ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Оксана Алексеєва
2026.05.01 21:38
Не шукай мене у високості —
де на мотузці крутиться земля,
дірявлячи порожній нескінчений простір,
мовчи, поезіє, не плач, журбо моя.

У цей час немилосердний, ставши на коліна,
мовчи, поезіє, не плач, журбо моя.
То сила гравітації, важка і неупинн

Світлана Пирогова
2026.05.01 20:19
Життя, як зебра, в смугах чорно-білих
Біжить, а не стоїть буття на місці.
І випускає ненароком стріли,
Буває біль надмірно в серці містить.

Як важко не було б, живе надія.
Життя, як зебра, в смугах чорно-білих.
Проходиш гартування, й знову досвід

хома дідим
2026.05.01 20:18
ван гог · картинка · черевики
убиті майже але втім
художник ловить кожну тінь
ці черевики небезликі
за тими тінями роки
як є схололі і бездарні
таке життя · немає правди
надій нема для бідняків

Артур Курдіновський
2026.05.01 19:08
Не пам'ятаю, на якому році життя застрелився мій друг, видатний поет Владімір Маяковський. Але перед тим, як застрелитися, він мені сказав: "Жоро, я тебе прошу: будь у поезії другим новатором після мене!" Я мовчки кивнув головою. А коли він уже застрел

С М
2026.05.01 16:42
Ніколи їй не схибити
(ду ду ду ду ду ду, ужеж)
Обізнана із оксамитовим дотиком
Ящіркою оце, на склі вікна
Тип, що у натовпі, чоботи з люстерками
Всіх кольорів
Бреше очима, наднормово руками
Опрацьовує

Борис Костиря
2026.05.01 12:51
Покинутий дім залишається в серці.
Оселя любові, оселя розлук.
У битві життєвій, в розпаленім герці
Ми б'ємося в центрі надії та мук.

Покинутий дім, як маяк безпричальний.
У ньому лишились страждання земні.
І прийде філософ самітний, печальний

Юрко Бужанин
2026.05.01 12:35
Сидить професор
голова як енциклопедія
а в горлі — пустеля Гобі
телефон казиться
телефонує деканат
(там нишком наливають)
телефонують колишні аспіранти
(там уже розлили)

Юрій Гундарів
2026.05.01 12:16
Стосовно мого нарису «Вибране і вибрані» я отримав такі коментарі Редакції Майстерень (далі - РМ). Перший коментар: «Чому принижуєте гідкими виразами цілком заслужені досягнення наших авторів…» (РМ пише: «гІдкими», а правильно: «гИдкими». Утім, РМ мен

Володимир Невесенко
2026.05.01 12:05
Стріляли в нього – вбивали Бога,
Господь – Небесний, а він – земний...
Навала дика – Магога й Гога –
зайшла вершити свій суд жахний.

Була наруга велика в тому,
зловісний виклик – для всіх держав...
А він тримався, згнітивши втому,

Тетяна Левицька
2026.05.01 10:45
Вже міллю сточене руно,
У даль поринула б давно —
Болять суглоби, руки.
Кульбабою сивини літ,
Лелека кличе у політ —
Тримаюсь за онуків,

За соломинку майбуття,

Віктор Кучерук
2026.05.01 06:29
Сонце сяє понад містом
І радіє звіддалі,
Що промінчики іскристі
Мерехтять на всій землі.
Обціловують дбайливо
Стебла, листя, пелюстки
І дають нарешті привід
Погуляти залюбки.

Артур Курдіновський
2026.04.30 19:48
Злетів у Небо передчасно
Співець любові осяйної.
Його поезія не згасне!

Безсмертні почуття прекрасні,
Що не розчавлені війною!
Злетів у Небо передчасно.

хома дідим
2026.04.30 18:19
хтось пан а дехто і пропав
кому кобила декому невіста
комусь вебсайт а ще комусь портал
до раю інколи й до пекла звісно
зоріючі стожари атлантид
наяди перламутрові намиста
гукне одна із них тобі привіт
подякуєш бо се красиво і корисно

Євген Федчук
2026.04.30 14:26
Сидять діди попід тином сиві та сивіші,
Розмовами про минуле зранку себе тішать.
Хоч укотре уже чули, слухають уважно,
Не якісь там пустобрехи, а люди ж поважні.
Розповідь ведуть неспішно – куди поспішати,
Все одно лиш до обіду вернуться до хати.
Си

Охмуд Песецький
2026.04.30 14:06
Витоки свідомості – це ті джерела,
які не стільки напувають, як звучать
милозвучністю твоїх думок а капела,
розмиваючи і зносячи тиху благодать
западин рахманного смиренства.

