Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.11.19
01:27
Не в своїй, не в Палестині,
був Ґолем* і в Чеха глині.
Пишуть в рот йому і нині,
але в нас вже, в Україні.
Хватку маючи звірячу,
ненаситність на нестачу –
це ж за гроші "стіна плачу",
час покаже, мо й пробачу.
був Ґолем* і в Чеха глині.
Пишуть в рот йому і нині,
але в нас вже, в Україні.
Хватку маючи звірячу,
ненаситність на нестачу –
це ж за гроші "стіна плачу",
час покаже, мо й пробачу.
2025.11.18
22:11
Ти - ніжна квітка орхідеї.
Ти - місток
між земним і небесним.
Коли закипить любовний шал
у розпеченій пустелі,
будуть написані
найпалкіші вірші.
Ти для мене -
Ти - місток
між земним і небесним.
Коли закипить любовний шал
у розпеченій пустелі,
будуть написані
найпалкіші вірші.
Ти для мене -
2025.11.18
19:20
Я стомився, мила, буть твоєм рабом,
Ну бо народився вільним козаком.
Вже при кожнім кроці весь тремчу, як гусь.
На жінок на інших глянути боюсь.
Серіал відомий я дивиться стану,
Кажеш, проміняв тебе на "Роксолану".
Ну бо народився вільним козаком.
Вже при кожнім кроці весь тремчу, як гусь.
На жінок на інших глянути боюсь.
Серіал відомий я дивиться стану,
Кажеш, проміняв тебе на "Роксолану".
2025.11.18
18:38
Вавилон пітьми горобиної ночі зруйновано,
Сонце пшеничне одягає штани нового дня,
А самотній старчик-друїд гортає книгу заграви:
Бо кожна дорога прямує крізь дольмен осені,
Бо якщо й запалити вогнище треби, то не сьогодні,
І гілки горобинові ховают
Сонце пшеничне одягає штани нового дня,
А самотній старчик-друїд гортає книгу заграви:
Бо кожна дорога прямує крізь дольмен осені,
Бо якщо й запалити вогнище треби, то не сьогодні,
І гілки горобинові ховают
2025.11.18
15:05
Бачиш, скільки автомобілів
їде на червоне світло?
Дорога є – а перейти не можна.
І річ не в тім, що кількість дебілів
зростає помітно,
а в тім, що забита дорога кожна.
їде на червоне світло?
Дорога є – а перейти не можна.
І річ не в тім, що кількість дебілів
зростає помітно,
а в тім, що забита дорога кожна.
2025.11.18
14:41
У будь-якому віці,
У лісі, біля гаю
Так хочеться почути
Омріяне "кохаю".
Палкі плекати вірші,
Підказані Пегасом.
І відчувати поруч
У лісі, біля гаю
Так хочеться почути
Омріяне "кохаю".
Палкі плекати вірші,
Підказані Пегасом.
І відчувати поруч
2025.11.17
22:04
Промерзла трава, як нові письмена.
Згубились у ній дорогі імена.
Згубився у ній шум далеких століть.
Упала сніжинка алмазом із віть.
Промерзла трава охопила мене.
Промерзла тривога вже не промине.
Згубились у ній дорогі імена.
Згубився у ній шум далеких століть.
Упала сніжинка алмазом із віть.
Промерзла трава охопила мене.
Промерзла тривога вже не промине.
2025.11.17
20:06
Розірвала договір із сатаною —
душу продала за краплю насолоди.
Врешті-решт збагнула, доля стороною
по пустій пустелі манівцями водить?
У пекельнім пеклі гріх тунелі риє,
гострими граблями нагортає щебінь.
Легко впасти з башти в бескид чорторию,
душу продала за краплю насолоди.
Врешті-решт збагнула, доля стороною
по пустій пустелі манівцями водить?
У пекельнім пеклі гріх тунелі риє,
гострими граблями нагортає щебінь.
Легко впасти з башти в бескид чорторию,
2025.11.17
18:09
Нарешті, чиста прозоріє яв,
Пустила правда в душу метастази.
Ми гигнемо усі: І ти, і я,
Пацюк - у ліжку, воїн - на Донбасі.
Порозбирав руїни власних мрій,
А там бездонна яма чорнорота.
Я не поет, не воїн,- гречкосій
Пустила правда в душу метастази.
Ми гигнемо усі: І ти, і я,
Пацюк - у ліжку, воїн - на Донбасі.
