ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Бойко
2026.01.30 23:35
Недосить обрати вірний напрямок, важливо не збитися з курсу. Меншовартість занадто вартує. Якщо люди метають ікру, лососі відпочивають. Хто править бал, тому правила зайві. У кожного історика свої історичні паралелі і своя паралельна історія.

Іван Потьомкін
2026.01.30 21:35
Найбільше бійсь фанатиків і вбивць,
різниця поміж ними невелика:
і там, і там ідея перед очима мерехтить,
але немає й гадки про живого чоловіка.
О, скільки ж їх, богобоязних і безбожних…
Всевишньому це споконвік не в новину,
та Він карає їх тоді, як

Тетяна Левицька
2026.01.30 21:03
Сердечний, що далі, та як
ми будемо дійсність ділити?
Тобі в чорнім морі маяк,
мені незабудки у житі?

А їй, що дістанеться — даль
і смуткок у пелені днини?
Не ділиться, як не гадай,

Артур Курдіновський
2026.01.30 16:17
Доводити - немає часу,
Доносити - бракує сил.
Давно роздав усі прикраси
Надійний мій душевний тил.

Захмарна тупість ходить світом.
О, горе щирим та відкритим!
Тепла промінчик не знайти,

Юрій Лазірко
2026.01.30 15:28
Згораю я у пломені жаги,
Палаю стосом, серце спопеляю.
Крилом вогню домотую круги
Між брамами пекельними і раєм.

Поріг блаженства – щастя береги.
Табун шаленства зупинити мушу
Над урвищем, де пристрасті боги

Артур Курдіновський
2026.01.30 13:38
Розплетемо рондельний магістрал
Й напишемо малий вінок ронделів.
Щоб не шукати воду у пустелі,
Влаштуємо в оазі справжній бал!

Спочатку хай співає генерал,
А потім рядові, мов менестрелі.
Розплетемо рондельний магістрал

Борис Костиря
2026.01.30 10:48
О часе, не спіши, не мчи удаль стрілою,
Що пробива серця в невдалій метушні,
Що залишається марою і маною,
Тим світом, що розвіявся вві сні.

Що хочеш забирай, та серце не розколюй,
Минуле і майбутнє не діли
І спогади, мов яструб, не розорюй,

Світлана Пирогова
2026.01.29 21:59
Скляне повітря, тиша нежива.
Застиг у глянці вечір на порозі.
Необережно кинуті слова
Лишились, як льодинки на дорозі.

Весь світ накрила панцирна броня.
Прозорий шовк, підступний і блискучий.
Заснула з льодом зморена стерня.

Артур Курдіновський
2026.01.29 19:57
МАГІСТРАЛ

Дитинством пахнуть ночі темно-сині,
А на снігу - ялинкою сліди.
Буває, зігрівають холоди
І спогади, такі живі картини!

Розпливчасті та ледь помітні тіні

С М
2026.01.29 18:05
о так я відьмача
бігме-бо відьмача

я родився в ту ніч
як місяць божий зачервонів
родився в ту ніч
як місяць був у червонім огні
небіжка мати скричала ”циганка повіла правду!“

Іван Потьомкін
2026.01.29 18:01
Шукаю на Святій Землі пейзажі,
Чимсь схожі на вкраїнські:
Горби і пагорби не лисі, а залісені,
Карпати вгадую в Голанах,
Говерлу - в засніженім Хермоні ,
Йордан у верболозі, як і Дніпро,
Вливається у серце щемом...
...А за пейзажами на Сході

Юрко Бужанин
2026.01.29 17:20
Нас поєднало. Правда, не навіки.
Згадай, як тебе палко цілував.
У пристрасті стуляла ти повіки,
А я свої відкритими тримав.

Усе я бачив: - як ти десь літала,
Пелюсточки, мов айстри, розцвіли...
І люба, до солодкого фіна

Євген Федчук
2026.01.29 16:03
Цікаво, як же вміють москалі
Все дригом догори перевернути,
Вину свою на іншого спихнути.
І совість їх не мучить взагалі.
На нас напали, на весь світ кричать,
Що лише ми у тому всьому винні.
На їх умовах здатися повинні,
Інакше вони будуть нас вбив

Тетяна Левицька
2026.01.29 11:43
То він мене ніколи не кохав.
Чи згадує мелодію минулу?
Бо я ще й досі вальсу не забула,
як лопотіли в полисках заграв.
Ніяк наговоритись не могли,
всотати ніжність в почуття незриме
і дієслів невисловлених рими
під небесами бурштинових слив.