Мряка безсонячних просторів ущелин,
кулуари сходів минулих лавин і водос

Артур Курдіновський
2026.04.30 11:17
березня 1968 року героїчно загинув мій друг, космонавт Юрій Гагарін. Але перед тим, як загинути, він мені сказав: "Жоро, будь у літературі першим! Як я - у космосі!" З того моменту я зрозумів, що в моїй поезії і прозі ідіотизм має бути суто космічного м
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ольга Калина (1964) / Вірші

 Завіруха
А сьогодні мете завіруха.
На полях розляглися сніги.
- Просинайся скоріш, відчайдухо,
Глянь в снігу і поля, й береги.

Небо хмарне, неначе в тумані.
- Запрягай ти швидкого коня.
Попереду сніги нездоланні..
Нехай віхола нас доганя.

Вітер ми обігнати в незмозі.
Залишаючи санні сліди,
Промчимо ми удаль, по дорозі,
Розкидаючи білі сніги.




20.02.2016р




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2019-01-12 09:57:27
Переглядів сторінки твору 1341
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (3.587 / 5.25)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.587 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.770
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.12.12 08:02
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-01-12 15:24:50 ]
сніги тричі повтор
двічі в кінці рядка
є синоніми
запрягай ти
запрягай надшвидкого
попЕреду наголос отакий
в незмозі не в змозі наче чіткіше
ми у даль
ген у даль


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2019-01-12 16:06:07 ]
ЗавірУха - це, здається, білоруською мовою так це слово пишеться. Так, принаймні, співають "Вераси" однойменну свою пісню. А українською мовою буде завірЮха - так дає словник української мови.
Знаю бандуристку Ольгу Калину з Черкас, учасницю найкращого бандурного жіночого тріо бандуристок в Україні, яке років 30 радувало нас своїм мистецтвом разом з Лідією Глотовою та Людмилою Зайнчківською, якщо не переплутав прізвища, даруйте. Це не Ви часом?
Віку вона приблизно Вашого.
Є здібності до поезії. Прислухайтесь до порад колег, тут можна вішліфувати майстерність.
Наголос НЕхай - можна шляхом інверсії - зміни порядку слів - поставити на місце - Хай же віхола нас доганя. Намагайтесь більш Образно висловлювати бачене, не просто заримовувати рядки.
З побажаннями творчої наснаги -
колега по перу чи подвійний колега і по бандурі - не знаю...
Ярослав


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2019-01-13 04:59:08 ]
" Розляглися сніги, глянь в снігу, білі сніги" - неприпустимі повтори. Один раз, максимум два. Але двічі в одній строфі однозначно не можна.
Окрім того в суміжних словах багато сичання "розляглисЯ сНІги проСИнайся". Два дієслова з однаковими закінчення ідуть майже поспіль. Це не дуже зер гут. Можна розвести такі слова подалі. Наприклад " розляглися пухнасті сніги", "огорнулись діброви в сніги" тощо.

"Запрягай ти" - тут не потрібен займенник ти, оскільки дієслово і так вказує про кого тут ідеться. Можна просто написати "Запрягаймо" або "Запрягай но". Звереіть увагу на семантичний казус : якщо сніги нездоланні, то навішо запрягати коня і мучати скотину? Давайте подумаємо: " Мчать як вітер мальовані сани, ззаду віхола нас підганя". Десь так. І наголоси неправильні заодно мухобойкою повбиваємо.

Обережніше з пустопорожніми словами наче, неначе, мовби, немовби, либонь. Використовуйте дозовано. Прямі порівняння як і дієслівна рима - ознаки низької майстерності в сучасній поезії.
"Глянь в снігу" - ньвсн - кошмарний збіг приголосних. Треба випрозорити.
"НЕхай віхола нас доганя". Наголос так читається. Напишіть " А хурделиця хай доганя"".
" Промчимо ми..."- треба позбутися зайвого займенника ми. Якщо промчимо, то ясно що ми. Випрозорюйте. Краще написати цікавий прикметник. "Промчимо по життєвій дорозі" - щось таке. 'і взагалі чому це не взмозі вітер обігнати? Сумно якось. Давайте перепишемо.
"Промчимо по життєвій дорозі
(Многотрудні шляхи до мети).
Хай вітрець обпікає морозом,
Сани в небі малюють сліди."
Щось таке. З повагою, Олександр