Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.03.23
21:20
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу
2026.03.23
15:48
Михайло Рудерман (1905-1984; народився й провів юність в Україні)
Ти лети з дороги, птице,
звіре, й ти з дороги йди:
Бачиш, хмара клубочиться,
коні швидко мчать сюди!
І поціливши з нальоту
Ти лети з дороги, птице,
звіре, й ти з дороги йди:
Бачиш, хмара клубочиться,
коні швидко мчать сюди!
І поціливши з нальоту
2026.03.23
13:23
Вони у згадах не для втіхи –
Квартири наймані й кутки.
Скоріше це сигнальні віхи
В руслі життєвої ріки.
Лимани, плеса та причали,
Протоки, створи та буї...
Чи навігаціям навчали
Квартири наймані й кутки.
Скоріше це сигнальні віхи
В руслі життєвої ріки.
Лимани, плеса та причали,
Протоки, створи та буї...
Чи навігаціям навчали
2026.03.23
11:25
Я так хотів
упіймати за хвіст ящірку.
Ящірку як остаточний сенс.
Ящірку як остаточний смуток.
Ящірку як Істину,
яка вислизає від нас,
як остаточний голос космосу,
як видимість прозріння,
упіймати за хвіст ящірку.
Ящірку як остаточний сенс.
Ящірку як остаточний смуток.
Ящірку як Істину,
яка вислизає від нас,
як остаточний голос космосу,
як видимість прозріння,
2026.03.23
09:36
Допоки є мама у сина,
він ще дитина.
Вона зрозуміє все і пробачить -
дихати легше наче.
…Життя накручує коло за колом…
Чую: у відчинене весняне вікно
він ще дитина.
Вона зрозуміє все і пробачить -
дихати легше наче.
…Життя накручує коло за колом…
Чую: у відчинене весняне вікно
2026.03.23
07:25
Мене зустріли, як належить
Стрічати, певно, короля,
Бо, наче Ейфелева вежа,
Звелась принадно сулія
Понад закусками в тарелях
На переповненім столі
В гостинній змалечку оселі,
В моєму рідному селі...
Стрічати, певно, короля,
Бо, наче Ейфелева вежа,
Звелась принадно сулія
Понад закусками в тарелях
На переповненім столі
В гостинній змалечку оселі,
В моєму рідному селі...
2026.03.22
23:00
замість ПІСЛЯМОВИ)
Тепер вони троє – мати та її соколи – спочивають у безіменних могилах, але їхні душі щоночі повертаються до Свято-Іллінської церкви, де колись Розанда присягала Тимошеві на вірність.
2026.03.22
17:34
Старий шинок над дорогу недалік Полтави.
Битий шлях, отож чимало люду проїжджає.
Хтось із подорожніх часом в шинок зазирає
Кухоль-два перехопити. Скуштувати страви.
То козаки зазирнули, за столом усілись.
Молоді іще, гарячі, кров у жилах грає.
Трохи
Битий шлях, отож чимало люду проїжджає.
Хтось із подорожніх часом в шинок зазирає
Кухоль-два перехопити. Скуштувати страви.
То козаки зазирнули, за столом усілись.
Молоді іще, гарячі, кров у жилах грає.
Трохи
2026.03.22
15:33
Поки наша колегіальна система не працює, перед "амбразурою" доводиться бути мені, і вихідними днями я маю право на свої маневри у переміщенні.
Сьогодні закінчується тижневе коло, а якими справами буду зайнятий завтра, сказати складно. С
2026.03.22
13:41
То як забути? Чи можливо?
В душі щось дзенькало, лилось.
Твій шепіт доторкавсь сяйливо,
Аж соняшник підняв чоло.
Жагуча спрага розбирала.
Сховався вітерець легкий.
Пташина лопотіла зграя.
В душі щось дзенькало, лилось.
Твій шепіт доторкавсь сяйливо,
Аж соняшник підняв чоло.
Жагуча спрага розбирала.
Сховався вітерець легкий.
Пташина лопотіла зграя.
2026.03.22
12:50
Цукор-рафінад корисний тим, що його важче переплутати з сіллю.
Ідеальний жіночий стан – коли 90х60х90, ідеальний чоловічий стан – коли 3 по 100.
Краще нехай шкварчить олія на пательні, ніж шкварчить жінка з пательнею.
Струнким жінкам так би пасув
2026.03.22
12:18
Колись в осінній глибині
Захочеш літо повернути
І в осені на самім дні
Знайти печаль від м'яти й рути.
В терпкій осінній глибині
Тобі відкриються прозріння
І у мутній нічній воді
Захочеш літо повернути
І в осені на самім дні
Знайти печаль від м'яти й рути.
В терпкій осінній глибині
Тобі відкриються прозріння
І у мутній нічній воді
2026.03.22
11:29
Любив тебе я тоді
Та люблю й сьогодні.
-То чому ж не натякнув
Ані словом жодним?
-Та чи ж зміг я доступиться
За хлопців юрбою?
-А я так же поривалась,
Щоб побуть з тобою...
Та люблю й сьогодні.
-То чому ж не натякнув
Ані словом жодним?
-Та чи ж зміг я доступиться
За хлопців юрбою?
-А я так же поривалась,
Щоб побуть з тобою...
2026.03.22
10:09
Я сонцю вклоняюсь нині,
Йому, як тобі раніше.
Між нами найдовші милі,
Любові моєї ніше.
Не виберусь, певно, звідти.
Замкнуся, щоб не відкритись,
І буде собі сидіти
Йому, як тобі раніше.
Між нами найдовші милі,
Любові моєї ніше.
Не виберусь, певно, звідти.