Борис Костиря
2026.01.29 11:26
Порожній стадіон - як виклик порожнечі,
Як виклик непроявленому злу.
Гуляє дух свободи і предтечі,
Як виклик небуттю і злому королю.

На стадіоні грає Марадона.
Всі матчі вирішальні у цей час
Розіграні на полі стадіону,

Сергій Губерначук
2026.01.29 11:12
Поліфонія – лебедине звучання
рук погладливих,
синя синь,
кіт манюній з тонюнім сюрчанням,
що з-під боку мого смокче тінь,
мов комарик, який у комору
у тепло, у неволю, з простору…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Немодна Монада
2026.01.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ольга Калина (1964) / Вірші

 Завіруха
А сьогодні мете завіруха.
На полях розляглися сніги.
- Просинайся скоріш, відчайдухо,
Глянь в снігу і поля, й береги.

Небо хмарне, неначе в тумані.
- Запрягай ти швидкого коня.
Попереду сніги нездоланні..
Нехай віхола нас доганя.

Вітер ми обігнати в незмозі.
Залишаючи санні сліди,
Промчимо ми удаль, по дорозі,
Розкидаючи білі сніги.




20.02.2016р




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2019-01-12 09:57:27
Переглядів сторінки твору 1306
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (3.587 / 5.25)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.587 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.770
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.12.12 08:02
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-01-12 15:24:50 ]
сніги тричі повтор
двічі в кінці рядка
є синоніми
запрягай ти
запрягай надшвидкого
попЕреду наголос отакий
в незмозі не в змозі наче чіткіше
ми у даль
ген у даль


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2019-01-12 16:06:07 ]
ЗавірУха - це, здається, білоруською мовою так це слово пишеться. Так, принаймні, співають "Вераси" однойменну свою пісню. А українською мовою буде завірЮха - так дає словник української мови.
Знаю бандуристку Ольгу Калину з Черкас, учасницю найкращого бандурного жіночого тріо бандуристок в Україні, яке років 30 радувало нас своїм мистецтвом разом з Лідією Глотовою та Людмилою Зайнчківською, якщо не переплутав прізвища, даруйте. Це не Ви часом?
Віку вона приблизно Вашого.
Є здібності до поезії. Прислухайтесь до порад колег, тут можна вішліфувати майстерність.
Наголос НЕхай - можна шляхом інверсії - зміни порядку слів - поставити на місце - Хай же віхола нас доганя. Намагайтесь більш Образно висловлювати бачене, не просто заримовувати рядки.
З побажаннями творчої наснаги -
колега по перу чи подвійний колега і по бандурі - не знаю...
Ярослав


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2019-01-13 04:59:08 ]
" Розляглися сніги, глянь в снігу, білі сніги" - неприпустимі повтори. Один раз, максимум два. Але двічі в одній строфі однозначно не можна.
Окрім того в суміжних словах багато сичання "розляглисЯ сНІги проСИнайся". Два дієслова з однаковими закінчення ідуть майже поспіль. Це не дуже зер гут. Можна розвести такі слова подалі. Наприклад " розляглися пухнасті сніги", "огорнулись діброви в сніги" тощо.

"Запрягай ти" - тут не потрібен займенник ти, оскільки дієслово і так вказує про кого тут ідеться. Можна просто написати "Запрягаймо" або "Запрягай но". Звереіть увагу на семантичний казус : якщо сніги нездоланні, то навішо запрягати коня і мучати скотину? Давайте подумаємо: " Мчать як вітер мальовані сани, ззаду віхола нас підганя". Десь так. І наголоси неправильні заодно мухобойкою повбиваємо.

Обережніше з пустопорожніми словами наче, неначе, мовби, немовби, либонь. Використовуйте дозовано. Прямі порівняння як і дієслівна рима - ознаки низької майстерності в сучасній поезії.
"Глянь в снігу" - ньвсн - кошмарний збіг приголосних. Треба випрозорити.
"НЕхай віхола нас доганя". Наголос так читається. Напишіть " А хурделиця хай доганя"".
" Промчимо ми..."- треба позбутися зайвого займенника ми. Якщо промчимо, то ясно що ми. Випрозорюйте. Краще написати цікавий прикметник. "Промчимо по життєвій дорозі" - щось таке. 'і взагалі чому це не взмозі вітер обігнати? Сумно якось. Давайте перепишемо.
"Промчимо по життєвій дорозі
(Многотрудні шляхи до мети).
Хай вітрець обпікає морозом,
Сани в небі малюють сліди."
Щось таке. З повагою, Олександр