика
"Я марно вчив граматику кохання..."
Я марно вчив граматику кохання,
граматику гріховних губ твоїх, -
ти утікала і ховала сміх
межи зубів застиснений захланних.
Біліли стегна в хижих шелюгах.
Нескорена вовчиця зголодніла
по диких лозах шматувала тіло,
аж червонів багульник у ногах.
О покотьоло губ, і рук, і ніг,
о вовча хіть і острахи ягнятка!
Аж ось вона, аж ось вона - розплата,
аж ось він, шал, і ярий грім, і гріх!
І довгі гони видовжених тіл,
і витілілі на дим верхівки сосон,
і цей кошлатий, цей простоволосий,
глухий, гарячий, тьмяний суходіл!
Вовтузилася петрівчана ніч
відвільглий ранок припахав навозом.
Сузір'я бігли за Чумацьким возом,
а ми пливли в чумацькому човні.

Василь Стус.


Ось поезія.
Варто рівнятися.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2019-01-07 21:54:57 ]
А таки треба луснути по носі. Як гадаєте, панове?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-01-07 22:09:20 ]
Панове не чують.
Ніс бережіть, бурулька замерзла, буратино.
Прощавайте.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2019-01-07 22:11:45 ]
Лусну.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-01-07 22:26:44 ]
https://www.youtube.com/watch?v=-zJuAuvGScc


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Соболь (Л.П./М.К.) [ 2019-01-08 07:00:38 ]
Блакитна королівська кров

«Недоумки, невігласи, піїти!
От, як таких витримує Парнас?
Левиці не указуйте, як жити!
Є тільки – Я! Ніде немає Вас!
Криві стежки і неосяжні скелі
І рима покоряється мені!» –
Задерла носа до самої стелі
От, що у неї зараз на умі?
Чи, мо, корона голову зчавила,
Чи то магнітні бурі на землі?
Але остерігаюся, щоб вила
У спину не усунула мені.
А тут іще і бусел на болоті
Впіймав ропавку і шукає циць.
Оце був вечір. Стигне дух у плоті
Світ за очі тікаю від левиць!
08.01.19р.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2019-01-08 08:36:41 ]
Цікавий вірш, повчальний. І кого це мені літгерой нагадує...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Соболь (Л.П./М.К.) [ 2019-01-08 09:17:45 ]
Дякую! Ночі не спав, дрижачою рукою літери виводив, щоби, не приведи господи, догодити деяким майстрам слова!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-01-08 10:59:19 ]
Коментування Сушка нагадує розсівання спор грибів лісом...
Вірші обрубки... скабки, дошкульності. Гармонія, де ти?
Потенціал пішов на колоса на глиняних ногах. Хто писав це на ПМ...поплатився: гризотнява нещадна. Лускає по носі.
"Сядьте: два... ".
Та встань і слухай. Свій блог зроби.
Заповнюй ютуб своїми піснями, озвучуй поезії власні. Шануй визнаних поетів, не сідай на плечі.
Це поетичний сайт.
Хто такий Сушко? де його доробок? чого він хоче на сайті?
Купа клонів. Сам себе коментує, оцінює...
внести в список заборони не можу, бо існує не один Сушко.
Хитрунчик, підлесник, вампір... на ПМ окупував територію... продукує бульбашиння... свобода графоманії.
А майстрів вибірково шанує.
Любов Бенедишин, яка критично висловлювалася про вірші Сушка, прочитає, як він її любить та на коліно стає.
Всіх затролити, то РМ озветься, забанить.
Тактика підступна.
Левиця пішла, приходитиме на свою сторінку, бо стаж на ПМ майже 10 років.
Хто є хто...
Сушко себе богом називає у вірші, чи то пак...ЛГ.
Василь Василенко отримав оцнку і за єдиного вірша анонсується. Ереміт не знає, до кого причалити.
Дивоглядія.
Не личить левиці ловити форелі...
Гарного світлого дня.
У моєму віці...у моєму статусі приймати участь у драчках - нежче гідності.
.........Далі без коментарів. Хай сайт запрацює в режимі: поезія - читайте, насолоджуйтеся.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2019-01-08 11:30:31 ]
Дякую всім за спілкування, коментарі, за прихильність і навпаки. Це було незабутньо. (

Починати новий рік з такого "місива" емоцій якось не хочеться, та й продовжувати теж...

Зичу всім добра, любові, натхнення для справжньої поезії. Сайту, який давно став мені рідним, бажаю оновлення, свіжого повітря Творчості.

Що ще додати... Будьмо здорові і тілом і Духом.
Мабуть, це все...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2019-01-08 11:42:14 ]
Дякую!

1   2   3   4   Переглянути все