Порозбирав руїни власних мрій,
А там бездонна яма чорнорота.
Я не поет, не воїн,- гречкосій
2025.11.17
13:08
Заблокувався сонцемісяць на ПееМі!
Істерика пощезла та плачі.
Читати зась його рулади і поеми,
Тепер на мене тіко пес гарчить.
Не вистромляє друг в інеті носа,
Бо знає, тільки вистромить - вкушу.
А я возліг у войовничу позу,
Істерика пощезла та плачі.
Читати зась його рулади і поеми,
Тепер на мене тіко пес гарчить.
Не вистромляє друг в інеті носа,
Бо знає, тільки вистромить - вкушу.
А я возліг у войовничу позу,
2025.11.17
11:56
На фотографії під склом – портрет, подібний міражу.
Щодня повз нього, поряд з ним, та не дивлюсь – боюсь, біжу.
Бо варто погляд підвести – і я в обіймах дивних чар.
Душа стискається, щемить, тримаючи важкий тягар.
Забуду намірів стерно – куди я йшов?
Щодня повз нього, поряд з ним, та не дивлюсь – боюсь, біжу.
Бо варто погляд підвести – і я в обіймах дивних чар.
Душа стискається, щемить, тримаючи важкий тягар.
Забуду намірів стерно – куди я йшов?
2025.11.17
09:38
Всесвіт, на сторожі
неба із руки,
у долоні Божі
струшує зірки.
На розбиті хати,
дерев'яний хрест
дивиться розп'ятий
Божий син з небес.
неба із руки,
у долоні Божі
струшує зірки.
На розбиті хати,
дерев'яний хрест
дивиться розп'ятий
Божий син з небес.
2025.11.17
08:31
Світи мені своєю добротою,
Хоч іноді за мене помолись.
Шмагає вітер - як під ним устою?
Затягнута димами давить вись,
Чорніє берег, що білів колись
Тясьмою пляжу, вмитого водою.
Темніє корч, закутаний від бризк
Благим рядном - нитчаткою сухою.
Хоч іноді за мене помолись.
Шмагає вітер - як під ним устою?
Затягнута димами давить вись,
Чорніє берег, що білів колись
Тясьмою пляжу, вмитого водою.
Темніє корч, закутаний від бризк
Благим рядном - нитчаткою сухою.
2025.11.17
07:51
Сонцемісячні хлипи росою забризкали світ,
Котик мляво в кутку довилизує з рибою миску.
Знов у дзеркалі плаче знайомий до болю піїт,
Бо сатирик зробив ненавмисно своїм одаліском.
Закіптюжився взор, хвіст і грива обсмикані геть,
Візаві обгризає ростк
Котик мляво в кутку довилизує з рибою миску.
Знов у дзеркалі плаче знайомий до болю піїт,
Бо сатирик зробив ненавмисно своїм одаліском.
Закіптюжився взор, хвіст і грива обсмикані геть,
Візаві обгризає ростк
2025.11.17
05:30
Раптом не в лад заспівав би чомусь
Хто покинув би залу тоді?
Згляньтесь, я трохи співатиму ось
І потраплю, як вийде, у ритм
О, я здолаю, як підтримають друзі
Я злечу, якщо підтримають друзі
Я сподіваюсь, із підтримкою друзів
Хто покинув би залу тоді?
Згляньтесь, я трохи співатиму ось
І потраплю, як вийде, у ритм
О, я здолаю, як підтримають друзі
Я злечу, якщо підтримають друзі
Я сподіваюсь, із підтримкою друзів
2025.11.16
21:47
Вже день добігає кінця.
І посмішка тане з лиця.
Чимдужче прискорився час,
Засипавши брилами нас.
Куди він, шалений, летить?
Де все спресувалось у мить.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...І посмішка тане з лиця.
Чимдужче прискорився час,
Засипавши брилами нас.
Куди він, шалений, летить?
Де все спресувалось у мить.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.07
2025.10.29
2025.10.27
2025.10.20
2025.10.01
2025.09.04
2025.08.31
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Світлана Майя Залізняк /
Вірші
Сонячно дивлюся...
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Сонячно дивлюся...
http://maysterni.com/user.php?id=8483&t=4&type=2
Блакитна королівська кров - єдиний вірш
ось така сторіночка...
нова...
зазирніть...