Замкнуся, щоб не відкритись,
І буде собі сидіти
2026.03.22
08:59
березня 1923 року народився легендарний французький актор-мім єврейського походження і великий громадянин.
Кажуть, це він подарував Майклу Джексону його знамениту «місячну ходу».
А ще існує історія, що ніби сам Чарлі Чаплін запросив його за свій столи
2026.03.22
05:55
Хоч ще приморозки зрана
Срібло сіють на вали, -
Жебонять струмки весняні
Й первоцвіти зацвіли.
Соком вже поналивало
Стовбури, гілки, бруньки
І оспівують помалу
Час пробудження пташки.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Срібло сіють на вали, -
Жебонять струмки весняні
Й первоцвіти зацвіли.
Соком вже поналивало
Стовбури, гілки, бруньки
І оспівують помалу
Час пробудження пташки.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.03.19
2026.03.13
2026.03.06
2026.02.26
2026.02.25
2026.02.24
2026.02.14
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Світлана Майя Залізняк /
Вірші
Сонячно дивлюся...
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Сонячно дивлюся...
http://maysterni.com/user.php?id=8483&t=4&type=2
Блакитна королівська кров - єдиний вірш
ось така сторіночка...
нова...
зазирніть...
Поетичний сайт. Неоцінені вірші талановитих чекають на увагу.
Кимось підступно створюється клон Василь Василенко.
Виставляє один віршик, оцінює неутомимий Олександр Сушко.
5,5
автор потрапляє на головну, анонсується цей віршик.
Доробок: лише оцей дошкульний текстик. Хвалить вчора Сушко те.
Коментує Ярослав Чорногуз.
Оцінює на 4. Я теж. Вірш зникає з анонсування. Коментарі видаляються.
Зранку дивлюся: клон має право анонсуватися, бо відмінив оцінювання сам собі. Тепер він буде писати дошкульності, у стрічці те.
І маємо автора з одним віршем. Недоторканого.
Ні оцінити, ні з анонсування зняти тепер.
Ніхто не дивиться, не зауважує таких дій.
Нікейми, клони травлять відомих. Можна прочитати образливі слова... на адресу Любові Бенедишин (пацючиха).
У віршику Василя "корона голову розчавила"... це поезія? Поле бою чи болото...
Я вирішила, на радощі декому, піти із ПМ.
Напишуть: вона лише обіцяє!!!!!!! не йде...
рахують години мого не-перебування...
Ату її!
Кому вигідний такий кламат на цікавому, зручному ресурсі?
Вчора вкотре пішла по-англійськи Любов Бенедишин, я задля збереження енергетики залишаю сайт.
Кого тут привабить жабомишодраківка, яку розвели не сьогодні.
Я мусила не раз відбивати напади негації, виправдовуватися...
Стомило все це.
Озвалася, бо прикро.
Василь Василенко анонсується.
Мене Сушко називає "левицею в цирку". Сам коментувати неоцінених переметнувся, діяльний, запопадливий.
Для його місії назву інші вигадають.
Деякі "суперстар" мають зуба на мене, бо не хвалила, не змовчала...
Прошу долучатися до коментування.
Нікого не дивує, що клони та нечеми мають забагато повноважень, а колишні недруги (Ереміт, Сушко) вже дружать проти майстрів, тролять, примушують залишати ПМ.
http://maysterni.com/publication.php?id=136852
допис Тетяни Левицької
Блакитна королівська кров - єдиний вірш
ось така сторіночка...
нова...
зазирніть...
Поетичний сайт. Неоцінені вірші талановитих чекають на увагу.
Кимось підступно створюється клон Василь Василенко.
Виставляє один віршик, оцінює неутомимий Олександр Сушко.
5,5
автор потрапляє на головну, анонсується цей віршик.
Доробок: лише оцей дошкульний текстик. Хвалить вчора Сушко те.
Коментує Ярослав Чорногуз.
Оцінює на 4. Я теж. Вірш зникає з анонсування. Коментарі видаляються.
Зранку дивлюся: клон має право анонсуватися, бо відмінив оцінювання сам собі. Тепер він буде писати дошкульності, у стрічці те.
І маємо автора з одним віршем. Недоторканого.
Ні оцінити, ні з анонсування зняти тепер.
Ніхто не дивиться, не зауважує таких дій.
Нікейми, клони травлять відомих. Можна прочитати образливі слова... на адресу Любові Бенедишин (пацючиха).
У віршику Василя "корона голову розчавила"... це поезія? Поле бою чи болото...
Я вирішила, на радощі декому, піти із ПМ.
Напишуть: вона лише обіцяє!!!!!!! не йде...
рахують години мого не-перебування...
Ату її!
Кому вигідний такий кламат на цікавому, зручному ресурсі?
Вчора вкотре пішла по-англійськи Любов Бенедишин, я задля збереження енергетики залишаю сайт.
Кого тут привабить жабомишодраківка, яку розвели не сьогодні.
Я мусила не раз відбивати напади негації, виправдовуватися...
Стомило все це.
Озвалася, бо прикро.
Василь Василенко анонсується.
Мене Сушко називає "левицею в цирку". Сам коментувати неоцінених переметнувся, діяльний, запопадливий.
Для його місії назву інші вигадають.
Деякі "суперстар" мають зуба на мене, бо не хвалила, не змовчала...
Прошу долучатися до коментування.
Нікого не дивує, що клони та нечеми мають забагато повноважень, а колишні недруги (Ереміт, Сушко) вже дружать проти майстрів, тролять, примушують залишати ПМ.
http://maysterni.com/publication.php?id=136852
допис Тетяни Левицької
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