Поетичний сайт. Неоцінені вірші талановитих чекають на увагу.
Кимось підступно створюється клон Василь Василенко.
Виставляє один віршик, оцінює неутомимий Олександр Сушко.
5,5
автор потрапляє на головну, анонсується цей віршик.
Доробок: лише оцей дошкульний текстик. Хвалить вчора Сушко те.
Коментує Ярослав Чорногуз.
Оцінює на 4. Я теж. Вірш зникає з анонсування. Коментарі видаляються.
Зранку дивлюся: клон має право анонсуватися, бо відмінив оцінювання сам собі. Тепер він буде писати дошкульності, у стрічці те.
І маємо автора з одним віршем. Недоторканого.
Ні оцінити, ні з анонсування зняти тепер.
Ніхто не дивиться, не зауважує таких дій.
Нікейми, клони травлять відомих. Можна прочитати образливі слова... на адресу Любові Бенедишин (пацючиха).
У віршику Василя "корона голову розчавила"... це поезія? Поле бою чи болото...
Я вирішила, на радощі декому, піти із ПМ.
Напишуть: вона лише обіцяє!!!!!!! не йде...
рахують години мого не-перебування...
Ату її!
Кому вигідний такий кламат на цікавому, зручному ресурсі?
Вчора вкотре пішла по-англійськи Любов Бенедишин, я задля збереження енергетики залишаю сайт.
Кого тут привабить жабомишодраківка, яку розвели не сьогодні.
Я мусила не раз відбивати напади негації, виправдовуватися...
Стомило все це.
Озвалася, бо прикро.
Василь Василенко анонсується.
Мене Сушко називає "левицею в цирку". Сам коментувати неоцінених переметнувся, діяльний, запопадливий.
Для його місії назву інші вигадають.
Деякі "суперстар" мають зуба на мене, бо не хвалила, не змовчала...
Прошу долучатися до коментування.
Нікого не дивує, що клони та нечеми мають забагато повноважень, а колишні недруги (Ереміт, Сушко) вже дружать проти майстрів, тролять, примушують залишати ПМ.
http://maysterni.com/publication.php?id=136852
допис Тетяни Левицької
Блакитна королівська кров - єдиний вірш
ось така сторіночка...
нова...
зазирніть...
Поетичний сайт. Неоцінені вірші талановитих чекають на увагу.
Кимось підступно створюється клон Василь Василенко.
Виставляє один віршик, оцінює неутомимий Олександр Сушко.
5,5
автор потрапляє на головну, анонсується цей віршик.
Доробок: лише оцей дошкульний текстик. Хвалить вчора Сушко те.
Коментує Ярослав Чорногуз.
Оцінює на 4. Я теж. Вірш зникає з анонсування. Коментарі видаляються.
Зранку дивлюся: клон має право анонсуватися, бо відмінив оцінювання сам собі. Тепер він буде писати дошкульності, у стрічці те.
І маємо автора з одним віршем. Недоторканого.
Ні оцінити, ні з анонсування зняти тепер.
Ніхто не дивиться, не зауважує таких дій.
Нікейми, клони травлять відомих. Можна прочитати образливі слова... на адресу Любові Бенедишин (пацючиха).
У віршику Василя "корона голову розчавила"... це поезія? Поле бою чи болото...
Я вирішила, на радощі декому, піти із ПМ.
Напишуть: вона лише обіцяє!!!!!!! не йде...
рахують години мого не-перебування...
Ату її!
Кому вигідний такий кламат на цікавому, зручному ресурсі?
Вчора вкотре пішла по-англійськи Любов Бенедишин, я задля збереження енергетики залишаю сайт.
Кого тут привабить жабомишодраківка, яку розвели не сьогодні.
Я мусила не раз відбивати напади негації, виправдовуватися...
Стомило все це.
Озвалася, бо прикро.
Василь Василенко анонсується.
Мене Сушко називає "левицею в цирку". Сам коментувати неоцінених переметнувся, діяльний, запопадливий.
Для його місії назву інші вигадають.
Деякі "суперстар" мають зуба на мене, бо не хвалила, не змовчала...
Прошу долучатися до коментування.
Нікого не дивує, що клони та нечеми мають забагато повноважень, а колишні недруги (Ереміт, Сушко) вже дружать проти майстрів, тролять, примушують залишати ПМ.
http://maysterni.com/publication.php?id=136852
допис Тетяни Левицької
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
